Постанова № 44066247, 14.01.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2015 р. Справа № 804/19993/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: судді Борисенка П.О., при секретарі судового засідання - Сергієнка В.Ю., за участю представника позивача - Тубольцевої О.В., та представника відповідача - Кисельова А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ - Торгстрой»

до Державної податкової інспекції в Амур - Нижньодніпровському районі

м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у

Дніпропетровській області

про визнання протиправним та скасування податкового

повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АТБ - Торгстрой» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Амур - Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 24.10.2014 р. № 0004712201.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що обґрунтовуючи здійснені донарахування ДПІ посилається на порушення ТОВ «АТБ - Торгстрой» пп.276.3.3 п.276.3 ст.276 Податкового кодексу України в частині незастосування коефіцієнту 1,5 при розрахунку податку за земельні ділянки (в межах населених пунктів) на територіях та об'єктах історико-культурного призначення та пп.288.5.1 п.288.5 ст.288 Податкового кодексу України в частині нарахування та сплати орендної плати в розмірі, що є меншим ніж трикратний розмір земельного податку. Однак ТОВ «АТБ-Торгстрой» не погоджується зі здійсненими донарахуваннями, вважає їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки у випадку, коли вже після укладення договору оренди законодавством змінено розмір земельного податку, це є лише підставою для перегляду та зміни умов договору оренди, і не може бути підставою для донарахування податковим органом суми податкового зобов 'язання з орендної плати за податковим повідомленням-рішенням.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти позовних вимог, подав письмові заперечення на адміністративний позов, в яких просив суд у задоволенні позову відмовити.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступні обставини.

18.05.2007 р. між позивачем (орендар) та Дніпропетровською міською радою (орендодавець) укладено договір оренди землі, який зареєстрований у ДМВ ДРФ Центру ДЗК 02.08.2007 року за № 040710400394.

За умовами вказаного договору позивачеві надано в оренду на 5 років земельну ділянку площею 0, 0632 га., нормативно грошова оцінка земельної ділянки становить 408301,45 грн.

Орендна плата вносить орендарем у грошовій формі, у розмірі 2,5 відсотка її нормативної грошової оцінки.

Актом приймання-передачі земельної ділянки по договору оренди від 18.05.2007 року підтверджується прийняття в користування позивачем земельної ділянки.

На підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.2 п.78.1. ст.78, п.79.1 ст.79 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ (зі змінами та доповненнями) та пунктів 1 та 3 статті 10 Закону України від 4 грудня 1990 року № 509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні» (зі змінами та доповненнями), старшим державним ревізором інспектором відділу перевірок платників податків контролю управління податкового аудиту ДПІ в АНД районі м. Дніпропетровська, ОСОБА_3, проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ «АТБ-Торгстрой», (код за ЄДРПОУ 32010549) з питань дотримання вимог законодавства щодо повноти нарахування та своєчасності сплати плати за землю за період вересень 2011 року - червень 2014 року. За результатами перевірки відповідачем складено акт № 2388/04-61-22-01/32010549 від 05.09.2014 р. «Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «АТБ-Торгстрой», (код за ЄДРПОУ 32010549) з питань дотримання вимог законодавства щодо повноти нарахування та своєчасності сплати плати за землю за період вересень 2011 року - червень 2014 року» ( далі - Акт перевірки). Згідно висновків Акту перевірки, сума заниження розміру податкового зобов'язання по орендній платі за землю період вересень 2011 року - червень 2014 року складає 87783,20 грн.

На підставі Акту перевірки прийнято податкове повідомлення - рішення від 24.10.2014 р. № 0004712201 яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання по орендній платі з юридичних осіб у розмірі 10979,00 грн. (за основним платежем - 8783, 20 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями - 2195,8 грн.).

Вирішуючи позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування вищевказаного податкового повідомлення-рішення, суд зважає на наступне.

Відповідно до податкових декларацій з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності на 2011 рік, на 2012 рік позивачем самостійно було визначено розмір грошового зобов'язання з орендної плати за землю у розмірах: за 2011 рік - 7771,88грн., та за 2012 рік - 6957,09 грн.

Відповідно до ст. 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов'язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Починаючи з 01.01.2011 року законодавець систематизував правила адміністрування земельного податку та орендної плати за землю, як обов'язкового платежу, в розділі ХІІІ Податкового кодексу України, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначають вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (пп.14.1.136 п. 14.1 ст. 14 даного Кодексу).

Пунктом 288.1 ст. 288 Податкового кодексу визначено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Відповідно до норм Податкового кодексу України, річна сума платежу, що підлягає перерахуванню до бюджету суб'єктами господарювання, які орендують земельні ділянки державної і комунальної власності, визначається відповідно до умов договору, але з урахуванням вимог пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України, тобто, не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється розділом XIII Кодексу; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється розділом XIII Кодексу.

Таким чином, річна сума платежу орендної плати за землю не може бути меншою розміру, визначеного пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України, а саме - трикратного розміру земельного податку.

Оскільки плату за землю у формі орендної плати за землі комунальної та державної власності віднесено Верховною Радою України до загальнодержавних податків і зборів згідно переліку статті 9 Податкового кодексу України, логічним завершенням аналізу наведених правових норм є висновок про те, що розмір орендної плати за вказані ділянки є нормативно-регульованою ціною із визначеними мінімальною та максимальною межами. Тобто, починаючи з 01.01.2011 року, на адміністрування орендної плати та відносини, що виникають при оренді земельної ділянки комунальної та державної власності, поширюються приписи Податкового кодексу України з усіма правилами обрахування орендної плати та наслідками недотримання порядку нарахування та справляння даного обов'язкового платежу.

Нормою ст. 271 Податкового кодексу України визначено, що базою оподаткування плати за землю є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого розділом XIII Податкового кодексу, а у разі якщо нормативну грошову оцінку не проведено - площа земельних ділянок.

Згідно пп. 14.1.125 п. 14.1 ст. 14 цього Кодексу нормативна грошова оцінка земельних ділянок для цілей розділу XIII Податкового кодексу - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений відповідно до законодавства центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Правові засади проведення оцінки земель в Україні визначено Законом України від 11.12.2003 року № 1378-IV «Про оцінку земель», відповідно до абзацу п'ятого ст. 5 якого нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується, зокрема, для визначення розміру земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Підставою для проведення оцінки земель є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування (ст. 15 цього Закону).

Згідно ст. 18 даного Закону нормативна грошова оцінка земель в межах населених пунктів проводиться не рідше, ніж один раз на 5-7 років.

При цьому, законодавець не передбачив можливості орендаря впливати на порядок проведення оцінки орендованої земельної ділянки або можливі її результати, не зважаючи на двосторонній характер укладеного договору оренди.

Відповідно до ст. 23 цього Закону технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною і міською радою. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається відповідним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цих прав і посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону (статті 125, 126 Земельного кодексу України).

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння та користування на певний строк, а орендар - використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст. 13 Закону України від 06.10.1998 року № 161-XIV «Про оренду землі»).

Однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату (ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі»).

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Відповідно до ч. 1 ст. 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, визначених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 року № 220 затверджено Типовий договір оренди землі, пунктом 9 якого встановлено, що розмір орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності вноситься у грошовій формі та зазначається у відсотках нормативної грошової оцінки земельної ділянки або розміру земельного податку.

Розмір орендної плати за землю переглядається у разі зміни умов господарювання, передбачених договором, зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами, в інших випадках, передбачених законом (п. 13 Типового договору оренди землі).

Пунктом 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем вказаний податок в податковій декларації з плати за землю було розраховано без врахування нормативної грошової оцінки землі, що набрала чинності з 01.01.2011 року.

Так, оскільки орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності належить до загальнодержавних податків, порядок нарахування та сплати якого регламентований положеннями Податкового кодексу України. Тому положення договору оренди земельної ділянки, які суперечать ПКУ в частині визначення розміру орендної плати, не можуть застосовуватися та мати пріоритет над нормами ПКУ.

Відповідно до абзацу першого пункту 286.1 статті 286 ПКУ підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Зважаючи на законодавче закріплення мінімального та максимального розміру орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, суд вважає, що після набрання чинності Податковим кодексом України позивач мав самостійно перерахувати величину орендної плати на поточний рік з урахуванням обмежень пп.288.5.1 та 288.5.2 п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України та розміру нової грошової оцінки земельних ділянок.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 КАС України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 КАС України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 69 КАС доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на встановлені обставини, суд доходить висновку про необґрунтованість позовних вимог та відмову у задоволені позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» 3674-VI від 08.07.2011 р. ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

Згідно з ч. 3 ст. 4 вказаного Закону України, під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Позивачем, відповідно до вимог ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», сплачено судовий збір в розмірі 182,70 грн.

У зв'язку з тим, що в задоволенні позову позивачу відмовлено, сума судового збору в розмірі 1644,30 грн. підлягає стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ - Торгстрой» до державного бюджету України.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст.71, 86, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративний позову Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ - Торгстрой» - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ - Торгстрой» на користь державного бюджету України решту судового збору в сумі 1644,30 грн. (одна тисяча шістсот сорок чотири гривні тридцять копійок).

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 186 КАС України.

Повний текст постанови складений 20.01.2015 р.

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили 20.01.2015р. Суддя З оригіналом згідно Помічник судді П.О.Борисенко П.О.Борисенко І.В.Калита