Постанова № 44066160, 26.12.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2014 р. Справа № 804/20685/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Тулянцевої І.В.

при секретарі Ломідзе Д.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Спільного підприємства з іноземними інвестиціями Товариство з обмеженою відповідальністю «Кипарис» про накладення арешту на кошти та інші цінності підприємства, -

ВСТАНОВИВ:

12.12.14 року ДПІ в Бабушкінському районі м.Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Спільного підприємства з іноземними інвестиціями Товариство з обмеженою відповідальністю «Кипарис» про накладення арешту на кошти та інші цінності підприємства.

В обґрунтування позовних вимог позивачем вказано, що Спільне підприємство з іноземними інвестиціями Товариство з обмеженою відповідальністю «Кипарис» має податковий борг, який виник внаслідок несплати узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість у розмірі 3651610,00 грн. з урахуванням часткової сплати, заборгованість з податку на додану вартість складає 3645722,688 грн. Відповідно до листа СП з ІІ ТОВ «Кипарис» майно, що не перебуває під обтяженням і може бути передано в податкову заставу має загальну вартість 2554753,17 грн., що є недостатнім для погашення наявного податкового боргу і дає підстави для звернення до суду з позовом про накладення арешту на кошти платника податків.

26.12.2014 року представник позивача подав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити із викладених у позові підстав.

Відповідач - Спільне підприємство з іноземними інвестиціями Товариство з обмеженою відповідальністю «Кипарис» в судове засідання не з'явився, повістка про розгляд справи вручена уповноваженій особі відповідача 17.12.2014 року, що підтверджуться корінцем поштового відправлення. Причини неявки суду не повідомив, заяв, клопотань про відкладення розгляду справи суду не подавав.

Відповідно до частин 4, 6 ст. 128 КАС України справа розглядається у письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з огляду на наступне.

Спільне підприємство з іноземними інвестиціями Товариство з обмеженою відповідальністю «Кипарис», код ЄДРПОУ 24604984 перебуває на обліку в Державній податковій інспекції в Бабушкінському районі м.Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області як платник податків і зборів.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що відповідачем подано до ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2014 року №9060396593 від 20.10.2014 року, в якій сума самостійно визначеного позивачем податкового зобов'язання складає 3651610,00 грн. (а.с. 9-11). У зв'язку із частковою сплатою податкового зобов'язання сума заборгованості СП з ІІ ТОВ «Кипарис» з ПДВ складає 3645722,68 грн. Наявність вказаної заборгованості підтверджується довідкою про стан розрахунків з бюджетом та зворотнім боком облікової картки платника податків, які залучені до матеріалів справи (а.с. 7, 8)

Відповідно до ст. 46, п. 49.18 ст. 49, п. 152.9 ст. 152 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2756-VI (далі ПК України) податкові декларації подаються за базовий звітній (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу, півріччю, три квартали, рік.

П.п 14.1.39, п.п. 14.1.156 ст. 14, ст. 36, 49, 57, ст. 152 Податкового кодексу України встановлено податковий обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку в порядку та строки визначені законодавством. Податковий обов'язок платника податків виникає за кожним податком та збором, платник податків самостійно обчислює суму податкового та /або грошового зобов'язання та /або пені, яку зазначає у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені законодавством. Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку.

Відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковим боргом визнається сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Як свідчать матеріли справи, 19.11.2014 року вимога форми «Ю» від 31.10.2014 року отримана уповноваженою особою відповідача, що підтверджується наявним в матеріалах справи поштовим повідомленням (а.с. 20).

Судом встановлено, що за змістом, формою та підставами винесення така податкова вимога узгоджується з компетенцією органів державної податкової служби України, встановленою встановленою Податковим кодексом України та Порядком направлення органами державної податкової служби податкових вимог платникам податків, затвердженим наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 року № 576 (далі - Порядок).

Відповідно до п.4.6 вказаного Порядку, податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Доказів оскарження податкової вимоги заявника відповідачем до суду не надано, а судом в порядку ст. 11 КАС України, не встановлено.

В разі невиконання податкової вимоги орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу, зокрема шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків. Стягнення здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (пп. 95.1, 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України).

Згідно п.п.20.1.18 п.20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платників податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини. Орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніш ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги (п.п.95.1,95.2 ст. 95 ПК України).

Відповідно до п.87.1 ст. 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Відповідно до пп. 20.1.17 п. 20.1 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Загальна процедура і підстави застосування адміністративного арешту органами державної податкової служби визначені статтею 94 ПК України. При цьому за своїм змістом норми даної статті охоплюють як арешт коштів, так і арешт іншого майна.

Пунктом 94.1 статті 94 ПК України передбачено, що адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

В силу вимог абз. 2 пп. 94.6.2 п. 94.6 ст. 94 ПК України застосування адміністративного арешту коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду.

Згідно з п. 95.2 ст. 95 ПК України право на стягнення коштів та продаж майна платника податків виникає у податкового органу через 60 календарних днів з дня надіслання податкової вимоги. Відповідно саме з цього моменту податковий орган уповноважений оцінювати майновий стан платника податків з огляду на наявність у нього достатніх джерел для погашення податкового боргу, як помилково вважає представник відповідача.

Таким чином, в силу положень пп. 20.1.17 п. 20.1 ст. 20 ПК України податкові органи наділені повноваженнями на звернення до суду з вимогами про накладення арешту на кошти платника податку в разі відсутності у нього майна, достатнього для погашення податкового боргу. Водночас така недостатність повинна бути встановлена станом не раніше дня виникнення у податкового органу права на стягнення податкового боргу, тобто не раніше ніж через 60 календарних днів з моменту надіслання податкової вимоги, саме з цього моменту податковий орган уповноважений оцінювати майновий стан платника податків з огляду на наявність у нього достатніх джерел для погашення податкового боргу (інформаційний лист Вищого адміністративного суду України від 29.04.2013 р. №642/12/13-13).

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що податкова вимога форми «Ю» від 31.10.2014 року № 2464-25 направлена на адресу Спільного підприємства з іноземними інвестиціями Товариство з обмеженою відповідальністю «Кипарис» 04.11.2014 року, позивач, згідно штампу вхідної кореспонденції, звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду 12.12.2014 року, тобто раніше ніж через 60 календарних днів з моменту надіслання податкової вимоги на адресу відповідача.

За вказаних обставин позов органу державної податкової служби про накладення арешту на кошти та інші цінності Спільного підприємства з іноземними інвестиціями Товариство з обмеженою відповідальністю «Кипарис» є передчасним і задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Спільного підприємства з іноземними інвестиціями Товариство з обмеженою відповідальністю «Кипарис» про накладення арешту на кошти та інші цінності підприємства - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Тулянцева