Рішення № 44065698, 21.10.2014, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 22-8130/14 Головуючий у 1 інстанції: Кравець Д.І.

Доповідач: Нежура В.А.

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

21 жовтня 2014 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого судді: Нежури В.А.

суддів: Усика Г.І., Соколової В.В.

при секретарі: Меєчко Д.П.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 18 березня 2014 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "УКРГАЗБАНК"до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И Л А

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 18 березня 2014 року позов Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "УКРГАЗБАНК" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ПАТ АБ "Укргазбанк" заборгованість за кредитним договором у сумі 100 105,81 доларів США та 7 689,35 грн.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ АБ "Укргазбанк" штраф за невиконання умов Договору іпотеки від 4 серпня 2008 року у сумі 102 750,00 грн. та судові витрати по сплаті судового збору у сумі 1 720,50 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_3 звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Апелянт зазначає що вона здійснює платежі згідно із графіком, який є невід*мною частиною до кредитного договору, відповідно підстав для дострокового повернення заборгованості у банка не було. Вона не отримувала від банка жодної вимоги щодо необхідності погашення простроченої заборгованості, в порушення ч. 10 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів». Суд безпідставно стягнув із неї штраф за не укладання договору страхування предмету іпотеки. Договір страхування був укладений в 2011 році і є чинним до цього часу.

В суді апеляційної інстанції представник апелянта уточнив вимоги апеляційної скарги і просив зменшити суму штрафу до 1000 грн., при стягненні пені застосувати строк позовної давності в один рік, і при цьому повністю відмовити у достроковому поверненні усієї суми кредитних коштів.

Представник позивача в судовому засіданні не заперечувала проти зменшення суми штрафу, у разі сплати усіх необхідних платежів, встановлених договором іпотеки з приводу страхування предмету іпотеки за весь період дії договору, в іншій частині проти задоволення скарги заперечувала, просила залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно статей 553, 554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до вимог статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 04.08.2008 р. між Відкритим акціонерним товариством акціонерним банком "Укргазбанк", правонаступником якого Публічне акціонерне товариство акціонерний банк "УКРГАЗБАНК", та ОСОБА_3 було укладено Кредитний договір № 363-Ф/08, за умовами якого ОСОБА_3 надано у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності грошові кошти, на задоволення споживчих потреб, у сумі 130 000 доларів США, а остання в свою чергу зобов'язалася повернути отримані кошти до 03 серпня 2028 року і сплатити відсотки за користування кредитом у розмірі 14,8 % річних (а.с. 9-14, 39-41).

Відповідно до п.п. 3.3.3, 3.3.4 Кредитного договору та Додатку № 1 до нього ОСОБА_3 повинна щомісяця з 1-го по 10-е число кожного місяця повертати суму кредиту на рахунок позивача в розмірі не менше 1/240 від суми отриманого кредиту, що в сумі становить 542,00 долари США, а останній платіж сплачується в сумі 462,00 долари США не пізніше 03 серпня 2028 року. Щомісячно, один раз на місяць, не пізніше 10-го числа наступного місяця та в день закінчення строку, на який надано кредит, сплачувати проценти за користування кредитом (а.с. 15-18).

В якості забезпечення виконання ОСОБА_3 своїх зобов'язань, передбачених Кредитним договором, позивачем 04 серпня 2008 року укладено Договір поруки № 363-Ф/08-Р із ОСОБА_5,яка згодом змінила своє прізвище "ОСОБА_4" на "ОСОБА_4" (а.с. 28,29, 58).

Позивач свої зобов'язання за Кредитним договором виконав належним чином, надавши кредитні кошти в повному обсязі, що підтверджується випискою по особовому рахунку ОСОБА_3 (а.с. 39-41).

ОСОБА_3 не виконувала належним чином свої зобов'язання за Кредитним договором, у зв*язку із чим у неї виникла прострочена заборгованість.

Згідно умов п. 4.1 Кредитного договору у випадку невиконання та/або неналежного виконання відповідачем умов цього договору позивач має право, серед іншого, внести зміни/доповнення до Кредитного договору в односторонньому порядку, включаючи зміну відповідачу процентної ставки за користування кредитом та встановлення її на рівні 15,8% річних.

Відповідно до умов п. 5.3 Кредитного договору за порушення строків повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом відповідач зобов'язаний сплатити позивачу пеню у розмірі 0,1 % від суми простроченої заборгованості за кожен день прострочення платежу від дня виникнення такого прострочення до повного погашення заборгованості, але в межах позовної давності.

Згідно п. 5.8 Кредитного договору строк позовної давності встановлюється в три роки, в тому числі вимоги по поверненню процентів за користування кредиту та суму заборгованості по кредиту з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, пені за несвоєчасну сплату процентів та кредиту, штрафів та всіх видатків понесених позивачем під час виконання умов цього договору.

11 листопада 2013 року позивачем направлено відповідачам ОСОБА_3 претензію № 5010/4549 з вимогою повернути суму заборгованості за Кредитним договором, яка залишилася без реагування (а.с. 30-31).

В зв'язку з порушенням відповідачами зобов'язання за Кредитним договором, станом на 17 жовтня 2013 року сума заборгованості з боку відповідачів становила 100 105,81 доларів США та 7 689,35 грн., в тому числі заборгованості по кредиту строкова - 96 396,00 доларів США, заборгованість по кредиту прострочена - 3 018,34 доларів США, заборгованість по процентам поточна - 691,47 долар США, пеня за несвоєчасне погашення кредиту - 4 329,57 грн., пеня за несвоєчасну сплату процентів - 3 359,78 грн. (а.с. 34-38).

Повно з*ясувавши обставини у справі, суд дійшов правильного висновку про обгрунтованість пред*явленого позову в цій частині і задовольнив його, стягнувши наведену заборгованість солідарно з позичальника ОСОБА_3 і її поручителя ОСОБА_4

Заперечення апелянта з приводу безпідставності цих вимог колегія судів відхиляє, оскільки вони не підтверджені належними доказами. Надані в суді апеляційної інстанції представником апелянта квитанції про платежів по Кредитному договору у 2014 році не свідчать про відсутність простроченої заборгованості ОСОБА_3 і належне виконання нею зобов*зань за договором, оскільки вказані платежі здійснені після ухвалення оскарженого рішення, і як вбачається із наданого представником позивача розрахунку заборгованості станом на 01.10.2014 р., з урахуванням поточних платежів, прострочена заборгованості ОСОБА_3, в тому числі і розмір пені тільки збільшилися.

Надана колегією суддів апелянту можливість погасити прострочену заборгованість і тим самим вирішити спір із банком у добровільному порядку, для чого у слуханні справи оголошувалася спеціальна перерва, не дали позитивних наслідків.

Щодо доводів апелянта про необхідність застосування позовної давності до вимог про стягнення пені, то вони є безпідставними, оскільки ч. 3 ст. 267 ЦК України передбачено, що позовна давність може бути застосована судом лише за заявою сторони у спорі, зробленої до винесення ним рішення, тобто в суді першої інстанції.

При цьому колегія суддів звертає увагу на те, що пеня нарахована позивачем в межах позовної давності, тривалість якої визначена сторонами у три роки, згідно п. 5.8 Кредитного договору.

Колегія судів також не вбачає підстав для зменшення розміру пені на підстав п. 4 ст. 551 ЦК України з огляду на те, що її розмір є значно меншим ніж розмір основної заборгованості.

Разом із тим, колегія суддів вважає можливим частково задовольнити апеляційну скаргу і зменшити розмір стягнутого судом із ОСОБА_3 штрафу в сумі 102 750,00 грн. за неналежне виконання умов Договору іпотеки в частині страхування предмету іпотеки, і зменшити розмір штрафу до 1 000 грн. з тих підстав, що апелянт на час розгляду справи судом апеляційної інстанції сплатив усі страхові платежі за період після 2012 року, про відсутність яких наголошував позивача у свій заяві, а також враховуючи згоду представника позивача в судовому засіданні на зміну рішення в цій частині.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 18 березня 2014 року в частині стягнення з ОСОБА_1 штрафу в розмірі 102 750,00 грн. за невиконання умов Договору іпотеки від 4 серпня 2008 року змінити, зменшивши суму штрафу до 1 000 (однієї тисячі),00 грн.

В решті залишити рішення без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили шляхом подання до цього суду касаційної скарги.

Головуючий:

Судді: