Ухвала суду № 44062259, 07.05.2015, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/1307/15-ц

Провадження № 2/127/1687/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 травня 2015 року Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого-судді Луценко Л.В.,

при секретарі Завадюк О.І.,

за участю: позивача ОСОБА_1,

представника позивача адвоката ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 обласної дитячої клінічної лікарні, за участю третьої особи без самостійних вимог щодо предмету спору Департаменту охорони здоров'я та курортів ОСОБА_4 обласної державної адміністрації про стягнення заробітної плати у вигляді надбавки до посадового окладу, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідача ОСОБА_4 обласної дитячої клінічної лікарні, за участю третьої особи без самостійних вимог щодо предмету спору Департаменту охорони здоров'я та курортів ОСОБА_4 обласної державної адміністрації про стягнення заробітної плати у вигляді надбавки до посадового окладу, який в процесі судового розгляду збільшила, мотивуючи свої вимоги тим, що 15.12.2008 року позивач була прийнята на посаду дитячого лікаря-імунолога в поліклініку ОСОБА_4 дитячої клінічної лікарні.

Окрім своїх безпосередніх обовязків з 16.10.2010 року позивач також стала виконувати обовязки обласного фахівця з дитячої імунології, а саме вести прийом пацієнтів в поліклініці, які звертались до імунологічної комісії, створеної при ОСОБА_4 обласній дитячій клінічній лікарні. Позивач також робить висновки щодо необхідності проведення щеплення конкретним особам або заключення щодо протипоказань проведення вакцинації; приймає участь у звірці протипоказань до вакцинації щорічно двічі разом з обласною санітарною епідеміологічною службою; приймає участь у сумісних виїздах з представниками департаменту охорони здоровя та курортів у випадках смерті дітей в період проведення вакцинації; складає разом з представниками департаменту висновки щодо причин смерті дітей; приймає участь у виїздах на райони Вінницької області при підготовці матеріалів на колегію департаменту охорони здоровя та курортів з питань імунопрофілактики, тощо.

Вказану роботу позивач проводить відповідно до щорічних наказів департаменту охорони здоровя та курортів ОСОБА_4 обласної державної адміністрації та угод про співпрацю, які укладаються на підставі наказів.

Відповідно до щорічних наказів департаменту охорони здоровя та курортів ОСОБА_4 обласної державної адміністрації обласним позаштатним спеціалістам встановлено щомісячні надбавки у розмірі 30% посадового окладу лікаря.

Позивач фактично постійно виконує роботу обласного спеціаліста, проте надбавка у розмірі 30% посадового окладу лікаря за дану роботу їй оплачена частково.

Так, з 16.10.2010 року по 31.12.2014 року позивачу виплачено вказану надбавку як обласному спеціалісту лише 4 рази: в грудні 2011 року у розмірі 319,60 грн., в жовтні 2013 року 235,44 грн., в листопаді 2013 року 368,38 грн., в грудні 2013 року 386,80 грн. За інші місяці роботи вказаного періоду відповідач в добровільному порядку відмовляється здійснити виплату відповідної надбавки позивачу.

А відтак, вищевикладені обставини стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом, в якому остання просила стягнути з відповідача на її користь заробітну плату у вигляді надбавки до посадового окладу в сумі 24380,97 грн. за період роботи з 16.10.2010 року по 31.12.2014 року включно.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат ОСОБА_2 збільшені позовні вимоги підтримали та просили суд останні задовольнити з підстав, зазначених у позові.

Представник відповідача за довіреністю ОСОБА_3 збільшені позовні вимоги визнав частково в частині стягнення з відповідача на користь позивача надбавку до посадового окладу за період роботи з 16.10.2010 року по 31.12.2014 року включно у розмірі 20385,28 грн., в іншій частині задоволення позову просив відмовити у звязку з безпідставністю.

Представник третьої особи без самостійних вимог щодо предмету спору Департаменту охорони здоров'я та курортів ОСОБА_4 обласної державної адміністрації до судового засідання не зявився, однак в матеріалах справи міститься письмова заява від останнього про розгляд справи у його відсутність, не заперечує проти задоволення позову (а.с.26).

Згідно ч.2 ст.158 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявляти клопотання про розгляд справи у її відсутність.

Заслухавши пояснення сторін, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, давши їм оцінку у сукупності з оголошеними та дослідженими матеріалами справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення з наступних підстав.

Так, в судовому засіданні достовірно встановлено, що згідно трудової книжки ОСОБА_1 серії АА №204638, позивач ОСОБА_1 працює на посаді дитячого лікаря-імунолога в поліклініці ОСОБА_4 обласної дитячої клінічної лікарні з 15.12.2008 року, наказ №153-к від 15.12.2008 року (а.с.5-6).

Поряд з основною роботою позивач з 16.10.2010 року почала виконувати обовязки обласного позаштатного спеціаліста відповідно до наказів Управління охорони здоровя та курортів ОСОБА_4 обласної державної адміністрації від 19.02.2010 року №161, від 16.03.2011 року №234, від 12.04.2012 року №443, від 15.03.2013 року №263, від 30.01.2014 року №114 (а.с.27-29, 32, 34, 37, 46).

Так, згідно п.п.5.1 наказу Управління охорони здоровя та курортів ОСОБА_4 обласної державної адміністрації від 19.02.2010 року №161 головним лікарям обласних лікувально-профілактичних закладів наказано встановити обласним спеціалістам з 01.01.2010 року щомісячну надбавку в розмірі 30% посадового окладу лікаря-методиста вищої кваліфікаційної категорії за виконання особливо важливої роботи на 2010 рік (а.с.27-29).

Відповідно до п.п.7.1 наказу Управління охорони здоровя та курортів ОСОБА_4 обласної державної адміністрації від 16.03.2011 року №234 головним лікарям обласних лікувально-профілактичних закладів наказано встановити обласним спеціалістам з 01.04.2011 року щомісячну надбавку в розмірі 30% посадового окладу лікаря-методиста вищої кваліфікаційної категорії на 2011 рік (а.с.32-33).

У відповідності до п.п.6.1. наказу Управління охорони здоровя та курортів ОСОБА_4 обласної державної адміністрації від 12.04.2012 року №443 головним лікарям обласних лікувально-профілактичних закладів наказано встановити обласним спеціалістам, відповідальним за методичну роботу по фаху, з 12.04.2012 року щомісячну надбавку в розмірі 30% посадового окладу спеціаліста за складність та напруженість у роботі на 2012 рік (а.с.34-35).

Згідно п.п.6.1. наказу Управління охорони здоровя та курортів ОСОБА_4 обласної державної адміністрації від 15.03.2013 року №263 головним лікарям обласних лікувально-профілактичних закладів наказано встановити обласним спеціалістам, відповідальним за методичну роботу по фаху, з 01.04.2013 року щомісячну надбавку в розмірі 30% посадового окладу спеціаліста за складність та напруженість у роботі на 2013 рік (а.с.37-38).

Відповідно до п.п.6.1. наказу Управління охорони здоровя та курортів ОСОБА_4 обласної державної адміністрації від 30.01.2014 року №114 головним лікарям обласних лікувально-профілактичних закладів наказано встановити обласним спеціалістам, відповідальним за методичну роботу по фаху, з 01.02.2014 року щомісячну надбавку в розмірі 30% посадового окладу спеціаліста за складність та напруженість у роботі на 2014 рік (а.с.46-48).

У списках обласних позаштатних спеціалістів, відповідальних за проведення методичної роботи за фахом, які являються додатками до вищезазначених наказів, позивач значиться як обласний позаштатний спеціаліст з фаху «дитяча імунологія» (а.с.30-31, 36, 43-45, 54-56).

Згідно ч.1 ст.21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Власник або уповноважений ним орган не має права вимагати від працівника виконання роботи, не обумовленої трудовим договором (ст.31 КЗпП України).

З вищезазначених норм закону випливає те, що трудовий договір укладається, як правило, у письмовій формі. На практиці ж замість письмового трудового договору оформляють наказ чи розпорядження про зарахування працівника на роботу.

А тому, пункт 6 Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 29 грудня 2004 року №336, який являється нормативним документом обовязковим з питань управління персоналом на підприємствах, в установах і організаціях усіх форм власності та видів економічної діяльності, передбачає необхідність розроблення та затвердження посадових інструкцій керівників, спеціалістів, фахівців та технічних службовців із зазначенням конкретних завдань, обов'язків, функцій, прав, відповідальності працівників тощо.

В матеріалах справи міститься посадова інструкція обласного дитячого імунолога ОСОБА_1, затверджена головним лікарем ОСОБА_4 обласної дитячої клінічної лікарні 25.03.2011 року, в якій чітко визначено функції, обовязки, права, взаємовідносини, відповідальність позивача за вказаною посадою (а.с.12-13).

Окрім того, в судовому засіданні представником відповідача не заперечувався факт виконання позивачем належним чином своїх посадових обовязків як обласного дитячого імунолога відповідно до вимог чинного трудового законодавства України та посадової інструкції.

Як визначено ч.1 ст.1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про оплату праці» основна заробітна плата. Це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата. Це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій (ч.2 ст.2 Закону України «Про оплату праці»).

Слід наголосити, що приписами ч.2 ст.4 Закону України «Про оплату праці» для установ і організацій, що фінансуються з бюджету, джерелом коштів на оплату праці є виключно кошти, які виділяються з відповідних бюджетів, а також частина доходу, одержаного внаслідок господарської діяльності та з інших джерел.

Згідно з ч.1 ст.13 Закону України «Про оплату праці» оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі актів Кабінету Міністрів України в межах бюджетних асигнувань.

Положеннями ч.1 ст.23 Бюджетного кодексу України (надалі БК України) визначено, що будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України.

Відповідач, як розпорядник бюджетних коштів після отримання товарів, робіт і послуг відповідно до умов взятого бюджетного зобов'язання приймає рішення про їх оплату та надає доручення на здійснення платежу органу Казначейства України, якщо інше не передбачено бюджетним законодавством, визначеним пунктом 5 частини першої статті 4 БК України (ч.1 ст.49 БК України).

Відповідно до ч.2 ст.49 БК України Казначейство України здійснює платежі за дорученнями розпорядників бюджетних коштів у разі: 1) наявності відповідного бюджетного зобов'язання для платежу у бухгалтерському обліку виконання бюджету; 2) наявності затвердженого в установленому порядку паспорта бюджетної програми (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі); 3) наявності у розпорядників бюджетних коштів відповідних бюджетних асигнувань.

Згідно ч.1 ст.51 БК України керівники бюджетних установ утримують чисельність працівників, військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та здійснюють фактичні видатки на заробітну плату (грошове забезпечення), включаючи видатки на премії та інші види заохочень чи винагород, матеріальну допомогу, лише в межах фонду заробітної плати (грошового забезпечення), затвердженого для бюджетних установ у кошторисах.

А тому, твердження відповідача про те, що у останнього були відсутні накази Управління охорони здоровя та курортів ОСОБА_4 обласної державної адміністрації та угоди про співпрацю щодо виплати зазначеної надбавки за 2010, 2012, 2014, 2015 роки, а відтак у останнього були відсутні правові підстави здійснювати виплату позивачу надбавки за роботу позаштатного спеціаліста є безпідставними та такими, що не заслуговують на увагу.

Як визначено ч.3 ст.11 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦПК України (ч.1 ст. 60 ЦПК України).

Проте, суд не погоджується з розрахунком розміру надбавки обласного позаштатного спеціаліста, наданого позивачем, з наступних міркувань.

Як уже було зазначено вище, у відповідності до ч.1 ст.2 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Відповідно до Схеми тарифних розрядівпосад керівних, наукових, науково-педагогічних, педагогічних працівників, професіоналів, фахівців та інших працівників бюджетних установ, закладів та організацій, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2002 року №1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» (надалі Постанова №1298) лікарі інших спеціальностей (включно з лікарем імунологом, педіатром та методистом), провізор, лікар-інтерн, провізор-інтерн, лікар-стажист відносяться від 9 до 13 розряду Єдиної тарифної сітки.

Разом з цим, приписами п.2.2.5 Наказу Міністерства охорони здоровя України «Про впорядкування умов оплати праці працівників закладів охорони здоров'я та установ соціального захисту населення» від 05.10.2005 року №308/519 лікарі інших спеціальностей вищої кваліфікаційної категорії відносяться до 13 тарифного розряду Єдиної тарифної сітки, а лікарі інших спеціальностей другої кваліфікаційної категорії відносяться до 11 тарифного розряду Єдиної тарифної сітки, до яких відноситься позивач.

Як уже було зазначено вище, відповідно до наказів Управління охорони здоровя та курортів ОСОБА_4 обласної державної адміністрації від 19.02.2010 року №161, від 16.03.2011 року №234 встановлено надбавку в розмірі 30% від посадового окладу лікаря методиста вищої кваліфікаційної категорії.

В той же час, наказами Управління охорони здоровя та курортів ОСОБА_4 обласної державної адміністрації від 12.04.2012 року №443, від 15.03.2013 року №263 та від 30.01.2014 року №114 встановлено надбавку в розмірі 30% від посадового окладу відповідного спеціаліста.

Відповідно до п.1 примітки Додатку №1 Постанови №1298 посадові оклади (тарифні ставки) за розрядами Єдиної тарифної сітки визначаються шляхом множення окладу (ставки) працівника 1 тарифного розряду на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли посадовий оклад (тарифна ставка) визначені у гривнях з копійками, цифри до 0,5 відкидаються, від 0,5 і вище заокруглюються до однієї гривні.

У 2010 році посадові оклади (тарифні ставки) розраховуються виходячи з розміру посадового окладу (тарифної ставки) працівника першого тарифного розряду з 1 січня 555 гривень; з 1 квітня 567 гривень; з 1 липня 570 гривень; з 1 жовтня 586 гривень; з 1 грудня 600 гривень. Для працівників, у яких посадові оклади менші ніж розмір мінімальної заробітної плати, посадові оклади (тарифні ставки) у штатному розписі установлюються на рівні мінімальної заробітної плати (абз.2 п.1 примітки Додатку №1 Постанови №1298, що діяв на період 2010 року).

У 2011 році посадові оклади (тарифні ставки) розраховуються виходячи з розміру посадового окладу (тарифної ставки) працівника 1 тарифного розряду з 1 січня 613 гривень; з 1 квітня 625 гривень; з 1 липня 635 гривень, з 1 вересня 641 гривня, з 1 жовтня 660 гривень, з 1 грудня 704 гривні (абз.2 п.1 примітки Додатку №1 Постанови №1298, що діяв на період 2011 року).

У 2012 році посадові оклади (тарифні ставки) розраховуються виходячи з розміру посадового окладу (тарифної ставки) працівника 1 тарифного розряду з 1 січня 773 гривні, з 1 квітня 794 гривні, з 1 липня 802 гривні, з 1 вересня 807 гривень, з 1 жовтня 823 гривні, з 1 грудня 839 гривень (абз.2 п.1 примітки Додатку №1 Постанови №1298, що діяв на період 2012 року).

У 2013 році посадові оклади (тарифні ставки) розраховуються виходячи з розміру посадового окладу (тарифної ставки) працівника 1 тарифного розряду з 1 січня 852 гривні (абз.2 п.1 примітки Додатку №1 Постанови №1298, що діяв на період 2013 року).

Посадові оклади (тарифні ставки) з 1 січня 2014 року розраховуються виходячи з розміру посадового окладу (тарифної ставки) працівника 1 тарифного розряду 852 гривні (абз.2 п.1 примітки Додатку №1 Постанови №1298, що діяв на період 2014 року).

Таким чином, суд вважає вірною методику розрахунку сум, що підлягають виплаті позивачу, наданого представником відповідача в судовому засіданні, а також погоджується із зазначеним тарифним коефіцієнтом 13 та 11 відповідно, розрахунком посадового окладу лікаря вищої категорії (13 та 11 розряд відповідно), тощо (а.с.156).

Проте, суд не погоджується з думками та доводами сторін щодо врахування безперервного періоду роботи позивача з 01.10.2010 року по 31.12.2014 року, та вважає, що під час здійснення розрахунку надбавки позивачу слід виходити із періодів роботи позивача, зазначених у відповідних наказах Управління охорони здоровя та курортів ОСОБА_4 обласної державної адміністрації, а саме: з 16.10.2010 року по 31.12.2010 року, з 01.04.2011 року по 31.12.2011 року, з 12.04.2012 року по 31.12.2012 року, з 01.04.2013 року по 31.12.2013 року, з 01.02.2014 року по 31.12.2014 року, оскільки незважаючи на те, що як стверджувала позивач та її представник в судовому засіданні, позивач виконувала роботу позаштатного обласного спеціаліста постійно, надбавка у відповідності до змісту статті 2 Закону України «Про оплату праці» відноситься до інших заохочувальних та компенсаційних виплат, які є обовязковими на термін їх встановлення, окрім того самими наказами визначено строк дії останньої.

Також, суд не погоджується з розміром надбавки у 20% за період роботи позивача з 01.09.2013 року по 31.12.2013 року, на підставі наказу ОСОБА_4 обласної дитячої клінічної лікарні від 02.09.2013 року №197, погодженого директором Департаменту охорони здоровя та курортів ОСОБА_4 обласної державної адміністрації, про встановлення надбавки обласним спеціалістам з 01.09.2013 року у розмірі 20% до посадового окладу спеціаліста за складність та напруженість у роботі (а.с.85).

Так, згідно ч.3 ст.32 КЗпП України у звязку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.

Таким чином, зміна розміру надбавки, яка відноситься до інших заохочувальних та компенсаційних виплат та входить до структури заробітної плати, з 30% на 20% є зміна істотних умов праці.

Як вбачається з пояснень позивача в судовому засіданні про існування вищезазначеного наказу їй було невідомо, з останнім вона не ознайомлена, натомість представником відповідача не надано суду належних та допустимих доказів, які б свідчили про протилежне.

Суд звертає увагу, що в судовому засіданні позивачем та її представником було уточнено позовні вимоги, в яких вони просили стягнути з відповідача на користь позивача надбавку у розмірі 24380,97 грн. Натомість, представник відповідача в судовому засіданні дані вимоги визнав частково в частині стягнення надбавки у розмірі 20385,28 грн.

Проте, суд не погоджується з вищезазначеними сумами відповідної надбавки, яка підлягає стягненню, та вважає за необхідне надати власний розрахунок надбавки позивача за виконання обовязків обласного спеціаліста за період з жовтня 2010 року по грудень 2014 року включно та становитиме 21045,87 грн. і матиме наступний вигляд:

З 16.10.2010 року по 30.11 2010 року (399,06 грн. (надбавка) х 2 міс.) 798,12 грн.;

З 01.12.2010 року по 31.12.2010 року 408,60 грн.;

З 01.04.2011 року по 30.06.2011 року (425,63 грн. (надбавка) х 3 міс.) 1276,88 грн.;

З 01.07.2011 року по 31.08.2011 року (432,44 грн. (надбавка) х 2 міс.) 864,87 грн.;

З 01.09.2011 року по 30.09.2011 року 436,52 грн.;

З 01.10.2011 року по 30.11.2011 року (449,46 грн. (надбавка) х 2 міс.) 898,92 грн.;

З 01.12.2011 року по 31.12.2011 року 479,42 грн.;

З 12.04.2012 року по 30.06.2012 року (469,25 грн. (надбавка) х 3 міс.) 1407,76 грн.;

З 01.07.2012 року по 31.08.2012 року (473,98 грн. (надбавка) х 2 міс.) 947,96 грн.;

З 01.09.2012 року по 30.09.2012 року 476,94 грн.;

З 01.10.2012 року по 30.11.2012 року (486,39 грн. (надбавка) х 2 міс.) 972,79 грн.;

З 01.12.2012 року по 31.12.2012 року 495,85 грн.;

З 01.04.2013 року по 30.08.2013 року (503,53 грн. (надбавка) х 8 міс.) 4028,26 грн.;

З 01.09.2013 року по 31.12.2013 року (503,53 грн. (надбавка) х 4 міс.) 2014,13 грн.;

З 01.02.2014 року по 31.12.2014 року (503,53 грн. (надбавка) х 11 міс.) 5538,85 грн.

А відтак, з огляду на вищенаведене з урахуванням сплаченої надбавки за грудень 2011 року у розмірі 319,60 грн., за жовтень-грудень 2013 року в розмірі 990,62 грн., суд дійшов обґрунтованого висновку, що з відповідача підлягає стягненню на користь позивача надбавка до посадового окладу за період роботи з 16.10.2010 року по 31.12.2014 року включно у розмірі 21045,87 грн. 319,60 грн. 990,62 грн. = 19735,65 грн.

Тому, суд, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що позовні вимоги позивача знайшли своє часткове підтвердження в судовому засіданні, а тому підлягають до часткового задоволення.

Окрім того, суд вважає за можливе стягнути з відповідача 197,35 грн. судового збору в дохід держави, так як у відповідності ч.3 ст.88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

На підставі викладеного та керуючись Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2002 року №1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери», ст.ст.1, 2, 4, 13 Закону України «Про оплату праці», ст.15, 16 ЦК України, ст.ст.32, 33 КЗпП України, ст.ст.10, 60, 88, 158, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 обласної дитячої клінічної лікарні, код ЄДРПОУ 03082760, місцезнаходження якої за адресою: м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 108, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер відсутній, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, заробітну плату у вигляді надбавки до посадового окладу за період роботи з 16.10.2010 року по 31.12.2014 року включно в сумі 19735 (девятнадцять тисяч сімсот тридцять пять) грн. 65 коп.

В іншій частині задоволення позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 обласної дитячої клінічної лікарні, код ЄДРПОУ 03082760, місцезнаходження якої за адресою: м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 108, 197 (сто девяносто сім) грн. 35 коп. судового збору в дохід держави.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: