Ухвала суду № 44061462, 16.04.2015, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

16.04.2015 Справа №607/6341/15-ц

Суддя Тернопільського міськрайонного суду Дзюбич В.Л. розглянувши позовну заяву фізичної особи підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України,-

встановив:

14.04.2015 р. фізична особа підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про тимчасове обмеження її у праві виїзду за межі України до закінчення провадження у справі та прийняття ухвали суду.

Відповідно до вимог ч.2, ч.5 ст.119 Цивільного процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити: 1)найменування суду, до якого подається заява; 2)ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім»я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв»язку, якщо такі відомі; 3)зміст позовних вимог; 4)ціну позову щодо вимог майнового характеру; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; 6)зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування; 7)перелік документів що до даються до заяви. До позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України « Про судовій збір» судовій збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Пунктом 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до суду позовної заяви немайнового характеру встановлено ставку судового збору 0.2 розміру мінімальної заробітної плати.

Проте, всупереч зазначених вимог закону, позивачем не сплачено судового збору - 0.2 розміру мінімальної заробітної плати, що складає 243.60 гривень.

Крім того, підстави для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян України за кордон передбачено в Законі України « Про порядок виїзду з України і в»їзду в Україну громадян України» №3857-ХІІ, і лише у пунктах 1-9 ч.1 ст.6 цього Закону визначено випадки, в яких громадянинові може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта або вилучено чи затримано паспорт.

Положеннями ст. 6 цього Закону встановлено, що громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта, або громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, зокрема, у таких випадках: - якщо діють неврегульовані аліментні, договірні чи інші невиконані зобов'язання до виконання зобов'язань або розв'язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках, або забезпечення зобов'язань заставою, якщо інше не передбачено міжнародним договором України (п. 2); - якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань (п. 5); якщо щодо нього подано цивільний позов до суду - до закінчення провадження у справі (п. 8).

Питання про тимчасове обмеження боржника фізичної особи за кордон регулюється розділом 6 Цивільного процесуального кодексу України «Процесуальні питання, пов»язанні з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб).

Зокрема, частиною 1 статті 377-1 зазначеного розділу ЦПК України передбачено, що питання про тимчасове обмеження боржника фізичної особи або керівника боржника юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.

Отже, з урахуванням викладеного слід дійти висновку, що вирішення судом питання про обмеження у виїзді за межі України можливе тільки у порядку, визначеному ст. 377-1 ЦПК, та за поданням державного виконавця на підставі п. 18 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» у зв'язку з ухиленням боржника від виконання судового рішення чи рішення іншого органу, що перебуває на виконанні (п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження».

Одночасно слід зазначити, що позивач просить вирішити питання про забезпечення виконання рішення про тимчасове обмеження відповідача у праві виїзду за межі України, яке відповідно про прохальної частини позовної заяви і є предметом позову, до закінчення провадження у даній справі, що є незрозумілим та викликає ряд запитань з приводу доцільності ймовірного подальшого розгляду справи щодо обмеження відповідача виїзду за межі України, у разі забезпечення тимчасового обмеження виїзду відповідача.

Отже, питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України вирішується судом за правилами цивільного судочинства в порядку, передбаченому ст.377-1 ЦПК, яка міститься у гл. VI ЦПК "Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб)". За змістом цієї статті вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України вирішується в порядку, передбаченому цим Кодексом щодо боржників у виконавчому провадженні, за будь-якими виконавчими документами, передбаченими ст. 17 Закону № 606-XIV, примусове виконання яких здійснюється ДВС, тому вважаю, що позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк п»ять днів з дня отримання ухвали, для: уточнення позовних вимог, узгодивши позовні вимоги із положеннями ст.377-1 ЦПК гл. VI ЦПК "Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб)" відносно суб»єкта звернення із вимогою щодо обмеження виїзду за кордон та обставин за яких ставиться така вимога; сплати судового збору за вимоги немайнового характеру в сумі 243.60 грн. на рахунок «судовий збір: розрахунковий рахунок : 31212206700002; код одержувача : 37977726 у ГУДКC України в Тернопільській області. код бюджетної класифікації 22030001; МФО 838012, призначення платежу судовий збір, код 02886692, Пункт_1.2_)».

Керуючись ст. 119, 121, ст. 377-1 Цивільного процесуального кодексу України, п.1.1 ч.2 ст.4 Закон України «Про судовий збір», 6 Закону України "Про порядок виїзду з України та в'їзд в Україну громадян України"

ухвалив :

Позовну заяву фізичної особи підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України - залишити без руху і надати позивачу строк п»ять днів з дня отримання ухвали, для усунення зазначених недоліків.

У випадку невиконання вказаних вимог позовна заява вважається неподаною і підлягає поверненню позивачу.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Суддя Дзюбич В.Л.