Постанова № 440606, 09.02.2007, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області 91016, м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ СУД Луганской области 91016, г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а тел.55-17-32

П О С Т А Н О В А

Іменем України

09.02.07 Справа № 6/712ад.

Суддя Василенко Т.А., розглянувши матеріали справи за позовом

Прокурора Біловодського району в інтересах держави в особі

Біловодської міжрайонної виконавчої дирекції відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, смт. Біловодськ Луганської області

до Приватного підприємства «Петровоолексіївське», с. Семикозівка Луганської області

про стягнення 1 561 грн. 61 коп.

за участю представників сторін:

від позивача – Пропльоткіна Н.В. ,дов. № 07-11-04 від 03.10.07),

від відповідача –не прибув;

за участю прокурора відділу прокуратури Луганської області –Кострицької М.В.;

в с т а н о в и в :

Суть спору: заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості по сплаті страхових внесків у сумі 1 561 грн. 61 коп.

Провадження у справі відкрито ухвалою господарського суду Луганської області від 18.12.2006. за положеннями КАС України.

Відповідач надав до суду заяву, за якою позовні вимоги відхилив та зазначив, що позивачем невірно вказаний період утворення заборгованості, оскільки підприємство зареєструвалося у Фонді лише 02.03.2002., а період утворення заборгованості, вказаний у позові визначений як з 01.10.2001. по 01.10.2006.

Також, відповідач вказує, що після першого кварталу 2003 р. підприємство не працювало і на його думку, скінчився строк позовної давності по зазначеній сумі.

При цьому, відповідач вказує на те, що з 2002 –2003 років мало переплату за основними видами податків та бажав переадресувати залишок коштів на сплату інших внесків. На цей час у підприємства не має коштів сплатити заявлену суму заборгованості.

Окрім цього, відповідач зазначає, що не може прибути до суду із –аза відсутності грошових коштів.

Позивач надав до суду відповідні пояснення на заперечення відповідача, за якими уточнив період утворення заборгованості як з 01.03.2002. по 01.03.2003. та зазначив, що відповідно до ст. 30 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»позовна давність у випадках стягнення страхових внесків, пені і фінансових санкцій не застосовується.

Дослідивши матеріали справи та надані документи, суд прийшов до наступного:

У відповідності зі ст. 45 Закону України від 23.09.1999 № 1105-ХІУ “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” роботодавці як страховики зобов’язані своєчасно та в повному обсязі сплачувати страхові внески до Фонду.

Згідно з п.4.1 Інструкції “Про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України”, затвердженої постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 20.04.2001 № 12 (далі –Інструкція) сума страхового внеску розраховується відповідно до страхового тарифу, встановленого Законом України, виходячи з класу професійного ризику галузі (підгалузі) національної економіки, до якого віднесено страхувальника.

При встановленні страхувальнику знижки або надбавки до страхового тарифу сума страхового внеску, яка підлягає сплаті, визначається з урахуванням вказаної знижки (надбавки).

Розміри страхових внесків страхувальників обчислюються для роботодавців у відсотках до сум фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних

виплат, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України “Про оплату праці”, які підлягають обкладанню прибутковим податком з громадян.

Страхові внески нараховуються в межах граничної суми заробітної плати (доходу), що встановлюється Кабінетом Міністрів України та є розрахунковою величиною при обчисленні страхових виплат (п.4.10 Інструкції) та сплачуються юридичними особами щомісячно, в день одержання коштів на оплату праці в установах банків, а при проведенні оплати праці з готівкової виручки чи натуроплатою –платники зобов’язані не пізніше наступного дня після здійснення виплат подати до установи банку платіжне доручення на перерахування страхових внесків до Фонду (п.4.12 Інструкції).

З матеріалів справи вбачається, що ПП «Петровоолексіївське»зареєстроване як платник страхових внесків до Фонду згідно заяви від 01.03.2002.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, які виникають у державі. Згідно з ст. 2 Закону України “Про судоустрій” суд здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами прав і законних інтересів юридичних осіб.

Частиною 3 ст. 3 Закону України “Про судоустрій” встановлено, що судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи в порядку, встановленому Конституцією та законами.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 цього ж Закону ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у суді.

Право юридичної особи на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами.

Сума заборгованості по сплаті страхових внесків за період з 01.03.2002. по 01.03.2003. складає 1 561 грн.61 коп., яка припущена відповідачем, підтверджена матеріалами справи, в тому числі відповідними розрахунками позивача, звітом відповідача про нараховані внески за 1 кварталі 2003 р. і за 9 місяців 2006 року та іншими.

Приймаючи до уваги матеріали справи, доводи відповідача слід відхилити як необґрунтовані, в тому числі і щодо строків позовної давності, оскільки відповідно до Закону, до вказаних внески строк позовної давності не застосовується.

В той же час, позов слід визнати обґрунтованим і задовольнити у повному обсязі.

Відповідно до ст. 94 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються у встановленому порядку.

Згідно ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, в якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено представників сторін про те, що постанову у повному обсязі буде виготовлено протягом п’ятиденного строку.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Петровоолексіївське», с. Семикозівка Біловодського району Луганської області, вул. Старосільська, 37, код 21805251, р/р 260003012100 в Біловодському відділенні Ощадбанку України, МФО, на користь:

- Біловодської міжрайонної виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності , смт. Біловодськ луганської області, вул. Шевченко, 16, р/р 25604149, МФО 304007 ЛОД АППБ «Аваль», код 21785643, заборгованість у сумі 1 561 грн. 61 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.

Постанову складено у повному обсязі та підписано 13.02.07. у відповідності до вимог ст. 167 КАС України.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Т.А. Василенко

Спеціаліст 1- ї категорії Т.В.Шкуть