Рішення № 44059731, 08.05.2015, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

№22-ц/778/1798/15 Головуючий у 1 інстанції: Крамаренко А.І.

Суддя-доповідач: Сапун О.А.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2015 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Пільщик Л.В.,

суддів: Краснокутської О.М.,

Сапун О.А.,

при секретарі Евальд Д.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 в особі представника - ОСОБА_3 на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 14 січня 2015 року у справі за позовом ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И Л А:

29 травня 2013 року ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Посилалось на те, що 27.03.2006 року між ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір, на підставі якого відповідачці був наданий кредит в сумі 1000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 36 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

ОСОБА_2 підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою складає між нею та банком Договір, що підтверджується її підписом у заяві від 27.03.2006 року.

Банк повністю та в строки виконав зобов'язання по даному договору.

Однак позичальник не виконує вимоги кредитного договору щодо повернення коштів, у зв'язку з чим станом на 39.03.2013 року виникла заборгованість по кредиту в сумі 42 881 грн. 99 коп., у тому числі: 9 651 грн. 07 коп. заборгованість за кредитом, 30 712 грн. 73 коп. заборгованість по процентам за користування кредитом, 500 грн. штраф (фіксована частина), 2 018, 19 грн. штраф (процентна складова), яку банк просив стягнути з ОСОБА_2

Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 05.12.2013 року, яке було залишено без змін ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 20.02.2014 року, позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" заборгованість за кредитним договором в сумі 42 881 грн. 99 коп., судові витрати в сумі 428 грн. 82 коп. ( а. с. 95-96,122-123 ).

Ухвалою Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.10.2014 року рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 05.12.2013 року, ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 20.02.2014 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції ( а. с. 153-154 ).

Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 14 січня 2015 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК" заборгованість за кредитним договором від 27.03.2006 року в сумі 23 227 грн. 93 коп., судові витрати в сумі 232 грн. 28 коп. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено ( а. с. 179-180 ).

Не погоджуючись з зазначеним рішенням, ОСОБА_2 в особі представника - ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи, допущені порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 14 січня 2015 року скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову по причині пропуску позовної давності.

У судове засідання апеляційного суду Запорізької області апелянт, її представник не з'явилися, про час і місце розгляду справи повідомлені відповідно до статті 74 ЦПК України, про причини неявки суд не сповістили.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вказаним вимогам постановлене по справі рішення в повній мірі не відповідає.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив із того, що 27.03.2006 року ОСОБА_2 отримала у ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" кредит у сумі 1 000 грн. на кредитну картку, строк дії якої встановлено до лютого 2010 року. По причини неналежного виконання зобов'язань по поверненню кредитних коштів утворилася заборгованість, яку слід стягнути в межах трирічного строку у період з 29.05.2010 року по 29.03 2013 року ( момент звернення банку до суду з позовом ) в сумі 23 227 грн. 93 коп.

Повністю з таким висновком погодитися не можна, виходячи з наступного.

Відповідно до статей 1049,1050 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до частин 1,4 статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснювати свої права і виконувати свої обов'язки відповідно до договору, тобто строком договору є час його чинності (обов'язковості). Строк чинності договору обумовлює й строк чинності зобов'язання, що виникло з цього договору.

З матеріалів справи вбачається, що 27.03.2006 року між ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" та ОСОБА_2 укладено кредитний договір, за умовами якого відповідачка отримала кредит у розмірі 1 000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном звернення, що відповідає строку дії картки. Строк дії картки встановлено у два роки ( а. с. 1,10-11 ).

Заперечуючи проти позову ОСОБА_2 зазначала, що ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" пропущено строк позовної давності, оскільки перебіг позовної давності почався з 28.03.2008 року, а позовом до суду банк звернувся лише 29.05.2013 року ( а. с. 39-40 ).

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові ( ч. 4 ст. 267 ЦК України ).

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.

Зокрема, ч. 2 ст. 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України ).

Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Статтею 266 ЦК України передбачено, що зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги.

Поза увагою суду залишено те, що відповідно до пунктів 3.1.1, 5.4 Правил користування платіжною карткою граничний строк дії картки (місяць і рік) указано на ній і вона дійсна до останнього календарного дня такого місяця, строк погашення процентів за кредитом визначено щомісячними платежами, а строк погашення кредиту в повному обсязі визначено останнім днем місяця вказаного на картці (поле MONTH).

Оскільки строк дії картки закінчився 27.03.2008 року, останній платіж по погашенню кредиту ОСОБА_2 здійснила 16.07.2008 року, а з позовом до суду про стягнення заборгованості за кредитним договором ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" звернулося лише 29.05.2013 року, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції безпідставно стягнув з ОСОБА_2 на користь банку 23 227 грн. 93 коп.( а. с. 1-11 ).

Враховуючи викладене, на підставі пунктів 3,3 частини 1 статті 309 ЦПК України, постановлене по справі рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у позові по причині пропуску банком позовної давності, про застосування якої заявлено ОСОБА_2 у суді першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 307,309 ЦПК України, судова колегія, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 14 січня 2015 року скасувати.

Ухвалити нове рішення.

Позов ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишити без задоволення.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржене протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: