Вирок № 44053583, 08.04.2015, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/5355/14-к

Провадження № 1-кп/204/46/15

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 квітня 2015 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого: судді Григоренка Д.Ю.

при секретарі: Кошик Д.Є.

за участю прокурора: Козакевич Ю.О.

захисників: ОСОБА_1, ОСОБА_2,

ОСОБА_3

потерпілої: ОСОБА_4

представника потерпілої: ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань того ж суду матеріали кримінального провадження № 12014040680001386 відносно:

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, маючого середню освіту, неодруженого, працюючого кур'єром у ПП «ОСОБА_7», раніше не судимого, проживаючого: АДРЕСА_1

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, -

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, маючого неповну середню освіту, неодруженого, не працюючого, який не перебуває на обліку в кримінальній міліції у справах неповнолітніх, проживаючого спільно з матір'ю ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше не судимого, зареєстрованого: АДРЕСА_2, проживаючого: АДРЕСА_3

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, -

ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_8, уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, маючого середню освіту, неодруженого, працюючого монтажником у ТОВ «Укрбудівниця», раніше не судимого, проживаючого: АДРЕСА_4,

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, -

ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_10, уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, маючого середню спеціальну освіту, неодруженого, не працюючого, раніше не судимого, проживаючого: АДРЕСА_5,

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

22 травня 2014 року, приблизно о 00.00 годин, ОСОБА_6, знаходячись у дворі будинку № 28 по вул. Героїв Сталінграда у м. Дніпропетровську, з раніше йому знайомими неповнолітнім ОСОБА_8, а також ОСОБА_10 та ОСОБА_11, побачили автомобіль «ВАЗ-21093», 1997 року випуску, білого кольору, кузов НОМЕР_2, державний номер НОМЕР_1, який належить раніше їм незнайомому ОСОБА_12, при цьому у них раптово виник умисел на незаконне заволодіння вищевказаним транспортним засобом.

Далі ОСОБА_6, неповнолітній ОСОБА_8, ОСОБА_10 та ОСОБА_11, знаходячись у вказаному місці та у вказаний час, реалізуючи свій злочинний умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом, діючи за попередньою змовою групою осіб, шляхом розбиття скла водійських дверцят автомобіля «ВАЗ-21093», державний номер НОМЕР_1, проникли до салону вказаного автомобіля, після чого намагалися запустити двигун автомобіля, але їх спроби були невдалими. У цей же час ОСОБА_6, неповнолітній ОСОБА_8, ОСОБА_10 та ОСОБА_11, не маючи права на керування та розпорядження вищевказаним транспортним засобом, діючи за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, усупереч волі власника автомобіля, розпочали рух автомобіля «ВАЗ-21093», державний номер НОМЕР_1, переміщуючи його шляхом штовхання по вулицям м. Дніпропетровська, тим самим незаконно заволоділи вищевказаним транспортним засобом - належним потерпілому ОСОБА_12 автомобілем «ВАЗ-21093», 1997 року випуску, білого кольору, кузов НОМЕР_2, державний номер НОМЕР_1, ринкова вартість якого станом на 22 травня 2014 року згідно висновку авто-товарознавчої експертизи № 02/05-14-С від 30 травня 2014 року складає 38418 гривень, тим самим заподіяли потерпілому ОСОБА_12 матеріальний збиток на вищевказану суму.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину в інкримінованому злочині визнав повністю і пояснив, що приблизно о 00.00 годин 22 травня 2014 року він разом зі своїми знайомими ОСОБА_8, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 знаходилися у дворі будинку № 28 по вул. Героїв Сталінграда у м. Дніпропетровську. Біля одного з житлових під'їздів вказаного будинку вони побачили залишений без нагляду автомобіль «ВАЗ-21093», державний номер НОМЕР_1, який привернув їх увагу. Він та хлопці вирішили заволодіти вказаним автомобілем, хто конкретно запропонував це зробити, він не пам'ятає. ОСОБА_11 рукою розбив скло водійських дверцят автомобіля, після чого вони вчотирьох проникли до салону вказаного автомобіля та намагалися запустити двигун автомобіля, однак їх спроби були марними. ОСОБА_8 сів за кермо автомобіля, а він, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 штовхали автомобіль до найближчого СТО. Далі вони були затримані двома невідомими чоловіками. У скоєному кається.

Допитані в судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_8, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 свою вину в інкримінованому злочині визнали повністю і дали показання, які аналогічні показанням обвинуваченого ОСОБА_6 у суді, а також зазначили про каяття у скоєному.

У порядку ст. 349 КПК України судом не допитувалися потерпіла ОСОБА_4 та свідки, а також не досліджувалися письмові докази, окрім висновку експерта № 02/05-14-С від 30 травня 2014 року, відповідно до якого станом на 22 травня 2014 року ринкова вартість автомобіля «ВАЗ-21093», 1997 року випуску, кузов НОМЕР_2, становить 38418 гривень. Вартість відновлювального ремонту автомобіля «ВАЗ-21093» з урахуванням значення коефіцієнту фізичного зносу складає 3781,63 гривень (т. 1 кримінального провадження, арк. 174-180).

Оцінюючи досліджені докази по кримінальному провадженню в їх сукупності, суд вважає, що вина обвинувачених в інкримінованому злочині знайшла своє повне підтвердження в судовому засіданні.

Дії ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 правильно кваліфіковані органом досудового розслідування за ч. 2 ст. 289 КК України як незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особи винних, обставини, що пом'якшують покарання, а також відомості про особу неповнолітнього ОСОБА_8, ставлення останнього до вчиненого ним діяння, умови життя та виховання неповнолітнього ОСОБА_8 і наявність дорослих підбурювачів та інших співучасників кримінального правопорушення. Обставин, обтяжуючих покарання обвинувачених, судом не встановлено.

Вчинений злочин відноситься до категорії тяжких.

Обвинувачений ОСОБА_6 за місцем проживання характеризується задовільно, за місцем роботи характеризуються позитивно, раніше не судимий. Як обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_6, суд враховує його щире каяття та добровільне відшкодування заподіяної злочином шкоди.

Обвинувачений ОСОБА_10 за місцем проживання та роботи характеризується позитивно, раніше не судимий. Як обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_10, суд враховує його щире каяття та добровільне часткове відшкодування заподіяної злочином шкоди.

Обвинувачений ОСОБА_11 за місцем проживання характеризується задовільно, раніше не судимий. Як обставину, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_11, суд враховує його щире каяття.

Обвинувачений ОСОБА_8 є неповнолітнім, за місцем проживання характеризується задовільно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не знаходиться, виховується в сім'ї без батька, який помер у 2014 році, проживає спільно з матір'ю, бабусею та дідусем, має неповну середню освіту, раніше не судимий. Як обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_8, суд враховує вчинення злочину у неповнолітньому віці, щире каяття та добровільне часткове відшкодування заподіяної злочином шкоди.

Обтяжуючих покарання ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 обставин судом не встановлено.

З урахуванням викладеного суд вважає, що ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 необхідно призначити покарання у вигляді позбавлення волі. Поряд з цим, керуючись положеннями ст. 69 КК України, беручи до уваги наявність декількох обставин, що пом'якшують покарання ОСОБА_6, ОСОБА_8 і ОСОБА_10 та істотно знижують ступінь тяжкості злочину, з урахуванням осіб винних, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_6, ОСОБА_8 та ОСОБА_10 покарання нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією ч. 2 ст. 289 КК України.

Крім того, суд вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 звільнення від відбування покарання з випробуванням відповідно до ст. 75 КК України (а також ст. 104 КК України відносно обвинуваченого ОСОБА_8) та з покладанням на них обов'язків, передбачених ст. 76 КК України, оскільки цього буде достатньо для їх виправлення та попередження вчинення ними нових злочинів. При цьому суд зазначає, що відповідно до ст. 77 КК України у разі звільнення від відбування покарання з випробуванням додаткове покарання у вигляді конфіскації майна не призначається. Крім того, виходячи з норми ст. 98 КК України, до неповнолітнього ОСОБА_8 не може бути застосовано покарання у вигляді конфіскації майна.

В ході судового розгляду провадження потерпілою ОСОБА_4 був заявлений цивільний позов про стягнення з ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 відшкодування заподіяної злочином матеріальної шкоди в розмірі 9420,26 гривень, з яких:

Крім того, потерпіла ОСОБА_4 просила стягнути з ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 в рахунок відшкодування заподіяної злочином моральної шкоди в розмірі 40000 гривень внаслідок незаконного заволодіння автомобілем «ВАЗ-21093», державний номер НОМЕР_1.

Вирішуючи вказаний цивільний позов, суд виходить з наступного:

Вартість відновлювального ремонту автомобіля «ВАЗ-21093» з урахуванням значення коефіцієнту фізичного зносу згідно висновку експерта № 02/05-14-С від 30 травня 2014 року складає 3781,63 гривень (т. 1 кримінального провадження, арк. 174-180).

Позовні вимоги в частині відшкодування вартості аудіо-магнітоли та чохлів для сидіння на суму 2000 гривень та 800 гривень відповідно є необґрунтованими, оскільки вилучення майна з автомобіля «ВАЗ-21093», державний номер НОМЕР_1, знаходиться поза межами пред'явленого ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 обвинувачення.

Позовні вимоги в частині відшкодування вартості проведення авто-товарознавчої експертизи № 02/05-14-С від 30 травня 2014 року, що складає 850 гривень, вартості послуг з буксирування автомобіля, що складає 400 гривень, а також вартості хімчистки салону автомобіля «ВАЗ-21093», державний номер НОМЕР_1, що складає 1000 гривень, підлягають задоволенню, оскільки підтверджені наданими потерпілою ОСОБА_4 відповідними документами, а саме:

- товарним чеком від 19 червня 2014 року (т. 3 кримінального провадження, арк. 48). При цьому суд акцентує увагу, що автомобіль «ВАЗ-21093», державний номер НОМЕР_1, повернутий потерпілій ОСОБА_4 не 01 серпня 2014 року, як зазначає захисник обвинуваченого ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_1 у своїх запереченнях на цивільний позов від 13 січня 2015 року (тобто, пізніше, ніж було проведено хімчистку автомобіля), а 28 травня 2014 року (т. 1 кримінального провадження, арк. 190);

- квитанцією до прибуткового касового ордеру № 9 від 02 червня 2014 року (т. 3 кримінального провадження, арк. 49);

- квитанцією до прибуткового касового ордеру № 21 від 01 серпня 2014 року та актом виконаних робіт від 01 серпня 2014 року (т. 3 кримінального провадження, арк. 50, 51).

Таким чином, позовні вимоги потерпілої ОСОБА_4 в частині відшкодування заподіяної злочином матеріальної шкоди в розмірі 9420,26 гривень підлягають частковому задоволенню на суму 6031,63 гривень (3781,63 гривень - вартість відновлювального ремонту автомобіля, 400 гривень - вартість послуг з буксирування автомобіля, 850 гривень - вартість проведення авто-товарознавчої експертизи, 1000 гривень - вартість хімчистки салону автомобіля).

Беручи до уваги тяжкість перенесених душевних страждань потерпілої ОСОБА_4 у зв'язку з незаконним заволодінням транспортним засобом, керуючись принципами розумності та справедливості, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги в частині відшкодування заподіяної злочином моральної шкоди на суму 15000 гривень.

З огляду на викладене суд визнає обґрунтованою, необхідною та достатньою грошову суму відшкодування заподіяної потерпілій ОСОБА_4 злочином матеріальної та моральної шкоди в розмірі 21031,63 гривень.

Під час судового розгляду провадження обвинуваченим ОСОБА_10 відшкодовано потерпілій ОСОБА_4 2500 гривень в рахунок відшкодування заподіяної злочином матеріальної та моральної шкоди, що підтверджується розписками ОСОБА_4 від 05 січня 2015 року та представника потерпілої ОСОБА_4 - ОСОБА_5 від 13 січня 2015 року.

Згідно розписки представника потерпілої ОСОБА_4 - ОСОБА_5 від 28 січня 2015 року обвинуваченим ОСОБА_8 відшкодовано потерпілій ОСОБА_4 950 гривень в рахунок відшкодування заподіяної злочином матеріальної та моральної шкоди.

Згідно розписки потерпілої ОСОБА_4 від 26 грудня 2014 року та розписки представника потерпілої ОСОБА_4 - ОСОБА_5 від 07 квітня 2015 року обвинуваченим ОСОБА_6 потерпілій ОСОБА_4 відшкодовано 6000 гривень та 6500 гривень в рахунок відшкодування заподіяної злочином матеріальної та моральної шкоди. При цьому потерпіла ОСОБА_4 зазначає, що вона не має до обвинуваченого ОСОБА_6 претензій ні матеріального, ні морального характеру.

Таким чином, під час судового розгляду провадження обвинуваченими ОСОБА_10, ОСОБА_6 та ОСОБА_8 потерпілій ОСОБА_4 відшкодовано 15950 гривень в рахунок відшкодування заподіяної злочином матеріальної та моральної шкоди. Приймаючи до уваги наведені обставини, суд визнає за необхідне стягнути солідарно з обвинувачених ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_8 на користь потерпілої ОСОБА_4 в рахунок відшкодування заподіяної злочином матеріальної та моральної шкоди 5081,63 гривень.

У відповідності до ч. 2 ст. 124 КПК України з обвинувачених ОСОБА_6, ОСОБА_10, ОСОБА_11 ОСОБА_8 належить стягнути на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта за проведення за провадженням судово-дактилоскопічної експертизи № 66/01-175 від 22 липня 2014 року у сумі 589,68 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 371, 373, 374, 376 КПК України, суд -

З А С У Д И В:

ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, та із застосуванням ст. 69 КК України призначити йому покарання у вигляді чотирьох років позбавлення волі без конфіскації майна.

На підставі ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання, якщо він в період іспитового строку - двох років - не вчинить нового злочину і буде виконувати покладені на нього обов'язки.

На підставі ст. 76 КК України зобов'язати обвинуваченого ОСОБА_6 періодично з'являтися на реєстрацію в кримінально-виконавчу інспекцію, повідомляти цю інспекцію про зміну свого місця проживання.

ОСОБА_8 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, та із застосуванням ст. 69 КК України призначити йому покарання у вигляді чотирьох років позбавлення волі без конфіскації майна.

На підставі ст. ст. 75, 104 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_8 від відбування призначеного покарання, якщо він в період іспитового строку - двох років - не вчинить нового злочину і буде виконувати покладені на нього обов'язки.

На підставі ст. 76 КК України зобов'язати обвинуваченого ОСОБА_8 періодично з'являтися на реєстрацію в кримінально-виконавчу інспекцію, повідомляти цю інспекцію про зміну свого місця проживання.

ОСОБА_10 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, та із застосуванням ст. 69 КК України призначити йому покарання у вигляді чотирьох років позбавлення волі без конфіскації майна.

На підставі ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_10 від відбування призначеного покарання, якщо він в період іспитового строку - двох років - не вчинить нового злочину і буде виконувати покладені на нього обов'язки.

На підставі ст. 76 КК України зобов'язати обвинуваченого ОСОБА_10 періодично з'являтися на реєстрацію в кримінально-виконавчу інспекцію, повідомляти цю інспекцію про зміну свого місця проживання.

ОСОБА_11 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, та призначити йому покарання у вигляді п'яти років позбавлення волі без конфіскації майна.

На підставі ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_11 від відбування призначеного покарання, якщо він в період іспитового строку - трьох року - не вчинить нового злочину і буде виконувати покладені на нього обов'язки.

На підставі ст. 76 КК України зобов'язати обвинуваченого ОСОБА_11 періодично з'являтися на реєстрацію в кримінально-виконавчу інспекцію, повідомляти цю інспекцію про зміну свого місця проживання.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_4 задовольнити частково.

Стягнути солідарно з обвинувачених ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_8 5081 (п'ять тисяч вісімдесят одну) гривню 63 (шістдесят три) копійки на користь потерпілої ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_12, проживаючої за адресою: АДРЕСА_6

Стягнути солідарно з обвинувачених ОСОБА_6, ОСОБА_10, ОСОБА_11, а також ОСОБА_8 589 (п'ятсот вісімдесят дев'ять) гривень 68 (шістдесят вісім) копійок за проведення судово-дактилоскопічної експертизи № 66/01-175 від 22 липня 2014 року на користь держави (УДКСУ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області, р/р 31114115700008 в ГУДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, ЄДРПОУ 37989253).

Речові докази: автомобіль «ВАЗ-21093», 1997 року випуску, білого кольору, кузов НОМЕР_2, державний номер НОМЕР_1, що знаходиться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_4, - залишити ОСОБА_4; фрагмент вітровика з полімерного матеріалу чорного кольору та одну пару склоочисників, а також футболку синього кольору з плямами речовини бурого кольору, об'єкти, схожі на волосся, фрагмент плівки зі скотчу з речовиною бурого кольору, два змиви речовини бурого кольору, вирізку обшивки дверцят з автомобіля «ВАЗ-21093», державний номер НОМЕР_1, що знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Красногвардійського РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області (квитанції № 1006, № 1030) - знищити.

На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а при оскарженні вироку - після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити учасникам судового провадження.

Суддя Д.Ю. Григоренко