Рішення № 44051505, 07.05.2015, Апеляційний суд Рівненської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 травня 2015 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області в складі :

головуючого судді - Шимківа С.С.

суддів: - Бондаренко Н.В., Малько О.С.,

секретар судового засідання - Пиляй І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на рішення Костопільського районного суду Рівненської області від 23 грудня 2014 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічним позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" про захист порушеного права споживача фінансових послуг, визнання кредитного договору недійсним та застосування наслідків недійсності кредитного договору, -

в с т а н о в и л а :

Рішенням Костопільського районного суду Рівненської області від 23 грудня 2014 року відмовлено в задоволенні позову публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Зустрічний позов ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" про захист порушеного права споживача фінансових послуг, визнання кредитного договору недійсним та застосування наслідків недійсності кредитного договору задоволено.

Визнано порушеним право ОСОБА_3 як споживача фінансових послуг за кредитним договором від 10 березня 2011 року № 004-17502-100311.

Визнано недійсним кредитний договір від 10 березня 2011 року № 004-17502-100311 укладений між публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" та ОСОБА_3 в зв'язку з укладенням його без наявності банківської ліцензії на здійснення банківських послуг та із застосуванням нечесної підприємницької практики і недосягнення згоди з усіх істотних умов договору.

Зобов'язано ПАТ "Дельта Банк":

- зарахувати в рахунок повернення ОСОБА_3 кредиту за кредитним

________________

Справа № 564/500/14-ц Головуючий в суді І інстанції - Олійник П.В.

Провадження № 22-ц/787/694/2015 Суддя-доповідач - Шимків С.С.

договором від 10 березня 2011 року, № 004-17502-100311 грошові кошти в розмірі 11368,76 грн. із суми сплачених ним коштів в розмірі 13 020, 26 грн.;

- повернути відповідачу ОСОБА_3 грошові кошти в розмірі 1651,50 грн..

У поданій апеляційній скарзі ПАТ "Дельта Банк" зазначає, що 10 березня 2011 року між ПАТ "Дельта Банк" та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № 004-17502-100311.

Підтвердженням видачі кредитних коштів та подальшого зняття готівки із карткового рахунку є виписка по рахунку позичальника ОСОБА_3, в якій відображено усі випадки зняття готівки позичальником, дати зняття та суми кредитних коштів. В процесі обслуговування кредитного рахунку, відповідачем допускалися прострочки у внесенні платежів на погашення кредитної заборгованості, що і послугувало причиною звернення банку до суду із позовною заявою про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Зазначає, що відповідач, свідомо зловживаючи своїми правами, лише після подачі банком до суду позовної заяви про стягнення з нього заборгованості заявив вимогу про захист свого порушеного права та визнання кредитного договору недійсним.

Додає, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів відсутності у банку повноважень на здійснення банківської діяльності.

Пояснює, що позивач за зустрічним позовом - ОСОБА_3 вказує, що банком порушено ст.ст. 11, 18 Закону України "Про захист прав споживача", однак пунктом 5.17. кредитного договору вказано, що підписанням цього договору позичальник підтверджує, що він отримав повну, доступну та вичерпну інформацію щодо умов надання кредиту за договором, а саме - щодо сукупної вартості кредиту з урахуванням процентної ставки за ним, переліком та розміром всіх комісій (тарифів) Банку, що пов'язані з наданням, обслуговуванням і погашенням кредиту, щодо розміру щомісячних платежів та орієнтовної сукупної вартості подорожчання кредиту, враховуючи розмір комісії (тарифів).

Пункт 5.1. кредитного договору вказує, що з підписанням цього договору, позичальник засвідчує, що він ознайомлений з правилами, тарифами та погоджується вважати їх обов'язковими до застосування до відносин, які виникли на підставі цього договору.

Тобто вся необхідна інформація (про можливі варіанти кредитування, відсоткову ставку, строк кредитування, витрати на укладання договору та ін.) позичальнику була надана.

Вказує, що твердження про відсутність інформації про кредит не відповідають дійсності. А власним підписом на кредитному договорі ОСОБА_3 засвідчив про відсутність будь-яких претензій та застережень.

Зазначає, що особливість застосування реституції до таких правочинів, як позика, кредит, комерційний кредит, позичка полягає в тому, що сторона, яка використовувала кредитні кошти, зобов'язана їх повернути кредитору, а також сплатити відсотки за користування грошовими коштами за весь період користування ними.

При укладенні кредитного договору були в повній мірі дотримані всі законодавчо встановлені вимоги щодо дійсності згаданих правочинів.

Просить суд скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким позов публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити. В задоволені зустрічного позову ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" про захист порушеного права споживача фінансових послуг, визнання кредитного договору недійсним та застосування наслідків недійсності кредитного договору відмовити.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників процесу, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відмовляючи у задоволенні первісного позову ПАТ "Дельта Банк" про стягнення заборгованості за кредитним договором, суд першої інстанції виходив із того, що банком не виконано обов'язкову вимогу п. 5.8. кредитного договору про письмове повідомлення держателя про дострокове розірвання договору.

Суд першої інстанції встановив, що оскільки позивачем не надано доказів повідомлення про дострокове розірвання договору, то вимога про стягнення заборгованості є передчасною та задоволенню не підлягає.

Допущене судом першої інстанції ототожнення вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором з вимогою про його дострокове розірвання є помилковим та таким, що не відповідає положенням чинного законодавства.

Судом встановлено, що 10 березня 2011 року між ОСОБА_3 та ПАТ "Дельта Банк" укладено договір № 004-17502-100311 на відкриття карткового рахунку та обслуговування платіжної картки, згідно якого банк надав ОСОБА_3 кредит шляхом відкриття йому відновлювальної відкличної кредитної лінії в загальному розмірі 30000 грн. та на день укладання цього договору встановив ліміт кредитної лінії на рахунку в сумі 3700 грн. (а.с. 5).

У зв'язку із неналежним виконанням ОСОБА_3 взятих на себе зобов'язань, виникла заборгованість за договором, розмір якої станом на 17.01.2014 року становить 8111,78 грн., що підтверджується розрахунком ціни позову (а.с. 16), та включає в себе: тіло кредиту - 5868, 52 грн., прострочене тіло кредиту - 1460, 44 грн., заборгованість за комісіями - 782, 82 грн..

Звернення до суду з вимогою про повернення всіх сум за кредитним договором у зв'язку з порушенням умов договору не означає односторонньої відмови від договору, чи його розірвання, а є наслідком невиконання чи неналежного виконання боржником своїх договірних зобов'язань.

Це спосіб цивільно-правової відповідальності боржника.

Відповідно до положень ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позовних вимог.

Згідно ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Таким чином, право ПАТ "Дельта Банк" як кредитора вимагати від ОСОБА_3 як позичальника повернення заборгованості за кредитним договором є самостійним та його реалізація не пов'язана з необхідністю пред'явлення вимоги про розірвання кредитного договору.

Окрім того, висновок суду першої інстанції про відсутність доказів на підтвердження перерахування відповідачу кредитних коштів згідно договору спростовується наявними в матеріалах справи випискою по рахунку ОСОБА_3 (а.с. 74) та розрахунком ціни позову (а.с. 16).

Факт отримання кредиту не заперечується відповідачем за первісним позовом та позивачем за зустрічним позовом - ОСОБА_3.

Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

На підставі ст. 1054 ЦК України позичальник за кредитним договором зобов'язаний повернути кредит та сплатити відсотки в розмірі та на умовах встановлених договором.

Відповідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

На момент розгляду справи в суді відповідач за первісним позовом не сплатив зазначену суму заборгованості, як і не спростував належними та допустимими доказами доводи позивача.

З урахуванням вищевикладеного колегія судів апеляційного суду вважає, що позов ПАТ "Дельта Банк" є обґрунтованим та підлягає до задоволення у повному обсязі.

Задовольняючи зустрічний позовом ОСОБА_3 та ухвалюючи рішення про визнання кредитного договору недійсним, суд першої інстанції виходив із того, що на момент вчинення кредитного договору у банку був відсутній спеціальний дозвіл (у виді ліцензії НБУ) на здійснення банківської діяльності; при укладенні договору не було досягнуто згоди щодо всіх умов, які визначені законодавством як істотні, зокрема щодо детального розпису розрахунку сукупної вартості кредиту, реальної процентної ставки та розміру абсолютного (фактичного) здороження кредиту в кінці періоду кредитування, у грошовому виразі; у зміст договору банк включив обов'язкові для споживача платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь за обслуговування овердрафту по картковому рахунку, яка стягується у подвійному розмірі, що заборонено законодавством.

Вказані висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи та положенням чинного законодавства.

Спростовуючи висновок суду першої інстанції про те, що спірний кредитний договір було укладено в період фактичної недійсності (відсутності) банківської ліцензії ПАТ "Дельта Банк", апеляційний суд виходить з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що у зв'язку із реорганізацією товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційний Банк "Дельта" шляхом перетворення та зміни назви на публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" 01 жовтня 2009 року проведено відповідну державну реєстрацію змін до установчих документів банку (а.с. 71, 72).

Свою діяльність ПАТ "Дельта Банк" здійснювало на підставі банківської ліцензії № 225 від 08 жовтня 2009 року, дозволу № 225-4 від 08 жовтня 2009 року.

11 жовтня 2011 року ПАТ "Дельта Банк" отримало банківську ліцензію № 225 на право надання банківських послуг, визначених частиною третьою статі 47 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (а.с. 38).

Спірний кредитний договір № 004-17502-100311 між ПАТ "Дельта Банк" та ОСОБА_3 укладено 10 березня 2011 року (а.с. 5), тобто в період коли право ПАТ "Дельта Банк " на надання фінансових послуг засвідчувалося банківською ліцензією № 225 від 08 жовтня 2009 року, а з 11 жовтня 2011 року - банківською ліцензією № 225 від 11 жовтня 2011 року.

Отже, твердження ОСОБА_3 та висновок суду першої інстанції про те, що укладений 10.03.2011 року кредитний договір № 004-17502-100311 є недійсним правочином, оскільки вчинений без спеціального дозволу (ліцензії) банку є безпідставними та спростовуються матеріалами справи.

Згідно зі ст. 627 та відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Пунктом 5.17. договору № 004-17502-100311 від 10 березня 2011 року встановлено, що підписанням цього Договору Держатель підтверджує, що він отримав повну, доступну та вичерпну інформацію щодо умов надання Кредиту за Договором, а саме - щодо сукупної вартості Кредиту з урахуванням процентної ставки за ним, переліком та розміром всіх комісій (тарифів) Банку, що пов'язані з наданням, обслуговуванням і погашенням Кредиту, щодо розміру щомісячних платежів та орієнтованої сукупної вартості подорожчання Кредиту, враховуючи розмір комісії (тарифів) (а.с. 7).

У п. 5.1. договору вказано, що з підписанням цього Договору Держатель засвідчує, що він ознайомлений з Правилами, Тарифами та погоджується вважати їх обов'язковими до застосування до відносин, які виникли на підставі цього Договору.

Із договору випливає, що ОСОБА_3 ознайомився із умовами надання послуг ПАТ "Дельта Банк", тарифами та іншою інформацією, щодо отримання ним кредиту, що підтверджується його особистими підписами на договорі № 004-17502-100311 від 10 березня 2011 року та тарифах на обслуговування платіжних карток Тарифний пакет "Лояльна Весна 2011" (а.с. 7, 8).

Таким чином, не відповідає обставинам справи висновок суду першої інстанції про те, що банк не вчиняв дії щодо ознайомлення позичальника з усіма умовами кредитування перед укладенням договору.

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3А укладаючи договір № 004-17502-100311 від 10 березня 2011 року, у дотримання положень ст. 11 Закону України "Про захист прав споживачів", "Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту", затверджених Постановою Правління Національного банку України від 10.05.2007 № 168, отримав повну та вичерпну інформацію про усі умови кредитування за вищезазначеним договором.

Норми процесуального права передбачають, що обставини цивільних справ з'ясовуються судом на засадах змагальності, в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Щодо обов'язку доказування і подання доказів, то кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Однак, жодних доказів, які б вказували та підтверджували несправедливі або такі, що вчиненні з використанням нечесної підприємницької практики умови договору № 004-17502-100311 від 10 березня 2011 року ОСОБА_3 не надано, а судом не встановлено.

Висновок суду першої інстанції про викладення банком у двозначний спосіб інформації щодо плати за обслуговування овердрафту по картковому рахунку є безпідставним та не підкріпленим жодними належними та допустимими доказами.

Ураховуючи те, що судом неповно з'ясовано фактичні обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, постановлене ним рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову ПАТ "Дельта Банк" та відмову у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3.

На підставі ст. 124 Конституції України, ст.ст. 6, 525, 526, 527, 530, 599, 611, 627, 638, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст. 11, 303, 309, 313-314, 316-317 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" задовольнити.

Рішення Костопільського районного суду Рівненської області від 23 грудня 2014 року скасувати.

Позов публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" (р/р 26256904403784, МФО 380236, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 34047020) заборгованість за кредитним договором у розмірі 8111 (вісім тисяч сто одинадцять) грн. 78 коп..

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" про захист порушеного права споживача фінансових послуг, визнання кредитного договору недійсним та застосування наслідків недійсності кредитного договору відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" 243 грн. 60 коп. у рахунок відшкодування понесених публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" судових витрат за розгляд справи судом першої інстанції, а також 121 грн. 80 коп. у рахунок відшкодування понесених публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" судових витрат за розгляд справи судом апеляційної інстанції.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів із дня набрання ним чинності.

Головуючий-суддя Шимків С.С.

Судді: Бондаренко Н.В.

Малько О.С.