Ухвала суду № 44050629, 06.05.2015, Апеляційний суд Київської області

Справа № 381/489/13ц Головуючий у І інстанції Бутенко В.О.Провадження № 22-ц/780/1563/15 Доповідач у 2 інстанції Мережко М. В.Категорія 30 06.05.2015

УХВАЛА

Іменем України

06 травня 2015 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області в складі :

Головуючого - Мережко М.В.

Суддів - Данілова О.М., Іванової І.В.

При секретарі - Ромащині І.В.

Розглянувши в відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 12 грудня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди заподіяної злочином .

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду , дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -

В с т а н о в и л а :

У серпні 2013 р. позивач звернувся в суд із зазначеним позовом.

Свої вимоги обгрунтовував тим, що вироком Фастівського міськрайонного суду Київської області від 19 жовтня 2012 року ОСОБА_2 був визнаний винним у вчиненні злочину , передбаченого ч.1 ст. 121 КК України і йому призначено покарання у виді позбавлення волі строком на п»ят років..

Ухвалою апеляційного суду Київської області від 24 квітня 2013 року вирок районного суду залишено без змін.

Як зазначає позивач , в результаті скоєного відповідачем злочину, позивачу завдано тяжкі тілесні ушкодження , внаслідок чого ОСОБА_3 знаходився на лікуванні у медичних закладах. Внаслідок отриманих травм ОСОБА_3 визнаний інвалідом 111 групи довічно .

На лікування були витрачені значні кошти - 20 247 грн , які позивач просить стягнути з відповідача.

Діями відповідача завдано і моральну шкоду , яка виразилася у фізичному болі , душевних стражданнях, позивач переніс психологічний стрес, порушені нормальні життєві зв»язки . Моральну шкоду позивач оцінює у 60 000 грн.

Позивач просить стягнути з відповідача 20 247 грн матеріальної шкоди , 60 000 грн моральної шкоди .

Рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 12 грудня 2013 р. позов задоволено частково. Стягнуто на користь ОСОБА_3 38 ,28 грн матеріальної шкоди та 40 000 грн моральної шкоди . В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення змінити в частині розміру моральної шкоди , посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права. Відповідно до ст. 303 ЦПК України рішення в частині стягнення матеріальної шкоди не підлягає перегляду , оскільки сторонами рішення в цій частині не оскаржено.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та

обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з"ясованих обставин справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами , які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу свої вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги.

Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Як видно із матеріалів справи , вироком Фастівського міськрайонного суду Київської області від 19 жовтня 2012 року ОСОБА_2 був визнаний винним у вчиненні злочину , передбаченого ч.1 ст. 121 КК України і призначено покарання у виді позбавлення волі строком на п»ят років.( а.с. 3-6).

Ухвалою апеляційного суду Київської області від 24 квітня 2013 року вирок районного суду залишено без змін( а.с. 7-10).

Як встановлено вищевказаними рішеннями судів , в результаті умисних протиправних дій ОСОБА_2 потерпілий (позивач) ОСОБА_3. отримав тяжкі тілесні ушкодження , як такі що є небезпечними для життя.

Згідно ст. 1177 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної особи внаслідок злочину, відшкодовується державою, якщо не встановлено особу, яка вчинила злочин, або якщо вона є неплатоспроможною. Умови та порядок відшкодування майнової шкоди, завданої майну фізичної особи, яка потерпіла від злочину, встановлюються законом.

Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, окремо зазначених в законі.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно до п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 р. ( із змінами, внесеними постановою від 25 травня 2001 р. № 5 ) " Про судову практику в справах про відшкодування моральної ( немайнової) шкоди" розмір відшкодування такої шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань

( фізичних, душевних, психічних тощо) , яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат ( їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховується стан здоров"я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Відповідно до п.6.4 Методичних рекомендацій Міністерства юстиції України від

13 травня 2004 року « про відшкодування моральної шкоди» моральну шкоду не можна відшкодувати в повному обсязі, так як немає і не може бути точних критеріїв майнового виразу душевного болю, спокою, честі, гідності особи. Будь яка компенсація моральної шкоди, не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь який її розмір може мати суто умовний вираз, тим більше, якщо така компенсація стосується юридичної особи.

У будь якому випадку розмір відшкодування повинен бути адекватним нанесеній моральній шкоді.

Не викликає сумнівів, що неправомірними діями відповідача ОСОБА_2 позивачеві було нанесено таку шкоду, що виразилася у моральних стражданнях та переживаннях з приводу протиправних дій відповідача , внаслідок яких позивач отримав тяжкі тілесні ушкодження ,перебував на лікуванні .

В душевних стражданнях, які позивач отримав від порушення нормального образу життя, суду надані докази, що об'єктивно свідчать про істотність заподіяної йому моральної шкоди і настання внаслідок протиправних дій відповідача суттєвих негативних наслідків для його психологічного та фізичного стану. З урахуванням викладеного, суд вірно дійшов висновку , що позовні вимоги про стягнення моральної підлягають частковому задоволенню у розмірі 40 000 грн., що слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Сума відшкодування визначена судом з урахуванням характеру та тривалості заподіяних позивачу страждань, переживань та незручностей, а також характеру дій відповідача ,що внаслідок неправомірних дій відповідач позивач отримав інвалідність довічно .

Відповідно до ст. 303 ЦПК України перевіряючи під час розгляду справи в апеляційному порядку законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення .

Керуючись ст. ст. 303,307,308,313-315,317,319 ЦПК України ,колегія суддів -

У х в а л и л а ;

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 12 грудня 2013 року- залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів..

Головуючий Судді