Ухвала суду № 44050623, 30.04.2015, Апеляційний суд Київської області

Справа № 368/293/15ц Головуючий у І інстанції Закаблук О.В.Провадження № 22-ц/780/2894/15 Доповідач у 2 інстанції Волохов Л. А.Категорія 18 30.04.2015

УХВАЛА

Іменем України

30 квітня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого Волохова Л.А.,

суддів Матвієнко Ю.О., Мельника Я.С.,

при секретарі Ромашині І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Русава-К» про визнання недійсним правочину за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Кагарлицького районного суду Київської області від 20 лютого 2015 року про скасування заходів забезпечення позову,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Кагарлицького районного суду Київської області від 20 лютого 2015 року заяву про скасування заходів забезпечення позову представника відповідача Чуфістової Ю.Г. в справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Русава-К» про визнання недійсним правочину задоволено.

Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Кагарлицького районного суду Київської області від 09 лютого 2015 року.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, посилаючись на її незаконність та необґрунтованість, а також порушення норм матеріального та процесуального права при постановленні ухвали, а тому просить апеляційну скаргу задовольнити та ухвалу суду скасувати.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ухвалою Кагарлицького районного суду Київської області 09 лютого 2015 року задоволено заяву позивача ОСОБА_2 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «РУСАВА-К» про визнання недійсним правочину.

В резолютивній частині ухвали зазначено:

1) заборонити вчиняти реєстраційній службі Кагарлицького районного управління юстиції в Київській області будь-які реєстраційні дії щодо відчуження корпоративних прав ТОВ «РУСАВА-К», а також вносити будь-які зміни до реєстраційної справи ТОВ «РУСАВА-К» (код ЄДРПОУ 33451012, вул. Фрунзе, 92 м. Кагарлик, Київська область, 09200) до винесення рішення по цій справі;

2) накласти арешт на відчуження майна та корпоративних прав ТОВ «РУСАВА-К» (код ЄДРПОУ 33451012, вул. Фрунзе, 92 м. Кагарлик, Київська область, 09200) в сумі 12 900 000,00 гривень до винесення рішення по цій справі;

3) зобов'язати реєстраційну службу Кагарлицького районного управління юстиції в Київській області внести до реєстру відомості про заборону вчинення дій щодо відчуження майна та корпоративних прав ТОВ «РУСАВА-К» (код ЄДРПОУ 33451012, вул.' Фрунзе, 92 м. Кагарлик, Київська область, 09200) в сумі 12 900 000, 00 гривень до винесення рішення по цій справі.

Так, скасовуючи заходи забезпечення позову суд виходив з того, що позовні вимоги викладені стосовно визнання недійсним правочину. А ухвалою про забезпечення позову заборонено реєстраційній службі Кагарлицького районного управління юстиції Київської області вчиняти будь-які реєстраційні дії, заборонено відчуження майна та корпоративних прав.

Але дані вимоги не є співрозмірними, адже в разі вирішення даної справи по суті буде прийнято рішення про задоволення позовних вимог, що жодним чином не стосуватиметься ні реєстраціїної справи ТОВ «РУСАВА - К», ні корпоративних прав.

З такими висновками суду погоджується і колегія суддів.

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами цивільно-процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» (із змінами, внесеними згідно з Постановою Верховного Суду № 2 (v002700 - 09) від 12.06.2009), розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Керуючись наведеними нормами процесуального законодавства та враховуючи роз'яснення Верховного Суду України, при вирішенні питання про забезпечення позову суди мають здійснити оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Отже, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Відповідно до ч.1 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені ЦПК України, заходи забезпечення позову. Частиною 3 цієї ж статті зазначено, що забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Види забезпечення позову передбачено статтею 152 ЦПК України. Позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам.

Відповідно до ч.2 ст.152 ЦПК України у разі необхідності судом можуть бути застосовані інші види забезпечення позову.

Відповідно до ст. 154 ЦПК України заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом, який розглядає справу. Якщо у задоволенні позову було відмовлено, провадження у справі закрито або заяву залишено без розгляду, вжиті заходи забезпечення позову застосовуються до набрання судовим рішенням законної сили. Проте суд може одночасно з ухваленням судового рішення або після цього постановити ухвалу про скасування заходів забезпечення позову.

Враховуючи зазначене вище, перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що місцевий суд, діючи в межах своїх повноважень, правильно дійшов висновку про необхідність задоволення заяви про скасування заходів забезпечення позову шляхом їх скасування.

Зважаючи на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки при скасуванні заходів забезпечення позову, суд правомірно врахував вищенаведені положення закону та прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення клопотання представника відповідача про скасування заходів забезпечення позову.

Доводи апелянта про порушення судом першої інстанції норм процесуального права законності та обґрунтованості постановленої судом ухвали не спростовують, в зв'язку з чим відхиляються колегією суддів.

На підставі викладеного керуючись ст.ст. 303, 312, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Ухвалу Кагарлицького районного суду Київської області від 20 лютого 2015 року залишити без зміни.

Судове рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий Волохов Л.А.

Судді Матвієнко Ю.О.

Мельник Я.С.