Ухвала суду № 44050615, 06.05.2015, Апеляційний суд Київської області

Справа № 369/11764/14-ц Головуючий у І інстанції Дубас Т. В.Провадження № 22-ц/780/2022/15 Доповідач у 2 інстанції Мережко М. В.Категорія 53 06.05.2015

УХВАЛА

Іменем України

06 травня 2015 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі :

Головуючого - Мережко М.В.

Суддів - Данілова О.М., Коцюрби О.П.

При секретарі - Ромашині І.В.

Розглянувши в відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Державного підприємства « Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця» на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 09 лютого 2015 р. по справі за позовом ОСОБА_2 до Державного підприємства « Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця»» про визнання наказу про звільнення незаконним , про поновлення на роботі , стягнення заборгованості по заробітній платі за час вимушеного прогулу.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду , дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів ,-

В с т а н о в и л а :

У листопаді 2014 року ОСОБА_2 звернувся із зазначеним позовом .

Свої вимоги обгрунтовував тим, що 31 жовтня 2014 р. ним було отримано рекомендований лист від 29 жовтня 2014 р. за №723 від ДП «НДВА «Пуща-Водиця» про те, що він має з'явитися до відділу кадрів Агрокомбінату «Пуща - Водиця» для ознайомлення з наказом №153-к про звільнення та отримання наказу , трудової книжки та розрахункової відомості про нарахування в зв'язку із звільненням.

Як зазначає позивач, він працює в Радгоспі «Совки» з 1980 року, тобто більше 33 років. За цей час місце роботи не змінював, у трудовій книжці було лише зроблено записи про переведення на іншу роботу в межах підприємства та про зміну назви підприємства, у зв'язку з його реорганізацією та зміною підпорядкування.

Остання займана посада на підприємстві з якої його було звільнено - тракторист-машиніст.

Наказ про звільнення позивач вважає незаконним, а тому просив поновити його на роботі та стягнути з відповідача заробітну плату за час вимушеного прогулу.

В позовній заяві , зазначав , що 09 жовтня 2014 р. він був запрошений до Київської міської Ради для виступу з проблемних питань які виникають у працівників агрокомбінату «Пуща Водиця» . Він є головою первинної профспілкової організації ВПС «Захист справедливості» працівників «Агрокомбінату «Пуща - Водиця» .

Виступ позивача закінчився близько 12 години. По закінченню виступу, він вимушений був звернутися до стоматолога у зв'язку з гострою зубною біллю. Після надання первинної медичної допомоги, продовжити роботу на підприємстві позивач не зміг ,тому повернувся додому.

На наступний день, позивач надав безпосередньому керівнику, завідуючому гаражом, який знаходиться в Софіївській Бощагівці по вулиці Леніна ,лікарняну довідку про те, шо йому було надано медичну допомогу 09 жовтня 2014 р.

Відповідно до ст. 252 КЗпП України членам виборних профспілкових органів. не звільненим від своїх виробничих чи службових обов'язків, надається на умовах, передбачених колективним договором, вільний від роботи час із збереженням середньої заробітної плати для участі в консультаціях і переговорах, виконання інших громадських обов'язків в інтересах трудового колективу, а також на час участі в роботі виборних профспілкових органів, але не менш як 2 години на тиждень

Також відповідно до вимог вищезазначеної статті звільнення членів виборного профспілкового органу підприємства, установи, організації (у тому числі структурних підрозділів), його керівників, профспілкового представника (там, де не обирається виборний орган професійної спілки), крім випадків додержання загального порядку, допускається за наявності попередньої згоди виборного органу, членами якого вони є, а також вищого виборного органу цієї професійної спілки (об'єднання професійних спілок).

Таким чином, причини невиходу позивача на роботу 09 жовтня 2014 року є поважними та не можуть вважатись прогулом в розумінні п. 4 ст. 40 КЗпП України., оскільки він виконував громадські обов'язки в інтересах трудового колективу, а потім отримував медичну допомогу, знаходячись на лікуванні, тому звільнення його з цієї підстави є незаконним.

Позивач просив визнати незаконним наказ № 153-к від 29 жовтня .2014 р. про звільнення його з роботи. Поновити його на роботі. Стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі за час вимушеного прогулу по час фактичного поновлення на роботі.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області

від 09 лютого 2015 р. позов задоволено. Визнано незаконним наказ № 153-к від 29 жовтня 2014 р. про звільнення ОСОБА_2. Поновлено ОСОБА_2 на посаді тракториста-машиніста с/г комплексу «Совки-Музичі» відділення «Совки». Стягнуто з Державного підприємства «Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця» (Ідентифікаційний код: 00849296) на користь ОСОБА_2 суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 6 866,64 грн. Допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за один місяць в розмірі

2 215,04 грн Стягнуто з Державного підприємства «Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця» (Ідентифікаційний код: 00849296) на користь держави судовий збір в розмірі 243,60 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду , відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати, посилаючись на порушення норм матеріальн6ого і процесуального права , та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. В апеляційній скарзі зазначав , що висновки суду не відпадають обставинам справи , суд неповно дослідив обставини справи ,що мають значення для вирішення справи , зокрема що виступ позивача на засіданні тривав не більше 3-х хвилин , і що позивача на виступ ніхто зі сторони відповідача не уповноважував.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст.. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та

обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з"ясованих обставин справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами , які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу свої вимог і заперечень.

Відповідно до ст.. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги.

Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Як встановлено судом першої інстанції , ОСОБА_2 працював на посаді тракториста-машиніста с/г комплексу «Совки-Музичі» відділення «Совки», що підпорядковане до Державного підприємства «Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця».( а.с. 18)

Згідно наказу № 153-К від 29 жовтня 2014 р. генерального директора Державного підприємства «Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця»ОСОБА_2 було звільнено з посади тракториста-машиніста с/г комплексу «Совки-Музичі» відділення «Совки» за прогул без поважних причин на підставі п. 4 ст. 40 КзпП України ( а.с. 19 - 20 ) ..

Відповідно до листа депутата Київської міської ради від 08 грудня 2014 р.

№ 08/279/025/112 , ОСОБА_2 виступав на пленарному засіданні Київської міської ради 09 жовтня 2014 р. ( а.с. 17) Перебування ОСОБА_2 на пленарному засіданні Київської міської ради 09 жовтня 2014 р також підтверджено витягом із стенограми пленарного засідання від 09 жовтня 2014 р. що надіслано до суду на запит суду ( а.с. 95-97).

Згідно медичної довідки № 11 ОСОБА_2 09 жовтня 2014 р. був на лікуванні у лікаря стоматолога Софіївсько-Борщагівської амбулаторії загальної практики-сімейної медицини.( а.с. 5).

Крім того, перебування ОСОБА_2 у лікарні 09 жовтня 2014 року підтверджується випискою із журналу реєстрації видачі довідок ( а.с. 50-59, 73-78)) .

Посилання в апеляційній скарзі на ту обставину ,що докази перебування ОСОБА_2 у лікарні 09 жовтня 2014 року відсутні , спростовуються наявністю вищевказаних матеріалів .

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій ОСОБА_2 є керівником первинної профспілкової організації Всеукраїнської професійної спілки «Захист справедливості» працівників агрокомбінату «Пуща-Водиця» ( а.с. 4, 38) .

Згідно витягу з протоколу № 2 від 15 січня 2015 року засідання профспілкового комітету первинної профспілкової організації ДП «Агрокомбінату «Пуща-Водиця» ОСОБА_2 не є членом даної профспілки (а.с. 106-107).

Відповідно до витягу з протоколу № 51 Центральної ради ВПС «Захист справедливості» від 27.01.2015 р. було вирішено не надавати ДП «Агрокомбінату «Пуща-Водиця» згоди на звільнення ОСОБА_2 із займаної посади тракториста - машиніста.( а.с. 133)

Відповідно до довідки виданої Києво-Святошинським райкомом профспілки працівників агропромислового комплексу від 28 січня 2015 р. станом на 28. січня 2015 р. в ДП НДВ АК «Пуща-Водиця» діє одна первинна профспілкова організації, голова профкому ОСОБА_3, і яка входить до складу районної профспілкової організації працівників АПК України. ( а.с. 137)

Згідно витягу з протоколу № 2 від 15.01.2015 року засідання профспілкового комітету первинної профспілкової організації ДП «Агрокомбінату «Пуща-Водиця» вбачається що ОСОБА_2 не є членом даної профспілки.( а.с. 106-107)

Відповідно до ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

Відповідноь до ст. 43-1 КЗпП України розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) допускається у випадках: звільнення працівника, який не є членом первинної профспілкової організації, що діє на підприємстві, в установі, організації;

Виходячи зі змісту ч. 3 ст. 252 КЗпП України, ч. 3 ст.41 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», звільнення членів виборного профспілкового органу підприємства, установи , організації ( у тому числі структурних підрозділів), його керівників, профспілкового представника ( там де не обирається виборний орган профспілки), крім додержання загального порядку, допускається за наявності попередньої згоди виборного органу, членами якого вони є, а також вищестоящого виборного органу цієї профспілки ( об'єднання профспілок).

Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, крім випадків, передбачених статтями 43,43-1 КЗпП України, допускається лише за попередньою згодою профспілкового органу, що є дотриманням гарантій, передбачених статтею 252 КзпП України та ст.41 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності».

Відповідно до ст.ст. 1,2 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» (надалі Закон) професійна спілка - добровільна неприбуткова громадська організація, що об'єднує громадян , пов'язаних спільними інтересами за родом їх професійної (трудової) діяльності, навчання, та які утворюються з метою здійснення представництва та захисту трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів профспілки, а роботодавець - власник підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, виду діяльності, галузевої належності, або уповноважений ним орган (керівник) чи фізична особа, яка відповідно до законодавства використовує найману працю.

Відповідно до ст. 41 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності»від 15 вересня 1999 р. з відповідними змінами, звільнення членів виборного профспілкового органу підприємства, установи, організації (у тому числі структурних підрозділів), його керівників, профспілкового представника (там, де не обирається виборний орган профспілки), крім додержання загального порядку, допускається за наявності попередньої згоди виборного органу, членами якого вони є, а також вищестоящого виборного органу цієї профспілки (об'єднання профспілок).

Відповідно до ст. 252 КЗпП України працівникам підприємств, установ, організацій, обраним до складу виборних профспілкових органів, гарантуються можливості для здійснення їх повноважень.

Зміна умов трудового договору, оплати праці, притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників, які є членами виборних профспілкових органів, допускається лише за попередньою згодою виборного профспілкового органу, членами якого вони є.>

Звільнення членів виборного профспілкового органу підприємства, установи, організації (у тому числі структурних підрозділів), його керівників, профспілкового представника (там, де не обирається виборний орган професійної спілки), крім випадків додержання загального порядку, допускається за наявності попередньої згоди виборного органу, членами якого вони є, а також вищого виборного органу цієї професійної спілки (об'єднання професійних спілок).

Відповідно до п.16 постанови Пленуму Верховного Суду України від

06 листопада 1992 року №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» у тих випадках, коли крім додержання загальних вимог щодо порядку звільнення з ініціативи власника або уповноваженого ним органу згідно з чинним законодавством на звільнення певних категорій працівників (наприклад неповнолітніх, працівників, обраних до складу народних депутатів, профспілкових органів, ради (правління) підприємства, ради трудового колективу) необхідна також згода відповідного органу, вона має бути і в тому випадку, коли за ст.43-1 КЗпП України допускається звільнення без згоди профспілкового органу підприємства, установи, організації (крім ліквідації). Якщо за погодженнями чинного законодавства у цих випадках згода відповідного органу має бути попередньою, суд бере до уваги лише таку згоду, оскільки іншого законом не передбачено.

Вірним є висновок суду першої інстанції , що, звільнення позивача відбулось з порушенням вимог норм Кодексу законів про працю України, без згоди вищого виборного органу всеукраїнської професійної спілки «Захист справедливості», так як позивач є головою первинної профспілкової організації всеукраїнської професійної спілки «Захист справедливості» працівників агрокомбінату «Пуща-Водиця».

Посилання відповідача на ту обставину , що ОСОБА_2 не є членом профспілкової організації яка діє на підприємстві, спростовується наявними в матеріалах справи доказами , а відтак є безпідставними .

Відповідно до ч. 1 ст. 11 та ст. 60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

При винесені рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Висновок суду про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу

є правильним.

Викладені в апеляційній скарзі доводи , колегія суддів вважає безпідставними, оскільки вони матеріалами справи не підтверджуються, не грунтуються на вимогах закону і не спростовують висновків суду першої інстанції ..

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції , відповідно до ст. 303 ЦПК України , колегія суддів вважає ,що рішення відповідає обставинам справи , постановлено з додержанням вимог матеріального та процесуального права, тому колегія суддів не вбачає підстав для його скасування.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313- 315, 317,319 ЦПК України, колегія суддів,-

У х в а л и л а

Апеляційну скаргу Державного підприємства « Науково-дослідний , виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця» відхилити.

Рішення Києво-Святошинського райнного суду Київської області від

09 лютого 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді