Рішення № 44050106, 08.05.2015, Богуславський районний суд Київської області

гСправа № 358/503/15-ц Провадження № 2/358/235/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2015 року м. Богуслав

Богуславський районний суд Київської області в складі:

головуючого суддіЯкутюка В.С.,

за участю секретаряДавиденко М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду без фіксування технічними засобами відповідно до положень ч.2 ст.197 ЦПК України цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Лізинг інформаційних технологій» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, звернувшись до суду з вищезазначеним позовом, просить стягнути відповідача ОСОБА_1 на його користь 23331 грн.96 коп. заборгованості за невиконання договірних зобов'язань, посилаючись на те, що 15 червня 2011 року між ЗАТ «Лізинг інформаційних технологій» (правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство «Лізинг інформаційних технологій») та ОСОБА_1 було укладено договір № 120363012 про надання в оренду на умовах фінансового лізингу обладнання, відповідно до умов якого позивач зобов'язувався передати у розпорядження відповідача об'єкт лізингу - телефон мобільний «Нокіа 5230», а відповідач зобов'язувався сплатити суму коштів згідно графіку на загальну суму 2287 грн. На даний час відповідач належним чином не виконує свої зобов'язання і тому станом на 04 березня 2015 року має наявну заборгованість в розмірі 23331 грн.96 коп., в зв'язку з тим, що ОСОБА_1 в добровільному порядку не виконує умови договору, то виникла потреба у зверненні з відповідним позовом до суду.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, але письмово повідомив суд про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, щодо ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, але письмово повідомив суд про розгляд справи без його участі, позов визнав та не заперечував проти його задоволення.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, вважає за необхідне позов задовольнити з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 15 червня 2011 року між ЗАТ «Лізинг інформаційних технологій» (правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство «Лізинг інформаційних технологій») та ОСОБА_1 було укладено договір № 120363012 про надання в оренду на умовах фінансового лізингу обладнання, відповідно до умов якого позивач зобов'язувався передати у розпорядження відповідача об'єкт лізингу - телефон мобільний «Нокіа 5230», а відповідач зобов'язувався сплатити суму коштів згідно графіку на загальну суму 2287 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Факт отримання відповідачем ОСОБА_1 об'єкту лізингу підтверджується підписами позивача та відповідача в акті прийому-передачі майна від 04 липня 2011 року, що свідчить про виконання Приватним акціонерним товариством «Лізинг інформаційних технологій» своїх зобов'язань відповідно до договору № 120363012 про надання в оренду на умовах фінансового лізингу обладнання.

Відповідно до розрахунку заборгованості за відповідачем наявна заборгованість становить 23331 грн.96 коп.

У відповідності до вимог ст. 806 ЦК України, за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Як вбачається з положень ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утримуватися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином згідно з умовами договору та вимогами цього Кодексу, а також інших актів цивільного законодавства, а в разі відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 530 ЦК України, встановлює, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив зобов'язання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до частини другої ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. При цьому три проценти річних за своєю природою є самостійною формою цивільно-правової відповідальності за порушення грошових зобов'язань та можуть стягуватися поряд із пенею.

Згідно статті 10 Закону України «Про фінансовий лізинг», лізингодавець має право: стягувати з лізингоодержувача прострочену заборгованість у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса; вимагати від лізингоодержувача відшкодування збитків відповідно до закону та договору; вимагати повернення предмета лізингу та виконання грошових зобов'язань за договоросублізингу безпосередньо йому в разі невиконання чи прострочення виконання грошових зобов'язань лізингоодержувачем за договором лізингу.

Приймаючи до уваги, що відповідач ОСОБА_1 не належним чином виконує свої обов'язки перед позивачем, у зв'язку з чим виникла наявна заборгованість, то суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Із копії платіжного доручення №270 від 24 квітня 2015 року видно, що ТОВ «ЛІЗИНГ ІТ СЕРВІС» сплатило 243 грн.60 коп. судового збору по цивільній справі.

Позовні вимоги в частині відшкодування витрат судового збору підлягають до задоволення, оскільки, згідно ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої постановлено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею та документально підтвердженні судові витрати.

На підставі ст.ст. 526, 530, 553, 554, 612, 625, 806 ЦК України, Закону України «Про фінансовий лізинг»,керуючись ст.ст.10,11, 58, 59, 60, 61, 88, 209, 212, 214, 215, 218 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Приватного акціонерного товариства «Лізинг інформаційних технологій» 23331 грн.96 коп. заборгованості за договором № 120363012 про надання в оренду на умовах фінансового лізингу обладнання від 15.06.2011 року (р/р 2600201527032 в ПАТ «КРЕДОБАНК», МФО 325365, Код ЄДРПОУ 33149830).

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Приватного акціонерного товариства «Лізинг інформаційних технологій» 243 грн.60 коп. (двісті сорок три грн.60 коп.) судового збору.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через Богуславський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Головуючий: суддя В. С. Якутюк