Ухвала суду № 44048270, 05.05.2015, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 740/4891/14 Провадження № 22-ц/795/774/2015 Категорія -цивільнаГоловуючий у I інстанції -Бережняк В. Д. Доповідач - Острянський В. І.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 травня 2015 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіОстрянського В.І.,суддів:Горобець Т.В., Хромець Н.С., при секретарі:Мартиновій А.В., за участю:позивача ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 19 березня 2015 року в справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про стягнення шкоди, завданої внаслідок ДТП,

в с т а н о в и в:

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 19 березня 2015 року скасувати та направити справу на новий розгляд. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що оскаржуване рішення суду є незаконним і необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апелянт зазначає, що суд першої інстанції проігнорував його вимогу про зобов"язання відповідача ОСОБА_6 повернути йому велосипед чи придбати новий. З питання повернення велосипеда або ж його вартості, апелянт звертався до Ніжинської міжрайонної прокуратури. Апелянт наполягає, що він просив суд першої інстанції повернути йому кошти, витрачені на проїзд на міських автобусах від с.Хвилівка до міста Ніжин, та від м.Ніжин в с.Хвилівка за період з 10 грудня 2013 року по 12 березня 2015 року в сумі 2260 грн., але йому було безпідставно відмовлено в задоволені зазначеної вимоги. Апелянт зазначає, що в жодному автобусі м.Ніжина не надають квитанції про вартість проїзду.

Рішенням Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 19 березня 2015 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про стягнення шкоди, завданої внаслідок ДТП, яка полягає у відшкодуванні вартості проїзду на міських автобусах від с.Хвилівка до м.Ніжина і назад за період з 10 грудня 2013 року по 12 березня 2015 року в сумі 2260 грн. було відмовлено.

Заслухавши суддю-доповідача, позивача ОСОБА_5, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що 28.11.2013 року на автодорозі Чернігів - Прилуки - Пирятин відбулась дорожньо - транспортна пригода з участю ОСОБА_5 та ОСОБА_6, в якій велосипед і автомобіль отримали механічні пошкодження, у зв"язку з чим 28.01.2014 року відповідача ОСОБА_6 було притягнуто до адміністративної відповідальності Ніжинським міськрайонним судом Чернігівської області за ст.124 КУпАП у вигляді штрафу.

Рішенням Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 16.06.2014 року позов ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ПАТ «СК «Провідна» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП було задоволено частково. Стягнуто з ПрАТ «СК «Провідна» на користь ОСОБА_5 в рахунок відшкодування заподіяної внаслідок ДТП матеріальної шкоди 127, 60 грн. і моральної шкоди 5000 грн., а всього 5127, 60 грн. В іншій частині позову було відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Чернігівської області від 25.07.2014 року рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 16.06.2014 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення з ОСОБА_6 120000 грн. у відшкодування моральної шкоди скасовано. Позовні вимоги ОСОБА_5 у цій частині задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 у відшкодування моральної шкоди 1000 грн. та на користь держави 121,60 грн. судового збору. В іншій частині рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 16.06.2014 року було залишено без змін.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог у даній справі, суд першої інстанції послався на те, що вимога позивача ОСОБА_5 про те, що він витратив на проїзд 2260 грн., ніяким чином в судовому засіданні не була доведена та підтверджена всупереч вимогам правил ст.60 ЦПК України і що на припущеннях судові рішення не ухвалюються.

Такий висновок місцевого суду відповідає обставинам справи та положенням цивільного - процесуального законодавства.

Судом встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що позивач ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_6 на його користь вартості проїзду на міських автобусах від с.Хвилівка до міста Ніжин, та від м.Ніжин в с.Хвилівка за період з 10 грудня 2013 року по 12 березня 2015 року в сумі 2260 грн., без надання суду доказів про понесення таких витрат.

Відповідно до приписів ст.60 ЦПК України обов'язок доказування покладається на сторони. Це положення є одним із найважливіших наслідків принципу змагальності. Суд не може збирати докази за власною ініціативою. Також доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивач ОСОБА_5 не надав суду жодного доказу на підтвердження того, що у зазначений період часу ним було витрачено на проїзд саме 2260 грн., а тому суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Отже, суд першої інстанції діяв в межах та на підставі чинного законодавства, а доводи апеляційної скарги є безпідставними і висновків місцевого суду не спростовують.

За таких обставин суд першої інстанції постановив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 - відхилити.

Рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 19 березня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:Судді: