Постанова № 44045630, 03.11.2011, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" листопада 2011 р. Справа № 2a-3150/11/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Панікара І.В.

при секретарі Богусевич А.С.

за участю сторін:

представника позивача: ОСОБА_1,

представника відповідача: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: Приватного підприємства " ВТФ ДОК"

до відповідача: Коломийської об'єднаної державної податкової інспекції

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 01.08.2011р,-

ВСТАНОВИВ:

03.10.2011 року приватне підприємство "ВТФ ДОК" (надалі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Коломийської обєднаної державної податкової інспекції (надалі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001081600 від 01.08.11р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржуване рішення податкового органу базується на висновках акту перевірки, які не підкріплені жодними доказами і носять характер суб'єктивних припущень, зокрема безпідставно, всупереч конституційним положенням, вимогам Цивільного та Господарського кодексів України, відповідачем констатовано факт нікчемності правочинів укладених з контрагентами позивача - ТзОВ "Укртехнологія-Ко" та ТзОВ "Понінківський картонно-переробний комбінат", внаслідок чого позивачу зменшено розмір відємного значення по податку на додану вартість за звітний податковий період січень місяць 2011 року на суму 3539 гривні. Вважає таке податкове повідомлення - рішення необґрунтованим та просить суд визнати його протиправним та скасувати.

В судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав з підстав викладених в адміністративному позові.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав з мотивів наведених ним у письмовому запереченні.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні та витребувані докази, судом установлено наступне.

В період з 18.07.2010 року по 22.07.2011 року Коломийська обєднана державна податкова інспекція проводила документальну невиїзну перевірку ПП ВТФ ДОК щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТзОВ Укртехнологія-Ко, їх реальності та повноти відображення в обліку за січень 2011 року.

За результатами проведеної перевірки, відповідачем складено акт за № 1296/1600/24684115 від 22.07.2011 р., згідно висновків якого констатовано порушення позивачем вимог ст.ст. 203, 215, 216 ЦК України, п.198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 187.1 ст.187, п.п 200.1, 200.3 ст. 200 Податкового кодексу, внаслідок чого, встановлено завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за січень 2011р. в сумі 3539,00 грн.

За наслідками проведеної перевірки, що викладені у висновках вищевказаного Акту, відповідачем винесено податкове повідомлення рішення за №0001081600 від 01.08.11р., яким позивачу зменшено розмір відємного значення з ПДВ на суму 3539,00 грн. В порядку адміністративного оскарження позивачем направлено скаргу до ДПА в Івано-Франківській області, рішенням якої від 30.08.2011 року, дана скарга залишена без задоволення.

Зі змісту акту перевірки вбачається, що передумовою для формування позивачем податкового кредиту слугували правовідносини, що склалися у нього з ТзОВ "Укртехнологія-Ко" з приводу купівлі-продажу відходів паперу на основі договору купівлі-продажу № 1/11 від 01.01.2011 року. Коломийською обєднаною державною податковою інспекцією проведено документальну позапланову невиїзну перевірки ТзОВ "Укртехнологія Ко" з питань перевірки відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків - ТзОВ Вектра-Дон. Відповідно даного акту встановлено, що на ТзОВ Вектра-Дон відсутні необхідні умови умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічних персонал, виробничі активи, відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за вказаний період, які підпадають під визначення ст. З Закону України Про податок на додану вартість від 03.04.1997 року №168/97-ВР (ОСОБА_3 змінами та доповненнями), тобто відсутність поставок товарів, робіт (послуг) та укладення угод з метою настання реальних наслідків.

Водночас, відповідач вказує на наявність у сторін податкових накладних, платіжних доручень, що засвідчують сплату коштів, однак не вважає даний факт безумовним підтвердженням того, що поставка товару робіт (послуг) мала місце. А отже, зазначені правочини відповідно до ч.1, 5 ст.203, ч.1, 2 ст.215, ст.228 Цивільного кодексу України є нікчемним, і в силу ст.218 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Свою позицію відповідач обгрунтовує посиланням на ряд документів, а саме: акт перевірки від 12.04.2011 року за № 319/1600/35766471, акт перевірки від 22.07.2011 року за № 1296/1600/24684115 в якому констатує, що ПП "ВТФ ДОК" віднесено ПДВ по отриманих товарах у ТзОВ "Укртехнологія-Ко" в сумі 26533,33 грн. до складу податкового кредиту податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2011 року. При цьому зазначає, що для підтвердження правомірності включення сум ПДВ до складу податкового кредиту ТзОВ "Укртехнологія-Ко" по взаємовідносинам з контрагентами - постачальниками необхідна не тільки наявність документів, а також господарські операції з придбання товарів, послуг чи основних фондів з метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності. Перевіркою встановлено відсутність поставок товарів, надання послуг ПП "ВТФ ДОК" контрагенту-покупцю ТзОВ "Понінківський картонно-переробний комбінат". Констатовано факт нікчемності правочинів укладених з контрагентами ТзОВ "Укртехнологія-Ко" та ТзОВ "Понінківський картонно-переробний комбінат".

Вирішуючи наявний податковий спір по суті суд виходив із наступного.

Спеціальним законом, який визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку на додану вартість до бюджету на час виникнення правовідносин є Закон України Про податок на додану вартість від 03.04.1997р. № 168/97-ВР (у подальшому Закон України №168).

Відповідно до пункту 1.7 статті 1 Закону України № 168 податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України №168 податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Закон України №168 визначає лише два випадки, за яких неможливе включення витрат по сплаті податку на додану вартість до податкового кредиту звітного періоду. Так, відповідно до пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 вказаного Закону, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

А згідно пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 цього Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними підпунктом документами.

Відповідно до пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України №168, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

В силу підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України №168 платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками реквізити, визначені вказаним підпунктом.

За змістом підпункту п.п.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону №168 не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтвердженні податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Відповідно до п.п. 7.7.2 п. 7.2 ст. 7 Закону №168 бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Отже, з наведених законодавчих приписів випливає, що надання податковому органу всіх належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання бюджетного відшкодування є підставою для його одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних яких установлена судом.

З системного аналізу вищезазначених норм права, суд вважає за необхідне зазначити, що на момент укладання договору та видачу податкових накладних, сам позивач та контрагент позивача були зареєстровані як платники ПДВ, їм було видане відповідне свідоцтво, на час укладення спірних правочинів позивач та його контрагент - ТОВ "Укртехнологія-Ко" та ТзОВ "Понінківський картонно-переробний комбінат" були зареєстровані у Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України. Укладені між ним угоди виконані у повному обсязі, а тому відсутні підстави для того, щоб вважати їх недійсними.

Окрім того, в постанові Пленуму ВСУ (п.18) від 06.11.2009 № 9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними також зазначено, що при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Водночас позивачем не надано суду доказів наявності такого вироку щодо посадових осіб як позивача так і його контрагентів.

Відповідно до вимог частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

З урахуванням викладеного, на переконання суду, оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0001081600 від 01.08.11р. не ґрунтується на нормах права, внаслідок чого підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення за № НОМЕР_1 від 01.08.2011 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя:/підпис/ ОСОБА_3

Постанова складена в повному обсязі 07.11.2011 року.