Ухвала суду № 4403713, 07.08.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

УХВАЛА

Справа № 6/503

07.08.09

За позовом Лапенюка Андрія Федоровича

До відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю «Благодійний центр –Асоціація Групо»

До відповідача -2 Лапенюк Людмили Миколаївни

Про визнання недійсним рішення про призначення на посаду виконавчого органу товариства

ОБСТАВИНИ СПАРАВИ:

Лапенюк Андрій Федорович (позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю (далі –ТОВ) «Благодійний центр –Асоціація Групо»та Лапенюк Людмили Миколаївни про визнання недійсним призначення на посаду виконавчого органу ТОВ «Благодійний центр –Асоціація Групо».

31.07.2009 р. Господарський суд міста Києва порушив провадження у справі та прийняв дану позовну заяву до розгляду.

05.08.2009 р. позивач змінив предмет позову, подавши відповідну заяву, та просить визнати недійсним рішення про призначення Лапенюк Людмили Миколаївни на посаду виконавчого органу відповідача-1.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує наступним. Зокрема, позивача - Лапенюк Андрій Федорович, є учасником ТОВ «Благодійний центр –Асоціація Групо». Позивач вказує, що згідно зі ст. 145 Цивільного кодексу України до виключної компетенції загальних зборів учасників належить утворення і відкликання виконавчого органу товариства.

Згідно з п. 11.2.3 статуту ТОВ «Благодійний центр - Асоціація Групо»призначення та звільнення виконавчого органу товариства належить до виключної компетенції загальних зборів учасників. Позивач зазначає, що загальні збори учасників товариства з питанням порядку денного про призначення Лапенюк Людмили Миколаївни на посаду виконавчого органу не скликались та не проводились. Отже, як зазначає позивач, призначення Лапенюк Л.М. на посаду виконавчого органу ТОВ «Благодійний центр - Асоціація Групо»не відповідає вимогам чинного законодавства України, нормам статуту товариства, а також порушує його права як учасника товариства на участь в управлінні справами товариства.

Одночасно з позовом позивач надав заяву про вжиття заходів до забезпечення позову на підставі ст.ст. 66, 67 Господарського процесуального кодексу України. 06.08.2009 р. позивач подав повторне клопотання про забезпечення позову. Дане клопотання позивач обґрунтовує тим, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Позивач зазначає, що відповідно до статуту ТОВ «Благодійний центр –Асоціація Групо»компетенція виконавчого органу є досить розширеною, а тому виконавчий орган ТОВ «Благодійний центр –Асоціація Групо»в особі Лапенюк Людмили Миколаївни може в будь-який момент та без отримання згоди учасників товариства здійснити відчуження майна ТОВ «Благодійний центр –Асоціація Групо», що в свою чергу може привести до погіршення фінансового становища товариства, зупинення господарської діяльності товариства та навіть до банкрутства, а також нанести шкоду самим учасникам ТОВ «Благодійний центр –Асоціація Групо», в тому числі і позивачу.

Необхідність вжиття саме таких заходів до забезпечення позову викликається тим, що вжиття інших заходів неспроможне забезпечити цілісність майнових прав товариства та його учасників, а також відвернути небезпеку настання, утруднення або неможливості виконання можливого рішення суду у справі. До того ж, ці заходи до забезпечення позову не призведуть до фактичної неможливості здійснювати товариством господарської діяльності, а також порушення товариством чинного законодавства.

Необхідність вжиття заходів до забезпечення даного позову позивач обґрунтовує тим, що згідно з ст. 4 ГПК України суд вирішує справи на підставі Конституції, інших актів законодавства України, міжнародних договорів України в порядку, передбаченому ГПК України. При цьому, відповідно до ст. 2 Закону України «Про судоустрій», завданням суду є забезпечення захисту гарантованих Конституцією України та законами прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави. Згідно з ст. 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Крім того, відповідно до ст. 129 Конституції України, сторони мають право на судовий захист своїх інтересів. Таким чином, кожна особа (у т.ч. позивач) має право на судових захист своїх інтересів, у тому числі інтересу позивача до повного та своєчасного виконання рішення у цій справі будь-яким не забороненим законом способом. Позивач вказує, що цій конституційній нормі вищої юридичної сили, у взаємозв’язку з приписом ст. 124 Конституції України, згідно з якою юрисдикція судів розповсюджується на усі правовідносини, які виникають в державі, відповідає право та обов’язок суду вживати усіх не заборонених прямо законом заходів до забезпечення своєчасного поновлення та захисту прав позивача.

Відповідно до ст. 66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з власної ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Як зазначає Вищий господарський суд України у роз’ясненні від 23.08.1994 р. № 02-5/611 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову», найдоцільніше вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду (ст. 65 ГПК України).

Відповідно до п. 2 роз’яснення ВАСУ «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову»від 23.08.1994р. № 02-5/611, забезпечення позову як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи може застосовуватись як за основним, так і за зустрічним позовом на будь-якій стадії процесу.

Крім того, згідно з п. 5.7.3 рекомендацій Президії Вищого господарського суду України «Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин»від 28.12.2007р. № 04-5/14, при вирішенні питання про вжиття заходів до забезпечення позову господарським судам слід враховувати, що цими заходами не повинна блокуватися господарська діяльність товариства, порушуватися права осіб, що не є учасниками судового процесу, застосовуватися обмеження, не пов’язані з предметом спору.

Відповідно до п. 10 ст. 65 ГПК України, з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя вчиняє в необхідних випадках такі дії по підготовці справи до розгляду, зокрема, вирішує питання про вжиття заходів до забезпечення позову.

Стаття 67 ГПК України передбачає, що позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу, а також іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

Господарський суд, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог позивача щодо забезпечення позову, дотримання збалансованості інтересів сторін, встановивши наявність зв’язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, врахувавши імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів, вважає за необхідне задовольнити заяву про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом заборони ТОВ "Благодійний центр –Асоціація Групо" у будь-який спосіб відчужувати належне йому нерухоме та рухоме майно та шляхом накладання арешту на все нерухоме майно, яке належить ТОВ «Благодійний центр –Асоціація Групо»і знаходиться у володінні цього підприємства та заборони у будь-який спосіб відчужувати його, у тому числі передавати під заставу.

При цьому, обраний судом спосіб забезпечення позову не блокує господарську діяльність товариства, не порушує права осіб, що не є учасниками судового процесу та співвідноситься з предметом позову, а отже існує конкретний зв’язок між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, а тому вжитий судом захід до забезпечення позову спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову.

В іншій частині клопотання позивача задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ:

1. Клопотання Лапенюка Андрія Федоровича про забезпечення позову задовольнити частково.

2. Заборонити товариству з обмеженою відповідальністю «Благодійний центр –Асоціація Групо»(м. Київ, вул. Червоноткацька, 27-А, код ЄДРПОУ 22915295) у будь-який спосіб відчужувати належне йому нерухоме та рухоме майно.

3. Накласти арешт на нерухоме майно, яке належить на праві власності товариству з обмеженою відповідальністю «Благодійний центр –Асоціація Групо»(м. Київ, вул. Червоноткацька, 27-А, код ЄДРПОУ 22915295).

4. Дана ухвала є виконавчим документом, набирає чинності з моменту її прийняття, тобто з 07 серпня 2009 року та підлягає негайному виконанню.

5. Строк пред’явлення даної ухвали про вжиття заходів до забезпечення позову до виконання становить три роки, тобто до 07 серпня 2012 року.

6. Стягувачем у виконавчому провадженні за даною ухвалою про забезпечення позову є позивач –Лапенюк Андрій Федорович (м. Київ, вул. Червоноткацька, 18, кв. 73).

7. Ухвала може бути оскаржена в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України. Оскарження даної ухвали не зупиняє її виконання.

Суддя С.А.Ковтун