Постанова № 44034993, 29.04.2015, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" квітня 2015 р. Справа № 809/1414/15

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Боршовського Т.І.

за участю секретаря судового засідання Ферштей А.М.

представника позивача: Савчук М.Я.

представника відповідача: Герула З.Й.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Державної податкової інспекції у Рожнятівському районі Головного управління ДФС в Івано-Франківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро» про надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі, в сумі 101887,01 грн., -

ВСТАНОВИВ:

01.04.2015 року Державна податкова інспекція у Рожнятівському районі Головного управління ДФС в Івано-Франківській області (надалі - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро» (надалі - відповідач) про надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі, в сумі 101887,01 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за відповідачем рахується не погашений податковий борг з податку на додану вартість в загальному розмірі 101887,01 грн. У відповідача відсутні кошти на рахунках у банках для погашення податкового боргу, тому позивач просить суд відповідно до абзацу 2 пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України надати дозвіл на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває в податковій заставі.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала з підстав, наведених у позовній заяві. Просила позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала з підстав наведених в письмовому запереченні № 25 від 28.04.2015 року. Додатково зазначила, що реалізація майна Товариства, яке перебуває в податковій заставі, призведе до зупинення його діяльності та скорочення працівників, оскільки це майно використовується Товариством у виробничій діяльності. Також вказала, що позивач порушує вимоги статті 66 Закону України «Про виконавче провадження», яка передбачає порядок черговості реалізації майна боржника. Просила в задоволенні позову відмовити.

Розглянувши матеріали адміністративного позову, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши і оцінивши наявні в матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом встановлено, що 05.04.2004 року проведено державну реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро» як юридичної особи, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 18.03.2015 року (а.с.10-11). Відповідач взятий на облік Державною податковою інспекцією у Рожнятівському районі як платник податків і зборів.

Згідно з довідкою позивача про борг за № 923/10-09/11-23 від 27.03.2015 року, за відповідачем (ТОВ "Агро" код 31044399) обліковується податковий борг з податку на додану вартість в сумі 101887,01 грн. (а.с. 8).

Судом встановлено, що постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.05.2014 року у справі № 809/1518/14 стягнено з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро» податковий борг в сумі 101887,01 грн. На виконання вказаної постанови суду видано виконавчий лист № 809/1518/14 від 25.06.2014 року (а.с.20-22). Однак постановою державного виконавця № 44139398 від 24.07.2014 року на підставі пункту 8 частини 1 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» в прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання відмовлено (а.с.43).

На виконання постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду за № 809/1518/14 від 25.06.2014 року контролюючим органом направлено банківським установам інкасовані доручення (розпорядження) за № 18-23 від 19.02.2015 року, № 20-23 від 19.02.2015 року та №25-23 від 25.03.2015 року для стягнення податкового боргу з податку на додану вартість в розмірах 20000,00 грн., 20000,00 грн. та 61000,00 грн. відповідно, які повернуті банківськими установам без виконання у зв'язку з відсутністю коштів на рахунках відповідача.

Судом встановлено, що 06.04.2011 року начальником Державної податкової інспекції в Рожнятівському районі прийнято рішення про опис майна у податкову заставу за № 1618/10/240. Податковим керуючим 06.04.2011 року, 16.05.2011 року та 04.10.2013 року, на підставі вказаного рішення проведено опис майна на суму 55940,00 грн., 31666,66 грн. Та 54015,00 грн., про що складено акти опису майна № 3/240, № 4/240 та № 1/150 відповідно (а.с.12-15).

На підтвердження наявності майна, що перебуває в податковій заставі позивачем надано належним чином засвідчену копію витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна із зазначенням об'єкту обтяження: активи платника податків згідно з актами опису 06.04.2011 року, 16.05.2011 року та 04.10.2013 року (а.с.39-40).

Таким чином, позивач підтвердив належними доказами наявність у відповідача податкового боргу та відсутність на його розрахункових рахунках грошових коштів, достатніх для погашення цього боргу, а також факт перебування майна відповідача у податковій заставі.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пункту 14.1.175 статті 14 Податкового кодексу України сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання утворює податковий борг.

Відповідно пункту 87.1 статті 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Згідно пункту 87.2 статті 87 Податкового кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Стаття 88 Податкового кодексу України визначає зміст податкової застави, відповідно до пункту 88.1 якої з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення (пункт 88.2 статті).

Згідно підпунктів 89.1.1, 89.1.2 пункту 89.1 статті 89 Податкового кодексу України право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Відповідно пункту 89.2 цієї статті даного Кодексу з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому. У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.

Пунктом 89.3 статті 89 зазначеного Кодексу встановлено, що майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Відповідно до пункту 89.8 статті 89 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі.

Пунктом 95.3 статті 95 цього ж Кодексу передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Таким чином, основними умовами для звернення до суду з вимогами про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків є наявність податкового боргу, відсутність коштів у платника податків, що перебувають у його власності та перебування майна платника податків у податковій заставі.

Згідно пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Враховуючи вищевикладене, є безпідставними доводи відповідача про порушення позивачем вимог статті 66 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки вказане норма не підлягає застосуванню до спірних правовідносин з огляду на норму статті 3 цього Закону, та положення глави 9 Податкового кодексу України, якими й передбачено спеціальні процедури погашення податкового боргу платниками податків.

Згідно пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Як встановлено судом, позивач на виконання вимог пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України надіслав податкову вимогу за № 38 від 04.04.2011 року, яка на день звернення до суду з даним позовом не відкликалася контролюючим органом. Вжиті позивачем заходи щодо стягнення податкового боргу не призвели до його погашення відповідачем. Позивач з метою реалізації права, наданого пунктом 95.1 статті 9 Податкового кодексу України, заявлено вимогу про надання дозволу на погашення податкового боргу відповідача на суму 101887,01 грн., за рахунок майна платника податків, що перебуває згідно норми пункту 88.1статті 88 Податкового кодексу України в податковій заставі.

З огляду на вказане, суд дійшов висновку про наявність підстав для надання дозволу на погашення податкового боргу в розмірі 101887,01 грн. за рахунок майна відповідача, що перебуває у податковій заставі.

Враховуючи вищенаведене, позов належить задовольнити.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Надати Державній податковій інспекції у Рожнятівському районі Головного управління ДФС в Івано-Франківській області дозвіл на погашення податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро» (код 31044399, місце знаходження: Івано-Франківська область, Рожнятівський район, село Верхній Струтинь, вулиця Заводська, будинок 1) в сумі 101887,01 грн. за рахунок майна цього платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: Боршовський Т.І.

Постанова складена в повному обсязі 05.05.2015 року.