Постанова № 44034831, 23.04.2015, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2015 року о 13 год. 10 хв.Справа № 808/322/15 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Семененко М.О.

за участю секретаря судового засідання Федорук І.В.

за участю представників:

позивача - Мащенка А.Г.,

відповідача - Прокофєва С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «СМС Сімаг Сервісес»

до Запорізької митниці Міндоходів

про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

20 січня 2015 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю «СМС Сімаг Сервісес» (далі - позивач) до Запорізької митниці Міндоходів (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправною відмову митного посту «Бердянськ» Запорізької митниці Міндоходів у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення митному оформленні товару, картка відмови №112040000/2014/00046;

- визнати протиправним та скасувати рішення митного посту «Бердянськ» Запорізької митниці Міндоходів про коригування митної вартості товару №112040000/2014/000138/1 від 23.10.2014 р.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що позивачем під час здійснення митного оформлення надано всі необхідні документи на підтвердження митної вартості товару, який переміщується через митний кордон України, які відповідають характеру угоди, а посилання митного органу на виявлення при перевірці розбіжностей є безпідставними. У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив суд позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач проти задоволення позову заперечував посилаючись на те, що під час здійснення митного оформлення товару було виявлено розбіжності у поданих позивачем документах, які не давали змогу впевнитись у правильності визначення заявленої митної вартості товару. У подальшому позивачем не було надано усіх витребуваних документів, що зумовило відсутність підстав для визначення митної вартості товару за першим методом. Представник відповідача в судовому засіданні просив в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

З матеріалів справи судом встановлено, що між позивачем та компанією KMG Ultra Pure Chemicals Limited, Великобританія, укладено контракт SUA-000271 від 14.07.2014 (далі-Контракт) на поставку хімічних речовин, на умовах FCA, відповідно до правил Інкотермс 2010.

На виконання умов Контракту позивачем імпортовано на митну територію України товар, а саме:

- кобальт сульфамат 20 рідкий. CAS 14017-41-5. Відноситься до окремої неорганічної сполуки - кобальтова сіль сульфамінової кислоти. Для цивільного призначення. Використовується в якості основного елементу електроліту в процесі гальванізації. Не медичного призначення. Країна виробництва - США. Торгівельна марка - немає даних. Виробник - OMG Electronic Chemicals, LLCC, спаковано на 4-х палетах вагою 25 кг кожна у пластикові каністри по 5 USG», в кількості 2268 кг (вага брутто 2497 кг);

- хлорид нікелю рідкий. CAS 7718-54-9. Уявляє собою водний розчин хлориду нікелю. Відноситься до окремої неорганічної сполуки - нікелева сіль соляної кислоти. Використовується в гальванотехніці як каталізатор-переносчик хлору з участю НСL або СL2. Регулює рівень РН. Не медичного призначення. Країна виробництва - США. Торгівельна марка - немає даних. Виробник - OMG Electronic Chemicals, LLCC, спаковано на палеті вагою 25 кг у пластикові каністри по 5 USG», в кількості 169,2 кг (вага брутто 204,7 кг);

- антіпіттер 3760 рідкий. Уявляє собою водний розчин натрієвої солі діефіру сульфоянтарної кислоти. Відноситься до аніонної поверхнево-активної речовини. Застосовується для знежирення мідних плит, для більш якісного нанесення гальванічного покриття. Не містить наркотичних речовин та прекурсорів. Не в аерозольній упаковці. Країна виробництва - США. Торгівельна марка - немає даних. Виробник - OMG Electronic Chemicals, LLCC, спаковано на 4-х палетах вагою 25 кг кожна у пластикові каністри по 5 USG», в кількості 1731,1 (вага брутто 1975,4 кг).

Поставка хімікатів від KMG Ultra Pure Chemicals Limited, Великобританія здійснювалась на умовах 100% передплати та на умовах постачання FCA - OMG Electronic Chemicals (с/о Hillebrant Chemicals GmbH, Вестерхаар 29, 58739 Вікде/Рухр, Німеччина).

Для здійснення митного оформлення товару 23.10.2014 декларантом позивача до митного посту «Бердянськ» Запорізької митниці Міндоходів подано митну декларацію №112040000/2014/003615, відповідно до якої заявлена митна вартість товарів у розмірі 60 064,50 євро, за ціною договору (перший метод визначення митної вартості).

Разом з митною декларацією позивачем для оформлення товару надано пакет документів, а саме:

- зовнішньоекономічний договір №SUA-000271 від 14.07.2014 та додаток №1 специфікацію до нього;

- рахунок-фактуру (інвойс) №090512 від 23.09.2014;

- платіжне доручення №4 від 23.09.2014 про сплату рахунку;

- пакувальний лист (Delivery Note) №80079739 від 29.09.2014;

- міжнародна товарно-транспортна накладна CMR №403668 від 01.10.2014;

- експортна декларація №A14DE835205231634EOaE від 02.10.2014;

- довідку про вартість транспортних послуг від 06.10.14 №302;

- лист б/н про відсутність страхування товару від 06.10.14;

- лист безпеки б/н від 20.03.13;

- лист пояснення б/н від 06.10.14;

- сертифікат якості б/н від 30.07.14;

- декларацію країни відправлення від 02.10.2014 №MRN 14DE 835205231634E0.

Згідно ч.3 ст.53 Митного кодексу України митний орган дійшов висновку, що документи, які надані до митного оформлення, не містять всіх даних відповідно до обраного методу визначення митної вартості товару, а саме:

- у відомостях, вказаних в пакувальному листі №80079739 від 29.09.14 та у графах 31, 35, 38 МД від 23.10.2014 №112040000/2014/003615, зазначена інша кількість товару, ніж була ввезена фактично, про що складений протокол про порушення митних правил за статтею 472 МКУ;

- в наданому інвойсі №090512 від 23.09.2014 не вказана дата зовнішньоекономічного контракту від 14.07.2014 №SUA-000271 та відсутнє посилання на додаток від 14.07.2014 №1 до контракту; у графі 20 платіжного доручення від 23.09.14 № 4 відсутнє посилання на додаток від 14.07.2014 № 1 до контракту від 14.07.2014 №SUA-000271, що не дає змоги ідентифікувати інвойс з цією партією товару.

У зв'язку із встановленням розбіжностей у поданих до митного оформлення документах, митницею направлено електронне повідомлення декларанту, із зазначенням про наявність у поданих до митного оформлення документах розбіжностей та про необхідність надати наступні додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару.

23 жовтня 2014 року декларант письмово повідомив контролюючий орган, що надано всю необхідну інформацію і інші документи протягом строків передбачених ст.53 МКУ надаватись не будуть. Також у повідомленні декларанта зазначено, що було проведено консультацію з митним органом щодо визначення митної вартості товару.

Після розгляду наданої позивачем митної декларації та документів до неї, відповідачем 23.10.2014 прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №112040000/2014/003606, відповідно до якого для товарів «Кобальт сульфат 20 рідкий» та «Антіпіттер 3760 рідкий» митну вартість визначено із застосуванням методу визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів, згідно наявної у митниці Міндоходів інформації, з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами й положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ), а для товару «Хлорид нікелю рідкий» митна вартість визначена за методом №2Ґ (резервний), з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами й положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ) (використана наявна в митного органу інформація щодо раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостей за методом 1 з розрахунку 22,8427 Євро за кг для товару №1; 8,8010 Євро за кг для товару №2 та 16,3709 Євро за кг для товару № 3).

Крім того, 23.10.2014 митним органом прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №112040000/2014/00046.

Позивач, не погодившись з відмовою митного органу в прийнятті митної декларації та рішенням про коригування митної вартості товару, звернувся з позовом до суду.

Суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно ч.1 ст.246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Відповідно ч.1 ст.248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Згідно ч.1 ст.257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.

Відповідно до ст.49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно ч.1 ст.51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно ч.1 ст.52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Згідно ч.2 ст.52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;

2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно ч.1 ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Відповідно до ч.2 ст.53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно ч.3 ст.53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Аналіз вказаних норм дозволяє дійти висновку, що до виключної компетенції митних органів відноситься вирішення питання перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, а також самостійного її визначення у встановлених Законом випадках. Даний висновок базується на положеннях основного принципу, закріпленого у ст. VII Генеральної асамблеї з тарифів і торгівлі «Оцінка товарів для митних цілей», згідно з яким оцінка імпортованого товару для митних цілей має базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на якій розраховується мито або аналогічного товару.

Суд зазначає, що відповідно до приписів ст.53 Митного кодексу України митниця має право запитувати додаткові документи в разі виявлення під час митного оформлення розбіжностей в поданих документах. Проте, наявність розбіжностей є суб'єктивною думкою працівників митного органу та може бути спростована в ході судового розгляду.

Згідно вимог ч.4 ст.57 МКУ проведено процедуру консультацій між митницею та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. За результатами проведеної консультації прийнято рішення про визначення митної вартості товару, що імпортується, із застосуванням методу визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів та резервного методу визначення митної вартості. Товар був випущений у вільний обіг у відповідності до Х розділу Митного кодексу України.

Разом з тим, суд не погоджується з висновками митного органу про те, що надані позивачем до митної декларації документи мали розбіжності, які не підтверджують заявлену позивачем митну вартість імпортованого товару, з огляду на наступне.

Стосовно розбіжностей «в відомостях, вказаних в пакувальному листі №80079739 від 29.09.14 та у графах 31, 35, 38 МД від 23.10.2014 №112040000/2014/003615 зазначена інша кількість товару, ніж була ввезена фактично, про що складений протокол про порушення митних правил за статтею 472 МКУ», суд зазначає наступне.

Під час розгляду справи судом встановлено, що вказана розбіжність виникла при заповненні митної декларації (графи 35 та 38), а саме невірно зазначена вага товару «Кобальт сульфамат 20 рідкий» в кілограмах.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивачем імпортувався товар «Кобальт сульфамат 20 рідкий», яким поставлявся за одиницею виміру «США галони», в кількості 600 США галонів, що дорівнює 2268 літрам.

Враховуючи, що митна декларація України передбачає необхідність заповнення ваги імпортованого товару в кілограмах, позивачем при заповненні митної декларації використано пакувальний лист компанії Hillebrant Chemicals, яка здійснювала пакування імпортованого товару в Німеччині.

Разом з тим, у вказаному пакувальному листі компанія Hillebrant Chemicals допустилась помилки та помилково зазначила, що вага імпортованого товару «Кобальт сульфамат 20 рідкий» складає 2,268 кг, з розрахунку 1 літр кобальту сульфамату дорівнює 1 кілограму кобальту сульфамату.

У зв'язку з виявленими недоліками компанією Hillebrant Chemicals повідомлено позивача про те, що в вантажній відомості №80079739 зазначено невірну вагу при здійсненні метричного перерахунку та надано нову вантажну відомість з відредагованою таблицею.

Відповідно до відредагованої вантажної відомості Hillebrant Chemicals об'єм імпортованого товару «Кобальт сульфамат 20 рідкий» складає 2271,6 літрів, що дорівнює 3308,50 кг, оскільки вага товару «Кобальт сульфамат 20 рідкий» коливається від 1.430-1.460 кг за літр кобальту сульфамату, залежно від щільності сульфамату. Вказаний лист подавався митному органу під час митного оформлення імпортованого товару, разом з тим, не був врахований митним органом.

Суд критично оцінює посилання відповідача на те, що вказана обставина позбавила митний орган можливості пересвідчитись у заявленій митній вартості імпортованого товару, оскільки товар «Кобальт сульфамат 20 рідкий» імпортувався виходячи з об'єму, який обчислювався в галонах США, вартість імпортованого товару розраховувалась та сплачувалась також виходячи з кількості товару - 600 галонів США.

Невідповідність заявленої в митній декларації ваги товару в кілограмах жодним чином не змінює митну вартість зазначеного товару, оскільки одиницею виміру об'єму поставленого товару є галон США - каністри по 5 галонів США в кількості 120 штук, що не заперечується представником митного органу.

Також, суд зазначає, що за результатами оскарження протоколу про порушення митних правил №0270/11204/14, яким декларанта позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ст.472 Митного кодексу України у зв'язку з невідповідністю фактичної ваги нетто вазі товару, зазначеній у митній декларації № 112040000/2014/003434 від 10.10.2014 ТОВ «СМС Сімаг Сервісес», постановою Апеляційного суду Запорізької області у справі №33/778/137/15 від 10.04.2015 закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення за відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу інкримінованого адміністративного правопорушення. З даної постанови вбачається, що була допущена помилка у зазначенні ваги товару, яка не вплинула на розрахунок платежів.

Щодо розбіжностей «в наданому інвойсі №090512 від 23.09.2014 не вказана дата зовнішньоекономічного контракту від 14.07.2014 №SUA-000271 та відсутнє посилання на додаток від 14.07.2014 №1 до контракту; у графі 20 платіжного доручення від 23.09.14 № 4 відсутнє посилання на додаток від 14.07.2014 № 1 до контракту від 14.07.2014 №SUA-000271, що не дає змоги ідентифікувати інвойс з цією партією товару», суд зазначає наступне.

Під час розгляду справи судом встановлено, що інвойс №090512 від 23.09.2014 не містить дати договору поставки та у ньому відсутнє посилання на додаток №1 - специфікацію від 14.07.2014.

Разом з тим, зазначений інвойс містить посилання на додаток від 14.07.2014 до договору поставки, оскільки такий додаток не датований, а містить лише посилання на номер самого договору поставки.

Крім того, суд зазначає, що інвойс містить номер договору SUA-000271; найменування платника та отримувача товару; перелік придбаних та задекларованих хімікатів згідно зі специфікацією (додаток №1) до договору поставки; кількість та вартість товарів загалом та кожного окремо, відповідно до договору поставки та специфікації до нього.

Стосовно відсутності у платіжному дорученні від 23.09.2014 №4 посилання на додаток від 14.07.2014 №1 до контракту від 14.07.2014 №SUA - 000271, суд зазначає, що платіжне доручення містить посилання у призначенні платежу на номер та дату договору поставки та на зазначене у п.1.1. договору поставки найменування товару за який здійснюється платіж; найменування, адреси та банківські реквізити сторін договору - постачальника та покупця; сплачену відповідно до п. 2.1. договору поставки суму.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що подані позивачем до митного оформлення інвойс та платіжне доручення, містять відомості необхідні для ідентифікації поставленої партії товару та визначення митної вартості товару.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачем для митного оформлення було надано всі документи, необхідні для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару.

Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. Відповідно до частини 3 цієї ж статті за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно з пунктом другим частини 6 статті 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, зокрема у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Стаття 57 Митного кодексу України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

З оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів судом встановлено, що митний орган дійшов висновку про неможливість застосування першого методу митної вартості товару, зокрема: «вартість товару, що імпортується, визначається із застосуванням резервного методу згідно наявної у органу доходів і зборів інформації, з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами й положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ). Враховуючи вимоги ч.2 ст.64 Митного кодексу України використана наявна в митного органу інформація щодо раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостей за методом 1 з розрахунку 22,8427 Євро за кг для товару №1; 8,8010 Євро за кг для товару №2 та 16,3709 Євро за кг для товару №3. Митним органом прийнято рішення про визначення митної вартості товару за методом визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів згідно вимог ст.59 МКУ для товару №1, 3, за резервним методом згідно вимог ст.64 МКУ для товару №2 (джерело МД №700080000/2014/003606 від 09.09.2014 для товару №1, МД №70080000/2014/000190 від 20.01.2014 для товару №2, МД №100250004/2014/095016 від 07.08.2014 для товару №3).

Разом з тим, суд критично оцінює висновок митного органу викладений в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товару, оскільки відповідач вказує, що ним використана наявна в митного органу інформація щодо раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостей за методом 1 з розрахунку 22,8427 Євро за кг для товару №1; 8,8010 Євро за кг для товару №2 та 16,3709 Євро за кг для товару №3. Проте, відповідачем не обґрунтовано підстави застосування визначених методів визначення митної вартості: товару №1, 3 - за ціною договору щодо ідентичних товарів, товару №2 - за резервним методом.

Суд зазначає, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення, не може розцінюватись як заниження позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Крім іншого, суд вважає недоцільним використання митним органом митної декларації №70080000/2014/000190 від 20.01.2014, оскільки поставка товару за вказаною митною декларацією здійснювалась на умовах DAP, а поставка товару імпортованого позивачем здійснювалась на умовах FCA.

Щодо посилань позивача про наявність у митного органу інформації щодо митного оформлення товару «Хлорид нікелю рідкий», яка була більш наближена до умов поставки товару позивачем (МД №112040000/2014/3351 від 03.10.2014), проте, чомусь не була взята митним органом до уваги при прийняті рішення про коригування митної вартості товару «Хлорид нікелю рідкий», суд зазначає, що зазначена позивачем митна декларація відповідно до Класифікатору митних декларацій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 1011 від 20.09.2012, містить літерний код типу декларації «ЕЕ», що ідентифікує її як попередню митну декларацію з обсягом даних, необхідних для пропуску товарів через митний кордон України та доставлення до митного органу призначення, отже зазначена у ній митна вартість товару не є визначеною митним органом. Тому, такі посилання позивача судом не приймаються.

Щодо наданого позивачем до матеріалів справи експертного висновку №Ц-322 від 21.04.2015 виданого Київською торгово-промисловою платаю, про визначення вартості імпортованого товару, суд зазначає, що даний висновок складений не під час здійснення митного оформлення заявленого товару, а під час судового розгляду даної справи. При цьому, слід звернути увагу, що поняття «вартість товару» та «митна вартість» не є тотожними. Визначення митної вартості товару, що імпортується, відноситься до виключної компетенції митних органів, та не може встановлюватись будь-якими іншими органами та/або установами, у тому числі в результаті експертного дослідження. У зв'язку з чим, посилання позивача на висновки вищевказаного експертного дослідження судом не беруться до уваги.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем для оформлення товару за першим методом надано всі передбачені чинним законодавством документи для підтвердження ціни товару, що імпортується, а митним органом безпідставно прийнято рішення про коригування митної вартості товару.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При прийнятті оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товару та картки відмови в прийнятті митної декларації, відповідач діяв необґрунтовано, тобто без врахування всіх обставин, які мають значення при прийнятті рішення, а відтак вказані рішення підлягають скасуванню.

В силу ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем не доведено правомірність прийнятих рішень.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст. 2, 4, 7-12, 69-71, 94, 158, 160-163, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «СМС Сімаг Сервісес» до Запорізької митниці Міндоходів про визнання протиправними та скасування рішень задовольнити.

Визнати протиправною відмову Запорізької митниці Міндоходів у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення митному оформленні товару, картка відмови №112040000/2014/00046.

Визнати протиправним та скасувати рішення Запорізької митниці Міндоходів про коригування митної вартості товару №112040000/2014/000138/1 від 23.10.2014.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «СМС Сімаг Сервісес» судовий збір в розмірі 487,20 грн. (чотириста вісімдесят сім гривень 20 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя М.О. Семененко