Постанова № 44034449, 05.05.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2015 р. Справа № 804/5293/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Турової О.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Східно-Дніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровські області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,-

в с т а н о в и в :

Східно-Дніпровська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровські області звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ОСОБА_1, в якій просила стягнути з відповідача податковий борг у сумі 1074,10грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилався на те, що ОСОБА_1 має податковий борг з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 1074,10грн., який утворився у зв'язку із несплатою відповідачем самостійно задекларованого грошового зобов'язання, що виникло згідно п.п.174.2.2 п.174.2 ст.174 Податкового кодексу України (оподаткування об'єкту спадщини). Заборгованість у добровільному порядку протягом строків, визначених чинним законодавством, не погашена, тому податковий орган звернувся до суду із відповідним позовом.

Позивач про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, проте у судове засідання його представник не з'явився, але надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження, в якому також просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач також був належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, проте у судове засідання не з'явився, про причину неявки суд не повідомив, заперечення на позовну заяву та заяву про відкладення розгляду справи не надавав.

Зважаючи на приписи ч.4 ст.122, ч.4, ч.6 ст.128 КАС України, а також на строки розгляду адміністративних справ, встановлені ст.122 КАС України, суд розглянув дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі доказами, оскільки не вбачає потреби заслуховувати свідків та експертів.

Дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку про те, що даний адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п.НОМЕР_1) в 2013 році у спадок отримано квартиру. Оцінка спадкового майна складає 21482,00грн.

Відповідно до п.п.174.2.2 п.174.2 ст.174 Податкового кодексу України (далі - ПК України) об'єкти спадщини оподатковується за ставкою, визначеною пунктом 167.2 статті 167 цього Кодексу (5 відсотків бази оподаткування), вартості будь-якого об'єкта спадщини, що успадковується спадкоємцями, які не є членами сім'ї спадкодавця першого ступеня споріднення.

Згідно п.174.3 ст.174 ПК України особами, відповідальним за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину. Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, зазначається в річній податковій декларації, крім спадкоємців-нерезидентів, які зобов'язані сплатити податок до нотаріального оформлення об'єктів спадщини, та спадкоємців, які отримали у спадщину об'єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб, а також іншими спадкоємцями - резидентами, які сплатили податок до нотаріального оформлення об'єктів спадщини.

Приписами п.п.49.18.4 п.49.18 ст.49 ПК України встановлено, що податкові декларації подаються за базовий звітній податковий період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним.

При цьому п.179.7 ст.179 ПК України передбачено, що фізична особа зобов'язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітнім, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій нею податковій декларації.

Судом також встановлено, що ОСОБА_1 було подано податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2013 рік від 15.09.2014р. №1400003368, в якій відповідачем самостійно задекларовано вартість успадкованого майна у розмірі 21482,00грн. та суму податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 1074,10грн. (а.с.5-6).

Проте, в порушення приписів п.179.7 ст.179 ПК України означена сума грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 1074,10грн. відповідачем сплачена не була.

Згідно п.59.1 ст.59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, 18.10.2014р., з урахуванням приписів п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України, Східно-Дніпровською ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровські області була направлена податкова вимога форми «Ф» від 01.10.2014р. №24721-04 про сплату відповідачем наявного у нього податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб у сумі 1074,10грн., яка особисто отримана ОСОБА_1 22.10.2014р. (а.с.7).

Однак, станом на час розгляду справи доказів погашення відповідачем податкового боргу на загальну суму 1074,10грн. суду не надано.

Відповідно до ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Пунктом 87.11 статті 87 Податкового кодексу України встановлено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Згідно п.95.1, п.95.2 ст.95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Зважаючи на наведене, суд приходить до висновку про те, що позивачем-суб'єктом владних повноважень, було доведено правомірність своїх вимог щодо стягнення з відповідача наявної у нього заборгованості із сплати податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб, натомість відповідачем не було надано суду доказів сплати податкового боргу у встановлені законодавством строки.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, у яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 122, 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов Східно-Дніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровські області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 52800, р.н.о.к.п.п.НОМЕР_1) на користь бюджету суму податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 1074,10грн. (одна тисяча сімдесят чотири гривні десять копійок).

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. 186 цього Кодексу до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.М. Турова