Рішення № 44033352, 06.05.2015, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2015 рокуСправа № 912/698/15-г Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Тимошевської В.В. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/698/15-г

за позовом: сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агролан", с. Йосипівка, Новомиргородський район, Кіровоградська область

до відповідача: Головного управління Держземагентства у Кіровоградській області, м. Кіровоград

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Новомиргородської районної державної адміністрації Кіровоградської області, м. Новомиргород, Кіровоградська область

про визнання поновленим договору, визнання додаткової угоди укладеною

Представники сторін:

від позивача - Іванченко Г.В., довіреність № 168 від 23.02.15;

від відповідача - участі не брали;

від третьої особи - участі не брали.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Агролан" (СТОВ "Агролан") звернулось до господарського суду з позовною заявою, яка містить вимоги до Головного управління Держземагентства у Кіровоградській області наступного змісту:

- договір оренди землі від 25.01.2005, укладений між СТОВ "Агролан" та Новомиргородською районною державною адміністрацією Новомиргородського району Кіровоградської області, який зареєстрований за № 15, визнати поновленим на той же строк і на тих самих умовах;

- додаткову угоду до договору оренди землі від 25.01.2005, укладеного між ТОВ "Агролан" та Новомиргородською районною державною адміністрацією Новомиргородського району Кіровоградської області, який зареєстрований за № 15, визнати укладеною.

В обґрунтування підстав позову позивач послався на приписи ст. 33 Закону України "Про оренду землі", та вказав, що є орендарем земельної ділянки згідно договору оренди землі від 25.01.2005, що укладений з Новомиргородською районною державною адміністрацією Новомиргородського району Кіровоградської області, та після закінчення строку дії такого договору продовжує користуватися земельною ділянкою і сплачувати за неї орендні платежі, тоді як відповідач відмовляє в укладенні додаткових угод про поновлення вказаного договору оренди землі.

Ухвалою господарського суду від 26.02.2015 позов прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 912/698/15-г. Крім того, даною ухвалою, на підставі ст. 27 Господарського процесуального кодексу України, до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено Новомиргородську районну державну адміністрацію Кіровоградської області.

Відповідач згідно поданого відзиву у задоволенні позову заперечує повністю, повідомляючи, що сам факт надіслання орендарем повідомлення про намір поновити договір оренди не означає його автоматичне поновлення, тоді як орендодавець наділений правом на законних підставах заперечувати проти поновлення договору оренди землі. Відповідач згідно викладеного у відзиві клопотання просить розглядати справу за відсутності представника Головного управління Держземагентства у Кіровоградській області.

Третьою особою будь-яких пояснень щодо позовних вимог не подано, участі уповноваженого представника в засідання суду не забезпечено, хоча третя особа належним чином повідомлена про дату. час та місце проведення судового засідання у даній справі.

В судовому засіданні 06.05.2015 позивачем подано заяву від 30.04.2015 в порядку ст. 78 Господарського процесуального кодексу України, у відповідності до якої позивач просить припинити провадження у справі в частині позовних вимог про визнання укладеною додаткову угоду до договору оренди землі від 25.01.2005.

В судовому засіданні 06.05.2015 господарський суд перейшов до розгляду справи по суті та заслухав присутнього представника позивача, оголосив зміст поданих відповідачем заперечень.

Представником позивача в судовому засіданні 06.05.2015 позовні вимоги в частині визнання поновленим договору оренди землі підтримано, стосовно вимоги про визнання додаткової угоди укладеною представник позивача просить припинити провадження у справі на підставі заяви, поданої в порядку ст. 78 Господарського процесуального кодексу України (відмова від позову).

Розглянувши наявні матеріали справи та оцінивши подані сторонами докази і доводи, наведенні в обґрунтування підстав позову і заперечень проти позовних вимог, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

25.01.2005 між Новомиргородською районною державною адміністрацією Новомиргородського району Кіровоградської області (Орендодавець) та СТОВ "Агролан" (Орендар) на підставі розпорядження голови названої РДА №61-р від 20.01.2005 укладено договір оренди землі, який зареєстровано у Новомиргородському відділі ДП "Кіровоградська регіональна філія Центру державного земельного кадастру, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 26.01.2005 за № 15 (а.с. 8-12).

Згідно вказаного договору в оренду СТОВ "Агролан" передано земельну ділянку загальною площею 226,47 га (ріллі) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності із земель запасу.

Як слідує з плану (схеми) земельної ділянки, передана в оренду СТОВ "Агролан" земельна ділянка складається з чотирьох земельних ділянок площею 85,59 га, 80,69 га, 30,92 га та 29,27 га (а.с. 13-14).

Згідно з пунктом 8 договору оренди договір укладено терміном на 10 (десять) років та передбачено, що після закінчення строку договору оренди Орендар має переважне право на поновлення його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Матеріалами справи підтверджено, що 12.12.2014 СТОВ "Агролан" звернувся через Центр надання адміністративних послуг Новомиргородської РДА до Головного управління Держземагентства у Кіровоградській області з листами-повідомленнями про поновлення договору оренди землі окремо по кожній складовій земельної ділянки, додавши проекти додаткових угод (а.с. 17-20).

Між тим, як повідомляє позивач, Головне управління Держземагентства у Кіровоградській області зазначені вище клопотання не розглянув, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду та на підставі ст. 33 Закону України "Про оренду землі" просить визнати договір оренди землі від 25.01.2005 поновленим.

Згідно ст. 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Законом України "Про оренду землі" передбачено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності (ст. 1 Закону). Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст. 13 Закону).

В силу положень частини четвертої ст. 4 Закону України "Про оренду землі" орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є органи виконавчої влади, які відповідно до закону передають земельні ділянки у власність або користування.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" від 06.09.2012 р. N 5245-VI внесено зміни до ст. 122 Земельного кодексу України та встановлено, що центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб. Вказані зміни набрали чинності з 01.01.2013.

Згідно Положення про Державне агентство земельних ресурсів України, затвердженого Указом Президента України від 08.04.2011 N 445/2011, Державне агентство земельних ресурсів України (Держземагентство України) є центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів та топографо-геодезичної і картографічної діяльності. Держземагентство України здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах, а також через міськрайонні, міжміські, міжрайонні територіальні органи (п. 7 Положення).

Головне управління Держземагентства у Кіровоградській області відповідно до Положення про Головне управління Держземагентства в області, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 10.05.2012 N 258, є територіальним органом Державного агентства земельних ресурсів України.

Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.01.2013 р. N40 доповнено пункт 4 Положення про Головне управління Держземагентства в області підпунктом 4.32, яким встановлено, що Головне управління Держземагентства в області передає відповідно до закону земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність або в користування для всіх потреб в межах області.

Згідно договору оренди землі від 25.01.2005 та наявної у справі документації, земельна ділянка, яка є предметом договору, належить до категорії земель сільськогосподарського призначення державної форми власності, повноваження по розпорядженню якою відноситься до компетенції центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальних органів, до яких відноситься відповідач. Отже, Головне управління Держземагентства у Кіровоградській області є належним відповідачем у даній справі.

Цивільний кодекс України визначає, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору (ст. 631).

За правилами ст. 19 Закону України "Про оренду землі" строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років. Наслідками закінчення строку договору оренди землі, згідно ст. 31 Закону України "Про оренду землі", є припинення договору оренди землі.

Пунктом 8 договору оренди землі від 25.01.2005 встановлено строк дії договору 10 років, зареєстровано вказаний договір 26.01.2005, а отже з урахуванням положень Закону України "Про оренду землі" щодо набрання чинності договорами оренди землі в редакції Закону, яка діяла на момент укладення позивачем договорів, строк дії такого договору по 26.01.2015.

Положеннями ст. 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі) (частина перша).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі (частина друга).

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди (частина третя).

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється (частина четверта).

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (частина п'ята).

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із:

власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності);

уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності) (частина шоста).

Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу (частина сьома).

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку (частина восьма).

Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді (частина дев'ята).

У разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди (частина десята).

Таким чином ст. 33 Закону України "Про оренду землі" фактично об'єднує два випадки пролонгації договору оренди. Так, у частинах першій - п'ятій ст. 33 цього Закону передбачено переважне право орендаря на укладення договору оренди на новий строк, реалізація якого можлива лише за умови дотримання встановлених цією нормою певної процедури і строків

Частиною шостою ст. 33 Закону України "Про оренду землі" передбачена інша підстава поновлення договору оренди, а саме у тому разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Відповідної правової позиції дотримується Верховний Суд України у своїх постановах від 25.02.2015 у справах № 6-10цс15, № 6-219цс.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач в межах встановлених пунктом 8 договору та частиною другою ст. 33 Закону України "Про оренду землі" строку звернувся до Головного управління Держземагентства у Кіровоградській області через Центр надання адміністративних послуг Новомиргородської РДА із листами-повідомленнями, в яких просив поновити договір оренди землі від 25.01.2005 строком на 10 років, додавши до таких клопотань проекти додаткових угод (том 1 а.с. 15-20). Вказані листи-повідомлення зареєстровано адміністратором Центру 23.12.2014, та, за повідомленням вказаного Центру, у день їх надходження направлено до Головного управління Держземагентства у Кіровоградській області (том І а.с. 21).

Між тим, вказані звернення Головним управлінням Держземагентства у Кіровоградській області не розглянуто, про що, зокрема повідомлено адміністратором Центру надання адміністративних послуг в листах від 20.02.2015 № 12-09/135, від 18.03.2015 № 12-09/136 (том І а.с. 21, 84); додаткові угоди про поновлення договору оренди землі не укладено.

Однак, як встановлено матеріалами справи, позивач продовжив користуватися земельною ділянкою площею 226,47 га після закінчення договору оренди землі та сплачувати орендну плату, що підтверджується платіжними дорученнями, доданими до справи (том І а.с. 87-89). Докази повернення земельної ділянки позивачем відповідачу після закінчення строку договору оренди землі відсутні.

Виходячи з положень частини шостої ст. 33 Закону України "Про оренду землі", для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених наведеною нормою, необхідна наявність наступних юридичних фактів: орендар продовжує користування виділеною земельною ділянкою; орендар належно виконує свої обов'язки за договором; відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову у поновленні договору оренди; сторони укладають додаткову угоду про поновлення договорів оренди.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, висловленою у постановах від 25.02.2015 у справах № 6-10цс15, № 6-219цс.

При цьому, відповідно до частини шостої ст. 33 Закону України "Про оренду землі" прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності) не вимагається, що є новелою порівняно з редакцією норми до 12.03.2011.

Матеріалами справи встановлено, що СТОВ "Агролан" продовжив користуватися земельними ділянками по закінченню строку договору оренди землі, не має заборгованості зі сплати орендної плати за землю, що підтверджується довідкою Новомиргородського відділення Маловисківської ОДПІ від 15.04.2015 (том І а.с. 90) та за повідомленням Новомиргородської РДА належним чином виконує всі умови договору оренди землі від 25.01.2005 (том І а.с. 86).

Натомість, відповідач у встановлений частиною шостою ст. 33 Закону України "Про оренду землі" не повідомив позивача про заперечення у поновленні договору оренди землі, зокрема, докази такого повідомлення в матеріалах справи відсутні та у наданому до справи відзиву на позов відповідач не повідомляє про направлення позивачеві відповідного листа-повідомлення про заперечення у поновленні договору.

За таких обставин, в силу положень частини шостої ст. 33 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі від 25.01.2005 вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

При цьому, господарський суд враховує відсутність в матеріалах справи документально підтверджених відомостей щодо зміни межі або цільового призначення земельної ділянки, яка є предметом оренди за договором від 25.01.2005. Присвоєння кадастрових номерів окремо кожній складовій частині земельної ділянки, яка надавалась в оренду за договором, не є зміною межі такої земельної ділянки, оскільки вказані земельні ділянки є тими земельними ділянками, які входять до складу земельної ділянки, що надана в оренду за договором від 25.01.2005, докази виходу за межі відсутні. Як слідує з пояснень позивача, кадастрові номера земельних ділянок присвоєні після розроблення технічної документації з метою внесення даних про земельну ділянку до державного земельного кадастру.

Вказане відповідає вимогам Закону України "Про державний земельний кадастр", який набрав чинності з 01.01.2013. Згідно ст. 16 названого Закону земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер. Кадастровий номер земельної ділянки є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі.

Доводи відповідача, які викладені у відзиві на позов стосовно того, що орендодавець має право заперечувати у поновленні договору оренди землі, не спростовуються судом. Так. згідно ст. 33 Закону України "Про оренду землі" орендодавець дійсно має право заперечувати у поновленні договору оренди землі. Однак, про таке заперечення орендодавець має обов'язково повідомити орендаря, зокрема, у місячний строк, якщо останній продовжує користуватися земельною ділянкою. Проте, матеріали справи не містять доказів повідомлення СТОВ "Агролан" відповідачем про заперечення у поновленні договору оренди землі від 25.01.2005.

Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів визначений у ст. 16 Цивільного кодексу України.

Між тим, законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень ст. ст. 55, 124 Конституції України та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

За положеннями частини шостої ст. 33 Закону України "Про оренду землі" поновлення договору оренди землі за наведених в даній нормі умов презюмується.

Таким чином, звернення особи до суду з позовом про визнання договору оренди землі поновленим на підставі частини шостої ст. 33 Закону України "Про оренду землі" не є необхідним, проте такі вимоги можуть розглядатися судом у разі наявності відповідного спору.

На підставі викладеного, враховуючи, що між сторонами існує спір щодо поновлення договору оренди землі від 25.01.2005, про що свідчить, зокрема, не підписання відповідачем додаткових угод про поновлення договору, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для задоволення позову і визнання договору оренди землі від 25.01.2005 поновленими на той же строк і на тих самих умовах.

Провадження у справі в частині позовних вимог про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі від 25.01.2005 підлягає припиненню на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з відмовою позивача від позову у вказаній частині та прийняття такої відмови судом.

До прийняття відмови від позову, яка викладена у письмовій заяві позивача від 30.04.2015 за підписом директора СТОВ "Агролан", господарський суд роз'яснив присутньому в судовому засіданні представнику позивача наслідки припинення провадження у справі, що визначені частиною 2 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, згідно яких у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

Судовий збір за правилами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 22, 32, 33, 43, 44, 49, 78, 80, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агролан" в частині визнання поновленим на той же строк і на тих самих умовах договору оренди землі від 25.01.2005, укладеного між сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Агролан" та Новомиргородською районною державною адміністрацією Новомиргородського району Кіровоградської області, який зареєстрований за № 15, задовольнити.

Визнати поновленим на той же строк і на тих самих умовах договір оренди землі від 25.01.2005, укладений між сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Агролан" (26030, Кіровоградська область, Новомиргородський район, с. Йосипівка, вул. Леніна, 235, ідентифікаційний код 31591123) та Новомиргородською районною державною адміністрацією Новомиргородського району Кіровоградської області (26000, Кіровоградська область, м. Новомиргород, вул. Леніна, 112, ідентифікаційний код 04055096), який зареєстрований за № 15.

Прийняти відмову сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агролан" від позову в частині позовних вимог про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі від 25.01.2005, укладеного між ТОВ "Агролан" та Новомиргородською районною державною адміністрацією Новомиргородського району Кіровоградської області, який зареєстрований за № 15, та припинити провадження у справі в цій частині.

Стягнути з Головного управління Держземагентства у Кіровоградській області (25006, м. Кіровоград, вул. Тимірязєва, 84, ідентифікаційний код 38802868) на користь сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агролан" (26030, Кіровоградська область, Новомиргородський район, с. Йосипівка, вул. Леніна, 235, ідентифікаційний код 31591123) 1 218,00 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Дніпропетровським апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга на рішення подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 07.05.2015.

Суддя В.В.Тимошевська