Рішення № 44033108, 05.05.2015, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 22/60/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.05.2015 Справа № 905/3669/14

Господарський суд Запорізької області у складі судді Ярешко О.В., при секретарі Романовій К.І.

Представники сторін у судове засідання не з’явились.

Розглянувши в судовому засіданні матеріали справи № 905/3669/14

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Артемівськ-Енергія» (84500, Донецька обл., м. Артемівськ, вул. Зелена, буд. 41; скорочено ТОВ «Артемівськ-Енергія»)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Верона» (84500, Донецька обл., м. Артемівськ, вул. Леніна, 20, скорочено ТОВ «Верона»);

про стягнення 50514,98 грн.

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Ухвалою господарського суду Донецької області від 10.06.2014 р. порушено провадження по справі № 905/3669/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Артемівськ-Енергія» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Верона» про стягнення з останнього основного боргу за поставлену теплову енергію за період з жовтня 2013 р. по квітень 2014 р. у розмірі 41407,65 грн., суми 3% річних у розмірі 422,86 грн., суми пені у розмірі 2076,58 грн., інфляційних нарахувань 2414,33 грн., всього – 46321,42 грн.; засідання суду призначено на 08.07.2014 р., але з 15.07.2014 р. господарський суд Донецької області призупинив роботу у зв’язку з проведенням антитерористичної операції.

16.03.2015 р. до господарського суду Запорізької області від Товариства з обмеженою відповідальністю «Артемівськ-Енергія» надійшла заява № юр/хоз/1/1 від 10.03.2015 р., до якої додано документи та матеріали по справі № 905/3669/14.

Відповідно до довідки про автоматичний розподіл справ між суддями (справ, заяв, скарг, клопотань, матеріалів, документів, тощо) від 16.03.2015 р., заяву передано на розгляд судді Ярешко О.В.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 19.03.2015 р., позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 905/3669/14, якій присвоєно номер провадження 22/60/15, справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 09.04.2015 р.

Ухвалою від 09.04.2015 р. розгляд справи відкладено на 05.05.2015 р.

14.04.2015 р. від позивача надійшла заява № юр/389 від 06.04.2015 р. про збільшення позовних вимог, у якій ТОВ «Артемівськ-Енергія» просить стягнути з ТОВ «Верона» основний борг за поставлену теплову енергію за період з жовтня 2013 р. по квітень 2014 р. у розмірі 41407,65 грн., суму 3% річних у розмірі 622,74 грн., суму пені у розмірі 3677,21 грн., інфляційні нарахування 4807,38 грн., всього – 50514,98 грн.

Також, клопотаннями № юр/391 від 08.04.2015 р. та № юр/436 від 27.04.2015 р. позивач просить розглянути справу без участі у судовому засіданні його повноважного представника у зв’язку із відсутністю можливості направлення такого, зважаючи на скрутне фінансове становище підприємства та загострення соціально-політичної ситуації у Донецькій області.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач належним чином не виконав зобов’язання щодо своєчасної оплати поставленої за період з жовтня 2013 р. по квітень 2014 р. на підставі договору № 24 від 15.10.2007 р. теплової енергії, у зв’язку з чим за ТОВ «Верона» утворилась заборгованість у розмірі 41407,65 грн. На думку позивача, це є підставою для покладення на відповідача додаткової відповідальності у вигляді пені та інших передбачених законом санкцій. Обґрунтовуючи позовні вимоги, ТОВ «Артемівськ-Енергія» посилається на п. п. 3, 5 ст. 20, ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 1875-VI від 24.06.2004 р., ст. ст. 67, 68 Житлового кодексу України, ст. ст. 525, 526, 530, 599, 610, 612, 629 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 231, 232, 275 Господарського кодексу України та ст. ст. 1, 2, 4-2, 4-3, 4-5, 12, 15, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 54, 55, 56, 57, 61, 82, 83, 84 Господарського процесуального кодексу України.

ТОВ «Верона», відповідач по справі, своїм правом на участь у судових засіданнях не скористався, письмовий відзив та витребувані судом документи не надав. Про час і місце розгляду справи відповідач повідомлений належним чином. Ухвали суду від 19.03.2015 р. та від 09.04.2015 р. направлено на адресу відповідача, що вказана у позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців: 84500, Донецька обл., м. Артемівськ, вул. Леніна, 20, - що відповідає вимогам ст. 64 ГПК України.

Розглянувши у судовому засіданні 05.05.2015 р. клопотання позивача № юр/391 від 08.04.2015 р. та № юр/436 від 27.04.2015 р., суд дійшов висновку про можливість їх задоволення.

В судовому засіданні 05.05.2015 р. судом прийнято до розгляду та задоволено заяву позивача № юр/389 від 06.04.2015 р. про збільшення позовних вимог, як таку, що відповідає ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, та визначено, що з 05.05.2015 р. предметом розгляду по даній справі є стягнення з ТОВ «Верона» основного боргу за поставлену теплову енергію за період з жовтня 2013 р. по квітень 2014 р. у розмірі 41407,65 грн., суми 3% річних у розмірі 622,74 грн., суми пені у розмірі 3677,21 грн., інфляційних нарахувань 4807,38 грн., всього – 50514,98 грн.

Згідно ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

15.10.2007 р. ТОВ «Артемівськ-Енергія» (Енергопостачальна організація, Виконавець, позивач у справі) та ТОВ «Верона» (Споживач, відповідач у справі) укладено Договір № 24 постачання теплової енергії (далі – Договір), за умовами якого (п. п. 1.1, 1.2, 1.3 Договору в редакції Додаткової угоди від 14.10.2011 р. до Договору) Виконавець приймає на себе зобов’язання постачати Споживачу теплову енергію у вигляді гарячої води у необхідних йому об’ємах на об’єкти, перераховані в додатку № 1 до цього договору опалювальною площею 209 кв. м. Споживач зобов’язується сплачувати за отриману теплову енергію по встановленим тарифам в строки, передбачені цим договором. Тариф на теплову енергію складає: опалення – 1 Гкал без ПДВ 850,08 грн., з ПДВ 1020,10 грн.; гаряча вода – 1 Гкал без ПДВ 850,08 грн., з ПДВ 1020,10 грн.

Додатковою угодою від 01.01.2014 р. до Договору, а саме пунктом 1, змінено тарифи на теплову енергію: опалення – 1 Гкал без ПДВ 722,53 грн., з ПДВ 867,04 грн.; гаряча вода – 1 Гкал без ПДВ 722,53 грн., з ПДВ 867,04 грн.

Згідно з п. 2.1 Договору теплова енергія постачається Споживачу у вигляді гарячої води в об’ємах, зазначених у Додатку № 2, який є невід’ємною частиною даного договору.

Відповідно до п. 3.2.3 Договору Споживач теплової енергії зобов’язується виконувати умови і порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах та в строки, передбачені договором.

Згідно п. п. 6.2, 6.3 Договору, розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплату за послуги, що надаються Енергопостачальною організацією, Споживач проводить щомісячно відповідно до платіжних документів, які надає Енергопостачальна організація у порядку, передбаченому законодавством України протягом 3 банківських днів після їх надання. Оплата здійснюється в порядку передоплати за кожний місяць опалювального періоду.

Договір набирає чинності з дня його підписання та діє до 31 грудня 2010 р. Договір вважається пролонгованим на наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії жодна зі сторін письмово не заявить про його припинення (п. п. 11.1, 11.4 Договору).

Як вказує позивач і підтверджується наданими до матеріалів справи актом № 24 від 06.10.2013 р. про підключення опалення, актом № 24 від 04.04.2014 р. про відключення опалення, які підписані представниками обох сторін, а також актами приймання-передачі теплової енергії від 31.10.2013 р., від 30.11.2013 р., від 31.12.2013 р., від 31.01.2014 р., від 28.02.2014 р., від 31.03.2014 р. та від 04.04.2014 р., які підписані представниками обох сторін та скріплені печатками підприємств, ТОВ «Артемівськ-Енергія» в період з жовтня 2013 р. по квітень 2014 р. відпущено відповідачу теплової енергії на загальну суму 41407,65 грн.

На підставі зазначених вище актів приймання-передачі теплової енергії позивачем відповідачу були виставлені наступні рахунки на оплату: № 241013 від 31.10.2013 р. на суму 3545,24 грн., № 241113 від 30.11.2013 р. на суму 5772,42 грн., № 241213 від 31.12.2013 р. на суму 9299,60 грн., № 240114 від 31.01.2014 р. на суму 9447,13 грн., № 240214 від 28.02.2014 р. на суму 7210,36 грн., № 240314 від 31.03.2014 р. на суму 5272,36 грн. та № 240414 від 04.04.2014 р. на суму 860,54 грн.

В порушення взятих на себе зобов’язань відповідач оплату за отриману з жовтня 2013 року по квітень 2014 року теплову енергію не здійснив, у зв’язку з чим за ним утворилась заборгованість у розмірі 41407,65 грн.

Предметом розгляду по даній справі є позовні вимоги ТОВ «Артемівськ-Енергія» про стягнення з ТОВ «Верона» основного боргу за поставлену теплову енергію за період з жовтня 2013 р. по квітень 2014 р. у розмірі 41407,65 грн., суми 3% річних у розмірі 622,74 грн., суми пені у розмірі 3677,21 грн., інфляційних нарахувань 4807,38 грн., всього – 50514,98 грн.

Проаналізувавши норми законодавства, оцінивши надані докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до ст. ст. 1, 19 Закону України «Про теплопостачання», теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу. Вироблена теплова енергія постачається споживачу згідно з договором купівлі-продажу.

Згідно ч. 1 ст. 275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і підігріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Неналежне виконання відповідачем зобов’язань підтверджено матеріалами справи. Доказів про сплату суми боргу відповідачем суду не надано, а тому вимога про стягнення з ТОВ «Верона» основного боргу за поставлену теплову енергію за період з жовтня 2013 р. по квітень 2014 р. у розмірі 41407,65 грн. є законною, обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Окрім вимоги про стягнення основного боргу позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 3677,21 грн., 3% річних у розмірі 622,74 грн. та втрат від інфляції в розмірі 4807,38 грн.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Вимоги щодо стягнення пені позивач обґрунтовує п. 6.10 Договору, який передбачає: у випадку несвоєчасних розрахунків за теплову енергію Споживач сплачує пеню в розмірі 0,5% від суми, що підлягає оплаті, за кожний день прострочення.

Разом з тим, згідно з положеннями ст. ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань», платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочення платежу пеню, в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Положенням ч. 6 ст. 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд дійшов до висновку, що він не є вірним, однак враховуючи те, що суд не може виходити за межі позовних вимог, пеня підлягає стягненню в межах заявленої суми, а саме у розмірі 3677,21 грн. по рахункам № 241013 від 31.10.2013 р. за період з 19.11.2013 р. по 19.05.2014 р., № 241113 від 30.11.2013 р. за період з 11.12.2013 р. по 11.06.2014 р., № 241213 від 31.12.2013 р. за період з 15.01.2014 р. по 15.07.2014 р., № 240114 від 31.01.2014 р. за період з 14.02.2014 р. по 14.08.2014 р., № 240214 від 28.02.2014 р. за період з 12.03.2014 р. по 12.09.2014 р., № 240314 від 31.03.2014 р. за період з 16.04.2014 р. по 16.10.2014 р. та № 240414 від 04.04.2014 р. за період з 05.05.2014 р. по 05.11.2014 р.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тобто, у разі прострочення виконання грошового зобов’язання кредитор має право стягнути, а боржник повинен сплатити, крім основного боргу, також втрати від інфляційних процесів та річні відсотки за весь час прострочення виконання зобов’язання.

Приймаючи до уваги встановлений факт прострочення відповідачем виконання основного грошового зобов'язання, вимоги про стягнення з нього 3% річних та інфляційних втрат заявлено позивачем обґрунтовано.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних по рахункам № 241013 від 31.10.2013 р. за період з 19.11.2013 р. по 19.05.2014 р., № 241113 від 30.11.2013 р. за період з 11.12.2013 р. по 11.06.2014 р., № 241213 від 31.12.2013 р. за період з 15.01.2014 р. по 15.07.2014 р., № 240114 від 31.01.2014 р. за період з 14.02.2014 р. по 14.08.2014 р., № 240214 від 28.02.2014 р. за період з 12.03.2014 р. по 12.09.2014 р., № 240314 від 31.03.2014 р. за період з 16.04.2014 р. по 16.10.2014 р. та № 240414 від 04.04.2014 р. за період з 05.05.2014 р. по 05.11.2014 р., суд дійшов до висновку, що він є вірним, 3% річних підлягають задоволенню в розмірі 622,74 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок втрат від інфляції по рахункам № 241013 від 31.10.2013 р. за період з грудня 2013 р. по травень 2014 р., № 241113 від 30.11.2013 р. за період з грудня 2013 р. по травень 2014 р., № 241213 від 31.12.2013 р. за період з лютого 2014 р. по липень 2014 р., № 240114 від 31.01.2014 р. за період з лютого 2014 р. по липень 2014 р., № 240214 від 28.02.2014 р. за період з березня 2014 р. по серпень 2014 р., № 240314 від 31.03.2014 р. за період з травня 2014 р. по листопад 2014 р. та № 240414 від 04.04.2014 р. за період з травня 2014 р. по жовтень 2014 р., суд дійшов висновку, що він не є вірним, однак враховуючи те, що суд не може виходити за межі позовних вимог, інфляційні втрати підлягають задоволенню в межах заявленої суми, а саме у розмірі 4807,38 грн.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Верона» (84500, Донецька обл., м. Артемівськ, вул. Леніна, 20, код ЄДР 30756296) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Артемівськ-Енергія» (84500, Донецька обл., м. Артемівськ, вул. Зелена, буд. 41, код ЄДР 34776960) суму основного боргу за поставлену теплову енергію за період з жовтня 2013 р. по квітень 2014 р. у розмірі 41407 (сорок одна тисяча чотириста сім) грн. 65 коп., суму 3% річних у розмірі 622 (шістсот двадцять два) грн. 74 коп., суму пені у розмірі 3677 (три тисячі шістсот сімдесят сім) грн. 21 коп., інфляційні нарахування 4807 (чотири тисячі вісімсот сім) грн. 38 коп., всього – 50514 (п’ятдесят тисяч п’ятсот чотирнадцять) грн. 98 коп. та 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 07.05.2015 р.

Суддя О.В. Ярешко