Рішення № 44032926, 06.05.2015, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06.05.15р. Справа № 904/3282/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрна фірма Весна" (с.Павлопілля, Нікопольського району, Дніпропетровської області)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Весна" (с. Павлопілля, Нікопольського району, Дніпропетровської області)

про стягнення заборгованості за договором поставки пестицидів № ЗП-П-54 від 29.03.2013 у загальному розмірі 2 857 220 грн. 68 коп.

Суддя Фещенко Ю.В.

Представники:

від позивача: Дмитрієв Є.М. - представник (довіреність №27-04/15 від 03.04.2015)

від відповідача: Пасемко Н.І. - представник (довіреність б/н від 08.04.2015)

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Аграрна фірма Весна" (далі - позивач) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області із позовом, в якому просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Весна" заборгованість за договором поставки пестицидів № ЗП-П-54 від 29.03.2013 у загальному розмірі 2 857 220 грн. 68 коп.

Ціна позову складається з суми основного боргу.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором поставки пестицидів № ЗП-П-54 від 29.03.2013 в частині повного та своєчасного розрахунку з Приватним підприємством "Бізон-Тех 2006" за поставлений в період з 15.04.2013 по 29.10.2013 товар (пестициди та мікродобрива), у встановлений договором строк, наявністю боргу у сумі 2 857 220 грн. 68 коп. При цьому, відповідно до договору № 1/ЗП-П-54 про заміну кредитора в зобов'язанні від 10.04.2015 Приватним підприємством "Бізон-Тех 2006" (первісний кредитор) було передано Товариству з обмеженою відповідальністю "Аграрна фірма Весна" (новий кредитор) всі права та вимоги за договором поставки пестицидів № ЗП-П-54 від 29.03.2013.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 16.04.2015 порушено провадження у справі та її розгляд призначено в засіданні на 06.05.2015.

Від відповідача 28.04.2015 надійшла заява про визнання позовних вимог, в якій відповідач зазначає, що погасити спірну заборгованість не мав можливості, у зв'язку з складною фінансово-економічною ситуацією на ринку.

У судовому засіданні 06.05.2015 представник позивача підтримав та обґрунтував позовні вимоги, просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні підтвердив визнання позовних вимог, проти задоволення позовних вимог не заперечував.

При цьому, судом, враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Так, суд дійшов висновку, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи по суті.

Крім того, представники позивача та відповідача заперечували проти відкладення розгляду справи, посилаючись на те, що матеріали справи містять всі необхідні докази та матеріали для прийняття обґрунтованого рішення у справі.

Клопотання про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не заявлялось.

Суд, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши представників позивача та відповідача, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно частин 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1, пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1 статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

29.03.2013 між Приватним підприємством "Бізон-Тех 2006" (далі - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Весна" (далі - покупець, відповідач) було укладено договір поставки пестицидів № ЗП-П-54 (далі - договір поставки) (а.с.12-16), відповідно до умов якого у порядку, строки та на умовах, визначених договором і специфікаціями до нього, постачальник зобов'язався поставляти та передавати у власність покупця пестициди (засоби захисту рослин) та мікродобрива, а покупець зобов'язався приймати цей товар і оплачувати його (пункт 1.1. договору поставки).

Відповідно до пункту 9.1. договору, договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до кінця року, в якому він був укладений. Усі поставки постачальником покупцю пестицидів до кінця року, в якому був укладений договір, а також порядок їх оплати, регулюється договором. Якщо сторони в наступному році не укладуть новий договір поставки пестицидів, але фактично постачальником будуть здійснюватись поставки пестицидів покупцю, то цей договір продовжуватиме діяти та регулювати умови таких поставок між сторонами в наступному році до дати вкладання нового договору поставки пестицидів.

Доказів розірвання або припинення вказаного договору сторонами суду не надано.

Судом встановлено, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм § 3 глави 54 Цивільного кодексу України та § 1 глави 30 Господарського кодексу України.

Згідно частини 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За приписами частини 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 1 статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Крім того, в силу приписів статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього кодексу.

Так, відповідно до пунктів 2.1. та 2.2. договору поставки найменування (асортимент) товару, його кількість та ціна вказуються в специфікаціях до договору, які є невід'ємними його частинами. Кожна наступна специфікація після першої регулює окрему поставку товару в рамках договору й не скасовує та не змінює дію попередніх специфікацій ні повністю, ні частково, якщо тільки інше не вказано в ній.

Згідно з пунктом 4.3. договору поставки, дата (термін, строк) поставки товару вказується в специфікаціях.

Якщо в період дії цього договору, між сторонами відбудеться поставка товару, але не буде підписана специфікація на нього, то накладна на такий товар, підписана представником покупця, прирівнюється до специфікації, якою погоджено асортимент, ціна та кількість товару, що постачається покупцю, а покупець зобов'язується оплатити такий товар (у тому числі сплатити суму індексації ціни такого товару) на умовах, у строки та в порядку, визначеному у договорі (пункт 2.3. договору поставки).

За умовами пункту 4.1. договору поставки поставка товару здійснюється на умовах EXW (згідно із Інкотермс у редакції 2010 року) - склад постачальника, що знаходиться за адресою: Запорізька область, Куйбишевський район, смт. Комиш-Зоря, вул. Вокзальна, 2, якщо інше не буде визначено у специфікаціях.

Так, сторони підписали специфікацію № 1 від 29.03.2013 до договору поставки, в якій узгодили: перелік товару, що постачається покупцю, а саме: найменування товару, конкретну кількість, ціну, дату поставки (не пізніше визначених у ній дат); умови та місце поставки (передачі) товару; строки оплати товару (а.с.17), зокрема:

- ціна товару за специфікацією - 572 330 грн. 00 коп.;

- поставка товару здійснюється на умовах EXW (згідно із Інкотермс у редакції 2010 року) - склад постачальника, що знаходиться за адресою: Запорізька область, Куйбишевський район, смт. Комиш-Зоря, вул. Вокзальна, 2;

- товар оплачується покупцем в порядку, вказаному у договорі, та в такий строк: не пізніше 15 листопада 2013 року;

- суми платежів підлягають індексації згідно із договором.

В подальшому, між сторонами було підписано специфікацію № 2 від 22.05.2013 до договору поставки, в якій вони узгодили: перелік товару, що постачається покупцю, а саме: найменування товару, конкретну кількість, ціну, дату поставки (не пізніше визначених у ній дат); умови та місце поставки (передачі) товару; строки оплати товару (а.с.18), зокрема:

- ціна товару за специфікацією - 92 421 грн. 00 коп.;

- поставка товару здійснюється на умовах EXW (згідно із Інкотермс у редакції 2010 року) - склад постачальника, що знаходиться за адресою: Запорізька область, Куйбишевський район, смт. Комиш-Зоря, вул. Вокзальна, 2;

- товар оплачується покупцем в порядку, вказаному у договорі, та в такий строк: не пізніше 15 листопада 2013 року;

- суми платежів підлягають індексації згідно із договором.

Також між сторонами було підписано специфікацію № 3 від 26.06.2013 до договору поставки, в якій вони узгодили: перелік товару, що постачається покупцю, а саме: найменування товару, конкретну кількість, ціну, дату поставки (не пізніше визначених у ній дат); умови та місце поставки (передачі) товару; строки оплати товару (а.с.19), зокрема:

- ціна товару за специфікацією - 48 400 грн. 00 коп.;

- поставка товару здійснюється на умовах EXW (згідно із Інкотермс у редакції 2010 року) - склад постачальника, що знаходиться за адресою: Запорізька область, Куйбишевський район, смт. Комиш-Зоря, вул. Вокзальна, 2;

- товар оплачується покупцем в порядку, вказаному у договорі, та в такий строк: не пізніше 15 листопада 2013 року;

- суми платежів підлягають індексації згідно із договором.

Пізніше між сторонами було підписано специфікацію № 4 від 18.07.2013 до договору поставки, в якій вони узгодили: перелік товару, що постачається покупцю, а саме: найменування товару, конкретну кількість, ціну, дату поставки (не пізніше визначених у ній дат); умови та місце поставки (передачі) товару; строки оплати товару (а.с.20), зокрема:

- ціна товару за специфікацією - 197 800 грн. 00 коп.;

- поставка товару здійснюється на умовах EXW (згідно із Інкотермс у редакції 2010 року) - склад постачальника, що знаходиться за адресою: Запорізька область, Куйбишевський район, смт. Комиш-Зоря, вул. Вокзальна, 2;

- товар оплачується покупцем в порядку, вказаному у договорі, та в такий строк: не пізніше 15 листопада 2013 року;

- суми платежів підлягають індексації згідно із договором.

Також між сторонами було підписано специфікацію № 5 від 29.08.2013 до договору поставки, в якій вони узгодили: перелік товару, що постачається покупцю, а саме: найменування товару, конкретну кількість, ціну, дату поставки (не пізніше визначених у ній дат); умови та місце поставки (передачі) товару; строки оплати товару (а.с.22), зокрема:

- ціна товару за специфікацією - 62 700 грн. 00 коп.;

- поставка товару здійснюється на умовах EXW (згідно із Інкотермс у редакції 2010 року) - склад постачальника, що знаходиться за адресою: Запорізька область, Куйбишевський район, смт. Комиш-Зоря, вул. Вокзальна, 2;

- товар оплачується покупцем в порядку, вказаному у договорі, та в такий строк: не пізніше 1 липня 2014 року;

- суми платежів підлягають індексації згідно із договором.

В подальшому, між сторонами було підписано нову редакцію специфікації № 5 в редакції від 25.09.2013, в якій сторонами була змінена ціна товару за вказаною специфікацію, а саме: ціна товару за специфікацією № 5 складає 61 500 грн. 00 коп. (а.с.21).

Також між сторонами було підписано специфікацію № 6 від 11.10.2013 до договору поставки, в якій вони узгодили: перелік товару, що постачається покупцю, а саме: найменування товару, конкретну кількість, ціну, дату поставки (не пізніше визначених у ній дат); умови та місце поставки (передачі) товару; строки оплати товару (а.с.23), зокрема:

- ціна товару за специфікацією - 63 000 грн. 00 коп.;

- поставка товару здійснюється на умовах EXW (згідно із Інкотермс у редакції 2010 року) - склад постачальника, що знаходиться за адресою: Запорізька область, Куйбишевський район, смт. Комиш-Зоря, вул. Вокзальна, 2;

- товар оплачується покупцем в порядку, вказаному у договорі, та в такий строк: не пізніше 1 липня 2014 року;

- суми платежів підлягають індексації згідно із договором.

А також між сторонами було підписано специфікацію № 7 від 29.10.2013 до договору поставки, в якій вони узгодили: перелік товару, що постачається покупцю, а саме: найменування товару, конкретну кількість, ціну, дату поставки (не пізніше визначених у ній дат); умови та місце поставки (передачі) товару; строки оплати товару (а.с.24), зокрема:

- ціна товару за специфікацією - 15 274 грн. 30 коп.;

- поставка товару здійснюється на умовах EXW (згідно із Інкотермс у редакції 2010 року) - склад постачальника, що знаходиться за адресою: Запорізька область, Куйбишевський район, смт. Комиш-Зоря, вул. Вокзальна, 2;

- товар оплачується покупцем в порядку, вказаному у договорі, та в такий строк: не пізніше 1 липня 2014 року;

- суми платежів підлягають індексації згідно із договором.

Отже, загальна сума товару згідно всіх вказаних специфікацій складає 1 050 725 грн. 30 коп.

Так, Приватним підприємством "Бізон-Тех 2006" в період з 15.04.2013 по 29.10.2013 було поставлено відповідачу товар на загальну суму 1 050 725 грн. 30 коп., що підтверджується наступними видатковими накладними:

- № ЗП3468 від 15.04.2013 на суму 63 475 грн. 00 коп. (а.с.25);

- № ЗП3959 від 15.04.2013 на суму 185 895 грн. 00 коп. (а.с.29);

- № ЗП3471 від 22.04.2013 на суму 322 960 грн. 00 коп. (а.с.27);

- № ЗП8400 від 22.05.2013 на суму 13 720 грн. 00 коп. (а.с.30);

- № ЗП11016 від 14.06.2013 на суму 44 625 грн. 00 коп. (а.с.31);

- № ЗП11071 від 17.06.2013 на суму 34 076 грн. 00 коп. (а.с.32);

- № ЗП11933 від 26.06.2013 на суму 24 600 грн. 00 коп. (а.с.33);

- № ЗП12014 від 03.07.2013 на суму 23 800 грн. 00 коп. (а.с.34);

- № ЗП12742 від 18.07.2013 на суму 197 800 грн. 00 коп. (а.с.35);

- № ЗП14767 від 12.09.2013 на суму 62 700 грн. 00 коп. (а.с.36), при цьому відповідно до акту коригування ціни від 25.09.2013 до договору поставки за вказаною видатковою накладною ціну було скориговано (зменшено) на 1 200 грн. 00 коп. (а.с.37), а отже сума за накладною складає 61 500 грн. 00 коп.;

- № ЗП15855 від 11.10.2013 на суму 63 000 грн. 00 коп. (а.с.26);

- № ЗП16165 від 29.10.2013 на суму 15 274 грн. 30 коп. (а.с.28).

Згідно з пунктом 7.1.4 договору поставки, покупець зобов'язувався з'явитися за товаром у місце поставки товару, прийняти його і передати в обмін нього постачальнику належним чином оформлену довіреність на отримання товару.

Вказаний товар було отримано відповідачем на підставі довіреностей, копії яких містяться в матеріалах справи (а.с.52-60).

При цьому суд зауважує, що товар, визначений у специфікаціях №№ 1-7 у повній мірі відповідає товару, що було поставлено згідно вказаних накладних за асортиментом, кількістю, цінами та загальною вартістю, а отже судом визначено, що сторонами в цій частині були дотримані умови договору.

При цьому, відповідно до частин 1 та 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність України" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкованості оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Так, відповідно до частини 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справив їх сукупності, керуючись законом.

Так, підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і відповідає вимогам статті 9 вказаного Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Товар, зазначений у вище вказаних видаткових накладних, прийнято у позивача без будь-яких зауважень до їх оформлення.

Також до матеріалів справи не надано доказів щодо наявності претензій відповідача по кількості та якості товару, як того вимагає пункт 4.6. договору поставки, а отже товар вважається прийнятим покупцем.

Так, протягом розгляду справи судом жодних заперечень з приводу отримання товару за зазначеними видатковими накладними відповідачем не заявлено. Крім того, представником відповідача у судовому засіданні, а також у заяві від 24.04.2015 підтверджено отримання товару за переліченими вище накладними.

При цьому, у пункті 5.1. договору поставки сторони погодили, що покупець зобов'язується оплатити постачальнику товар у строки, вказані в специфікаціях, а також зобов'язується сплатити постачальнику суму індексації ціни товару в порядку та строки, визначені договором. Якщо в специфікації не вказано дату (термін, строк) оплати товару, то такий товар оплачується покупцем в день його отримання від постачальника.

Відповідно до пункту 5.2. договору оплата товару здійснюється покупцем в українських гривнях у безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів платіжним дорученням на поточний рахунок постачальника. Підставою для платежу є даний договір.

Як вже зазначалося вище, строк оплати товару вказаний в специфікаціях, при цьому, граничний термін оплати - 15 листопада 2013 року та 1 липня 2014 року, відповідно.

При цьому, відповідач свої зобов'язання за договором поставки щодо своєчасного розрахунку за поставлений в період з 15.04.2013 по 29.10.2013 товар не виконав, оплату товару в установлені в специфікаціях строки, не здійснив, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість перед Приватним підприємством "Бізон-Тех 2006" в сумі 1 050 725 грн. 30 коп.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що з метою врегулювання порядку та термінів погашення простроченої заборгованості відповідача перед позивачем за договором, а також компенсації збитків, завданих позивачу відповідачем, простроченням оплати товару, між Приватним підприємством "Бізон-Тех 2006" та відповідачем було підписано додаткову угоду № 1 від 31.03.2015 до договору поставки, в якій покупець підтверджує, що прострочене грошове зобов'язання покупця перед постачальником з оплати отриманого за договором товару (основний борг), станом на дату складання додаткової угоди, становить 1 050 725 грн. 30 коп. (пункт 1. додаткової угоди).

В пункті 2 вказаної додаткової угоди сторони погодили продовжити строк дії договору до 31 грудня 2016 року та збільшити ціну товару за ним на 1 806 495 грн. 38 коп.

Зобов'язання покупця зі сплати суми збільшення ціни товару, що визначена додатковою угодою, є грошовим зобов'язанням покупця перед постачальником з оплати товару за договором. З метою врегулювання порядку та строків погашення простроченої заборгованості покупця перед постачальником за договором, сторони домовились про відстрочення виконання покупцем своїх грошових зобов'язань, вказаних у пунктах 1 та 2 додаткової угоди, на наступних умовах: покупець зобов'язується не пізніше 3 квітня 2015 року в прядку, встановленому договором, сплатити постачальнику 2 857 220 грн. 68 коп., що є сумою основного боргу покупця перед постачальником за договором після збільшення ціни товару. Суми платежів покупця підлягають індексації в порядку, передбаченому договором. При цьому сторони домовились, що показник К1, що буде застосовуватись сторонами для вирахування суми індексації ціни товару, для усіх специфікацій до договору становить 24,00 грн., у зв'язку з чим сторони в подальшому не застосовують показники К1, вказані в специфікаціях, і умови пункту 5.6. договору щодо визначення показника К1 станом на дату складення специфікації (пункти 3., 4., 4.1. додаткової угоди).

З приводу вказаних обставин суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до частини 1 статті 189 Господарського кодексу України ціна є вираженим у грошовій формі еквівалентом одиниці товару (продукції, робіт, послуг, матеріально-технічних ресурсів, майнових та немайнових прав), що підлягає продажу (реалізації), який повинен застосовуватися як тариф, розмір плати, ставки або збору, крім ставок і зборів, що використовуються в системі оподаткування.

Згідно зі статтею 190 Господарського кодексу України вільні ціни визначаються на всі види продукції (робіт, послуг), за винятком тих, на які встановлено державні регульовані ціни. Вільні ціни визначаються суб'єктами господарювання самостійно за згодою сторін, а у внутрішньогосподарських відносинах - також за рішенням суб'єкта господарювання.

Відповідно до частини 1 статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, а частиною 2 цієї статті встановлено, що зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Відтак, чинним законодавством України передбачено, що договір може містити умови, що передбачають порядок зміни (у тому числі збільшення) ціни товару і обов'язок боржника сплатити кредитору змінену (у тому числі збільшену) ціну товару (тобто доплатити суму збільшення ціни товару).

При цьому, законодавство України, у тому числі статті 265, 190 Господарського кодексу України, статті 632 і 655 Цивільного кодексу України, не містять імперативних приписів про те, що ціна товару в договорі повинна бути тільки фіксованою, тобто такою, що не може бути зміненою після укладення договору.

Також, частиною 4 статті 179 Господарського кодексу України закріплено принцип свободи договору, який визначає, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі, зокрема, вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Згідно з пунктом 5.6. договору поставки, ціна товару, що вказана в специфікації, визначена на дату їх складання. У зв'язку з тим, що товар буде оплачуватися покупцем не в день складання специфікацій, то всі платежі покупця постачальнику за товар підлягають індексації. Проіндексована сума платежу визначається таким чином: ПСП = (К2/К1) х СП, де ПСП- проіндексована сума платежу, яка підлягає сплаті покупцем постачальнику; СП - сума платежу за товар; К2 - середній курс продажу банками доларів США за гривні на міжбанківському валютному ринку, зафіксований на момент закриття торгів у найближчий попередній до дати платежу день; К1 - курс гривні до долару США на дату складання специфікації, за яким визначалась ціна товару в ній (вказується в специфікаціях). Якщо показник К1 не вказаний у специфікації, то він дорівнює офіційному курсу гривні до долару США, встановленого Національним банком України на дату складання специфікації. Якщо на якусь дату НБУ не встановлений офіційний курс гривні до долару США, то сторони беруть офіційний курс гривні до долару США встановлений НБУ в найближчий до такої дати попередній день.

Для розрахунку такої індексації сторони в пункті 5.6.1. договору поставки визначили, що для показника К2 вони використовують середній курс продажу банками доларів США за гривні (показник АSК на веб-сторінці http:/www.udinform.com/ в огляді фінансового дня) на міжбанківському валютному ринку, зафіксований на момент закриття торгів у найближчий попередній до дати платежу день, інформацію про який сторони одержують із веб-сторінки http:/www.udinform.com/ в огляді фінансового дня. Якщо показник К2 не можливо встановити з причини непрацездатності веб-сторінки http:/www.udinform.com/, то він дорівнює офіційному курсу гривні до долару США, встановленого НБУ, у найближчий попередній до дати платежу день.

Згідно з пунктом 5.6.2. договору поставки, у день здійснення платежу покупець самостійно, без пред'явлення йому рахунку із боку постачальника, проводить його індексацію у вище встановленому порядку та перераховує постачальнику проіндексовану суму платежу. Якщо К2 є меншим за К1, то ПСП дорівнює СП.

Відповідно до пункту 5.6.6. договору поставки, зобов'язання покупця щодо сплати проіндексованих сум платежів є грошовим зобов'язанням покупця перед постачальником з оплати товару. Сплачені покупцем постачальнику суми, у зв'язку з виконанням цього пункту, що перевищують ціну товару вказану в специфікаціях, є індексацією (тобто збільшенням) ціни товару.

Крім того, за умовами договору повна ціна товару складається з ціни товару, що визначена в специфікаціях (накладних), і з суми індексації ціни товару, що нараховується в порядку, передбаченому пунктом 5.6. договору поставки. Індексація також передбачена і в кожній спірній специфікації.

Отже, з урахуванням узгодженої сторонами договору поставки можливості збільшення ціни товару, у додатковій угоді № 1 від 31.03.2015 до договору поставки сторони погодили збільшити ціну товару за спірними специфікаціями на 1 806 495 грн. 38 коп., внаслідок чого заборгованість відповідача перед Приватним підприємством "Бізон-Тех 2006" станом на 31.03.2015 стала складати 2 857 220 грн. 68 коп.

Враховуючи все вищевикладене, а також підписання відповідачем спірних накладних без будь-яких заперечень щодо кількості та/або якості поставленого товару свідчить про прийняття відповідачем цього товару та, відповідно, породжує в останнього обов'язок з його оплати у повному обсязі у строки, що погоджені сторонами у договорі (специфікаціях).

Матеріалами справи, а також представником відповідача у судовому засіданні було підтверджено, що свої зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати отриманого товару відповідач порушив, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість в сумі 2 857 220 грн. 68 коп.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить також із наступного.

Згідно із частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Крім того, згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Враховуючи визначені контрагентами порядок та строк оплати поставленого товару, приймаючи до уваги отримання покупцем товару за спірним правочином, господарський суд встановив, що строк оплати товару за вказаними вище видатковими накладними настав, у зв'язку з чим наявність заборгованості відповідача за отриманий за спірними накладними товар є доведеною та підтвердженою належними доказами, крім того, не заперечується відповідачем.

Господарським судом встановлено також наступне.

10.04.2015 між Приватним підприємством "Бізон-Тех 2006" (первісний кредитор) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Аграрна фірма Весна" (новий кредитор) було укладено договір № 1/ЗП-П-54 про заміну кредитора в зобов'язанні (далі - договір), відповідно до умов якого первісний кредитор передав новому кредитору всі свої права та вимоги за основним договором, реквізити якого вказані в пункті 2 договору, а новий кредитор прийняв їх, у тому числі за цим договором первісний кредитор відступив новому кредитору право вимоги виконання боржником своїх обов'язків і зобов'язань за основним договором. Під основним договором сторони розуміють наступний договір, укладений між Приватним підприємством "Бізон-Тех 2006" (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Весна" (боржник) договір поставки пестицидів № ЗП-П-54 від 29.03.2013, враховуючи додаткову угоду № 1 від 10.04.2015 до нього, за яким грошове зобов'язання боржника, як покупця перед первісним кредитором на дату укладення цього договору становить 2 857 220 грн. 68 коп. (пункти 1., 2., 3. договору).

Згідно пункту 4. договору з моменту укладення цього договору до нового кредитора перейшли всі права та вимоги первісного кредитора за основним договором, в тому числі новий кредитор отримав право замість первісного кредитора вимагати від боржника сплати на свою користь основного боргу, суми індексації ціни товару, штрафних санкцій (неустойки), процентів, збитків за основним договором, а також право на звернення до суду в разі невиконання боржником основного договору.

Так, Приватним підприємством "Бізон-Тех 2006" повідомленням Вих. № 218/15-юр від 10.04.2015 про відступлення права вимоги і перехід прав за зобов'язанням до нового кредитора (а.с.40) було повідомлено відповідача про укладення вказаного вище договору. Вказане повідомлення було отримане відповідачем 14.04.2015, про що міститься позначка про отримання, яка скріплена печаткою відповідача.

З приводу вказаних обставин суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Зобов'язання є правовідношенням, в якому беруть участь дві сторони: боржник та кредитор. Боржником у зобов'язанні є особа, яка має обов'язок виконати на користь кредитора певну дію або утриматися від виконання певної дії. Тобто боржник - це зобов'язана сторона. В свою чергу кредитором є сторона зобов'язання, яка має право вимагати вчинення на свою користь певної дії або утриматися від її вчинення. Тобто кредитор - це уповноважена сторона.

Відповідно до частини 1 статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок:

1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги);

2) правонаступництва;

3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем);

4) виконання обов'язку боржника третьою особою.

Частиною 1 статті 513 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Статтею 514 Цивільного кодексу України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Проаналізувавши умови договору поставки пестицидів № ЗП-П-54 від 29.03.2013 судом визначено, що він не містить застережень щодо заміни кредитора у вказаних правовідносинах.

Так, у пункті 9.5. договору поставки сторони дійшли згоди, що покупець не має права передавати свої права і обов'язки за договором третім особам без письмової згоди постачальника. При цьому, у даному випадку відбулась передача прав за договором постачальником третій особі. Щодо вказаної передачі договір не містить жодних обмежень.

Відступлення права вимоги (заміна кредитора) є правочином (договором), на підставі якого первісний кредитор передає свої права новому кредитору, а новий кредитор приймає ці права.

В разі заміни кредитора у зобов'язанні первісний кредитор повністю або у визначеній частині вибуває із зобов'язання, а на його місце приходить новий кредитор. При цьому зміст зобов'язання, тобто обсяг прав та обов'язків його сторін залишається незмінним.

Отже, позивач правомірно звернувся до суду з вимогами щодо стягнення заборгованості в сумі 2 857 220 грн. 68 коп., що утворилась у відповідача внаслідок порушення ним умов договором поставки пестицидів № ЗП-П-54 від 29.03.2013 в частині повного та своєчасного розрахунку з Приватним підприємством "Бізон-Тех 2006" за поставлений в період з 15.04.2013 по 29.10.2013 товар (пестициди та мікродобрива).

При цьому, як зазначав представник позивача, станом на момент вирішення спору, відповідач жодного платежу на погашення існуючої заборгованості не здійснив.

Крім того, в матеріалах справи міститься оригінал акту звірки взаєморозрахунків від 23.04.2015, підписаний позивачем та відповідачем, в якому зазначено, що станом на 23.04.2015 заборгованість відповідача перед позивачем становить 2 857 220 грн. 68 коп.

Слід зазначити, що 28.04.2015 від відповідача надійшла заява (підписана директором ТОВ "Агрофірма "Весна"), в якій він зазначив про визнання позовних вимог позивача у повному обсязі.

Так, право відповідача визнати позов повністю або частково передбачено статтею 22 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно зі статтею 78 Господарського процесуального кодексу України визнання позову відповідачем викладається в адресованій господарському суду письмовій заяві, що долучається до справи.

Відповідно до частини 5 статті 78 Господарського процесуального кодексу України, у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Наявність вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, правомірність вимог позивача також встановлена матеріалами справи, а отже, дії відповідача в частині визнання заборгованості перед позивачем за спірним договром не суперечать законодавству, не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, з огляду на що господарський суд приймає визнання позову відповідачем.

Враховуючи вищевикладене, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 2 857 220 грн. 68 коп.

Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, судові витрати у справі покладаються на відповідача у розмірі 57 144 грн. 41 коп.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 1, 4-5, 22, 33, 34, 49, 78, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Весна" (53250, Дніпропетровська область, Нікопольський район, с. Павлопілля, вул. Комсомольська, 46; ідентифікаційний код 30791530) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрна фірма Весна" (53250, Дніпропетровська область, Нікопольський район, с. Павлопілля, вул. Комсомольська, 46; ідентифікаційний код 39674699) - 2 857 220 грн. 68 коп. - основного боргу, 57 144 грн. 41 коп. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Ю.В. Фещенко