Ухвала суду № 44032298, 06.05.2015, Апеляційний суд Хмельницької області

КОПІЯ

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

____________

Справа № 689/2383/14-ц

Провадження № 22-ц/792/860/15

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2015 року м. Хмельницький

Колегія суддів

судової палати у цивільних справах

Апеляційного суду Хмельницької області

у складі:

ОСОБА_1 (головуючий)

ОСОБА_2, ОСОБА_3

при секретарі Кошельнику В.М.

розглянула у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Ярмолинецького районного суду від 10 березня 2015 року цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Сутковецької сільської ради Ярмолинецького району Хмельницької області, ОСОБА_5, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - реєстраційна служба Ярмолинецького районного управління юстиції, про визнання права власності на частину житлового будинку з господарськими будівлями та надвірними спорудами в порядку спадкування.

Заслухавши доповідь судді, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів

в с т а н о в и л а :

Звертаючись в суд з позовом ОСОБА_4 вказувала, що після смерті 28.12.1997 року її чоловіка ОСОБА_6 відкрилась спадщина, а саме на 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями та надвірними спорудами, що знаходиться по вул. Щорса, 3 в с. Сутківці Ярмолинецького району Хмельницької області. Вважаючи себе єдиною спадкоємицею після смерті чоловіка, ОСОБА_4 просила суд визнати за нею право власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом.

Рішенням Ярмолинецького районного суду від 10 березня 2015 року позов задоволений частково.

Визнано за ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на 1/4 житлового будинку площею 99,1 кв.м. (літ. А-І), а також на 1/4 господарських будівель та надвірних споруд: літню кухню площею 13,3 кв.м. ( літ. Б), погріб площею 23,1 кв.м. ( літ. В), сарай площею 45,0 кв.м. (літ. Г), що знаходяться по вул. Б. Хмельницького (колишня Щорса), 3 в с. Сутківці Ярмолинецького району Хмельницької області в порядку спадкування після ОСОБА_6, який помер 28 грудня 1997 року.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 121,80 грн. судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати рішення першої інстанції і ухвалити нове рішення про повне задоволення позовних вимог.

На підтвердження незаконності рішення зазначається, що під час розгляду справи суд першої інстанції не в повному обсязі дослідив матеріали справи, вийшов за межі позовних вимог, оскільки ОСОБА_5 взагалі не заявляв позовних вимог стосовно визнання за ним право власності на 1/2 спадкового майна. Також судом була порушена ч. 4 ст. 174 ЦПК України, оскільки суд не прийняв визнання позову відповідачем і не постановив з цього питання відповідної ухвали.

В засідання апеляційного суду сторони та представник третьої особи не зявилися, про день, час та місце слухання справи повідомлені у встановленому законом порядку, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень.

Колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Судом першої інстанції встановлено, що домоволодіння № 3 по вул. Б.Хмельницького (колишня Щорса) в с. Сутківці Ярмолинецького району належало колгоспному двору, головою якого був ОСОБА_6 Крім нього, станом на 15 квітня 1991 року членами колгоспного двору була його дружина ОСОБА_4 Частка кожного з них в майні двору становила 1/2.

Вказані обставини підтверджуються свідоцтвом про право особистої власності на житловий будинок, виданим Ярмолинецькою районною радою 25.09.1987 року, довідкою виконкому Сутковецької сільської ради Ярмолинецького району № 149 від 26.02.2015 року про осіб, зареєстрованих в ІНФОРМАЦІЯ_2 станом на 15.04.1991 року ( а.с. 39, 56).

28 грудня 1997 року ОСОБА_6 помер, і відкрилася спадщина на належну йому 1/2 житлового будинку з господарськими будівлями та надвірними спорудами.

Позивачка ОСОБА_4, яка була дружиною спадкодавця і його спадкоємицею за законом першої черги, прийняла спадщину, оскільки фактично вступила в управління та володіння спадковим майном.

Крім неї, спадкоємцем ОСОБА_6 першої черги за законом, який прийняв спадщину, є відповідач ОСОБА_5, оскільки він у встановленому законом шестимісячний строк подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про відкриття спадщини.

Вказані обставини підтверджуються: довідкою виконкому Сутковецької сільської ради Ярмолинецького району № 132 від 26.02.2015 року про те, що на день смерті ОСОБА_6 разом з ним проживала та була зареєстрована в будинковолодінні його дружина ОСОБА_4; матеріалами спадкової справи № 720-2000, заведеної після смерті ОСОБА_6 за заявою ОСОБА_5

16.03.2001 р. в.о. державного нотаріуса Ярмолинецької державної нотаріальної контори було видане ОСОБА_5 свідоцтво про право на спадщину за законом на спірний будинок як єдиному спадкоємцю після смерті ОСОБА_6

Рішенням Ярмолинецького районного суду від 17.06.2014 року вказане свідоцтво про право на спадщину за законом було визнано недійсним за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 Як встановив суд у своєму рішенні від 17.06.2014 року, ОСОБА_4, яка також є спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_6, прийняла спадщину, оскільки фактично вступила в управління спадковим майном.

Таким чином, спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_6, які прийняли спадщину, є його дружина ОСОБА_4 та його син ОСОБА_5

Враховуючи, що спадщину прийняли двоє спадкоємців першої черги, і згідно ч. 1 ст. 529 ЦК УРСР спадкоємці першої черги спадкують в рівних частках, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що кожен з спадкоємців успадкував по 1/2 спадкового майна, яке належало спадкодавцю, тобто по 1/4 вищевказаного житлового будинку з господарськими будівлями та надвірними спорудами кожний.

За таких підстав, суд першої інстанції правомірно частково задовольнив вимоги ОСОБА_4 та визнав за нею право власності на 1/4 житлового будинку № 3 по вул. Б.Хмельницького (колишня Щорса) в с. Сутківці Ярмолинецького району з господарськими будівлями та надвірними спорудами в порядку спадкування після смерті ОСОБА_6

Норми матеріального права ( ст. ст. 120, 123, 529, 548, 549, 553 ЦК УРСР, ст. 22 КпШС України, ст. 328 ЦК України, ст. ст. 17, 18 Закону України «Про власність») застосовані судом правильно, порушень процесуального закону, які б були підставою для скасування рішення, судом не допущено. Тому наявні підстави для відхилення апеляційної скарги на підставі ст. 308 ЦПК України.

Доводи апеляційної скарги, що під час розгляду справи суд першої інстанції не в повному обсязі дослідив матеріали справи, вийшов за межі позовних вимог, оскільки ОСОБА_5 взагалі не заявляв позовних вимог стосовно визнання за ним право власності на 1/2 спадкового майна, є безпідставними.

Суд розглянув справу в межах заявлених позовних вимог не ОСОБА_5, а ОСОБА_4: вона просила суд визнати за нею право власності на все спадкове майно, тобто на 1/2 житлового будинку господарськими будівлями та надвірними спорудами, але суд правильно частково задовольнив позов і визнав право власності за позивачкою тільки на 1/4 житлового будинку з господарськими будівлями та надвірними спорудами.

Посилання в апеляційній скарзі на порушення вимог ч. 4 ст. 174 ЦПК України, оскільки суд не прийняв визнання позову відповідачем і не постановив з цього питання відповідної ухвали, не можуть бути підставою для скасування рішення суду.

Суд першої інстанції в рішенні вказав, що не може прийняти відмову ОСОБА_5 від спадкування частини будинку на користь ОСОБА_4, оскільки таку дії він вправі був вчинити протягом шести місяців з дня відкриття спадщини у відповідності до ч.1 ст. 553 ЦК УРСР України.

А оскільки фактично визнання позову ОСОБА_5 було відмовою від спадщини, тому суд першої інстанції правильно не прийняв визнання позову ОСОБА_5

Відповідно до ч. 3 ст. 309 ЦПК України порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Не постановлення судом ухвали про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову у відповідності до ч. 4 ст. 174 ЦПК України не є тим порушенням, яке тягне скасування рішення суду, оскільки в самому рішенні суд навів мотиви відмови у прийнятті визнання позову відповідачем.

Інші підстави в межах доводів апеляційної скарги для скасування рішення суду відсутні.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 313, 314, 317 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Ярмолинецького районного суду від 10 березня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: підпис Судді: підписи

З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду М.М. Пастощук

=====

Головуючий у І інстанції Баськов М.М.

Доповідач - Пастощук М.М. Категорія № 39