Ухвала суду № 44031777, 17.07.2014, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №22-ц/791/2125/14 Головуючий в І інстанції: Гаврилов Д.В.

Категорія 27 Доповідач: Борко А.Л.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2014 року липня місяця 17 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області у складі:

Головуючого: Борка А.Л.

Суддів: Майданіка В.В.

ОСОБА_1

при секретарі: Романовій Д.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, який діє у власних інтересах та в інтересах ОСОБА_3 на рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 04 червня 2014 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства "ОСОБА_4 Аваль" про визнання недійсним договорів поруки та іпотеки,-

В С Т А Н О В И Л А :

У травні 2014 року ОСОБА_3, ОСОБА_3 звернулись із позовом до ПАТ «ОСОБА_5 Аваль» про визнання недійсними договорів поруки від 16.01.2007 року та договору іпотеки від 17.01.2007 року,зазначаючи,що при підписанні договорів поруки від 16.01.2007 року та договору іпотеки від 17.01.2007 року позивачі піддались умовлянням ОСОБА_6, яка ввела їх в оману щодо наслідків кредитного договору і строків повернення коштів. Діючи внаслідок помилки, підписання цих договорів не відповідало їх внутрішній волі на досягнення юридичних результатів, чим, на їх думку, було порушено вимоги ч.3 ст.203 ЦК України, що є підставою для визнання угод недійсними. У зв'язку із зазначеним вище позивачі просили визнати недійсним договори поруки та іпотеки.

Рішенням Суворовського районного суду м. Херсона від 04 червня 2014 року у задоволенні позову ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_5 Аваль» про визнання недійсними договорів поруки та іпотеки - відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, який діє у власних інтересах та у інтересах ОСОБА_3 просить апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 16.01.2007 року між ВАТ «ОСОБА_5 Аваль» і ОСОБА_6 був укладений кредитний договір на суму 17000 доларів США.

16.01.2007 року для забезпечення виконання кредитного договору між відповідачем і позивачами були укладені договори поруки, а 17.01.2007 року був укладений договір іпотеки. Предметом іпотеки є нерухоме майно - двокімнатна квартира за адресою в м. Херсоні : вул. Карбишева, 36, кв.№46, яка належала позивачам на праві власності у рівних долях.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, у зв'язку з протиправними діями ОСОБА_6 та відсутністю її наміру погашати перед банком заборгованість позивачі звернулись до органів прокуратури Херсонської області із заявою про притягнення її до кримінальної відповідальності. 23.11.2012 року заява була внесена в ЄРДР за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.

Ухвалою Суворовського районного сулу м. Херсона від 14.11.2013 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 16.12.2013 року, ОСОБА_7 звільнена від кримінальної відповідальності за злочини, передбачені ч. 1, ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 192 КК України, у зв'язку із закінченням строку давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Рішенням Суворовського районного суду м. Херсона віл 08.09.2009 року позов ВАТ «ОСОБА_5 Аваль» задоволено, солідарно з ОСОБА_6, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь банку стягнуто 23631,76 доларів США кредитної заборгованості. 20.02.2013 року в порядку виконання зазначеного рішення суду квартиру позивачів реалізовано на прилюдних торгах.

Статтею 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором за виконання боржником свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Згідно положень ч.1 ст.554 ЦК України боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. При цьому закон на підставі вимог ч.2 ст.554 ЦК України встановлює для них однаковий обсяг відповідальності .

Відповідно до ч.1 ст.544 ЦК України боржник, який виконав солідарний обов'язок, має право на зворотну вимогу до кожного з решти солідарних боржників. За змістом наведених нормативних положень порука є способом забезпечення виконання зобов'язання. Укладаючи договір поруки, кредитор намагається мінімізувати ризик невиконання боржником зобов'язання. Поручитель на підставі домовленостей з боржником бере на себе відповідальність і тягар виконання зобов'язання при неналежних діях боржника, в разі виконання зобов'язання до нього переходить право зворотної вимоги.

Згідно зі ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 та ст.629 ЦК України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені між ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Як вбачається зі змісту спірних договорів поруки та іпотеки, в них передбачено всі істотні умови такого виду договорів відповідно до вимог чинного на час їх підписання цивільного законодавства.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, укладаючи договори, сторони дійшли згоди щодо їх укладання відповідно до викладених у них умов, а відтак, з власної ініціативи, з власної волі та на свій розсуд визначили для себе правила подальшої поведінки, зокрема, щодо усіх ризиків, пов'язаних з невиконанням боржником своїх обов'язків щодо погашення кредитної заборгованості.

Судом першої інстанції обґрунтовано зазначено, що укладаючи спірні договори, позивачам було відомо, що існує імовірність того, що боржник не буде належним чином виконувати взяті на себе зобов'язання, і погодились з цим, підписуючи спірні договори.

Таким чином, доводи позивачів відносно того, що вони розраховували на те, що ОСОБА_6 в найкоротші строки сплатить кредит, а також на те, що укладення договорів поруки носить формальний характер, не ґрунтуються на вимогах закону. Зазначені висновки суду першої інстанції

належним чином обгрунтовані, повністю відповідають матеріалам справи .

Таким чином, суд першої інстанції з достатньою повнотою зясував дійсні обставини справи, перевірив доводи та заперечення сторін, дослідив надані сторонами докази, та ухвалив законне і обґрунтоване рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.

Доводи апеляційної скарги, щодо невідповідності висновків суду обставинам справи, до уваги не приймаються як такі, що не обґрунтовані вимогами закону, належними доказами і такі, що висновки суду не спростовують, а тому підлягають відхиленню.

Керуючись ст.ст.303,307,308 ЦПК України, колегія суддів ,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, який діє у власних інтересах та в інтересах ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 04 червня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом 20 днів з дня набрання законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий

Судді