Постанова № 44030799, 07.05.2015, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа№ 583/718/15-а

2-а/583/20/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2015 року м. Охтирка Сумської області

Охтирський міськрайонний суд Сумської області в особі:

головуючого судді КОВАЛЬОВОЇ О.О.

при секретарі БАЙДАЛЕНКО О.О.

з участю осіб, що беруть участь у розгляді справи: позивачки ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2, представників управління Пенсійного фонду України в м. Охтирці та Охтирському районі Сумської області ОСОБА_3, ОСОБА_4, з фіксацією розгляду справи технічним комплексом Камертон, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Охтирка цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Охтирці та Охтирському районі Сумської області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобовязання вчинити дії

в с т а н о в и в:

12.03.2015 року до суду звернулася позивачка. Вимоги мотивувала тим, що 06.11.1970 року вона зареєструвала шлюб з ОСОБА_5, який мав статус особи, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорія 1, при житті чоловікові була визначена інвалідність 2 групи. ОСОБА_1 набула статусу особи з пенсійним віком 21.08.2008 року.

ОСОБА_5 за час свого подружнього життя з ОСОБА_1 отримував пенсійне забезпечення у розмірах значно більшому, ніж позивачка ОСОБА_1 Пенсійне забезпечення чоловіка було для позивачки постійним і основним джерелом засобів до існування, інших джерел існування, як за час спільного проживання подружжя, так і після смерті чоловіка, вона не мала і не має.

ОСОБА_5 помер 09.10.2011 року. Після смерті чоловіка позивачка залишилася проживати одна, іншого шлюбу не реєструвала, як жінка з іншим чоловіком без реєстрації шлюбу єдиною сімєю (цивільним шлюбом) не проживала і не проживає.

06.02.2012 року ОСОБА_1 визначений статус дружини померлого ліквідатора, категорії 1, смерть якого повязана з Чорнобильською катастрофою.

12.06.2012 року позивачка зверталася до Управління Пенсійного фонду України в м.Охтирці та Охтирському районі із заявою про перехід з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника. Представники пенсійної установи порадили звернутися до суду з метою встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні померлого годувальника для реалізації права на пенсію чоловіка при його житті в наслідку втрати годувальника.

22.12.2014 року позивачка звернення до суду з позовом про встановлення факту перебування ОСОБА_1 на утриманні чоловіка у шлюбі ОСОБА_5, при його житті.

Під час розгляду вказаної цивільної справи в суді 02.02.2015 року позивачка виявила, що рішенням Управління Пенсійного фонду України в м. Охтирці та Охтирському районі від 02.08.2012 року їй офіційно було відмовлено в призначенні пенсії по втраті годувальника в зв'язку з відсутністю документів, підтверджуючих номер зони небезпеки чи населений пункт, у якому виконувались роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, так як довідка форми 122 видана Полтавським тампонажним управлінням, а не підприємством, де працював чоловік позивачки у період з 15.05.1986 року по 26.05.1986 року.

Посилаючись на те, що вона не в змозі надати з об'єктивних причин довідку за формою 122, ця довідка мається в пенсійній справі на ім.»я її померлого чоловіка, у відповідача відсутні підстави для позбавлення її права на призначення державної пенсії на пільгових умовах за померлого годувальника, а тому позивачка просила:

- поновити позивачці строк звернення до суду з адміністративним позовом про скасування рішення Управління пенсійного фонду України в м. Охтирці та Охтирському районі (далі - УПФУ в м. Охтирці та Охтирському районі) від 02.08.2012 року за № 2 про відмову у переведенні (призначенні) пенсії по втраті годувальника, зобовязання вчинити дії щодо пенсійного забезпечення на пільгових умовах після смерті годувальника з 02.02.2015 року;

- визнати нечинним та скасувати рішення УПФУ в м. Охтирці та Охтирському районі від 02.08.2012 року за № 2 про відмову позивачці у призначенні державної пенсії за віком на пільгових умовах у звязку з втратою годувальника відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;

- зобовязати УПФУ в м. Охтирці та Охтирському районі призначити, нарахувати та виплатити позивачці державну пенсію на пільгових умовах, як члену сім`ї померлого годувальника після смерті ОСОБА_5, відповідно до вимог ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.ст. 37, 38 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст.ст. 36, 37 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1 та у відповідності із Рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 у справі 1-28/2008, станом на 12.06.2012 року у розмірі 50 % розміру пенсії по інвалідності виходячи з 8 кратного мінімального розміру пенсії за віком у відповідності із ч. 4 ст. 54, ч. 3 ст. 67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру пенсії за віком визначеної ст. 28 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» відповідно до встановленого розміру прожиткового мінімуму, починаючи нарахування та виплату пенсійного забезпечення за померлого годувальника з дня набуття права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах утриманця після смерті годувальника 12.06.2012 року з дня звернення до пенсійної установи з відповідною заявою;

- допустити негайне виконання судового рішення в межах платежу за один місяць.

В судовому засіданні позивачка та її представник вимоги за заявою підтримали.

Представники управління Пенсійного фонду України в м. Охтирці та Охтирському районі Сумської області ОСОБА_3, ОСОБА_4, позовні вимоги не визнали, подали заперечення в яких просили відмовити в задоволенні позовних вимог, пославшись на їх безпідставність та необґрунтованість з огляду на пропуск позивачкою шестимісячного строку для звернення до суду з адміністративним позовом, що необхідно було обраховувати починаючи від дати рішення управління Пенсійного фонду України в м. Охтирці та Охтирському районі Сумської області про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії у звязку з втратою годувальника відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи», а саме від 02.08.2012 року. Відсутність у пенсійній справі документів, які підтверджували б отримання позивачкою вказаного рішення пояснюється тим, що дана кореспонденція відправлялася ОСОБА_1 простим поштовим відправленням. Обовязку надсилати такі листи рекомендованим поштовим відправленням жодним нормативно-правовим актом на відповідача не покладено. Позивачка отримувала пенсію щомісяця, а тому була обізнана про її розмір та в разі незгоди мала можливість звернутися до суду за захистом своїх прав раніше. Жодних подальших звернень з метою зясування розміру пенсії до управління пенсійного фонду України в м. Охтирці та Охтирському районі Сумської області від ОСОБА_1 не надходило до грудня 2014 року, тобто позивачка фактично погодилась з тим, що не має права на призначення пенсії у звязку із втратою годувальника, рішення відповідача не оскаржувала. Зазначили, що основним документом, який визначає час виконання робіт по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС безпосередньо в зоні відчуження є довідка за формою № 122, що видається на підставі первинних документів лише тими підприємствами, установами, організаціями, в складі яких працівник безпосередньо виконував роботи по ліквідації наслідків аварії. Позивачкою до заяви про призначення пенсії у звязку із втратою годувальника була додана довідка за формою № 122, видана Полтавським тампонажним управлінням, а не підприємством у складі якого годувальник безпосередньо виконував роботи по ліквідації наслідків аварії. Отже, підстав для призначення пенсії у звязку з втратою годувальника відповідно до ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в управління пенсійного фонду України в м. Охтирці та Охтирському районі Сумської області не було.

Дослідивши матеріали справи, оригінали пенсійних справ № 182700 на ім»я ОСОБА_1 та № 9616 на ім»я ОСОБА_5, врахувавши надані сторонами докази на свої доводи і заперечення, оцінивши їх в сукупності, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини:

Судом встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, уклали шлюб, зареєстрований 06.11.1970 року Чернеччанською сільською радою Охтирського району Сумської області за актовим записом № 26 \а.с.10\.

ОСОБА_6 А № 413207 від 16.02.2007 року підтверджується, що ОСОБА_5 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 1 /а.с. 11/.

Рішенням МСЕК від 11.10.2006 року за № 20 чоловіку позивачки встановлено 2 групу інвалідності внаслідок захворювання, повязаного з участю в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильський АЕЄ. \а.с. 110\

ОСОБА_5 помер 09.10.2011 року /а.с. 12/.

Відповідно до експертного висновку Центральної міжвідомчої експертної комісії від 27.12.2011 року за № 12, захворювання, яке призвело до смерті ОСОБА_5, повязане з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. \а.с.13\

В довідці від 13.08.1990 року № 83, виданій заступником генерального директора Виробничого обєднання «Укнафта», ОСОБА_7 дійсно з 15.05.1986 р. по 26.05.1986 р. приймав участь в роботах по ліквідації аварії на Чорнобильські АЄС, знаходячись в зоні відкритого випромінювання і сумарна доза випромінювання, отриманого ним складає 26 р/ч. /а.с. 63/.

Згідно довідки від 20.03.2012 року № 6.799, виданої начальником Полтавського тампонажного управління ПАТ «Укрнафта» за формою № 122, зазначено, що ОСОБА_5 був безпосередньо зайнятий на роботах, що передбачені постановою ЦК КПРС, Ради Міністрів СРСР і ВЦСПС від 29.12.1987 року № 14970378 та постановою Ради Міністрів СРСР і ВЦСПС від 05.06.1986 року № 665 195, які дають право на державну пенсію на пільгових умовах відповідно до списку № 1, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1986 року № 1173, з 15.05.1986 року по 26.06.1986 року.

Відповідно до маршрутного листа учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЄС від 20.03.2012 року, виданого начальником Полтавського тампонажного управління ПАТ «Укрнафта», ОСОБА_5 з 15.05.1986 року по 26.05.1986 року включно на підставі наказу № 29-к/Ч від 15.05.1986 року перебував у 30-ти кілометровій зоні на Чорнобильській атомній електростанції, де брав участь а ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЄС по будівництву біологічної стінки захисту 4го реактора.

Згідно довідки від 20.03.2012 року № 10-192 ОСОБА_5 дійсно працював Полтавській тампонажній конторі обєднання «Укрнафта», яка підставі наказу від 13.07.1987 року № 106 була перейменована в Полтавське тампонажне управління обєднання «Укрнафта», а з 23.07.1994 року, відповідно до наказу від 23.03.1994 року, змінило назву на Полтавське тампонажне управління ВАТ «Укрнафта». 23.03.2011 року, на підставі протоколу загальних зборів акціонерів ВАТ Укранафта від 22.03.2011 року № 21, підприємство було перейменоване в Полтавське тампонажне управління ПАТ «Укрнафта».

ОСОБА_1 надано статус дружини померлого громадянина із числа ліквідаторів категорії І, смерть якого повязана з Чорнобильською катастрофою, що підтверджується посвідченням № 0154445 від 16.02.2012 року /а.с. 9/.

12.06.2012 року позивачка зверталася до управління Пенсійного фонду України в м. Охтирці та Охтирському районі Сумської області із заявою про перехід з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника.

Рішенням управління Пенсійного фонду України в м. Охтирці та Охтирського району від 02.08.2012 року за № 2 ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії по втраті годувальника відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в звязку з тим, що у наданих позивачкою документах для призначення пенсії відсутні документи, які підтверджують номер зони небезпеки чи населений пункт, у якому виконувались роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, так як довідка форми 122 видана Полтавським тампонажним управлінням, а не підприємством, в складі якого чоловік при житті безпосередньо виконував роботи по ліквідації наслідків аварії. /а.с. 206/.

З матеріалів справи вбачається, що дійсно позивачка неодноразово зверталась до відповідача з питання призначення їй пенсії по втраті годувальника в порядку ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно приписам ст.9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 46 Конституції України передбачає, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством. Пенсія в разі втрати годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, у розмірі на одного непрацездатного члена сім'ї - 50 процентів пенсії по інвалідності померлого годувальника.

Коло непрацездатних членів сім'ї померлого годувальника визначено у ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", зокрема, непрацездатними членами сім'ї вважаються: 1) чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є інвалідами або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

Суд критично відноситься до заперечень Управління пенсійного фонду України в м. Охтирці та Охтирському районі виходячи з наступного.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч.1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Частиною 3 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1)на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно;6) розсудливо;7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Абзацом 2 частини 7 постанови пленуму Вищого адміністративного суду України № 4 від 16 березня 2012 року зазначено, що особам, віднесеним до категорії 1, державні пенсії призначаються відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", це пенсія по інвалідності та пенсія у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи.

З підстав недоведеності суд не приймає доводи відповідача про невідповідність довідки форми 122 про заробітну плату за роботу в зоні відчуження діючому законодавству та неможливість її використання для перерахунку пенсії позивача.

Постановою Державного комітету СРСР з праці та соціальних питань від 09.03.1988 року № 122 затверджена форма стандартної довідки ф. 122 про роботу, яка дає право на державну пенсію на пільгових умовах та на пенсію по старості в підвищеному максимальному розмірі відповідно до постанови Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 5.06.1986р. №665-195 і постановою ЦК КПРС, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 29.12.1987р. №1497-378 (п.1 Постанови).

Пунктом 2 даної Постанови установлено, що довідка, передбачена пунктом 1 цієї постанови, видається підприємством (організацією), у складі якого працівник безпосередньо був зайнятий на роботах, що дають право на пільги відповідно до пункту 8 (п.п. «а» і «б») постанови ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 05.06.1986р. №665-195 та п.4 постанови ЦК КПРС, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 29.12.1987р. №1497-378.

Суд вважає, що позивачка має право на призначення пенсії по ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи», нею зібрано документи, крім, довідки про заробітну плату за період роботи в зоні відчуження, яка мається в матеріалах пенсійної справи на ім»я її померлого чоловіка ОСОБА_5 на аркуші пенсійної справи 12, на підставі якої призначена була пенсія останньому і вона не спростована в суді відповідачем в установленому законом порядку.

Посилання представника відповідача про те, що надана позивачкою довідка форми 122 видана не тим підприємством, спростовані доказами, перевіреними в судовому засіданні, а саме:

Згідно довідки від 20.03.2012 року № 10-192 ОСОБА_5 дійсно працював Полтавській тампонажній конторі обєднання «Укрнафта», яка підставі наказу від 13.07.1987 року № 106 була перейменована в Полтавське тампонажне управління обєднання «Укрнафта», а з 23.07.1994 року, відповідно до наказу від 23.03.1994 року, змінило назву на Полтавське тампонажне управління ВАТ «Укрнафта». 23.03.2011 року, на підставі протоколу загальних зборів акціонерів ВАТ Укранафта від 22.03.2011 року № 21, підприємство було перейменоване в Полтавське тампонажне управління ПАТ «Укрнафта».

Як встановлено судом, позивачка не може надати повторно таку довіку з причин, які не залежать від її волі, однак, оригінал такої довідки мається в пенсійній справі її померлого чоловіка.

Зважаючи на те, що 06.02.2012 року позивачці визначений статус дружини померлого громадянина з числі ліквідаторів, категорії І, смерть якого пов»язана з Чорнобильською катастрофою, що вона неодноразово зверталася до відповідача з питанням призначення їй пенсії по втраті годувальника по ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", про що представники відповідача не заперечували в суді, як і так і не довели суду законність своїх дій по не призначенню їй пенсії, не надали відповідної та належної допомоги по збиранню та оформленню документів для призначення пенсії, суд вважає, що право позивачки порушено і підлягає захисту.

Відповідно до п. п. 5, 37, 39, 44, 45 «Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 р. № 22-1, орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, відстрочку часу її призначення, перерахунок та відновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою.

Днем звернення за перерахунком пенсії, переведенням з одного виду пенсії на інший вважається день приймання органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами.

Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії й поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, при наявності в особи всіх необхідних документів.

Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати приймання заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати в трьохмісячний термін з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.

Не пізніше 10 днів після надходження заяви з необхідними для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення раніше призначеної пенсії документами орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.

Заява про призначення пенсії з усіма поданими документами та рішенням про призначення пенсії зберігаються в окремій пенсійній справі на кожного пенсіонера.

Пенсійні справи зберігаються в органах, що призначають пенсії, за місцем проживання (реєстрації) або за фактичним місцем проживання (реєстрації) пенсіонерів.

З огляду на викладене, суд вбачає протиправною бездіяльність Управління пенсійного фонду України в м. Охтирці та Охтирському районі щодо не доведення у визначеному законом порядку рішення про відмову у призначенні пенсії та не призначення пенсії позивачці по втраті годувальника після смерті чоловіка.

Доводи представника відповідача про відсутність у нього законодавчо оформленого обов»язку повідомляти позивачку про прийняте рішення рекомендованим листом суд визнав безпідставними, оскільки під час розгляду справи суду не були надані навіть докази (книга вихідної кореспонденції установи) відправлення такого рішення.

Суд вважає, що позивачкою була подана така заява 12.06.2012 року, але відповідач протиправно не призначив їй пенсію, не повідомив про прийняття відповідного рішення. Однак, вирішуючи спір в межах заявлених вимог суд приходить до висновку , що маються підстави призначити позивачці пенсію з 12.06.2012 року.

З огляду на викладене необхідно зобов'язати відповідача нарахувати позивачці пенсію по втраті годувальника у розмірі 50 процентів пенсії по інвалідності в порядку ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» починаючи з 12.06.2012 року.

Перевіряючи вимоги позивачки про поновлення строку звернення із позовом, суд виходив з того, що статтею 99 КАС України встановлено право звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи у шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст. 101 ч.1 КАС України пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений.

За висновком суду причина пропуску позивачкою визначеного ст. 99 КАС України строку звернення до суду є поважною і цей строк підлягає поновленню, оскільки він пропущений внаслідок не повідомлення управлінням Пенсійного фонду України в м. Охтирці та Охтирського району про прийняте рішення від 02.08.2012 року за № 2 про відмову позивачці в призначенні пенсії по втраті годувальника.

Статтею 162 КАС України передбачено, що у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень; зобов'язання відповідача вчинити певні дії; тощо.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 19, 46 Конституції України, Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Законом України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», ст. ст. 2, 11, 69, 70, 71, 86, 94, 99, 101, 158 163 КАС України, суд

п о с т а н о в и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в м. Охтирці та Охтирському районі Сумської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобовязання вчинити дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Управління пенсійного фонду України в м. Охтирці та Охтирському районі Сумської області від 02.08.2012 року за № 2 про відмову ОСОБА_1 у призначенні державної пенсії за віком на пільгових умовах у звязку з втратою годувальника відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Зобовязати Управління пенсійного фонду України в м. Охтирці та Охтирському районі Сумської області призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 державну пенсію на пільгових умовах, як члену сім`ї померлого годувальника після смерті ОСОБА_5, відповідно до вимог ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 50 процентів пенсії по інвалідності в порядку ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» починаючи з 12.06.2012 року

Допустити негайне виконання постанови суду в межах суми платежу за один місяць.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Охтирський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк днів з дня її проголошення.

Суддя Охтирського міськрайонного суду

Сумської області ОСОБА_8