Ухвала суду № 44030429, 29.04.2015, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/574/15

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Артеменко І. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.04.2015 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого Артеменка І.А.,

суддів Черевка П.М.,

ОСОБА_2,

при секретарі Фабіжевській Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства ОСОБА_3 Аваль в особі Одеської обласної дирекції АТ ОСОБА_3 Аваль на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 09 грудня 2014 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства ОСОБА_3 Аваль в особі Одеської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства ОСОБА_3 Аваль до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області, треті особи: ПП Нива В.Ш., ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання прилюдних торгів недійсними,-

встановила:

У липні 2014 року позивач звернувся до суду з позовом, по якому просив визнати недійсними прилюдні торги, що відбулися 08.01.2014 року, квартири АДРЕСА_1 та з квартири АДРЕСА_2; скасувати протоколи проведення торгів № 1613262-1 від 08.01.2014 року та № 16132672-1/1 від 08.01.2014 року; судові витрати покласти на відповідача.

Свої вимоги ОСОБА_3 обґрунтовує тим, що рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 13.12.2010 року з ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7 стягнуто в солідарному порядку на користь ПАТ ОСОБА_3 банк Аваль суму заборгованості в розмірі 461319,80 доларів США, за даним рішенням видано виконавчі листи, та рішення звернено до примусового виконання.

Відділом примусового виконання рішень УДВС ГУЮ в Одеській області відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню судового рішення.

30.12.2013 року ПАТ ОСОБА_3 банк Аваль подало до відділу примусового виконання рішень заяву про повернення виконавчих листів стягувачу без виконання, у відповідь на яке було отримано листа з повідомленням ПП Нива В.Ш. щодо призначення торгів на 08.01.2014 року з приводу реалізації заставного майна.

Позивач вважає, що прилюдні торги проведені з порушенням норм чинного законодавства, та діями відповідача порушені права позивача. Наведені вище обставини стали підставою для звернення до суду з даним позовом.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 09 грудня 2014 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням, Публічне акціонерне товариство ОСОБА_3 Аваль в особі Одеської обласної дирекції АТ ОСОБА_3 Аваль подало до суду апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати, ухвалити по справі нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, який доповів зміст рішення, яке оскаржено, доводи апеляційної скарги, межі, в яких повинні здійснюватись перевірка рішення, встановлюватися обставини і досліджуватися докази, вислухавши думку учасників процесу, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу відхилити, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу та залишає рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті та справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Згідно ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства ОСОБА_3 Аваль в особі Одеської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства ОСОБА_3 Аваль, суд першої інстанції виходив з їх безпідставності.

Вирішуючи спір по суті, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Так, апеляційним судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, та не спростовується сторонами, що рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 13.12.2010 року стягнуто з ОСОБА_6, ОСОБА_4 та ОСОБА_7 в солідарному порядку на користь ПАТ ОСОБА_3 Аваль суму заборгованості за кредитним договором в розмірі 461319,80 доларів США, що еквівалентно 3688713,12 грн. (а.с.6-9), забезпеченого договором іпотеки від 07.03.2007 року, на умовах якого ОСОБА_8, який діяв від імені ОСОБА_4 передав в іпотеку Банку нерухоме майно квартиру № 16, кв. №7 та нежиле підвальне приміщення № 501, які розташовані у будинку № 64 по вул. Базарній в м. Одесі ( а.с.13-17). 21.04.2011 року рішення набрало законної сили.

16.05.2011 року видані виконавчі листи ( а.с.10-12).

Відділом примусового виконання рішень відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню рішення. Державним виконавцем звернено стягнення на заставне майно боржників.

Відповідно до п. 1 ст. 47 ЗУ Про виконавче провадження, виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо є письмова заява стягувача.

Статтею 9 ЗУ Про виконавче провадження передбачено, що сторони можуть реалізовувати свої права і обов'язки у виконавчому провадженні самостійно або через представників. Особиста участь фізичної особи у виконавчому провадженні не позбавляє її права мати представника, крім випадку, коли боржник згідно з рішенням зобов'язаний вчинити певні дії особисто.

Відповідно до п. 2.11. Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, повноваження представників сторін, які беруть участь у виконавчому провадженні, мають бути посвідчені такими документами: довіреністю фізичної особи; довіреністю юридичної особи або документами, що посвідчують право представництва юридичної особи (документом про призначення керівником юридичної особи тощо).

30.12.2013 року від заступника директора з питань безпеки АТ ОСОБА_3 Аваль - ОСОБА_9 на адресу відділу примусового виконання рішень ВДВС ГУЮ в Одеській області надійшла заява про повернення без виконання виконавчого документу (а.с.18). До зазначеної заяви була додана копія виконавчого листа та копія доручення.

Як правильно зазначив суд першої інстанції, будь-яких інших документів, які б підтверджували дійсність підпису на заяві та повноваження представника до довіреності додано не було.

Крім того, судом встановлено, що зазначеною довіреністю представнику Банку - ОСОБА_9, надається право на предявлення виконавчого документа на виконання, оскарження дій державного виконавця та інших посадових осіб органів ДВС, отримання присудженого майна чи стягнутих сум через представника. При цьому право на подання заяви про повернення виконавчого документа без виконання не обумовлено, що відповідно до Інструкції повинно бути обовязково зазначено.

Колегія суддів вважає необґрунтованим довід апелянта стосовно того, що судом першої інстанції не було прийнято до уваги п. 2.11.5 зазначеної вище Інструкції, відповідно до якої обмеження повноважень представника на вчинення певної виконавчої дії мають бути застережені у виданій йому довіреності. На думку апелянта, що не обмежено, то дозволено.

Але відповідно до п. 2.11.4 зазначеної Інструкції, у випадку реалізації стороною виконавчого провадження права на предявлення виконавчого документа на виконання, подання заяви про повернення без виконання виконавчого документа, оскарження дій державного виконавця та інших посадових осіб органів ДВС, отримання присудженого майна чи стягнутих сум через представника державний виконавець перевіряє, чи обумовлені у довіреності повноваження представника на здійснення таких дій.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що дії державного виконавця є законними, та звернення стягнення на заставне майно ґрунтувалось на нормах чинного законодавства.

Статтею 203 ЦК Українипередбачені загальні вимоги, додержання яких необхідно для чинності правочину.

Згідно ст. 215 ЦК Українипідставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Необхідно також зазначити, що оскільки, виходячи зі змісту ч.1 ст. 215 ЦК України, підставами недійсності укладеного за результатами прилюдних торгів правочину є недодержання вимог закону в момент його укладення, тобто безпосередньо за результатами прилюдних торгів, то підставами для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів, визначених саме Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 року № 68/5 та зареєстрованого в зазначеному Міністерстві 02.11.1999 року за № 745/4838.

Що стосується порушень, допущених державним виконавцем при здійснені своїх повноважень, передбачених ЗУ Про виконавче провадження № 606-XIV від 21.04.1999 року, до призначення прилюдних торгів, у тому числі щодо відкриття виконавчого провадження, накладення арешту на майно, визначення вартості чи оцінки майна тощо (ст.ст. 18, 24-27, 32, 33, 55, 57 цього Закону), то такі дії (бездіяльність) державного виконавця підлягають оскарженню в порядку, передбаченому цим Законом (зокрема ч. 7 ст. 24, ч. 4 ст. 26, ч. 3 ст. 32, ч. 3 ст. 36, ч. 2 ст. 57, ст.ст. 55, 85 Закону).

Отже, дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними.

З матеріалів справи вбачається, що Банком було оскаржено дії державного виконавця в порядку, передбаченому ст. 383 ЦПК України, з приводу ігнорування заяви стягувача щодо відклику виконавчого документа без виконання. Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 10.10.2014 року у задоволенні скарги ПАТ ОСОБА_3 банк Аваль в особі ООД АТ ОСОБА_3 банк Аваль відмовлено в повному обсязі.

Аналізуючи зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо відсутності підстав для визнання прилюдних торгів недійсними та скасування протоколів проведення прилюдних торгів, оскільки вони були укладені з дотриманням вимог чинного законодавства, та позивачем не надано доказів, які б спростовували зазначене.

Відповідно до ч. 1. ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Таким чином, колегія суддів вважає, що усі зазначені обставини судом першої інстанції при ухвалені рішення були враховані, суд надав належну оцінку доказам та ухвалив законне, обґрунтоване рішення, яке скасуванню не підлягає.

Викладені в апеляційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.

При таких обставинах, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені фактичні обставини по справі, рішення суду відповідає вимогам ст. ст. 213, 215 ЦПК України, а тому не вбачає підстав для його скасування.

Керуючись ст.ст. 303, 307 ч. 1 п. 1, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства ОСОБА_3 Аваль в особі Одеської обласної дирекції АТ ОСОБА_3 Аваль відхилити.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 09 грудня 2014 року залишити без змін.

Ухвала колегії суддів набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала колегії суддів може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня проголошення до суду касаційної інстанції.

Судді апеляційного суду Одеської області

ОСОБА_10

ОСОБА_2

ОСОБА_11