Ухвала суду № 44029281, 07.05.2015, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

Справа № 489/2866/15-ц

Номер провадження 2/489/1673/15

Ухвала

Іменем України

07 травня 2015 року місто Миколаїв

Суддя Ленінського районного суду м. Миколаєва Кокорєв Вячеслав Валентинович, розглянувши заяву представника позивача про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 (далі-позивач) до Приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_2 (далі-відповідач) про скасування нотаріальної дії щодо видачі дубліката виконавчого напису,

встановив

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідачем було видано дублікат виконавчого напису від 17.02.2011 іншого змісту та без з'ясування підстав видачі, а його втрати або зіпсування.

До суду надійшла заява представника позивача про застосування заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення за виконавчим написом від 17.02.2011 за № 324.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено такі обставини.

Частина 3 статті 151 ЦПК України встановлює, що забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Позов забезпечується: зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку (п. 6 ч. 1 ст. 152 ЦПК України)

Чинним законодавством передбачено, що у випадку коли боржник не погоджується з виконавчим написом нотаріусу і вважає, що його винесено без дотримання норм законодавства він може скористатися встановленим законом спосіб захисту порушеного права шляхом звернення до суду з позовом про визнання виконавчого напису нотаріусу таким, що не підлягає виконанню. У випадку оспорювання напису про звернення стягнення на предмет іпотеки (нерухому майно) діють правила виключної підсудності справи.

В даному позові позивач не ставить питання про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, тобто оскаржує дії, а не оскаржує в судовому порядку виконавчий документ в розумінні п. 6 ч. 1 ст. 152 ЦПК України.

Таким чином, суддя вважає, що не можливо застосувати п. 6 ч. 1 ст. 152 ЦПК України.

Окрім цього, вжиття заходів забезпечення позову застосовується якщо невжиття може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Проаналізувавши обставини, суддя не вбачає, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення у справі про скасування нотаріальної дії, яка вчинена і не має наслідків, наприклад щодо існування запису в реєстрі тощо.

Враховуючи наведене суддя не вбачає підстав для забезпечення поданого позову.

Керуючись ст.ст. 151, 152, 153 ЦПК України, суддя

ухвалив

Відмовити в задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_3 про забезпечення позову.

Ухвалу може бути оскаржено до апеляційного суду Миколаївської області через Ленінський районний суд м. Миколаєва шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя В. В. Кокорєв