Ухвала суду № 44029258, 06.05.2015, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

06.05.2015

справа № 489/2945/15-ц

номер провадження № 6/489/85/15

УХВАЛА

Іменем України

06 травня 2015 року м.Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого судді Коваленка І.В.

секретаря Коденко К.В.

за участю:

державного виконавця Щербатих М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві подання державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції ОСОБА_1 (далі державний виконавець) про примусове входження до житлового приміщення

в с т а н о в и в:

Державний виконавець звернувся до суду із поданням від 05.05.2015 № 13994, в якому просив надати доступ до житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 для перевірки майнового стану боржника ОСОБА_2 та подальшого примусового виконання виконавчих листів, виданих 28.05.2009 Ленінським районним судом м.Миколаєва та 15.10.2013 Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості по кредитним договорам.

У судовому засіданні державний виконавець подання підтримав та просив задовольнити.

Суд, ознайомившись із матеріали справи, вважає, що подання задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що на примусовому виконанні у державного виконавця перебуває зведене виконавче провадження за виконавчими листами, виданими:

- 28.05.2009 Ленінським районним судом м.Миколаєва по цивільній справі № 2-1337/09 про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь Кредитної спілки «Надія» заборгованості за кредитним договором в сумі 23115,26 грн. та понесені судові витрати;

- 15.10.2013 Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська по цивільній справі № 202/26041/13-ц про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором від 13.05.2007 №NKXRRX09080316 в сумі 67261,14 грн. та солідарно з ПАТ «Акцент-Банк», ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» боргу в сумі 10000,00 грн. та понесені судові витрати.

Виконавче провадження за вказаними виконавчими листами відкрито постановами державного виконавця від 25.02.2015 та 16.02.2015.

Письмовими доказами державний виконавець підтвердив, що рухомого та нерухомого майна, яке належало боржнику на праві власності згідно електронних баз даних не виявлено.

Вимоги державного виконавця від 24.03.2015 та 07.04.2015 про необхідність бути в дома у визначений час не виконані.

Згідно актів від 16.04.2015 та 23.04.2015 виконавчі дії по місцю реєстрації боржник державним виконавцем неможливо було провести, так як вхідні двері до квартири були зачинені.

З тих же підстав подано рапорт дільничним міліціонером про неможливість примусового приводу боржника до державної виконавчої служби.

Із пояснень державного виконавця та доданих до подання письмових доказів встановлено, що постанови про відкриття виконавчого провадження та інша кореспонденція надсилалася на адресу боржника, але повернута поштовим відділенням по закінченню строку зберігання.

Згідно із частиною першою статті 376 ЦПК України питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи за поданням державного виконавця.

Відповідні положення передбачені пунктом 10 частини третьої статті 11 Закону України «Про виконавче провадження».

Зі змісту підпункту 4.1.1пункту 4.1 Інструкціїпро проведення виконавчих дій, затвердженоїнаказом Міністерства юстиції України 15.12.1999 за № 74/5, державнийвиконавець,починаючивиконувати рішення, повинен пересвідчитись, чи отримана боржником копія постанови про відкриття виконавчого провадженняічиздійсненінимдії, спрямованінадобровільне виконаннярішення у встановлений постановою строк. Постанова про відкриттявиконавчого провадження вважається врученою боржнику за адресою,зазначеною у виконавчому документі, за умов, передбачених для вручення судових повісток.

Між тим, в матеріалах, доданих до подання державного виконавця, відсутні докази щодо направлення боржнику вказаної постанови про відкриття виконавчого провадження за згаданим виконавчим листом, що є порушенням вимог частини першої статті 31Закону України «Про виконавче провадження»та вимог вище наведеної Інструкції.

Крім того, статтею 30 Конституції Українита статтею 1 протоколу до Конвенції про захист прав людини та основних свобод визначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Кожному гарантується недоторканність житла або іншого володіння, проникнення до якого допускається не інакше як за вмотивованим рішенням суду.

За таких обставин, враховуючи відсутність доказів отримання боржником постанови про відкриття виконавчого провадження, вимог державного виконавця про дату і час вчинення виконавчих дій, відсутні для надання дозволу на примусове входження до житлового приміщення, власником якого боржник не являється, оскільки у іншому випадку це призведе до порушення прав власника такого приміщення.

Керуючись статтями 293, 376 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

У задоволенні подання державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції -відмовити.

Апеляційну скаргу на ухвалу може бути подано до апеляційного суду Миколаївської області через Ленінський районний суд м.Миколаєва протягом пяти днів з дня її проголошення.

Суддя І.В. Коваленко