Справа №337/596/15-к
1-кп/337/72/2015
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09.04.2015 року Хортицький районний суд м.Запоріжжя
у складі головуючого - судді Салтан Л.Г.
при секретарі Гальцевій К.В.
за участю прокурора Антонік Д.С.
обвинуваченого ОСОБА_1
представника цивільного позивача ОСОБА_2
- розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Запоріжжі кримінальне провадження за обвинуваченням: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродження м. Запоріжжя, українця, громадянина України, маючого середньо спеціальну освіту, не одруженого, не прцюючого, який зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, в силу ст. 89 КК України, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України,
В С Т А Н О В И В:
13 лютого 2014 року, ОСОБА_1, звернувся до Правобережного районного центру зайнятості м. Запоріжжя, з метою працевлаштування.
13 лютого 2014 року, він написав заяву з проханням зареєструвати його в Правобережному районному центрі зайнятості м. Запоріжжя як такий, з метою працевлаштування.
В цей же день, ОСОБА_1 написав заяву з проханням надати йому статус безробітного з виплатою допомоги по безробіттю, в якій зазначив, що він не зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається.
13 лютого 2014 року, наказом директора Правобережного районного центру зайнятості м. Запоріжжя ОСОБА_3 № НТ140213, на підставі Закону України Про зайнятість населення від 01.03.1991 року №803-ХII, Закону України Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття від 02.03.2000 року №1533-III, ОСОБА_1 надано статус безробітного та призначено виплату допомоги по безробіттю в період з 20.02.2014 року по 12.01.2015 року..
Під час реєстрації в Правобережному районному центрі зайнятості м. Запоріжжя, ОСОБА_1 був ознайомлений із законодавством про зайнятість та памяткою про права та обовязки під особистий підпис у додатку №1 до персональної картки.
Проте в період часу з 19 червня 2014 року до 30 вересня 2014 року, знаючи про те, що він має статус безробітного, з метою заволодіння грошима Правобережного районного центру зайнятості м. Запоріжжя, шляхом обману, уклав з Приватним підприємством ОСОБА_3 Тара (код ЄДРПОУ 33652465) цивільно правові договори про надання послуг, а саме виконання навантажувально розвантажувальних робіт на складах по мірі необхідності з виконанням вимог стандартів інтегрованої системи управління якістю, за які згідно актів виконаних робіт отримав грошові виплати.
Таким чином ОСОБА_1 перебував у цивільно правових відносинах з Приватним підприємством ОСОБА_3 Тара (код ЄДРПОУ 33652465) та здійснював діяльність за винагороду в період одержання допомоги по безробіттю, тим самим, шляхом обману, в період часу з 19.06.2014 року по 04.08.2014 року, заволодів грошима Правобережного районного центру зайнятості м. Запоріжжя в сумі 831,79 гривень, чим заподіяв вказаному центру зайнятості матеріальної шкоди на вказану суму.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою провину та цивільний позов визнав у повному обсязі, у скоєному покаявся, суду пояснив, що дійсно вчинив інкримінуєме кримінальне правопорушення при зазначених обставинах.
Представник цивільного позивача в судовому засідання позов підтримав, просить задовольнити в повному обсязі.
Оскільки учасники судового провадження не оспорюють доказів по справі, що надані прокурором на підтвердження винуватості ОСОБА_1, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів щодо цих обставин, які ніким не оспорюються та які є належні і допустимі, тому, розглянув справу в порядку ч.3 ст.349 КПК України. При цьому судом було з'ясовано, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, сумніви у добровільності його позиції відсутні, також судом було роз'яснено зазначеній особі, що у разі визнання недоцільним дослідження інших доказів по справі, він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Суд вважає винуватість ОСОБА_1 у скоєнні кримінального правопорушення доведеною і кваліфікує його дії за ч.1 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство).
Судом вивчалась особа ОСОБА_1 та встановлено, що останній в силу ст. 89 КК України раніше не засуджений, за місцем проживання характеризується позитивно, не перебуває на обліку в КУ Обласна клінична психіатрична лікарня та Запорізькому обласному наркологічному диспансері.
Обставинами, які пом'якшують покарання підсудного, суд визнає щире розкаяння винного.
Обставин, що обтяжують покарання підсудного в порядку ст.67 КК України не виявлено.
Цивільний позов, заявлений Правобережним районним центром зайнятості м.Запоріжжя на суму 831,79 грн. підлягає задоволенню в повному обсязі.
З урахуванням викладеного, суд вважає можливим призначити обвинуваченому ОСОБА_1 покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України у вигляді штрафу в розмірі 850 гривень.
Керуючись ст.ст.368, 373, 374, 395 КПК України, суд, -
З А С У Д И В :
Визнати ОСОБА_1 винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України та призначити покарання у вигляді штрафу в розмірі 850 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Правобережного районного центру зайнятості м.Запоріжжя суму допомоги по безробіттю в розмірі 831,79 гривень.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Запорізької області через Хортицький районний суд м.Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ст.394 КПК України.
Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя: Л.Г. Салтан
Судове рішення № 44027847, Хортицький районний суд м. Запоріжжя було прийнято 09.04.2015. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 337/596/15-к. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: