Вирок № 44026601, 27.04.2015, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа № 1-682/11

Провадження № 1/265/16/15

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 квітня 2015 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі головуючого судді - Костромітіної О.О., при секретарі Меляник К.В.,

за участю прокурора Сєдих А.А.,

за участю захисника ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі кримінальну справу за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, українця, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, що має неповну середню освіту, не працює, не одруженого, раніше судимого: 1) 09 серпня 2007 року Орджонікідзевським районним судом міста Маріуполя за ст. 185 ч. 3 КК України до 3 років позбавлення волі, у відповідності зі ст. 75 КК України звільнено від призначеного покарання з випробувальним терміном на 2 роки; 2) 21 грудня 2007 року Орджонікідзевським районним судом міста Маріуполя за ст. 185 ч. 3, 71 ч. 1 КК України до 3-х років 1 місяця позбавлення волі, звільнений 18 листопада 2009 року постановою Кіровського районного суду міста Макіївки від 10.11.2009 року умовно-достроково, невідбутий строк склав 11 місяців 11 днів, який мешкає за адресою: Донецька область, місто Маріуполь, вулиця Гур'євська, будинок 77-а,

у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 185 ч. 3, 187 ч. 3 КК України;

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, білоруса за національністю, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, що має неповну середню освіту, не працюючого, не одруженого, в силу ст. 89 КК України не судимого, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4,

у скоєнні злочину, передбаченого ст. 187 ч. 3 КК України;

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, громадянина України, українця, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, що має середню спеціальну освіту, не працюючого, одруженого, має малолітніх дітей ІНФОРМАЦІЯ_6, ІНФОРМАЦІЯ_7, раніше судимого: 1) 13 лютого 2002 року Жовтневим районним судом міста Маріуполя за ст. 186 ч. 2 КК України до 5-ти років позбавлення волі, звільнений 13 грудня 2004 року за ухвалою суду від 16.12.2004 року умовно-достроково, невідбутий строк становить 1 рік 7 місяців 13 днів; 2) 28 жовтня 2010 року Жовтневим районним судом міста Маріуполя Донецької області по ст. 122 ч. 1, ст. 71 ч. 1 КК України до 2 років позбавлення волі; що проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_8,

у скоєнні злочину, передбаченого ст. 187 ч. 3 КК України, суд, -

В С Т А Н О В И В:

13 березня 2010 року приблизно 22.00 години, ОСОБА_2, умисно, повторно, з метою таємного викрадення чужого майна за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_5, щодо якого судом винесено постанову про застосування примусових заходів медичного характеру з госпіталізацією до психіатричного закладу із звичайним наглядом, керуючись корисливими мотивами, шляхом вільного доступу, через відчинені двері, проникли в будинок №71, розташований по вулиці Гурєвській в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя, звідки таємно викрали майно, що належить ОСОБА_6, а саме: мобільний телефон марки «Нокія» вартістю 340 гривень, в якому перебувала сім картка мобільного оператора «МТС» вартістю 25 гривень, на рахунку якої знаходились гроші в сумі 22 гривні; два блоки сигарет марки «Хортиця» загальною вартістю 75 гривень, а також гроші в сумі 57 гривень, чим завдали потерпілому ОСОБА_6 матеріальний збиток на загальну суму 519 гривень, розпорядившись надалі викраденим майном на свій розсуд.

Крім того, 14 березня 2010 року, приблизно о 04.30 годині, ОСОБА_4, ОСОБА_2 і ОСОБА_3Р, будучи в стані алкогольного сп'яніння, умисно, керуючись корисливими мотивами, переслідуючи мету нападу і заволодіння чужим майном шляхом розбійного нападу, поєднаного із застосуванням насильства небезпечного для життя і здоров'я особи, яка зазнала нападу, за попередньою змовою групою осіб, шляхом вільного доступу, через відчинені двері, проникли в будинок № 71, розташований по вулиці Гур'євська в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя, де застосовуючи насильство, небезпечне для життя і здоров'я потерпілих ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, що виразилося в нанесенні множинних ударів руками, ногами, а також дерев'яною палицею по голові і різним частинам тіла останніх, внаслідок чого заподіяли тілесні ушкодження:

- потерпілому ОСОБА_6 у вигляді: рани в лівій скроневій області, рани у зовнішнього краю правої брови, синця на лобі справа з переходом в праву скроневу область, верхня і нижня повіки правого ока, праву щоку, синця на спинці носа, синці на верхньому і нижньому повіках лівого ока, рани на верхньому повіку лівого ока, крововиливи в сполучну оболонку лівого ока, синця на 2-му пальці правої кисті, які за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинило короткочасний розлад здоров'я, які вимагають для свого лікування термін понад 6-ти, але не більше 21-го дня; - потерпілій ОСОБА_8 у вигляді: двох ран у правій лобно-тім'яній області, двох ран на чолі праворуч, синців на верхніх і нижніх повіках обох очей, синця на нижній губі зліва, рани слизової нижньої губи зліва, які за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинило короткочасний розлад здоров'я, які вимагають для свого лікування термін понад 6-ти, але не більше 21-го дня, а потерпілому ОСОБА_7 заподіяли фізичний біль, і придушивши таким чином волю потерпілих до опору, пред'явили до потерпілих вимогу видати належні останнім грошові кошти, в результаті чого заволоділи майном, що належить потерпілому ОСОБА_6, а саме: грошима в сумі 50 гривень, спричинивши потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду на вказану суму, після чого, утримуючи при собі викрадене майно, з місця злочину зникли.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 за статтею 185 ч.3 КК України свою вину визнав повністю, за ст. 187 ч.3 КК України не визнав і пояснив, що 13 березня 2010 року в вечірній час він разом зі своїм дядьком ОСОБА_5 були в будинку у потерпілих ОСОБА_7 і ОСОБА_6 по вулиці Гур'євській № 71, де розпивали спиртні напої. Він почав лаятися з ОСОБА_8, під спиртним стався конфлікт. Вони з ОСОБА_5 пішли з будинку ОСОБА_7. Через деякий час вони повернулися в будинок ОСОБА_7, там всі спали. Він взяв два блоки сигарет та з кармана ОСОБА_6 гроші у розмірі 57 гривень. ОСОБА_5 взяв мобільний телефон ОСОБА_6, який він побачив у себе дома. Він вийняв з мобільного телефону сім-карту та викинув її в піч, а телефон забрав собі, якій продав на центральному ринку жінці циганської національності. Після цього він поїхав на таксі в нічний клуб "Фараон". З водієм таксі він розрахувався двома блоками сигарет. В клубі він зустрівся з ОСОБА_4, ОСОБА_3 та іншими знайомими. В ході спілкування вони випивали спиртне, і він розповів хлопцям за свою сестру ОСОБА_9, яку під час перебування його у місцях позбавлення волі, згвалтував друг ОСОБА_6. Вони вирішили поїхати на Гурєвську, 71 і розібратися. Двері будинку були відчинені. Він першим зайшов у будинок, за ним зайшли Мартинюк та ОСОБА_3. Він став когось бити. Чи у ОСОБА_4, чи у ОСОБА_3 щось було у руках, коли вони били присутніх. Він бив ОСОБА_6 ногами та руками в область грудини. ОСОБА_4 бив ОСОБА_6 палкою. Після того як вони побили потерпілих він, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вийшли на вулицю. ОСОБА_3 пішов додому, а ми з Мартинюк пішли в сторону вулиці Лепорського.

Однак, будучи допитаним в ході досудового слідства в якості підозрюваного і обвинуваченого, підсудний ОСОБА_2 вину у вчиненні вказаних злочинів, визнавав повністю і пояснював, що 13 березня 2010 року він близько 19 години разом з ОСОБА_5 приходив додому ОСОБА_7, де крім останнього знаходилися так само ОСОБА_6 і ОСОБА_8 У ході спілкування у них стався конфлікт і вони разом з ОСОБА_5 пішли. Перебуваючи за своїм місцем проживання у нього виник умисел скоїти крадіжку грошей у ОСОБА_6, який перебував у стані алкогольного сп'яніння. З цією метою, близько 22 години вони з ОСОБА_5 знову прийшли до будинку ОСОБА_7 та Володимир перший зайшов у будинок, потім через деякий час він так само пройшов в будинок, відключив електроенергію і з кишені ОСОБА_6 викрав гроші, а так само поліетиленовий пакет, який стояв поруч. Вийшовши з будинку, він побачив, що в пакеті знаходилися два блоки сигарет, а також з'ясувалося, що він викрав 57 гривень. У цю ж ніч, він продав викрадені цигарки водієві таксі, який потім відвіз його в нічний клуб "Фараон". На наступний день ОСОБА_5 розповів, що коли в будинку у ОСОБА_7 було вимкнено світло, він викрав мобільний телефон. Забравши у ОСОБА_5 мобільний телефон, він деякий час користувався ним, а потім продав разом з ОСОБА_4 Крім того, в ніч з 13.03.2010 р на 14.03.2010 р він відпочивав у нічному клубі "Фараон" зі своєю знайомою ОСОБА_10. У процесі відпочинку в зазначеному клубі він зустрів хлопця ОСОБА_10 -Костянтина, який знаходився в компанії його знайомого ОСОБА_4, а також раніше незнайомого йому хлопця ОСОБА_3 . В процесі того як він перебував на дискотеці, то йому на телефон кілька разів дзвонив його дядько ОСОБА_5 , який запропонував викрасти гроші в будинку ОСОБА_7 в сумі 5000 гривень, так як бачив ці гроші в будинку. На дану пропозицію він погодився і сказав ОСОБА_5, що він приїде з хлопцями, і вони викрадуть ці гроші. Закінчивши розмову з дядьком, він підійшов до ОСОБА_4 і ОСОБА_3, які стояли разом і розповів їм, що по сусідству з ним проживають особи, які зловживають спиртним, які недавно продали будинок і є достовірна інформація, що у них є гроші в сумі 5000 гривень, запропонував поїхати туди і викрасти ці гроші. ОСОБА_4 дуже зацікавила ця інформація і він став у нього з'ясовувати всі подробиці, а саме де гроші, в якому районі, хто там живе, хто бачив гроші і т.д. Потім вони з ОСОБА_4 і ОСОБА_3 стали думати як туди добратися, тому як грошей не було, після чого ОСОБА_3 сказав, що у нього є 50 гривень і запропонував поїхати разом. Потім вони знайшли таксі біля "Фараона" і приїхали на лівий берег міста, вийшли на вул. Голубенко, яка розташована в 10 метрах від його будинку, при цьому за таксі розплачувався ОСОБА_3. Після цього вони підійшли до його будинку, він зайшов у будинок, а хлопці залишилися його чекати біля хвіртки. Зайшовши в будинок, він взяв у ОСОБА_5 викрадений ним мобільний телефон ОСОБА_6, витягнув з нього сім-карту мобільного оператора "МТС", яку викинув у піч, вставив у нього свою сім-карту, передав ОСОБА_9 її мобільний телефон, після чого викрадений мобільний телефон знаходився у нього. Після цього він запитав у ОСОБА_5, про те чи точно в будинку є гроші, на що той відповів ствердно. Він попросив, щоб він все це розповів хлопцям, які приїхали з ним. Дана розмова відбулася при ОСОБА_9, при цьому він запитував де знаходяться гроші, на що остання повідомила, що бачила як ОСОБА_7 і ОСОБА_8 ховають гроші в диван, на якому сплять. Потім він познайомив хлопців з ОСОБА_5, і вони попрямували у бік будинку ОСОБА_7. По дорозі ОСОБА_5 знову розповідав, що гроші в будинку є і що він сам особисто їх бачив. Коли вони дійшли до провулка, що веде до будинку ОСОБА_7, то ОСОБА_5 сказав, що в будинок разом з ними не піде, тому як його там можуть впізнати і що буде чекати в цьому місці і в разі виникнення будь-якої небезпеки зателефонує йому на телефон. Потім, приблизно о 04.30 годині, він, ОСОБА_4 і ОСОБА_3 пройшли у двір будинку, де живе ОСОБА_7. ОСОБА_4 взяв дерев'яну палицю, яка лежала на колодязі і пройшов в будинок. За ним пройшов він, після нього йшов ОСОБА_3. У коридорі він на електролічильнику відключив електрику, для того, що б люди, що знаходяться в будинку, не впізнали його, а також не бачили осіб ОСОБА_4 і ОСОБА_3, після чого вони зайшли в кімнату і далі ОСОБА_4 став бити потерпілих палицею і вимагати гроші. Він став піднімати диван, розташований зліва і шукати в ньому гроші, після чого стягнув за ногу чи чоловіка, чи жінку, кого саме він не розглянув і витягнув в кухню, що б нормально пошукати гроші в дивані. ОСОБА_3 так само вимагав у потерпілих гроші і шукав їх у різних місцях. В якийсь момент хтось з чоловіків сказав, що гроші або у телевізорі або на телевізорі, після чого ОСОБА_3 підбіг до телевізора і став його оглядати, проте грошей там так само не виявилося, після чого сказав, що швидше за все в будинку немає грошей і вийшов з дому. Після цього йому на мобільний телефон подзвонив ОСОБА_5 і сказав, що він іде. Після того, як пішов ОСОБА_3, вони ще якийсь час залишалися в будинку, після чого вийшли і пішли в бік зупинки вулиці Лепорського. Особисто він, у будинку ОСОБА_7, грошей так і не знайшов, а чи знайшов їх ОСОБА_3 або ОСОБА_4, йому невідомо, проте потім, коли вони пішли з ОСОБА_4 удвох, то останній в кіоску купував цигарки "Прилуки", і вони за його рахунок добиралися до центру міста, хоча, на скільки йому було відомо, у ОСОБА_4 грошей до цього не було.

Згідно протоколу відтворення обстановки та обставин скоєного злочину за участю ОСОБА_2, останній на місці скоєння злочину розповів про обставини скоєної їм 13 березня 2010 крадіжки, а також обставини вчинення ним, ОСОБА_4 і ОСОБА_3 розбійного нападу на потерпілих ОСОБА_7, ОСОБА_8 і ОСОБА_11В .( т.1 а.с. а.с.128-131)

Як вбачається з протоколу очної ставки, проведеної на досудовому слідстві за участю підозрюваного ОСОБА_2 і свідка ОСОБА_5, підсудний ОСОБА_2 пояснював, що приблизно о 04.00 години йому на мобільний телефон подзвонив ОСОБА_5 і запропонував йому приїхати і викрасти у потерпілих гроші, які нібито були у них при собі. (т.1 л.д.91-94).

Згідно протоколу очної ставки, проведеної за участю підозрюваного ОСОБА_4 і підозрюваного ОСОБА_2, останній пояснював, що він обшукував ОСОБА_6 і викидав вміст його кишень на підлогу, а ОСОБА_4 дивився, чи немає серед цих речей грошей. Дані пояснення також підтвердив ОСОБА_4 (т. 1 л.д.138-140).

В подальшому, протягом судового слідства підсудний ОСОБА_2 вину по ст. суду 187 ч.3 КК України визнав повністю та суду пояснив, що дійсно він, Мартинюк та ОСОБА_3 домовилися забрати гроші у потерпілих, для чого вони приїхали до будинку ОСОБА_7, де побили потерпілих та забрали у них 50 гривень. ОСОБА_4 бив потерпілих палкою. У скоєному щиросердно розкаявся.

Підсудний ОСОБА_4, в судовому засіданні не визнаючи провину в скоєнні злочину, передбаченого ст. 187 ч.3 КК України, суду пояснював, що 13 березня 2010 до нього приїхав знайомий на ім'я Костянтин і запросив його відпочити. На автомобілі "Шевроле Авео", який належить Костянтину, вони поїхали до ОСОБА_3, якого він раніше не знав. Потім вони всі разом поїхали в нічний клуб "Фараон", де Костянтин зустрівся з ОСОБА_10, яка була з ОСОБА_2. Костянтин ревнував ОСОБА_10 до ОСОБА_2 і у них була сварка. До цього ОСОБА_2 він бачив два рази. В один з моментів до нього підійшов ОСОБА_2 і запропонував поїхати з ним для того, щоб помститися за його сестру, а саме за те, що її зґвалтували, а батько не довів це до міліції. Вони вирішили побити вітчима ОСОБА_2 Приїхавши разом з ОСОБА_3 і ОСОБА_2 до будинку ОСОБА_7, ОСОБА_2 сказав, що в будинку два чоловіка. В будинку було темно. Потерпілі були пяні, кричали, він став бити кого попало. Потім ОСОБА_3 пішов з будинку, а вони за ним.

Будучи допитаним на досудовому слідстві в якості підозрюваного ОСОБА_4 пояснював, що 13.03.2010 року, приблизно о 23:00 годині, він прийшов до нічного клубу "Фараон", розташований на території ЖМР "Кіровський", де зустрів підсудних ОСОБА_2 і ОСОБА_3. У зазначеному клубі вони перебували до 04:00 годин 14.03.2010 року, після чого ОСОБА_2 запропонував їм утрьох поїхати до його вітчима, який проживає в Орджонікідзевському районі і допомогти йому забрати у нього гроші. Також він пояснив, що його вітчим постійно вживає спиртні напої і знущається над його зведеною сестрою і матір'ю. На пропозицію ОСОБА_2 допомогти забрати гроші у вітчима він погодився. Він думав, що допомога його полягала в тому, щоб не побили ОСОБА_2 і в разі чого захистити його. Вийшовши з клубу, вони викликали таксі і втрьох поїхали в Орджонікідзевський район. Коли вони приїхали до Орджонікідзевського р-ну, вони під'їхали до будинку ОСОБА_2, після чого вони вийшли з автомобіля, і ОСОБА_2 зайшов до себе додому, а він з ОСОБА_3 залишилися чекати його на вулиці. Через деякий час ОСОБА_2 вийшов з будинку разом з ОСОБА_5, який виявився родичем ОСОБА_2, і вони вчотирьох вирушили до будинку, де проживає ОСОБА_7. У вікнах будинку горіло світло, з будинку доносилися чоловічі голоси. Перед тим як зайти на територію будинку, ОСОБА_2 сказав ОСОБА_5, щоб той залишався біля входу на територію будинку, при цьому він попросив його віддати йому мобільний телефон, що ОСОБА_5 і зробив. Потім він разом з ОСОБА_3 і ОСОБА_2 зайшли на територію будинку. Попереду йшов ОСОБА_2, а він з ОСОБА_3 йшли за ним. Коли вони проходили через двір, він з землі підняв дерев'яну палицю, так як злякався чоловічих голосів і не знав, як розгортатимуться події. Зайшовши в будинок ОСОБА_2 відключив електрику і в будинку згасло світло. Він разом з ОСОБА_2 і ОСОБА_3 пройшли в далеку кімнату, яка розташовувалася відразу ж за передпокої або кухнею. Коли вони пройшли в дану кімнату, то він побачив, що в ній знаходилося три людини, двоє чоловіків і одна жінка. Один чоловік сидів на дивані, який розташовувався біля стіни з лівого боку, другий чоловік сидів у кріслі, яке розташовувалося в кутку кімнати осторонь від дивана, жінка лежала на іншому дивані, що стояв біля стіни з правого боку. Потім ОСОБА_2 підійшов до чоловіка, який сидів на дивані схопив його руками за тіло, повалив на підлогу і почав бити його. У цей момент з крісла піднявся другий чоловік і зробив кілька кроків до нього. Злякавшись його, він завдав йому удар дерев'яною палицею по голові і відразу ж відштовхнув його від себе, від чого чоловік впав на підлогу. Потім ОСОБА_2 став розпитувати присутніх де знаходяться гроші, на що жінка відповіла, що гроші лежать біля телевізора. Після цього ОСОБА_3 підійшов до телевізора, який стояв біля вікна і став оглядати його. ОСОБА_2 в цей час став по кімнаті розкидати речі, перевернув два дивана. Він у цей час стояв у центрі кімнати і дивився, щоб чоловіки нічого не зробили, щоб вони не почали битися з ОСОБА_2 і ОСОБА_3. Він кілька разів ударив палицею одного і другого чоловіка, удари він наносив по голові і тулубу. Скільки він завдав ударів, пояснити не зміг. Після того, як ОСОБА_2 і ОСОБА_3 закінчили оглядати кімнату, то ОСОБА_2 підійшов до чоловіків і став їх обшукувати, перевіряючи кишені верхнього одягу, а ОСОБА_3 вибіг з будинку на вулицю. ОСОБА_2 діставав з кишень весь вміст і кидав на підлогу, а він піднімав і дивився гроші це чи ні. Коли ОСОБА_2 закінчив обшукувати чоловіків, він йому сказав, що у них немає ніяких грошей, і вони відразу ж вийшли з дому. ОСОБА_3 та ОСОБА_5 у дворі будинку і на вулиці не було, і вони разом з ОСОБА_2 пішли.

Як вбачається з протоколу очної ставки, проведеної за участю підозрюваного ОСОБА_4 і підозрюваного ОСОБА_2, останній вказував, що він бачив, як ОСОБА_4 після побиття потерпілих обмацував кишені ОСОБА_6 і, як йому здалося, чув шелест грошових купюр, крім цього, він бачив, як ОСОБА_4 шукав у кишенях ОСОБА_6 гроші. (т. 1 л.д.88-90).

Згідно протоколу очної ставки, проведеної за участю підозрюваного ОСОБА_4 і підозрюваного ОСОБА_3, ОСОБА_4 вказував, що він особисто кілька разів питав у потерпілих, де знаходяться гроші і наносив удари потерпілим, а також, коли ОСОБА_3 і ОСОБА_2 обшукували кишені потерпілих і з кишень випадали будь-які предмети на підлогу, він піднімав і розглядав гроші це чи ні. (а.с.125-127 т.1).

У ході відтворення обстановки та обставин скоєного злочину за участю ОСОБА_4 останній на місці скоєння злочину розповів про обставини скоєного ним злочину, а саме, де він підібрав дерев'яну палицю, якою в наслідок наносив удари потерпілим і вимагав гроші. (т.1 а.с.105-112).

В подальшому, протягом судового слідства підсудний ОСОБА_4 вину по ст. 187 ч.3 КК України визнав повністю та суду пояснив, що дійсно він, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 домовилися забрати гроші у потерпілих, для чого вони приїхали до будинку ОСОБА_7, де побили потерпілих та забрали у них 50 гривень. Він бив потерпілих палкою. У скоєному щиросердно розкаявся.

Підсудний ОСОБА_3 не визнаючи свою провину в скоєнні злочину, передбаченого ст. 187 ч.3 КК України в судовому засіданні пояснив, що 13 березня 2010 року в вечірній час до нього приїхав ОСОБА_4 з товаришем на ім'я Костянтин і запросили його відпочити. Приїхавши в нічний клуб "Фараон" вони зустрілися з ОСОБА_10 і ОСОБА_2. ОСОБА_2 став розповідати, що його вітчим погано з ним поступив, а саме його сестру зґвалтували, а батько не довів це до міліції та забирав у його матері гроші. Вони всі разом вирішили поїхати до вітчима ОСОБА_2 і розібратися з ним. Костянтин разом з ОСОБА_10 поїхали додому, а вони втрьох, піймавши таксі, поїхали на вулицю Гурьевску. ОСОБА_2 зайшов до себе додому і вийшов разом зі своїм дядьком ОСОБА_5. Потім вони вчотирьох вирушили до будинку потерпілих. ОСОБА_5 залишився на вулиці, а він разом з ОСОБА_4 і ОСОБА_2 пішли в будинок, при цьому Мартинюк підібрав лежачу на вулиці палицю. Зайшовши в будинок, ОСОБА_2 вимкнув світло і разом з Мартинюк попрямував далі в будинок, а він залишився, що б очі трохи звикли. Зайшовши потім в кімнату, він побачив як ОСОБА_2 і Мартинюк когось б'ють, як руками, так і палицею. Він вийшов на кухню, де до нього підбігла жінка. Відштовхнувши жінку, він вийшов на вулицю і підійшов до ОСОБА_5, попросивши його зателефонувати ОСОБА_2 і сказати, що б вони виходили. Потім він разом з ОСОБА_5 попрямував до ОСОБА_2 додому. Цього дня йому не вдалося зустрітися з ОСОБА_4 і ОСОБА_2 і він поїхав додому. Ніяких ударів потерпілим він не завдавав, а тільки відштовхнув ОСОБА_8, і так само не вимагав у них гроші.

Будучи допитаним в якості підозрюваного і обвинуваченого на досудовому слідстві, ОСОБА_3 свою вину визнавав повністю і пояснював, що 13.03.2010 року близько 22.00 години він приїхав в нічний клуб "Фараон" зі своїми приятелями Костянтином і ОСОБА_4 Приблизно в 03.30 годин, 14.03.2010 року ОСОБА_4 познайомив його з раніше невідомим йому хлопцем на ім'я ОСОБА_2. Приблизно о 04.00 годині дискотека закінчувалася і Костя зі своєю дівчиною ОСОБА_10 поїхали додому, а вони з ОСОБА_4 і ОСОБА_2 стояли біля нічного клубу і в цей момент ОСОБА_2 повідомив їм, що по сусідству з ним проживають алкоголіки, які недавно продали будинок і у них є гроші і запропонував викрасти у них гроші, при цьому він стверджував, що у них точно є гроші, що він особисто бачив у них 5000 гривень. ОСОБА_4 зацікавився даною інформацією і вони вдвох стали розмовляти з цього приводу. Він сказав ОСОБА_2 і ОСОБА_4, що він з ними, і вони вирішили їхати на Лівий берег на таксі. Вийшовши з таксі, біля будинку ОСОБА_2, останній зайшов додому, а вони з ОСОБА_4 залишилися чекати його біля воріт. Потім ОСОБА_2 вийшов з будинку разом зі своїм дядьком ОСОБА_5. Володимир став пояснювати ОСОБА_2, що в будинку, в якому вони збиралися вчинити злочин, точно є гроші в сумі близько 5000 гривень, які він бачив. Після цього вони попрямували до будинку, де повинні були викрасти гроші. Дійшовши до стежки на невеликому перехресті ОСОБА_5 зупинився і сказав, що чекатиме їх там і в разі чого їм подзвонить, це було приблизно в 04.30 годин 14.03.2010 року. Потім вони з ОСОБА_2 і ОСОБА_4 зайшли у двір будинку. У дворі ОСОБА_4 підняв якусь палицю, і вони пройшли в будинок. Першим в будинок зайшов ОСОБА_4, за ним ОСОБА_2 і останній йшов він. ОСОБА_2 якимось чином відключив світло на електролічильнику і в будинку згасло світло, після чого вони в тому ж порядку зайшли до приміщення, при цьому він якийсь час постояв біля проходу в кімнату, поки очі звикли до темряви. Коли він зайшов у кімнату, то побачив, як ОСОБА_4 вже бив палицею двох чоловіків, а ОСОБА_2 піднімав спинку дивана, на якому лежала жінка і перекинувши її до стінки і шукав гроші. Він зайшов до кімнати і також став шукати гроші по кімнаті, при цьому ОСОБА_4 вимагав у потерпілих гроші. Через якийсь час ОСОБА_2 за ногу стягнув жінку з дивана на підлогу і ОСОБА_4 кілька разів наніс їй удари палицею. Також він бачив, як ОСОБА_2 замахувався на жінку. У якийсь момент ОСОБА_2 відтягнув жінку на кухню і почав вимагати гроші, а потім завдав кілька ударів ногою. Потім жінка сказала, що гроші в телевізорі, і він пройшовши до телевізора і побачив, що задня кришка телевізора закручена на шурупи, після чого знову вийшов у кухню. У загальній складності побиття тривало близько 15-20 хвилин, а потім він сказав ОСОБА_4 і ОСОБА_2, що потрібно йти і сам вийшов на вулицю. Підійшовши до ОСОБА_5, він попросив останнього зателефонувати ОСОБА_2 і пояснити, що вони можуть вбити людей в будинку і що б вони виходили. Потім він разом з ОСОБА_5 попрямували додому до ОСОБА_2. Цього дня йому не вдалося зустрітися з ОСОБА_4 і ОСОБА_2 і він поїхав додому. (т.1 а.с. 180-181).

Згідно протоколу відтворення обстановки та обставин скоєного злочину за участю ОСОБА_3 останній на місці розповів про обставини скоєного ним злочину, а саме вказав будинок, до якого вони прийшли разом з ОСОБА_4 і ОСОБА_2, також вказав у якому порядку вони заходили в будинок, і як саме ОСОБА_4 і ОСОБА_2 били потерпілих та вимагали гроші і обшукували будинок (т.1а.с.95-104).

Згідно протоколу очної ставки, проведеної за участю підозрюваного ОСОБА_4 і підозрюваного ОСОБА_3, останній пояснив, що він, ОСОБА_4 і ОСОБА_2 поїхали до потерпілих з метою викрадення грошей, які нібито вони отримали від продажу будинку в розмірі 5000 гривень. Про те, що у потерпілих були гроші вони дізналися зі слів ОСОБА_2 (т 1 а.с.125-127).

В подальшому, протягом судового слідства підсудний ОСОБА_3 вину по ст. 187 ч.3 КК України визнав повністю та суду пояснив, що дійсно він, Мартинюк та ОСОБА_2 домовилися забрати гроші у потерпілих, для чого вони приїхали до будинку ОСОБА_7, де побили потерпілих та забрали у них 50 гривень. ОСОБА_4 бив потерпілих палкою. У скоєному щиросердно розкаявся.

Крім визнання підсудними ОСОБА_2, ОСОБА_4 і ОСОБА_3 своєї провини у скоєнні розбійного нападу, їх вина знайшла своє підтвердження в ході судового слідства і підтверджується, як поясненнями потерпілих, свідків, так і матеріалами кримінальної справи.

Так потерпілий ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснив, що він знайомий з підсудним ОСОБА_2 так як він є його сусідом. 13 березня 2010 в вечірній час, він прийшов до себе додому де в цей час перебували ОСОБА_8, ОСОБА_6, а так само ОСОБА_2 та ОСОБА_5. Вони всі перебували в стані алкогольного сп'яніння, і він так само став з ними вживати спиртне. Прокинувшись вранці 14 березня 2010 року, він разом з ОСОБА_5 пішли в кіоск за горілкою. Потім він пішов на ринок, а ОСОБА_5 пішов до своєї знайомої. Повернувшись через деякий час додому і зайшовши в будинок його стали бити, скільки часу тривало побиття і скільки було нападників він не пам'ятає. Яких-небудь претензій матеріального характеру до підсудних не має.

Будучи допитаним на досудовому слідстві потерпілий ОСОБА_7 пояснював, що 13 березня 2010 у нього в гостях був його знайомий ОСОБА_6 і його співмешканка ОСОБА_8 Протягом усього дня вони спільно вживали спиртне. Потім він не пам'ятає, що відбувалося, оскільки був сильно п'яний, але прокинувся вже вночі коли його почали бити. Невідомі так само били ОСОБА_6 з ОСОБА_8, але скільки їх було йому не відомо, оскільки в будинку було темно. Били їх приблизно 5-10 хвилин. Нападники при нанесенні ударів нічого не казали, а може і казали, але він не пам'ятає, оскільки був сильно п'яний. Після того, як побиття припинилося, він оглянув свої речі, які були всі на місці. Потім вони викликали міліцію (т1 а.с.50).

Потерпілий ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснив, що 13 березня 2010 року він разом з ОСОБА_8 перебував у гостях у ОСОБА_7, за його місцем проживання де цілий день вживали спиртне. В цей же день до ОСОБА_7 так само приходили ОСОБА_2 і ОСОБА_5 і разом з ними так само вживали спиртне. Через деякий час вони пішли, а потім ОСОБА_5 повернувся. Приблизно у вечірній час вони лягли спати і через деякий час він прокинувся від того, що в його кишенях хтось лазив. Після цього його хтось стягнув за ноги, став бити і вимагати гроші, а потім він знепритомнів. Йому наносили численні удари по голові і тілу, але скільки було чоловік він не бачив, оскільки в будинку було темно. Уже вранці, він виявив, що у нього пропав мобільний телефон, два блоки сигарет, а так само гроші, але в якій сумі він не пам'ятає. Того ж ранку була викликана міліція. Яких-небудь претензій матеріального характеру до підсудних не має.

На досудовому слідстві потерпілий ОСОБА_6 суду пояснював, що 13 березня 2010 року він разом з ОСОБА_8 перебував у гостях у ОСОБА_7, і цілий день вживали спиртне. Так само разом з ними, приблизно до 18 годин була його дочка ОСОБА_9. Після вживання спиртного вони всі лягли спати. Він прокинувся близько 00 годин 30 хвилин і став дивитися телевізор. У цей час в будинку згасло світло і в кімнату зайшли кілька людей, які стали його бити і вимагати гроші. Точна кількість ударів він не пам'ятає, але били його протягом 10-15 хвилин. Так само він бачив як ті, що зайшли били ОСОБА_7 та ОСОБА_8. Під час побиття він відчував як у нього обшукували кишені. В один з моментів він втратив свідомість і прийшов до тями, коли в будинку було вже світло ( т.1 а.с. а.с.5, 45-47, т.2 а.с. а.с.72-73, т.3 а.с.128).

Потерпіла ОСОБА_8, померла згідно актового запису про смерть 17 лютого 2011, на досудовому слідстві пояснювала, що вона разом зі своїм співмешканцем ОСОБА_6 з 11 березня 2010 знаходилися в гостях у ОСОБА_7 Протягом всього часу вони разом вживали спиртні напої. Не далеко від будинку ОСОБА_7 проживає дочка ОСОБА_6 - ОСОБА_9. 13 березня 2010, приблизно о 12.00 годині, до них прийшла ОСОБА_9 і вона разом з нею ходила в магазин за спиртним. Повернувшись додому вони продовжили вживати алкоголь, при цьому ОСОБА_9 не вживала з ними спиртне. У процесі розпивання спиртного вони розмовляли про те, що вона зняла в банку гроші в сумі 1000 гривень, на які вони і набували спиртне. У вечірній час, після відходу ОСОБА_9, приблизно через 30 хвилин, до них прийшли ОСОБА_2 і ОСОБА_5. ОСОБА_2 безпричинно став її ображати і після зазначених образ вона прогнала їх і вони пішли. Через деякий час знову повернувся ОСОБА_5 і попросив дати йому поїсти. Вона нагодувала його, а також вони всі разом допили наявну у них горілку. Близько 20.00 годин вона, ОСОБА_6 і ОСОБА_7 лягли спати в залі, а ОСОБА_5 залишився сидіти за столом. У якийсь момент вона прокинулася від того, що хтось завдає їй удари по різних частинах тіла, включаючи голову, тулуб, ноги і руки, при цьому їй наносили удари руками і ногами, також якоюсь палицею. Скільки людей її били, вона не знає, тому, як у кімнаті було темно. Їй нанесли безліч ударів, знає, що її звалили з дивана і били по всій кімнаті. Дане побиття тривало близько 30 хвилин, після чого хлопці пішли і в будинку залишилися тільки вона, ОСОБА_7 і ОСОБА_6 Надалі вона дізналася, що в ході даного побиття у ОСОБА_6 був викрадений мобільний телефон марки "Нокіа", сигарети, а так само гроші в сумі близько 50 гривень( т.1 а.с.42-43, т.3 а.с. 125, т. 4 а.с. а.с.12-15).

Свідок ОСОБА_9 суду пояснила, що ОСОБА_2 її брат по матері, потерпілий ОСОБА_6 її батько. Потерпілий ОСОБА_7 їх сусід. 13 березня 2010 року вона була у ОСОБА_7 дома, де також були ОСОБА_8 та її батько. Потім до ОСОБА_7 прийшли ОСОБА_2 та ОСОБА_5 Самого ОСОБА_7 дома не було. У ОСОБА_7 вона знаходилася до вечора, після чого пішла до себе додому. Через деякий час до неї прийшов ОСОБА_2 та передав їй телефон, що належав її батьку. Потім він повернувся та просив віддати їй цей телефон. Вона віддала телефон ОСОБА_2, після чого він вийняв картку з телефону та спалив її в печі. Зранку наступного дня ОСОБА_5 сказав їй, що убив батька, після чого вона пішла до будинку ОСОБА_7, де побачила побитих ОСОБА_7, ОСОБА_6 та ОСОБА_8 Вона викликали швидку допомогу та міліцію.

Будучи допитаною в ході досудового слідства пояснювала, що 13 березня 2010 року на протязі всього дня вона проводила час зі своїм батьком ОСОБА_6 і його співмешканкою ОСОБА_8, які гостювали у її сусіда ОСОБА_7 Практично постійно ОСОБА_7, її батько і ОСОБА_8 розпивали спиртні напої. Протягом дня в її присутності ніхто в гості до ОСОБА_7 не приходив. Повернулася вона додому близько 21.00 годин, при цьому будинку перебували ОСОБА_2 і ОСОБА_5 Коли вона зайшла до хати, то ОСОБА_2 постійно дзвонив з її телефону, після чого в якийсь момент він запитав у неї, де можна взяти грошей, на що вона відповіла, що гроші є у її батька. Вона бачила у нього близько 1000 гривень. Ця розмова відбулася в присутності ОСОБА_5 Потім ОСОБА_2 і ОСОБА_5 пішли в невідомому їй напрямку. Через деякий час, приблизно через 15 хвилин, у вікно постукав ОСОБА_2 і передав їй мобільний телефон ОСОБА_5 Приблизно о 03.00 - 04.00 години додому повернувся ОСОБА_5 і ОСОБА_2 В останнього вона помітила мобільний телефон марки "Нокіа", який належав її батькові. Вона запитала у ОСОБА_2, чому мобільний телефон її батька знаходиться у нього, на що останній відповів, що б вона не хвилювалася, і що все буде нормально. Потім вони про щось тихо поговорили і вдвох кудись пішли. Вранці додому повернувся ОСОБА_5 і сказав, що друзі ОСОБА_2, яких останній привіз з міста, побили її батька, ОСОБА_7 і ОСОБА_8, після чого вона прийшла в будинок ОСОБА_7 і побачила, що вони дійсно були дуже сильно побиті. Надалі вона викликала міліцію. (т. 1 л.д.39-40, 189-190)

Згідно постанови Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя від 24 червня 2011 року відносно ОСОБА_5 були застосовані примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації його до психіатричного закладу із звичайним наглядом.

Згідно протоколу огляду місця події від 14 березня 2010 року, був оглянутий будинок № 71 по вулиці Гур'євській в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя, де проживає потерпілий ОСОБА_7 В ході огляду в будинку виявлено безлад, перевернутий диван, по зальній кімнаті розкидані речі. З підлоги на кухні був вилучений змив крові та недопалок сигарети без фільтра (том 1 л.д.8-9)

Згідно протоколу огляду та постанови про приєднання до справи речових доказів, з місця злочину була вилучена дерев'яна палиця довжиною 44 см., на поверхні якої є дрібні ділянки забруднення підсохлої речовини червоно - бурого кольору (том 1 л.д.85,86).

Згідно висновку судово-медичного експерта № 426/137 від 06 травня 2010 року, ОСОБА_6 були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді: рани в лівій скроневій області, рани у зовнішнього краю правої брови, синця на лобі справа з переходом в праву скроневу область, на верхнє і нижнє повіки правого ока, праву щоку, синця на спинці носа, синця на верхньому і нижньому столітті лівого ока, рани на верхньому столітті лівого ока, крововиливу в сполучну оболонку лівого ока, синця на 2-му пальці правої кисті, які за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинило за собою короткочасний розлад здоров'я, як вимагають для свого лікування строк понад 6-ти, але не більше 21 -го дня (том.1 л.д.195).

Згідно висновку судово-медичного експерта № 425/136 від 6 травня 2010 ОСОБА_8 були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді: двох ран у правій лобно-тім'яної області, двох ран на лобі справа, синців на верхніх і нижніх повіках обох очей, синця на нижній губі зліва, рани на слизовій нижній губі зліва, які за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинило за собою короткочасний розлад здоров'я, як вимагають для свого лікування строк понад 6-ти, але не більше 21-го дня (том 1 л.д.203).

Таким чином, з урахуванням досліджених у ході судового слідства доказів, суд вважає, що раніше невизнання провини підсудними ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 в частині скоєння розбійного нападу є їх способом захисту від пред'явленого обвинувачення у вчиненні особливо тяжкого злочину, так як їх вина в ході судового слідства знайшла своє повне підтвердження, як їх власними свідченнями даними на досудовому слідстві, показаннями потерпілих, а так само матеріалами кримінальної справи та їх визнанням вини у скоєні злочину, передбаченого ст. 187 ч.3 КК України в повному обсязі в подальшому протягом судового слідства. Так, на судовому слідстві підсудні не заперечували той факт, що у них була змова на заволодіння грошима потерпілих, для чого вночі вони приїхали в інший район міста, при цьому ОСОБА_4, перед тим, як зайти в будинок, де знаходилися потерпілі, озброївся дерев'яною палицею, а підсудний ОСОБА_2 попередньо вимкнув в будинку електрику, після чого вони втрьох напали на потерпілих, і б'ючи їх, вимагали гроші і обшукували приміщення.

Факт застосування щодо підсудних ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, фізичного та психічного насильства з боку працівників міліції та слідчого, у результаті чого вони був змушені обмовити себе, був перевірений прокуратурою району в порядку ст. 315-1 КПК України, і згідно результатів перевірки, постановами від 25 червня 2010 року, 5 липня 2010, 27 грудня 2010 прокурором Орджонікідзевського району міста Маріуполя в порушенні кримінальної справи стосовно співробітників Орджонікідзевського РВ МГУ УМВС України в Донецькій області було відмовлено на підставі ст.6 п. 2 КПК України (том 2 а.с. 98-99, 101).

Таким чином, дослідивши зібрані докази в сукупності, суд вважає, що події злочинів мали місце, і вина підсудних ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 доведена в повному обсязі, та їх дії необхідно кваліфікувати: ОСОБА_2 за ст.185 ч.3 КК України, так як він вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднану з проникненням у житло; ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 за ст. 187 ч.3 КК України, так як вони за попередньою змовою групою осіб вчинили напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із застосуванням насильства небезпечного для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій) з проникненням у житло.

Призначаючи міру покарання, суд, керуючись положеннями ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу підсудних та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.

Так, ОСОБА_2 скоїв злочини, віднесені відповідно до ст. 12 КК України до категорії особливо тяжких та тяжких злочинів, у стані алкогольного сп'яніння, що суд визнає обставиною що обтяжує покарання, раніше судимий, скоїв зазначені злочини в період умовно - дострокового звільнення, не працює, за місцем проживання характеризується посередньо, свою провину визнав повністю, щиросердно розкаявся, потерпілі не наполягали на суворій мірі покарання. Зазначені обставини, дають суду підстави призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі із застосуванням ст. 69 КК України нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті, з конфіскацією майна, оскільки не знаходить підстав для застосування вимог ст.75 КК України.

Вироком Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя від 21 грудня 2007 ОСОБА_2 засуджений за ст.ст.185 ч.3, 71 ч.1 КК України до 3-х років 1-го місяця позбавлення волі. Згідно постанови Кіровського районного суду міста Макіївки від 10.11.2009 року звільнений умовно-достроково, невідбутий строк склав 11 місяців 11 днів. Суд вважає за необхідне на підставі ст. 71 ч. 1 КК України за сукупністю вироків до новопризначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя від 21 грудня 2007 року у вигляді 1 (одного) місяця позбавлення волі.

ОСОБА_4 вчинив злочин, віднесений відповідно до ст. 12 КК України до категорії особливо тяжких, в стані алкогольного сп'яніння, що суд визнає обставиною що обтяжує покарання, раніше судимий, не працює, одружений, має на утриманні трьох малолітніх дітей за місцем проживання характеризується позитивно, свою вину у вчиненні злочину визнав і щиросердно розкаявся, потерпілі не наполягали на суворій мірі покарання. Зазначені обставини, дають суду підстави призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі із застосуванням ст. 69 КК України нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті, з конфіскацією майна, оскільки не знаходить підстав для застосування вимог ст.75 КК України.

Згідно вироку Жовтневого районного судом міста Маріуполя Донецької області від 28 жовтня 2010 ОСОБА_4 був засуджений за ст. ст. 122 ч.1, 71 ч.1 КК України до 2 років позбавлення волі. Інкримінований ОСОБА_4 злочин скоїв 14 березня 2010 року, тобто до постановлення вищевказаного вироку. Таким чином, суд вважає за необхідне визначити підсудному покарання у вигляді позбавлення волі з конфіскацією майна, застосувавши вимоги ст.70 ч.4 КК України, поглинувши менш тяжке покарання призначене вироком Жовтневого районного суду міста Маріуполя від 28 жовтня 2010 року тяжким покаранням, призначеним справжнім вироком.

ОСОБА_3 вчинив злочин, віднесений відповідно до ст. 12 КК України до категорії особливо тяжких, в стані алкогольного сп'яніння, що суд визнає обставиною що обтяжує покарання, в силу ст.89 КК України не судимий, не працює, за місцем проживання характеризується позитивно, свою провину визнав і в скоєному щиросердно розкаявся, потерпілі не наполягали на суворій мірі покарання. Зазначені обставини дають суду підстави призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі із застосуванням ст. 69 КК України нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті, з конфіскацією майна, оскільки не знаходить підстав для застосування вимог ст.75 КК України.

Цивільні позови по справі потерпілими ОСОБА_7, ОСОБА_6 і ОСОБА_8 не заявлялися.

Речові докази: паперовий конверт з недопалком сигарети, паперовий конверт зі змивом крові, долучені до матеріалів кримінальної справи, необхідно зберігати при кримінальній справі; дерев'яну палицю з підсохлою речовиною червоно -бурого кольору, здану на зберігання в камеру речових доказів СО Орджонікідзевського РВ МГУ ГУ МВС України в Донецькій області, необхідно знищити.

У справі є судові витрати в сумі 160,70 гривень за проведення судової дактилоскопічної експертизи, які підлягають стягненню з підсудних на користь експертної установи відповідно до ст. 93 КПК України.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України (в редакції 1960 року), суд,-

З А С У Д И В:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ст. 185 ч. 3, 187 ч. 3 КК України і призначити покарання:

- за ст. 185 ч. 3 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 3 (три) роки .

- за ст. 187 ч. 3 КК України із застосуванням статті 69 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 5 років 2 місяця позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є особистою власністю засудженого;

В силу ст. 70 ч. 1 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років 2 місяця з конфіскацією всього майна, яке є особистою власністю засудженого.

Відповідно до ч.1 ст.71 КК України за сукупністю вироків до новопризначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя від 21 грудня 2007 року у вигляді 1 (одного) місяця позбавлення волі та остаточно призначити покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 (п'яти) років 3 (три) місяці з відбуванням покарання у кримінально-виконавчій установі закритого типу з конфіскацією всього майна, яке є особистою власністю засудженого.

Запобіжний захід ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишити попередній - тримання під вартою в Маріупольському слідчому ізоляторі. Строк покарання обчислювати з 17 березня 2010 року.

ОСОБА_4 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ст. 187 ч. 3 КК України і призначити покарання із застосуванням ст. 69 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 5 (пять) років 2 (два) місяця з конфіскацією всього майна, яке є особистою власністю засудженого.

На підставі ст. 70 ч. 4 КК України за сукупністю злочинів, застосувавши принцип поглинання менш суворого покарання, призначеного вироком Жовтневого районного суду міста Маріуполя від 28 жовтня 2010 року більш суворим покаранням, призначеним цим вироком, остаточно визначити покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 (пять) років 2 (два) місяця з відбуванням покарання у кримінально-виконавчій установі закритого типу з конфіскацією всього майна, яке є особистою власністю засудженого.

Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили залишити попередній - тримання під вартою в Маріупольському слідчому ізоляторі.

Строк покарання обчислювати з 27 квітня 2015 року.

В строк відбування покарання зарахувати строк перебування під вартою з 17 березня 2010 року по 26 квітня 2015 року включно.

ОСОБА_3 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ст. 187 ч. 3 КК України і призначити покарання із застосуванням ст. 69 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 5 (пять) років 2 (два) місяці з відбуванням покарання у кримінально-виконавчій установі закритого типу з конфіскацією всього майна, яке є особистою власністю засудженого.

Запобіжний захід ОСОБА_12 до набрання вироком законної сили залишити попередній - тримання під вартою в Маріупольському слідчому ізоляторі. Строк покарання обчислювати з 17 березня 2010 року.

Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 в дольовому порядку кошти за проведення судової дактилоскопічної експертизи в сумі 160 гривень 70 копійок, а саме по 53 гривні 56 копійок, які перераховувати за такими реквізитами: одержувач платежу НДЕКЦ при ГУМВСУ в Донецькій області; КОД ЄДРПОУ 25574914; банк одержувача УДК у Донецькій області, МФО 834016; розрахунковий рахунок 31253272210095; послуги НДЕКЦ (рахунок № 1/354 від 07 травня 2010 року).

Речові докази: паперовий конверт з недопалком сигарети, паперовий конверт зі змивом крові, долучені до матеріалів кримінальної справи, залишити на зберіганні в кримінальній справі; дерев'яну палицю з підсохлою речовиною червоно - бурого кольору, яка знаходиться на зберіганні в камері речових доказів Орджонікідзевського РВ ММУ ГУ МВС України в Донецькій області, знищити.

На вирок може бути подана апеляція в Апеляційний суд Донецької області у місті Маріуполі через Орджонікідзевський районний суд протягом п'ятнадцяти днів з моменту проголошення, а засудженим - в той же строк з моменту отримання копії вироку.

Суддя О.О.Костромітіна