Рішення № 44025657, 30.04.2015, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/26175/14-ц

Провадження № 2/127/970/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

30.04.2015 року

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Борисюк І.Е.

за участю: секретаря Пєскова Є.Д.,

представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1, що діє в інтересах ОСОБА_2, до публічного акціонерного товариства «Імексбанк» про захист прав споживача шляхом стягнення заборгованості за договором депозиту, –

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області звернувся ОСОБА_1, що діє в інтересах ОСОБА_2, з позовом до публічного акціонерного товариства «Імексбанк» про захист прав споживача шляхом стягнення заборгованості за договором депозиту.

Позов мотивований тим, що 27.10.2014 року між позивачем та відповідачем було укладено договір банківського вкладу у гривні № НОМЕР_1, згідно якого 27.10.2014 року відповідач прийняв від позивача грошові кошти в сумі 175 000, 00 гривень у вигляді вкладу строком на 30 днів на депозитний рахунок № 26300654344003 // 26306110322239 зі сплатою 22 % річних та зобов’язався повернути зазначені кошти 26.11.2014 року. 26.11.2014 року довірена особа позивача ОСОБА_3 звернувся до ПАТ «Імексбанк» з письмовою заявою за вх. № 797 з проханням видати готівкою суму внесеного депозиту та нарахованих відсотків по договору. Станом на дату подання даної позовної заяви відповідачем так і не видано готівкою кошти за договором, а саме: 175 000, 00 гривень – сума заборгованості по депозиту та 3 164, 38 гривень – сума нарахованих відсотків з розрахунку 175 000, 00 гривень х 22 % річних / 365 днів в 2014 році х 30 днів (строк депозиту). Позивач вважає, що його права як споживача послуг відповідача порушено відповідачем, а тому такі права підлягають захисту судом у спосіб стягнення з відповідача суми заборгованості по договору банківського вкладу у гривні № НОМЕР_1 від 27.10.2014 року. З огляду на те, що відповідач не тільки не виплачує відсотків за вкладом, але й безпідставно не повертає суми вкладу, позивач вважає, що ПАТ «Імексбанк» зобов’язаний понести відповідальність у вигляді сплати пені в розмірі 3 % щоденних від загальної суми прострочення зобов’язання, що складає на день подання позову 48 104, 38 гривень, з розрахунку 178 164, 38 гривень х 3 % х 9 днів прострочення (з 26.11.2014 року по 05.12.2014 року).

Вище викладене й стало підставою для звернення до суду із вимогами про стягнення з відповідача на користь позивача грошових коштів в сумі 226 268, 76 гривень, з яких: 175 000, 00 гривень – заборгованість по вкладу, 3 164, 38 гривень – заборгованість по відсотках, 48 104, 38 гривень – пеня.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, аргументуючи мотивами викладеними у позовній заяві. Просив позов задовольнитив повному обсязі.

Представник відповідача повторно в судове засідання не з’явився, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи. Про причини неявки суду не повідомлено.

Враховуючи думку представника позивача, суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

По справі встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

27.10.2014 року між ОСОБА_2 та ПАТ «Імексбанк» було укладено договір банківського вкладу у гривні України «Ексклюз1м22» № НОМЕР_1, згідно якого 27.10.2014 року відповідач прийняв від позивача грошові кошти в сумі 175 000, 00 гривень у вигляді вкладу строком на 30 днів на депозитний рахунок № 26300654344003 // 26306110322239 зі сплатою 22 % річних та зобов’язався повернути зазначені кошти після закінчення терміну дії договору на першу вимогу вкладника готівкою або у безготівковій форму за заявою вкладника. (а.с. 6-7)

З метою виконання п.п. 2.3.4. договору банківського вкладу у гривні України «Ексклюз1м22» № НОМЕР_1 від 27.10.2014 року, між ОСОБА_2 та ПАТ «Імексбанк» 27.10.2014 року було укладеного договір банківського рахунку № НОМЕР_2, згідно якого на ім'я позивача відповідач відкрив поточний рахунок № 26204654344002 // 26207110322101. (а.с. 8-9)

На виконання умов п. 1.1 договору банківського вкладу у гривні України «Ексклюз1м22» № НОМЕР_1 від 27.10.2014 року, позивачем було перераховано готівкою на депозитний рахунок № 26300654344003 грошові кошти у сумі 175 000, 00 гривень, що підтверджується випискою по особовому рахунку ОСОБА_2 (а.с. 12)

Згідно п.п. 2.4.2. договору банківського вкладу у гривні України «Ексклюз1м22» № НОМЕР_1 від 27.10.2014 року, банк зобов’язується зберігати кошти вкладника та щоденно нараховувати по залишку грошових коштів на рахунку відсотки, за схемою простих відсотків. Нарахування процентів на банківських депозит починається з наступного після надходження від вкладника грошових коштів дня і закінчується в той день, який передує поверненню грошових коштів вкладнику або списанню з депозитного рахунку.

Відповідно до п.п. 2.4.4. вказаного договору, повернути вкладнику суму депозиту з нарахованими відсотками після закінчення терміну дії договору, на першу вимогу вкладника, готівкою або в безготівковій формі за заявою вкладника, шляхом перерахування на поточний або інший депозитний рахунок, вказаний вкладником.

Згідно п.п. 2.2.4. договору банківського рахунку № НОМЕР_2 від 27.10.2014 року, клієнт має право отримувати готівкові кошти у межах заяви на видачу готівки і за умови наявності коштів на поточному рахунку.

Відповідно до п.п. 2.3.6 вказаного договору, банк зобов’язується за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документ, якщо такий документ надійшов протягом операційного часу банку. Документи, які надійшли після операційного часу виконуються банком не пізніше наступного операційного дня.

Згідно п.п. 2.3.7 договору банківського рахунку № НОМЕР_2 від 27.10.2014 року, банк зобов’язується здійснювати приймання та видачу готівки відповідно до чинного законодавства на нормативних актів Національного банку України.

26.11.2014 року ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_2 на підставі довіреності на право розпорядження рахунком № 26 від 27.10.2014 року, звернувся із заявою до ПАТ «Імексбанк», в якій просив видати готівкові кошти в сумі 175 000, 00 гривень та нараховані відсотки, відповідно договору банківського вкладу у гривні України «Ексклюз1м22» № НОМЕР_1 від 27.10.2014 року. (а.с. 14 -13) Однак вимоги були залишені відповідачем без належного реагування.

З метою ухвалення законного та обґрунтованого рішення по справі, а саме з’ясування суми залишку коштів на поточних рахунках ОСОБА_2, відкритих відповідно до договору банківського вкладу у гривні України «Ексклюз1м22» № НОМЕР_1 від 27.10.2014 року, ухвалою суду від 08.04.2015 року було витребувано у відповідача докази по справі. Однак, відповідач не виконав судове рішення, яке є обов’язковим до виконання. Тому, враховуючи обов’язок осіб, які беруть участь у справі, зокрема відповідача, подати усі наявні у них докази до початку розгляду справи по суті на підтвердження, в даному випадку, своїх заперечень, суд вважає, що відповідач, скориставшись своїми процесуальними права, надав суду усі наявні у нього докази по даній справі.

Згідно розрахунку заборгованості відповідача перед позивачем, останнім на підставі п.п. 1.1. та п.п. 2.4.2. договору банківського вкладу у гривні України «Ексклюз1м22» № НОМЕР_1 від 27.10.2014 року нараховано відповідачу 22 % річних в сумі 3 164, 38 гривень, і на підставі ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» нараховано відповідачу пеню в сумі 48 104, 38 гривень.

Так, сума нарахованих відсотків за весь час дії договору депозиту становить:

175 000, 00 гривень х 22 % річних / 365 днів х 30 днів = 3 164, 38 гривень (відсотки за договором депозиту), де:

175 000, 00 гривень – сума депозиту;

22 % річних – розмір відсотків за договором;

365 днів – кількість днів у 2014 році;

30 днів – кількість днів з 27.10.2014 року по 26.11.2014 року (п. 1.1. договору).

Таким чином, загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем станом на 05.12.2014 року складає 178 164, 38 гривень, з яких: 175 000, 00 гривень – сума вкладу, 3 164, 38 гривень – заборгованість по відсотках.

Судом перевірено розрахунок заборгованості, здійснений позивачем і встановлено його відповідність умовам договору банківського рахунку № НОМЕР_2 від 27.10.2014 року та положенням законодавства України.

Однак, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача пені не підлягають до задоволення, виходячи з наступного.

Пеня, як один із видів забезпечення виконання зобов'язання – це є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ст. 547 ЦК України, правочини, щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі, правочин вчинений із недодержанням письмової форми є нікчемним.

Згідно умов договору банківського вкладу у гривні України «Ексклюз1м22» № НОМЕР_1 від 27.10.2014 року, сторони не передбачили та не обумовили порядок стягнення пені за несвоєчасне повернення вкладу.

З огляду на це позовні вимоги, щодо стягнення пені за прострочення виконання грошового зобов'язання до задоволення не підлягають.

Однією із загальних засад цивільного законодавства, зокрема, є свобода договору, що стверджується п. 3. ч. 1 ст. 3 ЦК України.

Статтею 627 ЦК України закріплений принцип свободи договору, згідно якого сторони вільні в укладені договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Відповідно до положень ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» вклад (депозит) - це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.

Відповідно до ст. 1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад); за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника; умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.

Згідно п. 3.3 Положення про порядок здійснення банками вкладних операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженого постановою Правління НБУ від 03.12.2003 року № 516, банки повертають вклади (депозити) та сплачують нараховані проценти у строки, що визначені умовами договору банківського вкладу (депозиту) між вкладником і банком. За договором банківського вкладу (депозиту) незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, розміщених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

Статтею 1074 ЦК України визначено, що обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпорядження рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом.

Відповідно до ст. 509 ЦПК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Договір банківського вкладу у гривні України «Ексклюз1м22» № НОМЕР_1 від 27.10.2014 року є домовленість сторін цих договорів, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків, відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України.

Предметом виконання як невід'ємним елементом виконання договору є ті конкретні суб'єктивні права і конкретні юридичні обов'язки для набуття, здійснення і виконання яких конкретні суб'єкти права вступають в конкретні правовідносини і, відповідно, до вимог норми права, що реалізується, вчиняються належні правомірні дії.

Згідно положень ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання), відповідно до ст. 610 ЦК України.

У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, відповідно до ст. 611 ЦК України.

Згідно ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ст. 61 ЦПК України, відповідно до ст. 60 ЦПК України. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 58 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до переконання в тому, що позов підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, що відповідачем порушено вимоги ст. 526 ЦК України, згідно якої зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, а також вимоги ст. 1060 ЦК України, яка вказує, що банк зобов’язаний видати вклад вкладнику. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами. Добровільно відповідач не провів розрахунок за договором банківського рахунку в строки, визначені його умовами, тому грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку позивача підлягають примусовому стягненню.

Враховуючи вище викладене, а також ст. 16 ЦК України, згідно яких суд може захистити цивільне право або інтерес у спосіб, що встановлений договором або законом, враховуючи принципи розумності та справедливості, суд приходить до висновку, що в даному випадку існують підстави та необхідність для захисту прав позивача шляхом стягнення з відповідача на користь позивача коштів в сумі 178 164 (сто сімдесят вісім тисяч сто шістдесят чотири) гривні 38 копійок,з яких: 175 000, 00 гривень – сума вкладу, 3 164, 38 гривень – заборгованість по відсотках.

В задоволенні позовних вимог про стягнення з ПАТ «Імексбанк» на користь ОСОБА_2 пені в розмірі 48 104, 38 гривень слід відмовити, оскільки в цій частині вимоги є необґрунтованими і недоведеними належними та допустимими доказами.

З огляду на положення ст. 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність», ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» оформлення банківського вкладу (депозиту) відноситься до банківської (фінансової) послуг, і позивачі у спорах, які виникають із виконання таких договорів, є споживачам таких послуг.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» та Закону України «Про захист прав споживачів» позивач на момент звернення до суду була звільнена від сплати судового збору.

Згідно ч. 3 ст. 88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Отже, з ПАТ «Імексбанк» слід стягнути в дохід держави судовий збір в сумі 1 781 (одна тисяча сімсот вісімдесят одна) гривня 64 копійки пропорційно до задоволеної частини вимог.

На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 1, 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність», Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», Законом України «Про захист прав споживачів», Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», п. 3 ч. 1 ст. 3, ст.ст. 15, 16, 23, 509, 525, 526, ч. 1 ст. 530, ст.ст. 610, 611, 626, 627, ч. 1 ст. 629, ст.ст. 901, 1058, ч. 1 ст. 1059, ст.ст. 1060, 1074 ЦК України, Положенням про порядок здійснення банками вкладних операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженим постановою Правління НБУ від 03.12.2003 року № 516, Законом України «Про судовий збір», ст.ст. 10, 11, 57- 60, ч. 3 ст. 88, ст.ст. 212-215, 218, 224-226, 228, 294 ЦПК України, суд, –

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Імексбанк» (місцезнаходження: м. Одеса, просп. Гагаріна, 12-а, код ЄДРПОУ 20971504) на користь ОСОБА_2, ідентифікаційний № НОМЕР_3, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, грошові кошти згідно договору банківського вкладу у гривні України «Ексклюз1м22» № НОМЕР_1 від 27.10.2014 року в сумі 178 164 (сто сімдесят вісім тисяч сто шістдесят чотири) гривні 38 копійок, з яких: 175 000, 00 гривень – сума вкладу, 3 164, 38 гривень – заборгованість по відсотках.

В задоволенні позовних вимог в частині стягнення з публічного акціонерного товариства «Імексбанк» на користь ОСОБА_2 пені в розмірі 48 104 (сорок вісім тисяч сто чотири) гривні 38 копійок – відмовити.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Імексбанк» (місцезнаходження: м. Одеса, просп. Гагаріна, 12-а, код ЄДРПОУ 20971504) в дохід держави судовий збір в сумі 1 781, 64 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України. Апеляційна скарга на рішення суду позивачем може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: