Ухвала суду № 44025243, 06.05.2015, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Чернівці 06 травня 2015 р. колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Чернівецької області у складі:

Головуючого Семенюка К.М.

Суддів Горецької С.О., Марчука В.Т.

при секретарі Дзюбаку М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю прокурора Кенещука Л.І., обвинуваченого ОСОБА_1 та адвоката - Олар Е.М., діючої в інтересах обвинуваченого, законного представника обвинуваченого - ОСОБА_3, кримінальне провадження № 12014260150000532 від 27 серпня 2014 року за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_1 на вирок Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 17 лютого 2015 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

Цим вироком

неповнолітнього ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 громадянина України, українця, неодруженого, з середньою незакінченою освітою 9 класів ЗОШ № 25 І-ІІІ ступенів м. Чернівців, непрацюючого, раніше судимого Сторожинецьким районним судом Чернівецької області 17 вересня 2014 року, -

Провадження №11-кп/794/169/15 Головуючий в І інстанції: Казюк О.О.

Категорія ч. 3 ст. 185КК України Суддя - доповідач: Семенюк К.М.

за ст. ст. 185 ч. 1, 185 ч. 2, 102, 70, 75, 104 КК України до 7 місяців позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік, визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначено йому покарання із застосуванням ст.69 КК України по епізодах крадіжок, вчинених до постановления попереднього вироку - один рік позбавлення волі.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів частково приєднано невідбуте покарання за вироком Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 17.09.2014 року та шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначено покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі.

Визнано ОСОБА_1 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначено йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України по епізоду вчинення крадіжки після постановления вироку - один рік позбавлення волі.

На підставі ст.71 КК України до призначеного покарання за сукупністю вироків, частково приєднано покарання за вироком Сторожинецького районного суду від 17.09.2014 року та остаточно призначено ОСОБА_1 покарання - один рік шість місяців позбавлення волі.

Відбування покарання вирішено рахувати з дня затримання на виконання вироку суду.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави витрати на проведення судової товарознавчої експертизи в сумі 933,66 гривень.

Вирішено питання про речові докази.

Згідно вироку районного суду неповнолітній обвинувачений ОСОБА_1 вчинив таємне викрадення чужого майна повторно, з проникненням в житло, інше приміщення, за наступних обставин.

Так, до постановлення 17.09.2014 року Сторожинецьким районним судом Чернівецької області вироку в кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.185 ч.1, 2 КК України, 22 серпня 2014 року неповнолітній обвинувачений ОСОБА_1 приблизно о 20.00 годині через відчинене вікно проник до житла ОСОБА_4, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 звідки умисно, таємно, повторно викрав електроінструменти, належні останній, а саме: шліфувальну машинку марки «Макіта» вартістю 1200 грн., перфоратор марки «Макіта» вартістю 1500 грн., болгарку марки «Макіта» вартістю 800 грн., які були вже у користуванні. Після цього, з викраденим з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд, завдавши потерпілій ОСОБА_4, майнової шкоди на загальну суму 3500 грн.

Крім цього, в період часу з 25 серпня 2014 року по 26 серпня 2014 року в денний час доби (точний час досудовим розслідуванням не встановлений) неповнолітній ОСОБА_1, через незачинені двері проник до господарського приміщення домоволодіння ОСОБА_5, що розташоване по АДРЕСА_3 звідки повторно, умисно, таємно викрав належний останній бензиновий генератор марки «YAMAHA» вартістю 1500 грн.. Після цього, з викраденим з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись ним на власний розсуд, заподіявши потерпілій ОСОБА_5 майнової шкоду на вказану вище суму.

Крім цього, 14 жовтня 2014 року в період часу 7 год. 00 хв. по 18 год. 00 хв. (точний час досудовим розслідуванням не встановлений) неповнолітній ОСОБА_1, переслідуючи умисну корисливу мету, направлену на повторне, таємне викрадення чужого майна, будучи обізнаним про місце зберігання ключа від житла ОСОБА_6, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_4 Сторожинецького району Чернівецької області, відчинив вхідні двері будинку, звідки таємно викрав майно власника, а саме, чоловічий годинник із золотою оправою марки «РАКЕТА» вартістю 8 000 грн., чоловічий кварцовий годинник марки «SOHO» вартістю 120 грн., чоловічий кварцовий годинник марки «Vacheron Constantin» вартістю 1400 грн.. Викраденим ОСОБА_1 розпорядився на власний розсуд, завдавши при цьому потерпілому ОСОБА_6 майнової шкоди на загальну суму 9520 гривень.

На вказаний вирок суду першої інстанції обвинувачений ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій він просить вирок Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 17 лютого 2015 року, яким його визнано винуватим за ч.3 ст. 185 КК України - змінити і призначити йому покарання на підставі ст. 75 КК України із застосуванням ст. 69 КК України, оскільки вважає, що призначене йому покарання є занадто суворим.

При цьому останній посилається на те, що при винесенні вироку районним судом не було враховано ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, що скоєння ним крадіжок здійснювалось під впливом старших друзів, що завдана потерпілим матеріальна шкода була відшкодована і останні просили не обирати йому сувору міру покарання.

Крім того, посилається і на те, що покладення витрат на залучення експерта на обвинуваченого можливе лише тоді, якщо експертиза проводилась на замовлення сторони захисту. Тому вважає, що стягнення з нього витрат на проведення експертизи, яка проводилась не за його клопотанням є незаконним, а повне визнання ним своєї вини, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, щире каяття, відшкодування шкоди потерпілим є підставою для застосування до нього покарання із застосуванням ст. 75 КК України.

Заслухавши доповідь судді, обвинуваченого ОСОБА_1 та адвоката Олар Е.М., діючої в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1, законного представника обвинуваченого - ОСОБА_3, які підтримали подану ним апеляцію та просили її задовольнити, думку прокурора, який просив вирок районного суду залишити без змін, розглянувши матеріали кримінального провадження, в межах поданої апеляційної скарги та перевіривши її доводи, судова колегія вважає, що апеляція обвинуваченого ОСОБА_1 не підлягає задоволенню, на підставі наступного.

Відповідно до вимог ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення в межах апеляційної скарги.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, суд, скориставшись правом ст. 349 ч.3 КПК України, проти якого не заперечували учасники провадження, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому судом було з'ясовано у зазначених осіб, чи правильно розуміють зміст цих обстави, чи немає сумнівів у добровільності їх позицій, а також роз'яснено їм, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Колегією суддів при перевірці вироку суду І інстанції встановлено, що суд правильно встановив фактичні обставини справи, дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ч.3 ст. 185 КК України і висновок про доведеність вини обвинуваченого у вчиненні інкримінованого злочину відповідає сукупності зібраних у справі і досліджених у судовому засіданні доказів, яким дано остаточну юридичну оцінку, яка ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді обставин кримінального провадження.

Аналізуючи вирок районного суду в частині призначеного ОСОБА_1 покарання, колегія суддів вважає, що твердження останнього про те, що призначене йому покарання є занадто суворим є необґрунтованими.

Так, згідно п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», під час призначення покарання у кожному конкретному випадку, особі, яка вчинила злочин має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Відповідно до ст. 65 КК України, при призначенні покарання засудженому, суд повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання у відповідності до вимог ст. ст. 66, 67 КК України.

Зазначених вимог закону районний суд при винесенні вироку дотримався в повному обсязі.

Так, аналізуючи вирок районного суду в частині призначення покарання ОСОБА_1, колегія суддів вважає, що призначаючи останньому покарання, суд першої інстанції у відповідності до вимог ст. 65-67 КК України в повній мірі вірно врахував усі обставини справи, зокрема, ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, які згідно до ст. 12 КК України відносяться до тяжких правопорушень, а також дані, які характеризують його як особу, а саме те, що ОСОБА_1 раніше притягувався до кримінальної відповідальності за скоєння корисливого злочину, на шлях виправлення не став та знову скоїв корисливий злочин під час іспитового строку, свою вину визнав повністю, по місцю проживання та навчання характеризується негативно, а також те, що він виховувався в неповній сім'ї, має складні стосунки з вітчимом, його незадовільний стан здоров'я, оскільки він страждає змішаним розладом поведінки емоцій. Судом також вірно було прийнято до уваги і думки потерпілих про обрання ОСОБА_1 несуворої міри покарання.

До обставин, які пом'якшують покарання, суд відповідно до ст. 66 ч.1 КК України вірно відніс щире каяття у вчиненні кримінального правопорушення, повне відшкодування ним спричинених збитків потерпілим, а також вчинення кримінального правопорушення у неповнолітньому віці.

Тому, твердження ОСОБА_1 в апеляції про неврахування районним судом під час призначення йому покарання усіх обставин, не відповідає матеріалам провадження, оскільки районний суд у мотивувальній частині вироку надав їм належну оцінку (а. с. 249-250 - вирок суду).

Таким чином, колегія суддів вважає, що районний суд, беручи до уваги вищевказані обставини, які пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення з урахуванням також особи винного, вірно призначив ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 185 КК України, покарання нижче від найнижчої межі, встановленого санкцією вищевказаної статті Кримінального кодексу України, застосувавши при цьому вимоги ст. 69 КК України.

Що стосується посилань апелянта на те, що стягнення з нього витрат на проведення експертизи, яка проводилась не за його клопотанням є незаконним, не можуть бути взяті до уваги, оскільки згідно ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження (а.с. 67 - довідка), начальником відділу НДЕКЦ при УМВС у Чернівецькій області Балуком І.Г. було надано документально підтверджені витрати на залучення експерта, а саме, довідку про стягнення витрат на проведення судової товарознавчої експертизи в сумі 933, 66 гривень.

Таким чином, обставини справи судом було з'ясовано повно і об'єктивно. Будь-яких порушень норм кримінального процесуального права, які б вплинули на законність і обґрунтованість судового рішення по даній справі допущено не було.

Отже, підстав для зміни вироку районного суду, а також задоволення поданої ОСОБА_1 апеляційної скарги щодо призначення останньому покарання із застосуванням до нього вимог ст. 75 КК України, колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Чернівецької області, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а вирок Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 17 лютого 2015 року щодо неповнолітнього ОСОБА_1, обвинуваченого за ч.3 ст. 185 КК України - без змін.

На ухвалу суду може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Головуючий К. М. Семенюк

Судді С.О. Горецька

В.Т. Марчук

Копія вірна: суддя