Постанова № 44022398, 07.05.2015, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/8150/14-а

Провадження № 2-а/185/55/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2015 року

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі :

головуючого судді Перекопського М.М.,

при секретарі судового засідання Воротник В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Павлоградської міської ради Дніпропетровської області про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату соціальної допомоги,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2014 року позивач звернулась до суду з позовом до управління праці та соціального захисту населення Павлоградської міської ради Дніпропетровської області, в якому просить визнати неправомірними дії відповідача щодо нарахування та виплати їй допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку на доньку ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 за 2014 рік; зобов'язати відповідача призначити, зробити перерахунок, виплатити заборгованість, та сплачувати допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ст.15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" - починаючи з 01 липня 2014 року у розмірі прожиткового мінімуму для сімей віком до шести років щомісяця , до закінчення строку передбаченої законом виплати.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що вона перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Павлоградської міської ради Дніпропетровської області у зв'язку із народженням дитини - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1. Відповідачем виплачено позивачу допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у січні 2014 року - 16,77 грн., лютому-червні 2014 р. - по 130 грн. щомісячно. У відповідності до ст.15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" розмір такої допомоги мав дорівнювати прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років, та має виплачуватись до досягнення дитиною трирічного віку. Позивач зазначає, що визначення бюджетних видатків не може призводити до порушення прав людини і громадянина, зокрема щодо забезпечення рівня життя для осіб, які отримують соціальну допомогу. Тому просить задовольнити її позов.

Позивач у судове засідання не з'явилася, згідно наданої заяви просить суд про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує, просить позов задовольнити.

П

редставник відповідача у судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив, заяву про розгляд справи без його участі не надавав.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, повно та всебічно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач знаходиться на обліку у відповідача і з січня 2014 року позивачу призначено допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі 130 грн. щомісячно, у зв'язку із народженням дитини - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 /а.с.14,18/.

Як вбачається з заяви позивача від 07.05.2015 р., вона є особою, не застрахованою в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, що узгоджується з письмовими поясненнями відповідача та іншими матеріалами справи.

Постановою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 15 квітня 2015 року, яка набрала законної сили, було встановлено, що у січні та лютому 2014 року допомога по догляду за дитиною позивачу нараховувалась правомірно. Ухвалою суду від 07 травня 2015 року провадження по справі в частині вимог за січень, лютий 2014 року - закрито.

Провадження у справі в частині вимог за січень-лютий 2014 року закрито ухвалою суду від 07.07.2015р. Вирішуючи питання по суті позовних вимог за період з 01 березня 2015 року суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України Про державну допомогу сім'ям з дітьми №2811-XII від 21 листопада 1992 року встановлює гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім'ї, її доходів та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім'ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення.

Закон України Про державну допомогу сім'ям з дітьми № 2811-XII від 21 листопада 1992 року є спеціальним законом, що регулює правовідносини, пов'язані з призначення та виплатою державної допомоги на неповнолітніх дітей.

Частиною 1 статті 1 вказаного Закону встановлено, що громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.

Статтею 3 Закону України Про державну допомогу сім'ям з дітьми передбачено, що право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за цим Законом має особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною.

Статтею 15 Закону України Про державну допомогу сім'ям з дітьми від 21 листопада 1992 року № 2811-XII передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

До ст.15 Закону №2811-ХII вносились зміни, а дія статті зупинялась іншими Законами.

Так, Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" ст.15 Закону №2811-ХII викладено в наступній редакції: "Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень".

Проте, відповідно до Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" Розділ I цього Закону набирає чинності з 01.01.2008 року і діє по 31.12.2008 року.

Тобто до 1 січня 2008 року - дати набрання чинності Законом України від 28 грудня 2007 № 107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" - правовідносини щодо виплати допомоги регулювалися Законом № 2811-ХІІ, дія якого поширювалася на осіб, не застрахованих в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (стаття 13).

З 01.01.2009 року ст.15 Закону №2811-ХII відновила попередню редакцію, відповідно до якої допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Проте, ст. 46 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" встановлено, що у 2009 році допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" та Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" призначається і здійснюється в розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України. Аналогічним чином врегульовано спірні правовідносини у 2010 році ст.45 Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік".

При цьому Законом України "Про Державний бюджет України на 2012 рік" від 22 грудня 2011 року N 4282-VI та Законом України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" від 6 грудня 2012 року № 5515-VI, Законом України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" від 16 січня 2014 року № 719-VII, зміни до ст.15 Закону Про державну допомогу сім'ям з дітьми №2811-ХII не вносились, дія статті не зупинялась.

Отже, дії відповідача щодо призначення та виплати позивачу соціальної допомоги з 01 березня 2014 року по 30 червня 2014 року у розмірі меншому, ніж передбачено ст.15 Закону Про державну допомогу сім'ям з дітьми, є протиправними.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Позивачем не заявлялися вимоги про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок соціальної допомоги до 01 липня 2014 року, проте заявлено позовні вимоги про визнання протиправними дій відповідача в щодо призначення і виплати соціальної допомоги у 2014 році.

За таких обставин, з метою захисту прав позивача, суд вважає за необхідне зобовязати відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі, встановленому ст.15 Закону Про державну допомогу сім'ям з дітьми, з 01 березня 2014 року по 30 червня 2014 року.

Позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача призначити, зробити перерахунок і виплатити допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку починаючи з 01 липня 2014 року задоволенню не підлягають з огляду на наступне.

Пунктом 7 розділу ІІ Закону України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» у Законі України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" виключено розділ IV "Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку".

Зазначені зміни, згідно п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» набрали чинності з 01.07.2014р.

Таким чином, враховуючи, що з 01.07.2014р. у Законі України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» виключено розділ IV "Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку", який передбачав виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, підстави для виплати такої допомоги після 01 липня 2014 року відсутні.

Позивачем документально підтверджено судові витрати по оплаті судового збору, тому у відповідності до ч. 1 ст. 94 КАС України, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 6-14, 71, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення в Павлоградської міської ради Дніпропетровської області про визнання дій протиправними та зобовязання здійснити перерахунок допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Павлоградської міської ради Дніпропетровської області щодо виплати ОСОБА_1 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі меншому ніж передбачено діючим законодавством у період з 01 березня 2014 року по 30 червня 2014 року.

Зобовязати Управління праці та соціального захисту населення Павлоградської міської ради Дніпропетровської області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ст. 15 Закону України Про державну допомогу сім'ям з дітьми в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років на момент виплати, з 01 березня 2014 року по 30 червня 2014 року з урахуванням виплачених сум.

У задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати по оплаті судового збору в сумі 73 гривні 08 копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку сторонами, а також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки .

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови.

Суддя

ОСОБА_3

Згідно з оригіналом. Суддя М.М. Перекопський