Рішення № 44020026, 27.04.2015, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження №2/760/3271/15

Справа №760/5275/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 квітня 2015 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Усатової І.А

при секретарі - Мар'єві М.О.

розглянувши в відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Аеросвіт», про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, компенсаційних витрат на відрядження і середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з позовом до ПрАТ «Авіакомпанія «АЕРОСВІТ» та просила стягнути з відповідача нараховану, але невиплачену заробітну плату в сумі 17371,00 грн. та нараховані, але не виплачені компенсаційні витрати на відрядження в сумі 6381,82 грн.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що вона з 29.08.2011 року по 07.03.2013 року працювала у ПрАТ «Авіакомпанія «АЕРОСВІТ».

Наказом №797-ОС від 06.03.2013 року її було звільнено у зв'язку зі скороченням штату, відповідно до п.1. ст. 40 КЗпП України, з 07.03.2013 року.

Зазначає, що на день звільнення розрахунку з нею проведено не було.

Згідно довідки про доходи №3104 від 01.04.2013 року заборгованість по заробітній платі за період з грудня 2012 року по квітень 2013 року становить 14269,54 грн. Згідно довідки № 160 від 27.02.2013р. заборгованість по компенсаційним витратам на відрядження (добовим) становить 6381,82 грн.

Крім того, на підставі ст. 117 КЗпП України також просить стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 69525,00 грн. за період з 07.03.2013 по 01.03.2015.

На підставі викладеного просила позов задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги збільшила, та просила стягнути середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні, тобто з 01.03.2013р. по 27.04.2015р. у сумі 74301,25, стягнути заборгованість по заробітній платі та компенсаційних витратах на відрядження.

Відповідач в судове засідання свого представника не направив, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.

Суд, відповідно до ст.ст. 169, 224 ЦПК України вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у ній матеріалів у його відсутність, оскільки неявка відповідача не перешкоджає постановленню заочного рішення, проти чого не заперечував представник позивача.

Суд, врахувавши доводи представника позивача, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про часткове задоволення позову з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 12.04.2007 року позивача ОСОБА_2 на підставі наказу №1852-ОС, було прийнято на роботу до ПрАТ «Авіакомпанія «АЕРОСВІТ» на посаду бортпровідника відділу екіпажів пасажирської кабіни директорату сервісу пасажиру на борту ПС льотного комплексу.

10.11.2008 року наказом №272-ОС ОСОБА_2 було переміщено на ту ж посаду до директорату сервісу пасажиру на борту ПС льотного комплексу ПрАТ «Авіакомпанія «АЕРОСВІТ».

10.07.2012 року наказом №272-ОС позивачку було переміщено на ту ж посаду до департаменту сервісу пасажиру на борту ПС льотного комплексу ПрАТ «Авіакомпанія «АЕРОСВІТ».

06.03.2013 року позивачка була звільнена із займаної посади в ПрАТ «Авіакомпанія «АЕРОСВІТ» у зв'язку зі скороченням штату працівників (п. 1 ст. 40 КЗпП України), що підтверджується наказом №797-ОС від 06.03.2013 року.

Заборгованість з виплати заробітної плати за період з грудня 2012 року по березень 2013 року ОСОБА_2на час звільнення становить 14269.54 грн., що підтверджується довідкою про доходи від 01.04.2013 року за №3104.

Відповідно до ч. 1 ст. 115 КЗпП України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Згідно ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

У відповідності до ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Згідно ст.. 121 КЗпП України працівники мають право на відшкодування витрат на одержання інших компенсацій у зв'язку з службовим відрядженням.

Як вбачається з довідок про доходи № 3104 від 01.04.2013р. та № 160 від 27.02.2013р. заборгованість відповідача перед позивачем складає: по заробітній платі - 14269,54, по компенсаційним витратам на відрядження - 6381,82. Суд вважає за можливе стягнути дані суми з відповідача.

Що стосується розрахунку середньої заробітної плати за час затримки розрахунку при звільненні з 07.03.2013 по 27.04.2015, він підлягає частковому стягненню, виходячи з наступного розрахунку:

Згідно довідки про доходи № 3105 від 01.04.2013р., середньомісячна заробітна плата позивача на період звільнення складала 2873,53грн.

2873,53 грн. * 25 місяців (період з 07.03.2013р. по 07.04.2015р.) + 136,83(середня заробітна плата за 1 робочий день) * 14 (кількість робочих днів з 08.04.2015 по 27.04.2015), а всього 73753,87грн.., які суд вважає за необхідне стягнути з відповідача та задовольнити позов в цій частині частково за період з 07.03.2013 року по 27.04.2015 року.

Згідно ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Згідно ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього кодексу.

Згідно ч. 4 цієї ж статті доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Оскільки, факт наявності у відповідача заборгованості перед позивачем по виплаті заробітної плати, компенсаційних витрат на відрядження знайшов своє підтвердження в судовому засіданні, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі. Однак, слід зазначити, що позивачка просить стягнути заробітну плату в сумі 17371,00, згідно нарахування, вказуючи, що сплатить обов'язкові платежі у сумі 3101,46грн. сама, проте суд вважає за необхідне стягнути 14269,54 грн., тобто суму, що підлягає виплаті згідно довідки, наданої позивачем.

Згідно п. 2 ст. 367 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, з відповідача на користь держави підлягає стягненню сума судового збору в розмірі 944,05 грн., відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 115, 116, 117,121 КЗпП України, ст. ст. 10, 27-30, 57-60, 88, 174, 209, 212-214, 218, 367 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Аеросвіт» задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «АЕРОСВІТ», код ЄДРПОУ 20048090, на користь ОСОБА_2, ІПН НОМЕР_1 заборгованість по заробітній платі в сумі 14269,54 грн., компенсаційні витрати на відрядження в сумі 6381,82 та середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні в сумі 73753,87 грн.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «АЕРОСВІТ» 944,05грн.судового збору на користь держави.

Рішення в частині стягнення заробітної плати в межах місячної плати- 2873 грн 53 коп. піддати негайному виконанню.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня його отримання.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду м. Києва через суд першої інстанції.

Суддя: