Рішення № 4401897, 11.08.2009, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.08.09 Справа № 1/91-38-9/245

Суддя Ворожцов А.Г., розглянувши матеріали справи за позовом

Приватної фірми "Леол", м. Луцьк

до Приватного підприємства "РТС-Агро", с. Кримське Слов'яносербського р-ну Луганської області

про стягнення 5 879 грн. 64 коп.

в присутності представників сторін:

від позивача –не прибув,

від відповідача – не прибув

в с т а н о в и в:

суть спору: позивач, ПФ "Леол", звернувся з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача основний борг у розмірі 5297,0 грн., інфляційні втрати у розмірі 503,20 грн. та 3% річних –79,64 грн. за поставлений товар та судові витрати.

Заявою про уточнення (зменшення) розміру позовних вимог позивач просить стягнути з відповідача основний борг у розмірі 5297,0 грн., інфляційні втрати у розмірі 31,78 грн. та 3% річних –12,04 грн.

Оскільки позивач скористався своїм правом щодо зменшення розміру позову, наданим йому ч. 4 ст. 22 ГПК України, суд, вирішує цей спір з урахуванням вищевказаної заяви.

Позивач звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи за відсутності його представника.

Відповідач, ПП "РСТ-Агро", відзив на позовну заяву не надав, участь представника у судовому засіданні не забезпечив.

Зважаючи на те, що матеріали справи містять необхідні докази для об'єктивного розгляду спору, суд вважає за можливе розглянути справу у цьому судовому засіданні.

В обгрунтування позову позивач, з урахуванням заяви про уточнення (зменшення) розміру позовних вимог, посилається на факт поставки товару за видатковими накладними РН № 0005099 від 01.10.08 та РН № 0005211 від 08.10.08 (далі –товар) на загальну суму 5297,0 грн.

Відповідач отримав товар за довіреностями ЯПЕ № 495380 від 01.10.08 та ЯПЕ № 495382 від 08.10.08.

Оскільки відповідач не розрахувався за отриманий товар, позивач звернувся до нього з претензією від 26.03.09, яку відповідач відхилив.

На підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України позивачем нараховані інфляційні втрати у розмірі 31,78 грн. та 3% річних –12,04 грн. за час прострочення оплати.

Оцінивши матеріали справи, доводи представника позивача і надані докази, суд дійшов висновку про наступне.

За правилами ч. 2 ст. 175 ГК України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ст. 173 ГК України господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у т.ч. боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші…), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у т.ч. кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Судом встановлено, що позивач поставив відповідачу за видатковими накладними РН № 0005099 від 01.10.08 та РН № 0005211 від 08.10.08 товар на загальну суму 5297,0 грн.

Відповідач отримав товар за довіреностями ЯПЕ № 495380 від 01.10.08 та ЯПЕ № 495382 від 08.10.08.

За відсутності єдиного письмового договору термін оплати заборгованості за поставлену продукцію не було визначено, тому суд бере до уваги наявність листа-претензії з вимогою про сплату боргу у розмірі 5297,0 грн. (а.с. 18), яка отримана відповідачем 03.04.09 згідно з поштовим повідомленням про вручення (а.с. 16), оскільки відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України кредитор (позивач) має право вимагати його виконання у будь-який час, а боржник (відповідач) повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.

Таким чином вимога про стягнення боргу у розмірі 5297,0 грн. є законною та обґрунтованою.

Разом з тим, суд не погоджується з розрахунком інфляційних втрат та 3% річних, наданим до матеріалів справи (а.с. 34), оскільки він зроблений з дня відправлення претензії (26.03.09) до 01.05.09, а не з дня спливу 7-ми днів з дня її отримання відповідачем (03.04.09) у відповідності до ч. 2 ст. 530 ЦК України.

Правильними сумами інфляційних втрат та 3% річних є суми, розраховані з 10 квітня 2009 року по вказану позивачем дату –1 травня 2009 року, які повинні складати:

· інфляційні втрати –47,67 грн., однак позивач заявив до стягнення - 31,78 грн.

· 3% річних –9,58 грн.

Відсоток

Граничний строк оплати товару

Строк розрахунку річних

Кількість днів прострочки

Сума до сплати, грн.

Сума річних, грн.

3%

09.04.2009

01.05.2009

22

5297

9.58

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню частково з покладенням судових витрат на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Виходячи з викладеного та керуючись ст.ст. 47-1, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з відповідача, ПП "РТС-Агро", Луганська обл., Слов'яносербський р-н, с. Кримське, вул. Леніна, буд. 83, код 34969538, на користь позивача, ПП Леол", м. Луцьк, вул. Мисливська, 3/5, код 31398717, основний борг у розмірі 5297,0 грн., інфляційні втрати у розмірі 31,78 грн. та 3% річних –9,58 грн., разом –5338,36 грн., крім того, витрати зі сплати держмита –92,70 грн., інформаційно-технічні витрати –283,76 грн.

3. В решті позову –відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя А.Г.Ворожцов