Рішення № 4401797, 11.08.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.08.09 Справа№ 11/144

Господарський суд Львівської області у складі: судді Гутьєвої В.В.

при секретарі Габаковській Х.В.

розглянув матеріали справи за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Техпровід”, м.Запоріжжя

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства “Львівський локомотиворемонтний завод”, м.Львів

про стягнення 216 754,33 грн.

за участю представників:

від позивача: Тукмакова М.Ю. - представник

від відповідача: Брич Л.Б. –нач.юрбюро

Відповідно до ст.20 ГПК України представникам позивача та відповідача було роз’яснено право відводу судді. Відводу судді заявлено не було. На підставі ст. 22 ГПК України представникам сторін роз’яснено процесуальні права та обов’язки..

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Техпровід”, м.Запоріжжя до Відкритого акціонерного товариства “Львівський локомотиворемонтний завод”, м.Львів про стягнення 216 754,33 грн. Ухвалою від 07.07.2009 р. порушено провадження у справі № 11/144, позовну заяву прийнято до розгляду.

Ухвалою суду від 23.07.2009 р. розгляд справи за клопотанням відповідача відкладено на 11.08.2009 р.

Розпорядженням голови суду від 10.08.2009 р. справу № 11/144 передано для розгляду судді Гутьєвій В.В.

Представник позивача у судове засідання з’явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

28.07.2009 р. (отримано судом 06.08.2009 р.) позивач направив на адресу суду заяву про збільшення позовних вимог і просить стягнути з відповідача на користь позивача 208 064,52 грн. –основного боргу, 13 122,78 грн. –пені, 1 1797,33 грн. 3% річних, 3 329,00 грн. –втрат від інфляції, що відповідає вимогам ст. 22 ГПК України, заява підлягає прийняттю до розгляду і позов підлягає розгляду в межах заяви про збільшення позовних вимог.

Відповідач свого представника у судове засідання направив, надав суду відзив № 1842 від 10.08.2009 р. та посилаючись на економічну кризу просить суд стягнути тільки основний борг, відмовивши у стягненні втрат від інфляції, 3% річних та пені.

Вислухавши представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд встановив наступне.

23 лютого 2009 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Техпровід»та Відкритим акціонерним товариством «Львівський локомотиворемонтний завод» був укладений договір № ВЗК-09/101 ЮК, відповідно до умов якого позивач зобов'язується поставити та передати у власність відповідачу продукцію (товар), а відповідач - прийняти та оплатити цей товар на умовах вказаного договору.

На виконання своїх зобов'язань за даним договором позивачем було поставлено провід різних модифікацій на суму 208 064,52 грн. за видатковими накладними № 248 від 20.03.2009 р. на суму 143 769,96 грн. та № 283 від 26.03.2009 р. на суму 64 294,56 грн.

На момент звернення позивача з позовом до суду та розгляду справи вартість отриманого товару відповідач не сплатив.

При винесенні рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до вимог ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його в підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних із особистим, сімейним домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із характеру відносин сторін.

Статтею 692 ЦК України, яка регулює порядок оплати товару покупцем, встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцю повну ціну переданого товару.

Відповідно до п. 7.2 договору поставки, розрахунки за товар здійснюються протягом 60 календарних днів з моменту отримання товару замовником. Таким чином, граничний строк оплати поставленої продукції - 25.05.2009 року.

Згідно із ст. 193 Господарського кодексу України сторони повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а також кожна сторона повинна вживати всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання.

Аналогічне положення міститься й в ст. 526 ЦК України, якою передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Майнова відповідальність за несвоєчасне виконання сторонами зобов'язань за укладеним між позивачем та відповідачем договором поставки передбачена п. 11.2 наведеного договору, де, зокрема зазначено, що в разі порушення строків оплати замовник сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати. Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Крім сплати пені, передбаченої договором, відповідач також повинен здійснити сплату 3% річних від простроченої суми, відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України та погасити борг з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення.

Відтак вимоги позивача в частині основного боргу на суму 208 064,52 грн., 13 122,78 грн. - пені, 1 707,33 грн. –3 % річних, 3 329,00 грн. –втрат від інфляції є обгрунтованими, довденими матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Судові витрати необхідно віднести на відповідача відповідно до ст.49 ГПК України.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85, 115-117 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з відповідача: Відкритого акціонерного товариства “Львівський локомотиворемонтний завод” (79018, м.Львів, вул. Залізнична, 1А, код ЄДРПОУ 00740599) на користь позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Техпровід” (69096, м. Запоріжжя, вул.Каховська, 32, код ЄДРПОУ 31806384): 208 064,52 грн. –основного боргу, 13 122,78 грн. - пені, 1 707,33 грн. –3 % річних, 3 329,00 грн. –втрат від інфляції, 2 263,00 грн. –державного мита, 312,50 грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили

Суддя