Постанова № 4401284, 21.07.2009, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.07.2009 № 8/138

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ропій Л.М.

суддів: Кондратової І.Д.

Попікової О.В.

при секретарі:

За участю представників:

від позивача - Сергієнко Ю.П.- директор;

від відповідача - не викликався та не з’явився, про місце та час судового засідання повідомлений належним чином,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства Трест "Київміськбуд-1" ім. М.П.Загороднього

на рішення Господарського суду м.Києва від 21.05.2009

у справі № 8/138 (суддя Катрич В.С.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ревард"

до Відкритого акціонерного товариства Трест "Київміськбуд-1" ім. М.П.Загороднього

про стягнення 107864,45 грн.

Відповідачем 21.07 2009 подано клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги у зв’язку з неможливістю забезпечити участь представника в судовому засіданні через участь у розгляді справи в іншому суді.

Розглядом клопотання встановлено відсутність підстав для його задоволення, враховуючи наявність у матеріалах справи всіх необхідних документів для розгляду апеляційної скарги; ухвалою апеляційного господарського суду від 26.06.2009 представники сторін не викликались у судове засідання; керівник відповідача не був позбавлений права направити у судове засідання іншого представника; строк розгляду апеляційної скарги є обмеженим, тому клопотання залишається без задоволення.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.05.2009 у справі № 8/138 позов задоволено частково, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 82 337,50 грн. основного боргу, 6 966,61 грн. збитків від інфляції, 697,18 грн. трьох відсотків річних, 900,01 грн. державного мита, 98,45 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в іншій частині вимог про стягнення з відповідача основного боргу припинено провадження у справі; в іншій частині позову відмовлено.

Рішення мотивовано тим, що на підставі усної домовленості між сторонами з жовтня 2007р. позивачем були виконані роботи з надання спеціальної техніки та/ для виконання нею робіт для відповідача на його будівельних об’єктах, що підтверджується актами, складеними, підписаними та скріпленими печатками сторін; позивач направив відповідачу претензію з вимогою сплатити заборгованість; станом на день розгляду справи, позивач зазначив, що заборгованість відповідача перед позивачем становить 82 337,50 грн. основного боргу, що також визнається відповідачем; сторонами договір на виконання робіт (надання послуг) не укладався, тому підстави для стягнення з відповідача 537,00 грн. за порушення грошового зобов’язання відсутні; вимога позивача про стягнення з відповідача 5 783,62 грн. витрат на оплату послуг адвоката не підлягає задоволенню, оскільки документально не підтверджені; матеріалами справи підтверджена правомірність позовних вимог в частині стягнення 6 966,61 грн. збитків від інфляції, 697,18 грн. трьох відсотків річних.

Відповідач в апеляційній скарзі просить рішення Господарського суду міста Києва від 21.05.2009 у справі № 8/138 скасувати частково, з підстав неповного з’ясування обставин, що мають значення для справи, порушення та неправильного застосування норм матеріального права і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги частково, а в частині стягнення збитків від інфляції та 3% річних відмовити повністю, як необгрунтованих.

Підстави апеляційної скарги обгрунтовуються наступними доводами.

Заявник стверджує, що судом не досліджено та не надано правової оцінки розбіжностей в сумі заборгованості згідно із бухгалтерським обліком позивача та відповідача, а саме тому, що за даними позивача заборгованість становить 82 337,50 грн., а відповідача – 82 581,18 грн., тому, на думку заявника, прийняте рішення є необгрунтованим.

Заявник посилається на те, що позивачем надано у справу докази про сплату відповідачем всього коштів на загальну суму 183 336,30 грн. та у матеріалах справи наявні тільки 13 актів здачі-прийняття робіт на загальну суму 139 650,00 грн., тобто за наявними документами відповідач сплатив більше ніж вартість наданих послуг; судом не витребувано у сторін документи, що підтверджують загальну вартість наданих послуг, а прийнято рішення без дослідження всіх обставин справи та встановлення точної суми заборгованості.

Заявник стверджує про завищення розрахунку 3% річних та необгрунтованість періоду проведення розрахунку збитків від інфляції.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначав, що вважає рішення суду першої інстанції таким, що відповідає вимогам законодавства в частині стягнення основного боргу, відшкодування від інфляції та річних, щодо оплати послуг адвоката, та просить задовольнити дані позовні вимоги, що підтверджується договором про надання юридичних послуг № 1/12 від 17.12.2008, платіжним дорученням № 65 від 21.04.2009.

Відповідно до ухвали апеляційного господарського суду від 26.06.2009 позивачем надані докази.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, заслухавши представника позивача, враховуючи доводи відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів встановила наступне.

Протягом періоду з 30.05.2008 по 28.11.2008 позивачем були виконані для відповідача роботи (надані послуги), що підтверджено наявними у справі, скріпленими підписами обох сторін та відтисками їх печаток, актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) за №№ ОУ-0000345 від 30.05.08, -395 від 27.06.08, №№ ОУ-Н000668 від 12.09.08, -692 від 23.09.08., -723 від 30.09.08, -756 від 30.09.08, -770 від 30.09.08, -773 від 14.10.08, -774 від 14.10.08, -779 від 16.10.08, -806 від 20.10.08, -807 від 20.10.08, -933 від 28.11.08.

У позовній заяві позивач вказує, що виконані роботи (надані послуги) відповідачем оплачені частково, за актами №№ ОУ-0000345, -668, -Н-933, внаслідок чого заборгованість склала 107 337,50 грн. з ПДВ.

Позивачем пред’явлена відповідачу претензія від 22.12.2008 за № 69/08 з вимогами сплати заборгованості до 30.12.2008. Претензія одержана відповідачем 23.12.2008, про що свідчить відмітка про надходження кореспонденції.

Згідно із ч.ч.1 та 2 ст.193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ч.2 ст.530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час; боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Після порушення провадження у справі відповідачем перераховано позивачу суму боргу 25 000,00 грн. (а.с.73). Щодо решти суми заборгованості, то докази її сплати відповідачем, відсутні.

21.05.2009 позивачем у порядку ст.22 ГПК України подано доповнення та зміни до позовної заяви, у якому зменшено позовні вимоги щодо стягнення основного боргу до 82 337,50 грн. у зв’язку зі сплатою відповідачем 25 000,00 грн. 23.03.2009; збільшено розмір річних до суми 1 366,27 грн., вимагається стягнути інфляційні втрати у сумі 6 966,61 грн., збільшено розмір вимог про стягнення витрат на послуги адвоката до 5 783,52 грн.

Згідно із ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Враховуючи викладене, апеляційна інстанція погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги про стягнення основного боргу, інфляцйних втрат та річних є такими, що відповідають ст.193 ГК України, ст.ст.525, 526, 530, 546, 547, 549, 611, 625 ЦК України.

Щодо розрахунку суми річних, то апеляційна інстанція, перевіривши правильність розрахунку, дійшла висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог у цій частині у розмірі 1 131,53 грн., з огляду на те, що відповідно до заяви позивача про уточнення та зміни до позовної заяви, ним вимагається стягнути річні за період із 19.02. до 21.05.2009 у розмірі 829,27 грн. та 537,00 грн., що були заявлені у позовній заяві за період з 31.12.2008 до 19.02.2009.

Апеляційна інстанція не погоджується із висновком суду, що сума 537,00 грн.є пенею чи штрафом, адже у позовній заяві позивачем зазначається про стягнення цієї суми як 3% річних за період з 31.12.2008 до 19.02.2009 та у заяві про доповнення та зміни до позовної заяви позивачем до суми річних, нарахованих за наступні періоди, додано суму річних у розмірі 537,00 грн.

Згідно зі ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Позивачем матеріалами справи не підтверджено того, що ним понесено витрати на оплату послуг адвоката у справі № 8/138 у сумі 5 783,52 грн.

Як вбачається із платіжного доручення № 65 від 21.04.2009 позивачем сплачено ПП "Фахові технології" 5 000,00 грн. передоплати за юридичні послуги згідно із договором № 1/12 від 17.12.2008.

Згідно із договором № 1/12 на адвокатські (юридичні) послуги від 17.12.2008, укладеним між позивачем та Приватним підприємством "Фахові технології", останнє надає позивачу адвокатські (юридичні) послуги загального характеру, за які, як вбачається із розділу 4 цього договору, перераховується щомісячно, не пізніше 20 числа кожного місяця, сума 5 000,00 грн.

Наданий позивачем акт здачі – приймання робіт від 21.04.2009, який є додатком № 1 до договору від 17.12.2008, також містить загальний перелік послуг.

Таким чином, позивачем не доведено ані того, що ПП "Фахові технології" надавало послуги адвоката у справі № 8/138, ані того, що позивачем понесені витрати по оплаті послуг адвоката у справі № 8/138 саме у розмірі 5 000,00 грн.

Отже, підстави для задоволення позовних вимог у цій частині відсутні.

Із доводами апеляційної скарги немає підстав погодитись, зважаючи на викладене та такі обставини.

Згідно зі ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Отже, обов’язок доводити розмір заборгованості лежить не лише на позивачеві, а також і на відповідачеві, тому останній повинен був надати докази того розміру заборгованості, на який посилається, чого відповідачем не було зроблено. Також слід зазначити, що не стан бухгалтерського обліку сторін є доказом розміру боргу, а первинні документи, підтверджуючі надання послуг, виконання робіт та сплату грошових коштів.

Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Оскільки вимоги позивача грунтуються на перелічених у позовній заяві актах здачі-прийняття робіт (надання послуг), то у суду відсутня потреба у дослідженні інших господарських відносин сторін та витребовувати інші акти. Також із матеріалів справи не вбачається потреби у дослідженні інших господарських відносин сторін та підставу такої необхідності не зазначає і відповідач.

Твердження про те, що період нарахування річних та інфляційних втрат не зазначений у позовній заяві та доповненні до неї, не відповідає змісту позовної заяви та доповнення до позовної заяви, у яких вказані періоди таких нарахувань.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та наявність підстав для зміни рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 99 101, 103 – 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.У задоволенні апеляційної скарги відмовити.

2.Рішення Господарського суду міста Києва від 21.05.2009 у справі № 8/138 змінити, виклавши резолютивну частину в наступній редакції:

"Позов задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Трест "Київміськбуд-1" ім. М.П.Загороднього (04209, м. Київ, вул. Лебединська, 6, рах. № 260065426 в ВАТ АБ "Укргазбанк" у м. Києві, МФО 320478, код ЄДРПОУ 04012655) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ревард" (03124, м. Київ, вул. Василенка, 7-А, м. Київ, пр-т Возз’єднання, 10/1, оф. 50, р/р № 26000010000410 в ЗАТ "Кредит Європа Банк", МФО 380366, код ЄДРПОУ 34770204) 82 337,50 грн. основного боргу, 6 966,61 грн. інфляційних втрат, 1 131,53 грн. 3% річних, 1 078,75 грн. державного мита, 92,26 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та в дохід Державного бюджету України 77,95 грн. державного мита.

За позовом у частині вимог про стягнення 25 000,00 грн. основного боргу провадження у справі припинити.

В решті частини позову відмовити."

3. Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва.

4. Справу № 8/138 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Ропій Л.М.

Судді Кондратова І.Д.

Попікова О.В.

05.08.09 (відправлено)