Постанова № 44008347, 02.04.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2015 р. Справа № 804/3826/15

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізоване підприємство «Ліфтмаркетсервіс» до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

10.03.2015р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізоване підприємство «Ліфтмаркетсервіс» (далі ТОВ «СП «Ліфтмаркетсервіс», позивач), в якому просить визнати протиправним та скасувати повністю податкове повідомлення-рішення від 26.11.2014р. №0009641501.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 14.11.2014р. Новомосковською ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області проведено камеральну перевірку ТОВ «СП «Ліфтмаркетсервіс» з питання визначення правомірності формування залишку відємного значення та повноти декларування податкових зобовязань по декларації з ПДВ за вересень 2014 року, за результатами якої, податковий орган прийшов до висновку про завищення залишку відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (значення рядка 24 декларації) на 768079 грн. Позивач зазначає, що висновки, викладені в акті, щодо порушення п.п.200.1, 200.4, «а», «б» ст. 200 Податкового кодексу України є неправомірними, з тієї підстави, що всі вони ґрунтуються виключно на висновках акту перевірки № 453/222/35782781 від 18.10.2013р., наслідком якого є винесені контролюючим органом, податкові повідомлення-рішення які проходять процедуру оскарження, так само, як і всі попередні податкові повідомлення-рішення, що винесені за результатами попередніх камеральних перевірок. Зазначає, що висновки акта перевірки не створюють будь-яких перешкод для діяльності платника податків, а є особистою думкою посадових осіб податкового органу, що проводять перевірку, відносно поведінки платника податків. А винесені на підставі зазначеного акту перевірки податкові повідомлення-рішення оскаржуються, у встановленому Законом порядку, тому нараховані суми за цими податковими повідомленнями-рішеннями є неузгодженими. Посилання на акт попередньої перевірки і винесені на його підставі податкові повідомлення-рішення, як на підставу неправильного заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, є безпідставними та незаконними. Позивач зазначає, що податкове повідомлення-рішення від 26.11.2014р. №0009841501 винесено в той час як результати документальної позапланової виїзної перевірки, які стали підставою для висновків цієї камеральної перевірки, були оскаржені в судовому порядку, і було винесено судом рішення на користь позивача 16.06.2014р. Тобто, на час винесення оскаржуваного повідомлення-рішення, сума податкового зобовязання, яка визначена позивачу податковим органом, була неузгодженою. У звязку з цим у позивача був відсутній обовязок сплачувати визначену в податковому повідомленні-рішенні від 14.11.2013р. № НОМЕР_1 суму грошового зобовязання та відображати її у податковій звітності до дня набрання судовим рішенням законної сили за результатами його оскарження. Отже, і в формуванні податкової звітності за вересень 2014р. позивачем правомірно відображено суми відємного значення з податку на додану вартість в розмірі 768079 грн.

24.03.2015 р. представником Новомосковської ОДПІ подано до суду клопотання про здійснення у справі процесуального правонаступництва відповідача - Новомосковської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області на його правонаступника - Новомосковську ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області..

Представник позивача проти заміни відповідача не заперечував.

Відповідно до ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.

За таких обставин, усною ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду у звязку з реорганізацією органів державної служби здійснено заміну відповідача - Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на процесуального правонаступника - Новомосковську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

Відповідач подав письмові заперечення на позов, в яких зазначив, що за наслідками позапланової виїзної перевірки ТОВ «СП «Ліфтмаркетсервіс» з питань підтвердження правомірності заявленого відємного значення суми ПДВ по податковій декларації за липень 2013 року та правомірності визначення податку на додану вартість за червень 2013 року, серпень 2013 року (акт №453/222/35782781 від 18.10.2013) Новомосковською ОДПІ складено податкове повідомлення - рішення форми «В4» (про зменшення суми відємного значення (ряд.24 декларації)) від 14.11.2013 №0002502202 на суму 768079,00 грн. Враховуючи, що ТОВ «СП «Ліфтмаркетсервіс» триває оскарження податкового повідомлення-рішення, винесеного Новомосковською ОДПІ, в Дніпропетровському апеляційному адміністративному суді, сум завищення залишку відємного значення, які встановлені в ході основної перевірки, тому позивач не має права на формування податкової звітності по рядку 24 декларації з ПДВ до закінчення оскарження. Отже, права та обовязки платника податків щодо використання цієї суми у наступних податкових періодах виникають лише після набрання законної сили рішенням суду. У звязку з чим, позивачем порушено пункти 200.1, 200.4. «а», «б» статті 200 ПКУ, підпункт 4.6.7 пункту 4.6.7 розділу V Порядку №1492, чим завищено залишок відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (значення рядка 24 декларації) на суму 768079,00 грн.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги та доводи підтримав.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, звернувся до суду із клопотанням про розгляд справи без його участі.

Згідно ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За таких обставин, суд вирішив розглянути справу у письмовому провадженні.

Судом встановлено, що ТОВ «СП «Ліфтмаркетсервіс» 16.04.2008р. зареєстровано Виконавчим комітетом Новомосковської міської ради, перебуває на обліку в органах державної податкової служби з 17.04.2008р., станом на дату розгляду справи перебуває на обліку у Новомосковській ОДПІ.

14.11.2014р. старшим державним ревізором-інспектором відділу контролю за декларуванням ПДВ управління оподаткування та контролю обєктів та операцій ОСОБА_2 на підставі п.200.10 ст.200 розділу V Податкового кодексу України, в порядку ст.76 розділу ІІ Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку з питань правомірності формування залишку відємного значення та повноти декларування податкових зобовязань по декларації з ПДВ за вересень 2014 року ТОВ «СП «Ліфтмаркетсервіс», за результатами якої складено акт від 14.11.2014р. за № 498/151/35782781.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ «СП «Ліфтмаркетсервіс» п.п.200.1, 200.4, «а», «б» ст. 200 Податкового кодексу України, п.п.4.6.7 п.4.6 р.V Порядку №1492, по декларації за вересень 2014 року завищено залишок відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (значення рядка 24 декларації) на 768079 грн.

На зазначений акт від 14.11.2014р. № 498/151/35782781 позивач подав заперечення, за результатами розгляду яких, Новомосковською ОДПІ листом від 25.11.2014р. № 16652/10/04-08-15-01-206 відмовлено в їх задоволенні.

26.11.2014р. на підставі акту перевірки від 14.11.2014р. за № 498/151/35782781, Новомосковською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_2, яким позивачу зменшено розмір відємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 768079,00 грн.

05.01.2015р. ТОВ «СП «Ліфтмаркетсервіс» звернулось до Державної фіскальної служби України зі скаргою на вказане податкове повідомлення-рішення, за результатами розгляду якої, Державною фіскальною службою України прийнято рішення від 24.02.2015р. №3959/6/99-99-10-01-04-25 про залишення податкового повідомлення-рішення від 26.11.2014р. № НОМЕР_2 без змін, а скаргу платника податків без задоволення.

Акт перевірки від 14.11.2014р. № 498/151/35782781 свідчить, що перевірку проведено з урахуванням актів перевірки № 453/222/35782781 від 18.10.2013р. та № 384/151/35782781 від 15.10.2014р.

Відповідно до п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового Кодексу України (надалі - ПК України) органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим кодексом України.

Відповідно до п. 75.1, п. 75.1.2 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Матеріали справи свідчать, що у період з 01.10.2013р. по 11.10.2013р. Новомосковською ОДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «СП «Ліфтмаркетсервіс» з питань підтвердження правомірності заявленого відємного значення суми ПДВ по податковій декларації за липень 2013р. та правомірності визначення податку на додану вартість за червень 2013р., серпень 2013р., за результатами якої складено акт №453/222/35782781 від 18.10.2013р.

В акті перевірки від 18.10.2013р. податковим органом встановлено порушення пп. 14.1.36 ст. 14, пп.139.1.9 п. 139.1 ст.139, абз. 3 п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, а саме: позивачем завищено значення рядка 24 податкової декларації з ПДВ за липень 2013 р. на суму 768079,00 грн. та занижено податок на додану вартість на загальну вартість 70091,00 грн., в тому числі: за вересень 2011 р. 743,00 грн., за жовтень 2011 р. 9192,00 грн., за листопад 2011 р. 2014,00 грн., грудень 2011 р., - 5654,00 грн., за жовтень 2012 р. 9256,00 грн., за січень 2013 р. 1607,00 грн., за лютий 2013 р. 10229,00 грн., за березень 2013 р. 10335,00 грн., квітень 2013 р. 11146,00 грн., травень 2013 р. 9915,00 грн.; пп.49.18.1 п.49.1 ст. 49, п.203.1 ст. 203 Податкового кодексу України, а саме: не надані податкові декларації з податку на додану вартість за червень 2013 р. та серпень 2013 р.

На підставі акту перевірки №453/222/35782781 від 18.10.2013р., Новомосковською ОДПІ прийняті податкові повідомлення-рішення від 14.11.2013 р. № НОМЕР_1 на суму 768079 грн.; № НОМЕР_3 на суму 87614 грн.; № НОМЕР_4 на суму 170 грн.; № НОМЕР_5 на суму 1020 грн.

31.01.2014р. Новомосковською ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення №0000822202, яким підприємству збільшено грошове зобовязання по податку на додану вартість на 170,00 грн. (штрафні санкції).

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.06.2014р. у справі №804/6871/14 визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Новомосковської ОДПІ №0002502202, №0002512202, №0002522202 від 14.11.2013 р., №0000822202 від 31.01.2014р.

Відповідно до п.56.1 ст.56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Згідно п.56.15 ст.56 ПК України скарга, подана із дотриманням строків, визначених пунктом 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження.

Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Відповідно до п.56.16 ст.56 ПК України днем подання скарги вважається день фактичного отримання скарги відповідним контролюючим органом, а в разі надсилання скарги поштою - дата отримання відділенням поштового зв'язку від платника податків поштового відправлення із скаргою, яка зазначена відділенням поштового зв'язку в повідомленні про вручення поштового відправлення або на конверті.

Згідно п. 56.17 ст.56 ПК України процедура адміністративного оскарження закінчується:

-днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у зазначений строк;

-днем отримання платником податків рішення відповідного контролюючого органу про повне задоволення скарги;

-днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику;

-днем звернення платника податків до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань, що оскаржувались.

День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.

Відповідно до п.56.18 ст.56 ПК України, з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.

Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Згідно п.57.3 ст.57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до п. 200.1 ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно п.200.4 ст.200 ПК України при відємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а)враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б)або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації.

Відповідно до підпункту 4.6.4 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Мінфіну від 25.11.2011р., № 1492 (який був чинний на час виникнення податкових зобов'язань: червень-серпень 2013р., акт перевірки від 18.10.2013р. №453/222/35782781), якщо в наступному звітному податковому періоді різниця між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту з урахуванням залишку такого від'ємного значення минулого звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, має від'ємне значення (рядок 22 декларації), до декларації 0110 подається (Д2) (додаток 2).

17.10.2014р. позивачем подано до Новомосковської ОДПІ звітну податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2014 року, якою визначено позитивне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту поточного звітного періоду у сумі 14422 грн. (рядок 18), залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту поточного звітного періоду у сумі 807669 грн. (рядок 21) та залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації) на суму 793247 грн.

Як вбачається з акту перевірки від 14.11.2014р. № 498/151/35782781, податковий орган вказує на порушення платником податку Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, зокрема, в рядку 21.3 декларації за вересень 2014 року не відображено зі знаком «-» суму зменшення залишку від'ємного значення в сумі 768 079 грн. за наслідком позапланової виїзної перевірки.

В ході судового розгляду судом встановлено, що фактичною підставою для зменшення позивачу розміру відємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 768079,00 грн. згідно з податковим повідомленням-рішенням від 26.11.2014р. №0009641501, з приводу правомірності якого виник спір, стали висновки акту перевірки №453/222/35782781 від 18.10.2013р., на підставі якого відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.11.2013р. № НОМЕР_1 на суму 768079,00 грн.

Вказане повідомлення-рішення позивачем оскаржено в судовому порядку.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.06.2014р. у справі №804/6871/14 визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 14.11.2013р. № НОМЕР_1.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.03.2015р. у справі №804/6871/14 постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.06.2014р. залишена без змін.

Таким чином, приймаючи до уваги висновок суду про протиправність прийнятого податкового повідомлення-рішення від 14.11.2013р. № НОМЕР_1, що прийняте на підставі акту №453/222/35782781 від 18.10.2013р., не є таким, що ґрунтується на нормах закону податкове повідомлення-рішення від 26.11.2014р. №0009641501, яким зменшено розмір відємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 768079,00 грн.

Разом з тим, суд зазначає, що сума податкового зобовязання визначена податковим повідомленням-рішенням від 14.11.2013р. № НОМЕР_1, з огляду на зроблені за результатами перевірки в акті №453/222/35782781 від 18.10.2013р. висновки є неузгодженим до набрання законної сили рішенням суду, зважаючи на положення п.56.18 ст.58 Податкового кодексу України.

Отже, суд дійшов висновку, що у позивача у період вересень 2014 року був відсутній обов'язок відображати зі зменшенням визначену у податковому повідомленні - рішенні від 14.11.2013р. № НОМЕР_1 суму від'ємного значення до дня набрання судовим рішенням законної сили за результатами їх оскарження у справі № 804/6871/14 від 16.06.2014 року.

У зв'язку із наведеним доводи податкового органу про використання позивачем суми від'ємного значення з податку на додану вартість у наступних податкових періодах лише після набрання законної сили судових рішень є необґрунтованими.

Згідно ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи, що податкова без достатніх на те правових підстав зменшила розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 768079,00 грн., суд дійшов висновку, що позовні вимоги про скасування податкового повідомлення - рішення від 26.11.2014р. №0009641501 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 11, 14, 69, 70, 71, 86, 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізоване підприємство «Ліфтмаркетсервіс» до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 26.11.2014р. № НОМЕР_2, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Спеціалізоване підприємство «Ліфтмаркетсервіс» зменшено розмір відємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 768079,00 грн.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя

ОСОБА_1