Рішення № 4400832, 22.07.2009, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" липня 2009 р.

Справа № 10/100-09-2553

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ергопак»

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Наталка –Трейд»

про стягнення 81702, 53 грн.

Суддя Смелянець Г.Є.

за участю представників сторін

від позивача: Геєць Г.В. за довіреністю від 01.01.2009р.

від відповідача: не з’явився

Суть спору: ТОВ «Ергопак» звернулося до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з ТОВ «Наталка-Трейд»81702,53 грн. боргу за товар, що поставлений позивачем на підставі укладеного з відповідачем договору поставки від 24.05.2007р. №Ю-838.

Відповідач у судове засідання не з’явився, відзив на позов і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову до суду не надав, а також не надав жодних клопотань про перенесення розгляду справи. Між тим, оскільки про час і місце судового засідання відповідач повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, господарський суд визнав за можливе розглянути дану справу за відсутністю відповідача у судовому засіданні, а також в силу вимог ст.75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, а також дослідивши документи, які додатково надані позивачем на вимогу суду, суд встановив:

24.05.2007р. між ТОВ «Ергопак»(постачальник, позивач) і ТОВ «Наталка-Трейд»(покупець, відповідач) укладений договір поставки №Ю-838 із протоколом розбіжностей в редакції позивача, згідно з яким, позивач зобов’язується поставляти і передавати у власність відповідача по його заявкам, а відповідач зобов’язується приймати і оплачувати якісні продовольчі і/або непродовольчі товари.

Згідно з розділом 2 договору, в якому встановлені зобов’язання сторін, позивач зобов’язався поставляти товар в адрес відповідача відповідно до його заявок в строго встановлені договором строки (п.2.1.1.); після одержання заявки забезпечувати доставку і належну передачу уповноваженій особі товару по місцю знаходження складу (торговельної точки) відповідача, оформлювати вантажні і супровідні документи на товар (п.2.1.2.). Водночас відповідач зобов’язався здійснювати розвантаження поставленого товару на своєму складі (п.2.2.1.); підписувати вантажні і супровідні документи на товар. Вказані документи підписуються уповноваженим співробітником відповідача (п.2.2.2.); своєчасно здійснювати оплату за одержаний товар в порядку, передбаченому договором (п.2.2.3.).

У п.5.5. договору, із врахуванням протоколу розбіжностей до договору в редакції позивача, встановлено, що товар, який поставляється по даному договору підлягає оплаті в порядку відстрочення платежу на протязі 45 календарних днів з моменту фактичної передачі товару на склад відповідача.

Згідно з розділом 4 договору, в якому встановлені умови поставки товару, доставка товару здійснюється силами і за рахунок позивача на умовах DDU «поставка склад відповідача в редакції правил Інкотермс, 2000р. (п.4.5.); приймання-передача товару відповідачу здійснюється на підставі накладних, які підписуються у двох екземплярах представниками обох сторін, які мають належні повноваження (п.5.5.).

У п.7.1. договору встановлено, що договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2007р., а відповідно до умов п.7.3. договору у разі відсутності заяви однієї із сторін про зупинення, зміну умов або припинення договору за один місяць до закінчення його дії, від вважається пролонгованим на той же строк і тих же умовах, які були передбачені даним договором.

Згідно з умовами п.9.6. договору, договір являється дійсним з протоколом розбіжностей в редакції позивача.

Додатком №1 до цього договору є завірені примірники відтисків штампів, печатей і підписів матеріально відповідальних осіб, що уповноважені приймати матеріальна цінності на виконання умов договору.

Також господарським судом встановлено, що на протязі місяця після 31.12.2007р., тобто після закінчення строку дії укладеного між сторонами договору поставки, сторони не заявляли про зупинення, зміну, або припинення цього договору, а відтак, даний договір є дійсним на момент розгляду справи.

Більш того господарським судом встановлено, що на виконання умов укладеного між сторонами договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 85382,56 грн., а саме з 30.09.2008р. по 26.12.2008р. позивач поставив відповідачу товар на суму 40054,50 грн. та з 09.01.2009р. по 28.01.2009р. на суму 45328,03 грн., що підтверджується відповідними видатковими накладними, які з боку відповідача підписані уповноваженими представниками та засвічені печатками та штампами відповідача, відтиски яких наведені у Додатку №1 до договору.

Водночас відповідач за поставлений позивачем товар розрахувався частково в сумі 2000 грн., що підтверджується витягом з банківського рахунку позивача за 17.02.2009р. та 04.01.2009р. між сторонами проведено залік зустрічних однорідних вимог на суму 1680 грн., що підтверджується відповідним договором про залік зустрічних однорідних вимог.

В подальшому між сторонами проведено звірку розрахунків та складено і підписано акт звірки розрахунків, згідно з яким, станом на 16.03.2009р. заборгованість відповідача за поставлений позивачем товар становить 81702,53 грн.

Оскільки відповідач не розрахувався з позивачем за поставлений товар, останній звернувся до суду з даним позовом про стягнення боргу в сумі 81702,53 грн.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного:

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов’язків є договір, а в силу ч.1 ст.629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність,зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницької діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Водночас вимогами ч.2 ст.712 ЦК України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін, а в силу вимог ч.1 ст.692 ЦК України, покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як вище встановлено господарським судом, між сторонами у справі укладено договір поставки із протоколом розбіжностей, згідно з яким, позивач зобов’язався поставити і передати у власність відповідача по його заявкам товар, а відповідач зобов’язався прийняти і оплатити цей товар в порядку відстрочення платежу на протязі 45 календарних днів з моменту фактичної передачі товару на склад відповідача.

Матеріалами справи також встановлено, що позивач належним чином виконав умови укладеного між сторонами договору поставки та у період з 30.09.2008р. по 28.01.2009р. включно поставив відповідачу товар на загальну суму 85382,56 грн., що підтверджується відповідними видатковими накладними, які з боку відповідача підписані уповноваженими представниками останнього та засвічені печатками та штампами відповідача, відтиски яких наведені у Додатку №1 до договору. При цьому жодних заперечень щодо поставки позивачем товару на вказану суму відповідач до суду не надав.

Разом з тим матеріали справи свідчать, що за поставлений позивачем товар відповідач розрахувався частково в сумі 2000 грн. та 04.01.2009р. між сторонами проведено залік зустрічних однорідних вимог на суму 1680 грн.

Таким чином обставини справи свідчать, що заборгованість відповідача за поставлений позивачем товар становить 81702,53 грн. і жодних заперечень щодо наявності цього боргу, а тим більш доказів, що спростовують його наявність відповідач до суду не надав.

При цьому опосередкованим доказом, який свідчить про наявність боргу відповідача є підписаний між сторонами акт звірки розрахунків, згідно з яким, станом на 16.03.2009р. борг відповідача становить 81702,53 грн.

Відповідно до вимог ч.1 ст.526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов’язань містяться і у ч.ч.1,7 ст.193 ГК України.

З огляду на вищевикладене господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість і правомірність позовних вимог, а отже, і їх задоволення.

Відповідно до ст.44, 49 ГПК України судові витрати позивача по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача у справі.

Керуючись ст.ст. 44, 49, ст.ст. 82–85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ергопак» задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Наталка –Трейд»(65049, м. Одеса, вул. Фонтанська дорога,67, корп. А, код ЄДРПОУ 33387136, п/р 26007247771 в ВАТ «Морський транспортний банк», МФО 328168) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ергопак» (08150, Київська область, м. Боярка, вул. 40 років Жовтня,36, а/с 349, код ЄДРПОУ 31364122, п/р 260053010290 в КБ «Актив-Банк»м. Київ, МФО 300852) основний борг в сумі 81702 (вісімдесят одна тисяча сімсот дві) грн. 53 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 817 (вісімсот сімнадцять) грн. 02 коп., витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 315 (триста п'ятнадцять) грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення підписане 24 липня 2009 року.

Суддя Смелянець Г.Є.