Рішення № 4400553, 28.07.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 18/291

28.07.09

За позовом ЗАТ «Сталкер Компані»;

До ПП «Катан»;

Про стягнення 18 509,70 грн.

Суддя Мандриченко О.В.

Представники

Від позивача: Кузуб С.П., представник, довіреність №110/12 від 10.12.2008 р.;

Від відповідача: не з'явились;

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.06.2009 р. порушено провадження у справі №18/296, справа призначена слуханням на 02.07.2009 р.

Справа, в порядку статті 77 ГПК України, була відкладена слуханням з 02.07.2009 р. до 28.07.2009 р., про що господарським судом винесена відповідна ухвала від 02.07.2009 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача 18 509,70 грн. основного боргу, 186,00 грн. витрат по сплаті держмита та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з мотивів, вказаних у позовній заяві.

У судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач —Приватне підприємство «Катан», повноважних представників в судове засідання не направив, відзив на позов не надав, позовні вимоги по суті не заперечив. Керуючись статтею 75 ГПК України, господарський суд вважає за можливе розглянути справу і вирішити спір по суті за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

Матеріали справи свідчать про те, що позивачем на користь відповідача була поставлена продукція на загальну суму 19 509,70 грн., що підтверджується видатковими накладними:

—№СТ-00001724 від 19.06.2008 р. на суму 1 534,98 грн.;

—№СТ-00002010 від 24.07.2008 р. на суму 5 358,30 грн.;

—№СТ-00002031 від 25.07.2008 р. на суму 1 227,18 грн.;

—№СТ-00002073 від 30.07.2008 р. на суму 6 030,94 грн.;

—№СТ-00002230 від 14.08.2008 р. на суму 5 358,30 грн.

Факт одержання продукції відповідачем підтверджується довіреностями останнього:

—серії ЯПД №728611 від 19.06.2008 р.;

—серії ЯПД №728614 від 24.07.2008 р.;

—серії ЯПД №728614 від 25.07.2008 р.;

—серії ЯПД №728614 від 25.07.2008 р.;

—серії ЯПД №728617 від 14.08.2008 р.

Згідно з частиною 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Частиною 2 статті 205 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин, для якого законом не встановлена обов’язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Як визначено частиною 1 статті 181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Вищезазначені документи свідчать про те, що між сторонами були укладені угоди.

Відповідач не виконав свої зобов’язання за угодами, поставлену позивачем продукцію оплатив частково, тим самим заборгувавши останньому 18 509,70 грн.

Як визначено абзацом 1 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарюванні та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Як визначено пунктом 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Вина відповідача повністю підтверджена дослідженими доказами та матеріалами справи.

Враховуючи ту обставину, що відповідач позовні вимоги належними та допустимими засобами доказування не спростував, а наявні в матеріалах справи документи свідчать про безспірність та обґрунтованість позовних вимог позивача, вимоги останнього підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,—

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Катан»(інд. 04074, м. Київ, вул. Вишгородська, 50-а, кв. 60, код ЄДРПОУ 30375175) на користь Закритого акціонерного товариства «Сталкер Компані»(юридична адреса: інд. 04050, м. Київ, вул. Мельникова, 12; фактична адреса: інд. 04212, м. Київ, вул. Зої Гайдай, 12/10, кв. 129; код ЄДРПОУ 23389489) 18 509 (вісімнадцять тисяч п’ятсот дев'ять) грн. 70 коп. заборгованості, 186 (сто вісімдесят шість) грн. витрат по сплаті держмита та 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя

О.В. Мандриченко