Рішення № 4399688, 15.07.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 54/188

15.07.09

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельна

компанія Максімус"

до Корпорації "Альтіс-Холдинг"

про стягнення 220 139,89 грн.

Суддя Демченко Т.С.

Представники:

від позивача Кириченко Н.С., за дов. б/н від 30.06.2009 р.

від відповідача Ковчак О.В., за дов. б/н від 10.03.2009 р.

У судовому засіданні 15.07.2009 р. за згодою представників сторін відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом до Корпорації "Альтіс-Холдинг" про стягнення 142 760,98 грн. основного боргу, 12 892,26 грн. пені, 55 410,25 грн. інфляційних втрат та 9 076,40 грн. процентів річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не оплатив роботи, виконані позивачем за договором № 133/16-Т-05 від 23.06.2006 р. та додатковими угодами № 1 від 24.07.2006 р., № 2 від 19.09.2006 р., № 3 від 22.12.2006 р., № 4 від 12.01.2007 р. та № 5 від 15.02.2007 р.

Ухвалою суду від 29.05.2009 р. порушено провадження у справі № 54/188, розгляд справи призначено на 24.06.2009 р.

У судове засідання 24.06.2009 р. представник відповідача не з’явився, витребуваних документів суду не надав, про причини неявки не повідомив, у зв’язку з чим розгляд справи відкладено на 15.07.2009 р.

У поданому відповідачем відзиві на позовну заяву відповідач просить суд зменшити розмір неустойки та відстрочити виконання судового рішення у зв’язку зі скрутним фінансовим становищем.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, суд

ВСТАНОВИВ:

23.06.2006 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельна компанія "Максімус" та Корпорацією "Альтіс-Холдинг" було укладено договір підряду № 133/16-Т-05 (надалі –договір), відповідно до умов якого позивач, як підрядник, взяв на себе обов’язок виконати комплекс робіт по улаштуванню бетонної підлоги з ущільненим верхнім шаром Блоку № 1 відповідно до Технічного завдання на об’єкті "Квартал об’єктів обслуговування багатофункціонального призначення з паркінгом та об’єктами житлової забудови" на перехресті вулиць Героїв праці та Барабашова у м. Харкові у строки, передбачені договором, та передати відповідачу шляхом підписання акту прийому повного комплексу виконаних робіт по договору відповідно до вимог даного договору (ст. 1 договору).

Згідно з п. 2.1. договору загальна вартість робіт становить 996 000,00 грн.

У подальшому у зв’язку зі збільшенням об’єму робіт та вартості матеріалів (бетону), сторони підписали додаткові угоди до договору № 1 від 24.07.2006 р., № 2 від 19.09.2006 р., № 3 від 22.12.2006 р., № 4 від 12.01.2007 р. та № 5 від 15.02.2007 р. (надалі –додаткові угоди), відповідно до яких загальна вартість договору була збільшена до 1 552 053,97 грн.

Порядок прийняття виконаних робіт передбачений п.п. 4.3.-4.5. договору, відповідно до яких облік виконаних робіт здійснюється на підставі актів виконаних робіт та довідки про вартість виконаних робіт за формою КБ-3, які надаються позивачем відповідачу не пізніше 25 числа звітного місяця і підписуються сторонами щомісяця. Відповідач зобов’язаний прийняти виконані роботи протягом 10 календарних днів або надати мотивовану відмову у письмовій формі із зазначенням причин, що перешкоджають прийняттю робіт.

Позивач виконав передбачені договором роботи у повному обсязі, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами виконаних робіт № 1 та № 2 за серпень 2006 р., № 1 за вересень 2006 р., актом № 1 за січень 2007 р., актом № 1 за березень 2007 р. та довідками про вартість виконаних підрядних робіт ф. КБ-3 на загальну суму 1 408 498,19 грн.

Вищезазначені акти виконаних робіт та довідки підписані уповноваженими представниками позивача і відповідача та скріплені печатками юридичних осіб позивача та відповідача.

Таким чином, факт виконання позивачем робіт, передбачених договором та додатковими угодами, документально підтверджений, а тому вважається судом доведеним.

Пунктом 4.2. договору передбачено, що відповідач сплачує позивачу передплату у розмірі 553 200,00 грн. у такому порядку: 30% від вартості робіт - протягом 5-ти банківських днів з дати підписання договору, 70% від вартості матеріалів - протягом 3 банківських днів з дати підписання договору.

Положеннями п. 4.8.1. Договору та п. 1.3. додаткових угод передбачено, що оплата здійснюється протягом 5-ти банківських днів з дати підписання акту виконаних робіт та довідки про вартість виконаних робіт за формою КБ-3.

Таким чином, відповідач повинен був оплатити вартість підрядних робіт, прийнятих за вище визначеними актами виконаних робіт, до 6 квітня 2007 року.

Згідно з п. 4.8.2. договору та п. 1.4. додаткових угод для забезпечення гарантійних зобов’язань перед Замовником оплата в розмірі 10% від вартості робіт (за виключенням вартості матеріалів) здійснюється відповідачем через 60 календарних днів після підписання акту прийому-передачі виконаних робіт по Договору.

З огляду на зазначене, відповідач повинен був здійснити виплату грошових коштів, які були утримані відповідачем в якості забезпечення гарантійних зобов’язань позивача, у строк до 30 травня 2007 року.

Проте відповідач виконані роботи оплатив частково, перерахувавши позивачеві авансовий платіж у розмірі 553 200,00 грн. відповідно до п. 4.2. договору та 1 265 737,21 грн. за період з 23.10.2006 р. по 31.05.2007 р., що підтверджується наявними в матеріалах справи виписками з банківського рахунку позивача.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір та додаткові угоди до нього, як його невід’ємні частини, є договором підряду.

Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно зі ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов’язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Як свідчать матеріали справи, відповідач не виконав свого обов’язку по оплаті підрядних робіт, у зв’язку з чим у нього утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 142 760,98 грн., що також підтверджується актом звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2006 р. по 13.05.2009 р.

За таких умов, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у сумі 142 760,98 грн.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з приписами ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Штрафними санкціями відповідно до ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою відповідно до ст. 549 ЦК України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню за період з 06.04.2007 р. по 28.04.2007 р. у розмірі 12 892,26 грн., обґрунтовуючи свої вимоги посиланням на п. 11.4. договору, яким передбачено, що у випадку прострочення строків оплати виконаних робіт відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченого в строк платежу за кожен день прострочки.

Позовні вимоги про стягнення пені підлягають частковому задоволенню за період з 06.04.2007 р. по 06.10.2007 р. (184 дні) у сумі 11 646,77 грн. за нижченаведеним розрахунком суду:

Сума боргу (грн.)

Період прострочення

Кількість днів прострочення

Розмір облікової ставки НБУ

Сума пені за період прострочення

198 353,71

06.04.07 - 28.04.07

23

08,5 %

2 124,83

98 353,71

29.04.07 - 31.05.07

33

08,5 %

1 511,68

142 760,98

01.06.07 - 06.10.07

128

08,0 %

8 010,26

Всього

11 646,77

Позивач також просить стягнути з відповідача 55 410,25 грн. інфляційних втрат за період з 06.04.2007 р. по 28.02.2009 р. та 9 076,40 грн. процентів річних за період з 06.04.2007 р. по 21.04.2009 р.

Виходячи зі змісту ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Період заборгованості

Сума боргу (грн.)

Середній індекс інфляції за період?

Інфляційне збільшення суми боргу?

06.04.2007 - 28.04.2007

198 353,71

1,000

0,00

01.05.2007 - 02.06.2007

98 353,71

1,006

590,12

01.06.2007 - 28.02.2009

142 760,98

1,461

65 812,81

66 402,93

Згідно з розрахунком суду розмір інфляційних втрат становить 66 402,93 грн. Оскільки клопотань про вихід за межі позовних вимог відповідно до ст. 83 ГПК України позивачем не заявлено, позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат підлягають задоволенню у сумі 55 410,25 грн. за розрахунком позивача.

Позовні вимоги про стягнення процентів річних підлягають частковому задоволенню у сумі 8 749,78 грн. за нижченаведеним розрахунком суду:

Сума боргу (грн.)

Період прострочення

К-ть днів прострочення

Розмір

процентів

сума процентів

198 353,71

06.04.2007 - 28.04.2007

23

3 %

374,97

98 353,71

29.04.2007 - 31.05.2007

33

3 %

266,77

142 760,98

01.06.2007 - 21.04.2009

691

3 %

8 108,04

8 749,78

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач не надав доказів повної оплати виконаних робіт та не навів підстав для звільнення від обов’язку їх оплатити, а також не надав жодних доказів скрутного фінансового становища.

З урахуванням викладених вище фактичних обставин, наявних у матеріалах справи письмових доказів, наданих представниками сторін пояснень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в загальній сумі 218 567,78 грн.

Відповідач у поданому відзиві просить суд відповідно до ст. 83 ГПК України зменшити розмір неустойки та відстрочити виконання судового рішення у зв’язку зі скрутним фінансовим становищем.

Згідно з ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Враховуючи, що розмір пені у сумі 11 646,77 грн. не перевищує розміру заборгованості, який становить 142 760,98 грн., суд відмовляє у задоволенні клопотання про зменшення неустойки.

Також не підлягає задоволенню клопотання відповідача про відстрочення виконання судового рішення у зв’язку з тим, що відповідачем всупереч вимогам ст. 33 ГПК України не надано жодних доказів скрутного фінансового становища відповідача, на яке він посилається в обґрунтування необхідності відстрочення виконання рішення.

З огляду на часткове задоволення позову витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Корпорації "Альтіс-Холдинг" (03146, м. Київ, вул. Качалова, буд. 5, код ЄДРПОУ 32048530, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельна компанія "Максімус" (01030, м. Київ, вул. Пирогова, 10-В, код ЄДРПОУ 33194914) 142 760 (сто сорок дві тисячі сімсот шістдесят) гривень 98 коп. основного боргу, 11 646 (одинадцять тисяч шістсот сорок шість) гривень 77 коп. пені, 55 410 (п’ятдесят п’ять тисяч чотириста десять) гривень 25 коп. інфляційних втрат, 8 749 (вісім тисяч сімсот сорок дев’ять) гривень 78 коп. процентів річних, 2 185 (дві тисячі сто вісімдесят п’ять) гривень 68 коп. державного мита та 310 (триста десять) гривень 26 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного тексту рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя Т.С. Демченко

Датою підписання повного тексту рішення є 23.07.2009 р.