Рішення № 4399673, 09.07.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 7/392

09.07.09

За позовом Відкритого акціонерного товариства „Київгаз”

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогазтранскарт»

про стягнення 43 426, 82 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники:

від позивача: Лаврик О.А. –довіреність № Д-19/09 від 01.04.09;

від відповідача: не з’явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство „Київгаз” звернулось в Господарський суд м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогазтранскарт»про стягнення 43 426, 82 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, отримавши попередню оплату товару за договором № К 00377 від 14.11.2006 року, у встановлені строки в повній мірі не здійснив закупку в торгових точках стиснений природний газ, нафтопродукти, інші товари, не надав позивачу послуги для обслуговування автотранспортних засобів згідно отриманих пластикових карток, заборгувавши цим позивачу 43 426, 82 грн.

З цих підстав позивач просить задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 43 426, 82 грн. - боргу, а також понесені ним по справі судові витрати –434, 26 грн. –державного мита, 312, 50 грн. –витрат за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою від 01.06.2009р. було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 09.07.2009р.

Представник відповідача в судове засідання 09.07.09р. не з’явився, направив до суду заяву про проведення розгляду справи у його відсутність, позовні вимоги визнав.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 09.07.2009р. за згодою представника позивача оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

11 листопада 2006 року між позивачем та відповідачем було укладено Договір № К 00377 про надання послуг із закупівлі та обслуговування автотранспортних засобів стисненим природним газом та нафтопродуктами згідно отриманих пластикових карток (далі - Договір), згідно умов якого (п.2.1), відповідач зобов’язався здійснити закупку в торгових точках стиснений природний газ, нафтопродукти, інші товари, надавати позивачу послуги для обслуговування автотранспортних засобів згідно отриманих пластикових карток (надалі - ПК), позивач в свою чергу прийняти та оплатити ПК.

Додатками до Договору визначено кількість, асортимент та вартість ПК.

Відповідно до п. 3.1. Договору ПК передається позивачеві після надходження на розрахунковий рахунок відповідача всіх платежів в розмірі, визначеному п. 4.1. Договору.

Згідно п. 4.1. Договору позивач був зобов’язаний протягом трьох робочих днів з моменту підписання договору перерахувати відповідачеві грошові кошти в сумі, визначеній Додатком № 2 до Договору.

Вартість отриманих товарів та послуг списується компанією на підставі отриманої від торгових точок інформації, у відповідності до здійснених операцій по ПК, із авансів Позивача, внесених на розрахунковий рахунок Відповідача (п. 4.2. Договору).

Ціни на товари та послуги встановлюються торговими точками самостійно (п. 4.3. Договору).

Відповідно до п. 3.3. Договору ПК надається позивачу на термін дії Договору, після чого повертається відповідачеві.

П.п. 10.2, 10.3 Договору закріплено порядок та умови розірвання договору та порядок повернення ПК, передбачено, що в разі дострокового повернення ПК позивачеві повертаються лише залишки коштів, внесені у відповідності до п. 2 і 3 Додатку № 2 до Договору.

На виконання умов Договору позивачем було перераховано відповідачу кошти в сумі 52 800, 00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжним дорученням, рахунком фактурою.

На виконання п. 10.2., 10.3 Договору позивачем було направлено відповідачу пропозицію розірвати Договір, враховуючи несвоєчасну поставку товару, та повернути авансові платежі.

Відповідач не повністю виконав свої зобов’язання по Договору, чим заборгував позивачу 43 426, 82 грн., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків, копія якого міститься в матеріалах справи, оригінал оглянуто в судовому засіданні.

Відповідно до ч.2 статті 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як визначено частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного Кодексу України).

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогазтранскарт»(03115, м.Київ, пл. Святошинська, 1, кім. 272, 02660, м. Київ, вул. М.Раскової, 19, оф. 1-2, код ЄДРПОУ 34483710) на користь Відкритого акціонерного товариства „Київгаз” (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 4-б, код ЄДРПОУ 03346331) –43 426 (сорок три тисячі чотириста двадцять шість) грн. 82 коп. –боргу, 434 (чотириста сорок чотири) грн. 26 коп. –державного мита, 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя М.М. Якименко

Дата підписання рішення: