Ухвала суду № 43995251, 29.04.2015, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 824/78/15-а

Головуючий у 1-й інстанції: Анісімов О.В.

Суддя-доповідач: Білоус О.В.

29 квітня 2015 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Білоуса О.В.

суддів: Курка О. П. Совгири Д. І. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Глибоцького виробничого управління житлово-комунального господарства на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 27 лютого 2015 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Глибоцькому районі Чернівецької області Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області до Глибоцького виробничого управління житлово-комунального господарства про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

ДПІ у Глибоцькому районі Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області звернулась до Чернівецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Глибоцького ВУЖКГ про стягнення з рахунків у банках коштів, в рахунок погашення податкового боргу у розмірі 54469,54 грн. Відповідно до постанови Чернівецького окружного адміністративного суду від 27.02.2015 року адміністративний позов задоволено. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати постанову Чернівецького окружного адміністративного суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись при цьому на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, які мають значення для справи та порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

В судове засідання представники сторін не з'явилися, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялися своєчасно та належним чином. Про причини неявки в судове засідання не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи не направляли.

У зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про його дату, час і місце, а також враховуючи те, що їх явка в судове засідання не визнавалась обов'язковою, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, за наявними у справі матеріалами, при цьому, згідно частини 6 статті 12, частини 1 статті 41 КАС України, повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Частиною 3 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. При цьому в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС України).

Частиною 1 ст. 195 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, та підтверджується матеріалами справи, Глибоцьке ВУЖКГ перебуває на обліку як платник податків та зборів (обов'язкових платежів) у позивача, та має податковий борг перед бюджетом, у т.ч. по податку на додану вартість у сумі 35575,68 грн. та по екологічному податку у сумі 16329,38 грн. У зв'язку з несплатою податкового боргу ДПІ вживались заходи щодо стягнення коштів, однак вжитті заходи не призвели до погашення наявного боргу.

Вирішуючи по суті існуючий спір, суд першої інстанції керувався тим, що відповідно до п.14.1.175 ст.14 ПК України податковий борг це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно із п.20.1.34 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Глибоцьке ВУЖКГ є юридичною особою, згідно довідки від 01.02.2011 р. відповідач взятий у ДПІ на облік як платник податків з 03.05.1993 р. за №360.

Згідно матеріалів справи за відповідачем рахується податковий борг, який утворився у зв'язку із несплатою ним у строки визначенні ПК України податкових зобов'язань із податку на додану вартість та екологічному податку.

Структура податкового боргу, який просить стягнути позивач з Глибоцьке ВУЖКГ складається із:

- нарахованого ПДВ по декларації №9073229769 від 18.12.2014 у сумі 31929,00 грн.

- суми податкового зобов'язання визначеного податковим повідомленням-рішенням №370/1500 від 25.11.2014 р., яка складає 2113,87 грн.;

- суми податкового зобов'язання визначеного податковим повідомленням-рішенням №369/1500 від 25.11.2014 р., яка складає 1170,87 грн.;

- нарахованої пені за платежем ПДВ у сумі 361,94 грн.;

- нарахованого платіж згідно податкової декларації з екологічного податку №9045163293 від 06.08.2014 у сумі 1049,86 грн.;

- нарахованого платежу, штрафної санкції згідно податкової декларації з екологічного податку №1400008240 від 08.09.2014 у сумі 27,6 грн.;

- нарахованого платежу, уточнюючого звіту згідно податкової декларації з екологічного податку №1400008240 від 08.09.2014 у сумі 923,04 грн.;

- нарахованого платежу, згідно податкової декларації з екологічного податку №9064734892 від 07.11.2014 у сумі 12914,58 грн.;

-суми податкового зобов'язання визначеного податковим повідомленням-рішенням №3621500 від 24.11.2014 р., яка складає 842,20 грн.;

-суми податкового зобов'язання визначеного податковим повідомленням-рішенням №3611500 від 24.11.2014 р., яка складає 260,55 грн.;

- нарахованї пені за платежем екологічний податок у сумі 311,46 грн.

Так, Глибоцьке ВУЖКГ подано до ДПІ податкову декларацію із ПДВ за листопад 2014 р., якою визначено податкове зобов'язання із ПДВ на загальну суму 31929,00 грн.

Згідно із п. 57.1. ст.57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ст. 202 ПК України податковим періодом для ПДВ є календарний місяць. Відповідно до п. 203.1 ст. 203 ПК України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Виходячи з вищевикладеного, строк для сплати податкового зобов'язання з ПДВ визначеного самостійно Глибоцьке ВУЖКГ податковою декларацією із ПДВ та листопад 2014 р. - настав.

Разом з цим, всупереч зазначених вище норм ПК України, дане узгоджене податкове зобов'язання Глибоцьке ВУЖКГ у повному обсязі не сплачене, що підтверджується обліковою карткою. Зокрема, відповідачем не сплачено 31929,00 грн. Оскільки відповідач не сплачує таке зобов'язання, воно визнається податковим боргом.

У зв'язку з порушенням граничного строку сплати суми грошового зобов'язання ДПІ винесенні податкові повідомлення-рішення №370/1500 від 25.11.2014 р. та №369/1500 від 25.11.2014 р., на загальну суму 3284,74 грн. та нараховано пені у сумі 361,94 грн..

Відповідно до матеріалів справи зазначені вище податкові повідомлення-рішення отриманні Глибоцьке ВУЖКГ та ним не оскаржені, а тому суми грошових зобов'язань, визначені ними, є узгодженими.

Щодо стягнення податкового боргу з екологічного податку, суд першої інстанції врахував, що згідно п.п.16.1.3 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до п.250.1 п.250.2 ст.250 ПК України базовим податковим (звітним) періодом для сплати екологічного податку є календарний квартал. Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку подання декларації.

Так, Глибоцьке ВУЖКГ подало до ДПІ податкову декларацію по екологічному податку за ІІ квартал 2014 р., якою визначено податкове зобов'язання по екологічному податку на загальну суму 12914,58 грн.

У зв'язку з порушенням граничного строку сплати суми грошового зобов'язання ДПІ винесенні податкові повідомлення-рішення №3621500 від 24.11.2014 р., яким донараховано 842,20 грн. та №3611500 від 24.11.2014 р., яким донараховано 260,55 грн.

Крім цього, узгодженими грошовими зобов'язання відповідача за платежем екологічний податок є суми, які визначені податковою декларацією з екологічного податку №9045163293 від 06.08.2014 у сумі 1049,86 грн.; податковою декларацією з екологічного податку №1400008240 від 08.09.2014 у сумі 27,6 грн.; уточнюючим звітом до податкової декларації з екологічного податку №1400008240 від 08.09.2014 у сумі 923,04 грн. Дані податкові зобов'язання в силу положень п.54.1 ст.54 ПК України є узгодженими. Крім цього, за даним платежем відповідачеві нараховано пеню у сумі 311,46 грн., за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань.

Разом з цим у строки встановлені ПК України Глибоцьке ВУЖКГ вищезазначену заборгованість у повному обсязі не погасило, у зв'язку із чим вона набула статусу податкового боргу. Так, загальна сума заборгованості з екологічного податку на день звернення до суду складала 16329,38 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості та обліковою карткою.

Згідно із ч.1 ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Аналогічний нормативний припис зазначений і у п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України відповідно до якого платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Як встановлено судом першої інстанції, Глибоцьке ВУЖКГ свої грошові зобов'язання у строки, встановленні ПК України, на загальну суму 51905,06 грн. не сплачує, а тому вони набули статус податкового боргу.

Згідно із п. 59.1. ст. 59 ПК України у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Відповідно до п.42.2 ст.42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто.

Позивачем була сформована податкова вимога про сплату податкового боргу форми "Ю" від 14.02.2011 року №5, яка отримана відповідачем 14.02.2011 р. На момент розгляду справи у суді дана вимога не відкликана.

Відповідно до п. 95.2. ст. 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Таким чином, враховуючи дату надіслання відповідачеві податкової вимоги його податковий борг підлягає стягненню, а позов - задоволенню.

Доводи апеляційної скарги спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи, а тому колегією суддів відхиляються, оскільки не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийнята постанова відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних підстав.

На підставі наведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо задоволення заявлених вимог у спосіб та межах, визначених законом.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Глибоцького виробничого управління житлово-комунального господарства залишити без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 27 лютого 2015 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Головуючий Білоус О.В.

Судді Курко О. П.

Совгира Д. І.