УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 квітня 2015 р.Справа № 820/20398/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Калиновського В.А.
Суддів: Бенедик А.П. , Філатова Ю.М.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.02.2015р. по справі № 820/20398/14
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області
про скасування рішення про застосування фінансових санкцій,
ВСТАНОВИЛА:
Позивач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області, в якому просила суд скасувати рішення Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Харківській області № 0000222210 від 21 травня 2014 року про застосування до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 фінансових санкцій в розмірі 6800 грн. 00 коп.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 05.02.2015 року у задоволенні зазначеного адміністративного позову відмовлено.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального права, а саме: приписів Кодексу України про адміністративні правопорушення, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.
В судове засідання апеляційної інстанції сторони не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивач зареєстрована як фізична особа-підприємець Ізюмською районною державною адміністрацією Харківської області 16.12.2002 року, згідно свідоцтва серії В01 №586139 (а.с. 8).
02 лютого 2014 року працівниками Ізюмського МВ ГУМВС України у Харківській області встановлено порушення позивачем ч. 2 ст. 156 КУпАП та складено протокол про адміністративне правопорушення ХК № 003232 (а.с. 31).
Постановою від 02.02.2014 року Ізюмського МВ ГУМВС України у Харківській області матеріали про вчинення адміністративного правопорушення направлено до адміністративної комісії (а.с. 32).
Протоколом №1 від 04.03.2014 року адміністративної комісії при виконавчому комітеті Довгеньківської сільської ради Ізюмського району Харківської області до позивача застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 510,00 грн., у зв'язку зі скоєнням фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення (а.с. 10).
Постановою Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 18.12.2014 року по справі №623/503214-а за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Довгенківської сільської ради Ізюмського району Харківської області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, скасовано протокол №1 адміністративної комісії при виконавчому комітеті Довгенківської сільської ради Ізюмського району Харківської області 6 скликання від 04.03.2014 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн. за скоєння правопорушення ч. 2 ст. 156 КУпАП (а.с. 11-12).
При цьому, постановою Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 18.12.2014 року не встановлено відсутності складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КУпАП у діях ОСОБА_1.
Рішенням Ізюмської ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області від 21.05.14 року № 0000222210 до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на підставі ст. 17 Закону № 481/95-ВР за порушення останньою приписів ст. 153 цього ж Закону, в частині продажу пива особі, що не досягла 18 років, застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу розміром 6800 грн. (а.с. 9).
Рішення Ізюмської ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області від 21.05.14 року № 0000222210 отримане відповідачем 24.05.2014 року, що підтверджується зворотним поштовим повідомленням (а.с. 9).
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, виходив з того, що рішення про застосування фінансових санкцій № 0000222210 від 21 травня 2014 року є правомірним та обґрунтованим.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (далі - Закон № 481/95-ВР), забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років. Продавець пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових або тютюнових виробів зобов'язаний отримати у покупця, який купує вказані товари, паспорт або інші документи, які підтверджують вік такого покупця, якщо у продавця виникли сумніви щодо досягнення покупцем 18-річного віку.
Статтею 17 Закону № 481/95-ВР визначено, що у разі порушення вимог статті 15 цього Закону до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу розміром 6800 гривень. Рішення про стягнення штрафів, передбачених цією статтею, уповноважені приймати органи доходів і зборів у межах їх компетенції, визначеної законами України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 року №790 затверджений порядок застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", пунктом 3 якого визначено, що до суб'єктів підприємницької діяльності, винних у вчиненні порушень, застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у розмірах, передбачених статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".
Пунктом 5 зазначеної вище Постанови визначено, що підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є: акт перевірки додержання суб'єктом підприємницької діяльності встановлених законодавством вимог, обов'язкових для виконання під час здійснення оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, складений органом, що видав ліцензію, у якому зазначається зміст порушення і конкретні порушені норми законодавства; результати проведення органом, який видав ліцензію, іншими органами виконавчої влади в межах їх компетенції перевірок суб'єкта підприємницької діяльності, пов'язаної з виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб'єктами підприємницької діяльності вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
Системний аналіз вищезазначених норм права свідчить, що підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є не тільки Протокол адміністративної комісії при виконавчому комітеті сільської ради, яким до особи застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу, а й інші матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб'єктами підприємницької діяльності вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів
З матеріалів справи вбачається, що оскаржуване рішення Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Харківській області № 0000222210 від 21 травня 2014 року прийнято на підставі матеріалів правоохоронного органу - СКМСД Ізюмського МВ ГУМВС України у Харківській області, а саме: протоколу про адміністративне правопорушення серії ХК № 003232 від 02.02.14, складеного за ч. 2 ст. 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення; письмових пояснень неповнолітньої особи - ОСОБА_2 та особи, що скоїла правопорушення - гр. ОСОБА_1; протоколу особистого огляду та вилучення від 02.02.14; протоколу № 1 від 04.03.14 засідання адміністративної комісії при виконавчому комітеті Довгеньківської сільської ради Ізюмського району Харківської області, надісланого листом до Ізюмського МВ ГУМВС України у Харківській області від 22.04.14 року № 02-20/108.
Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта про те, що оскільки протокол №1 від 04.03.2014 року адміністративної комісії при виконавчому комітеті Довгеньківської сільської ради Ізюмського району Харківської області скасовано постановою Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 18.12.2014 року, то відповідно і відпали обставини, які слугували підставою для прийняття оскаржуваного рішення, оскільки підставою для складення оскаржуваного рішення, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 6800,00 грн. є й інші матеріали правоохоронних органів: протокол про адміністративне правопорушення ХК № 003232 від 02.02.2014 року, який на момент розгляду справи є чинним та не скасований, письмових пояснень неповнолітньої особи - ОСОБА_2 та особи, що скоїла правопорушення - гр. ОСОБА_1; протоколу особистого огляду та вилучення від 02.02.14(а.с. 10).
Крім того, скасування протоколу №1 від 04.03.2014 року адміністративної комісії при виконавчому комітеті Довгеньківської сільської ради Ізюмського району Харківської області не спростовує скоєння позивачем правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КУпАП.
Підпунктом 20.1.19 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.
Пунктом 10 Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 року №790, передбачено, що у разі невиконання суб'єктом підприємницької діяльності рішення про застосування фінансових санкцій протягом 30 днів після його отримання, сума санкцій стягується на підставі рішення суду.
Згідно ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що рішення про застосування фінансових санкцій № 0000222210 від 21 травня 2014 року є правомірним та обґрунтованим, а позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.
Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 05.02.2015 року по справі №820/20398/14 прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.02.2015р. по справі № 820/20398/14 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя (підпис)Калиновський В.А.Судді(підпис) (підпис) Бенедик А.П. Філатов Ю.М.
Судове рішення № 43995162, Харківський апеляційний адміністративний суд було прийнято 27.04.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 820/20398/14. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: