Ухвала суду № 43995130, 30.04.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2015 р.Справа № 591/3806/14-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Калиновського В.А.

Суддів: Бенедик А.П. , Водолажської Н.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м.Суми на постанову Зарічного районного суду м. Суми від 25.06.2014р. по справі № 591/3806/14-а

за позовом ОСОБА_1

до Управління Пенсійного фонду України в м.Суми

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_1, звернулась до Зарічного районного суду м. Суми з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах в якому просила суд: визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах про відмову здійснити перерахунок раніше призначеної пенсії державного службовця ОСОБА_1 з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань та індексації, що вказані у довідці Сумського обласного центру зайнятості від 22.05.2014 р. № 06-10/798 про складові заробітної плати та зобов`язати Управління пенсійного фонду України в м. Сумах починаючи з 01 червня 2014 року здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії державного службовця, призначеної на підставі ст. 37 Закону України «Про державну службу» (у редакції, що діяла на момент призначення пенсії), з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань та індексації, що вказані у довідці Сумського обласного центру зайнятості від 22.05.2014 р. № 06-10/798 про складові заробітної плати у розмірі 87%.

Постановою Зарічного районного суду м. Суми від 25.06.2014 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах щодо не включення в заробіток для обчислення пенсії ОСОБА_1 державного службовця матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги та індексації для вирішення соціально-побутових питань за період з 01 квітня 2007 року по 31 березня 2009 року, отримані перед зверненням за призначенням пенсії.

Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах починаючи з 01 червня 2014 року здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії державного службовця з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань та індексації за період 01 квітня 2007 року по 31 березня 2009 року, отримані перед зверненням за призначенням пенсії, та з яких сплачено страхові внески з урахуванням фактично отриманих сум.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 73 грн. 08 коп. судового збору.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального права, а саме: Закону України «Про державну службу» та з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

В судове засідання апеляційної інстанції сторони не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції обґрунтовано встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивачу з 02.04.2009 року призначена пенсія за віком як державному службовцю відповідно до Закону України «Про державну службу» з урахуванням довідок про складові заробітної плати за останні 24 календарні місяці роботи та про додаткові види оплати праці за 2007-2009 р.р.

22 травня 2014 року позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах із заявою про перерахунок раніше призначеної пенсії державного службовця на підставі ст. 37 Закону України «Про державну службу», з урахуванням довідки міського обласного центру зайнятості від 22 травня 2014р № 06-10/798 про складові заробітної плати ( а. с. 7).

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що при обчисленні позивачу пенсії державного службовця Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах повинно було нарахувати всі суми виплат, з яких було фактично нараховано та сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у тому числі й індексації заробітної плати, допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Відповідно до частини 2 статті 33 Закону України "Про державну службу", заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

Положення ч. 1 ст. 66 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачають, що до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержування зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Відповідно до Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про державну службу" від 16 січня 2003 року зазначений закон доповнено ст. 37-1, яка передбачає порядок і умови перерахунку пенсії державним службовцям, а саме те, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

Відповідно до статті 3 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про державну службу" - на Кабінет Міністрів України було покладено обов'язок у тримісячний термін привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.

Пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 року №865 (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів України (для службовців Національного банку України відповідно до рішень його Правління), після набрання чинності Законом України від 16 січня 2003 року №432-ІV "Про внесення змін до Закону України "Про державну службу" заробітна плата перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Закону України "Про державну службу", визначається в такому порядку: 2) іншим пенсіонерам - на підставі документів, поданих на час перерахунку, виходячи із сум заробітної плати, яку одержує працюючий державний службовець на відповідній посаді, з якої призначено (перераховано пенсію, на момент виникнення права на перерахунок. При цьому посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України (для службовців Національного банку України у розмірах, установлених його Правлінням) на момент виникнення права на перерахунок за відповідною посадою та рангом на момент призначення (перерахунку) пенсії; надбавки за знання та використання в роботі іноземної мови, за почесне звання "заслужений", за роботу з таємними документами залежно від ступеня таємності інформації, доплата за науковий ступінь кандидата або доктора наук враховуються в розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України на момент виникнення права на перерахунок, якщо вони були фактично встановлені особі; премія, крім премій, зазначених у другому реченні цього абзацу, та інші надбавки враховуються в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за відповідною посадою (посадами) у тому державному органі, звідки особа вийшла на пенсію, на момент виникнення права на перерахунок.

Як вбачається з матеріалів справи, пенсія позивачу призначена за нормами Закону України "Про державну службу" в редакції до 01.10.2011 року, відповідно до якої пенсія державним службовцям призначалась в розмірі 80 відсотків від суми їх заробітної плати, на які нараховується страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати.

При здійсненні перерахунку пенсії позивачу відповідачем було застосовано положення Закону України "Про заходи щодо забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011року №3668-VI , який набрав чинності з 01.10.2011 року.

Зокрема, підпунктом 9 п. 6 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" внесено зміни до Закону України "Про державну службу", зокрема, текст ст. 37 цього Закону викладено в такій редакції: "На одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається у розмірі 80 відсотків від суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Разом з тим, згідно з пунктом 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом. Якщо внаслідок прийняття цього Закону розмір пенсії зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

У частині першій статті 1 Закону України "Про оплату праці" (далі - Закон № 108/95-ВР) встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Статтею 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати (виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми).

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань та індексація грошових доходів, яка за своєю природою є компенсаційною виплатою, входили до системи оплати праці державного службовця.

Положенням пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 року № 865 "Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії" встановлено, що посадовий оклад, надбавка за ранг або кваліфікаційні класи, класний чин або спеціальні звання, вислугу років при призначенні пенсії відповідно до законів, зазначених у пункті 1 цієї постанови (у пункті 1 постанови зазначений Закон України "Про державну службу"), враховуються в розмірах, що виплачуються на день звільнення з роботи, що дає право на відповідний вид пенсії.

Стаття 41 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Таким чином, висновок відповідача про те, що матеріальна допомога на оздоровлення та матеріальна допомога на вирішення соціально - побутових питань, на які нараховувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, не враховуються при обчисленні розміру пенсії державного службовця, оскільки такі види виплат не включаються до складу заробітної плати державного службовця, є помилковим, оскільки згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу (форми ОК-5) виданої відповідачем на позивача та розгорнутою випискою з облікової картки застрахованої особи, чітко видно, що на дані інші виплати нараховувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Тобто, аналіз наведених положень законів дає підстави для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення та матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань, яка виплачувалась щомісячно в складі заробітної плати, входили до системи оплати праці державного службовця, який повинен враховуватись при призначенні пенсії.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач відмовляючи у проведенні перерахунку пенсії з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Законами України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», «Про пенсійне забезпечення», а тому є всі підстави для зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії з урахуванням зазначених видів виплат.

Дані обставини в повному обсязі підтверджуються поданими письмовими доказами, які були предметом дослідження в суді першої інстанції.

Колегія суддів не погоджується з доводами відповідача, зокрема, в тому, що матеріальна допомога (на оздоровлення, для вирішення соціально-побутових питань тощо) є одноразовою виплатою і не зазначена в переліку складових заробітної плати, передбачених частиною другою статті 33 Закону України "Про державну службу", тому вона не включається до заробітку, що враховується при перерахунку пенсії державним службовцям, виходячи з наступного.

В силу положень ч. 1, 2 ст. 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Постановою Верховного Суду України від 20 лютого 2012 року по адміністративній справі №21-430а11 за результатами розгляду заяви про перегляд оскаржуваних рішень Вищого адміністративного суду України в мотивувальній частині зазначено, що за змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Таким чином, висновок касаційного суду про те, що матеріальна допомога, на яку нараховувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, однак яка не включається до складу заробітної плати державного службовця, не враховується при обчисленні розміру його пенсії, є наслідком порушення правил застосування норм права: перевагу було надано положенням законів № 3723-ХІІ та № 108/95-ВР, які щодо спірних відносин є загальними. У той же час перевагу мають спеціальні норми, що визначають виплати (доходи) для обчислення пенсії, за наведених обставин стаття 41 Закону № 1058-ІV та стаття 66 Закону №1788XII . Отже, Вищий адміністративний суд України у справі, що розглядається, неправильно застосував норми матеріального права.

За таких обставин враховуючи те, що рекомендації Вищого адміністративного суду України прийняті до винесення постанови Верховним Судом України, а також те що рекомендації носять не обов'язковий характер, а постанова Верховного Суду України обов'язкова, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про порушення прав позивача.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Суми залишити без задоволення.

Постанову Зарічного районного суду м. Суми від 25.06.2014р. по справі № 591/3806/14-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Калиновський В.А.Судді(підпис) (підпис) Бенедик А.П. Водолажська Н.С.