Ухвала суду № 43995080, 30.04.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 квітня 2015 р.м.ОдесаСправа № 814/2644/14

Категорія: 10.1 Головуючий в 1 інстанції: Птичкіна В.В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Єщенка О.В.,

суддів - Димерлія О.О.

- Романішина В.Л.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 06.11.2014 року по справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва до Відкритого акціонерного товариства "Миколаївводпроект" про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату пенсій, -

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2014 року Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва звернулося до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Миколаївводпроект" про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату пенсій.

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 06.11.2014 року позовну заяву залишено без розгляду в зв'язку із пропуском строку звернення до суду.

Не погоджуючись з зазначеною ухвалою місцевого суду, Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва в апеляційній скарзі зазначає, що судом порушено норми процесуального права. На думку апелянта, суддя місцевого суду порушив вимоги ст. 99, 100 КАС України, що є підставою для скасування ухвали про відмову у відкритті провадження та постановлення нової ухвали з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Оскільки сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення почтових відправлень, однак в судове засідання вони не з'явилися, поважність своєї неявки суду не повідомили, тому апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до вимог ст.197 КАС України за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Так, залишаючи позовну заяву Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва без розгляду суд першої інстанції вірно застосував норми процесуального права, зокрема ст. 99, 100 КАС України, оскільки адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення передбачених законом вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, у ВАТ "Миколаївводпроект" працював ОСОБА_1, який на даний час отримує пенсію відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» № 11977-ХІІ від 13.12.1991 року.

Відповідно до пп. 1, 2 ст. 24 та Закону України «Про наукову і науково - технічну діяльність» визначено, що для наукових працівників (науково-педагогічних), які мають необхідний стаж наукової, науково-педагогічної, науково-організаційної роботи на державних підприємствах, в установах організаціях пенсії встановлюються на рівні, який забезпечує престижність наукової праці та стимулює систематичне оновлення наукових кадрів. До стажу наукової роботи зараховується час роботи на посадах наукових працівників, незалежно від наявності наукового ступеня або вченого звання та на посадах , які до них прирівнюються,- на підприємствах, в установах, організаціях.

Перелік посад наукових працівників державних підприємств, перебування на яких дає право на призначення пенсії затверджується Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 6 ст. 24 ЗУ «Про наукову та науково-технічну діяльність» різниця між сумою призначення пенсій за Законом України «Про наукову та науково-технічну діяльність» та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право дана особа, фінансується для наукових (науково-педагогічних) працівників не бюджетних підприємств, за рахунок коштів цих підприємств у порядку, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України. Відповідно до Постанови КМУ № 372 від 24.03.2004 року «Про порядок фінансування різниці» пенсії, які призначені науковим (науково-педагогічним) працівникам державних не бюджетних підприємств, різниця між сумою призначення пенсій за Законом «Про наукову та науково-технічну діяльність» та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право дана особа, фінансується: 50 відсотків за рахунок підприємств, а решта 50 відсотків, за рахунок коштів Державного бюджету України.

Згідно вказаного Порядку, фінансування витрат різниці у розмірі пенсій особам, які мають стаж роботи на декількох наукових підприємствах, установах і організація проводиться пропорційно зарахованому стажу роботи. Розмір витрат на виплату різниці у розмірі пенсії, що підлягають фінансуванню за рахунок державних не бюджетних підприємств і організацій визначаються органами Пенсійного фонду, про що надсилається повідомлення відповідному підприємству, організації, установі, яке повинно сплатити до 25 числа поточного місяця.

На думку позивача підприємство не сплачувало суми відшкодувань, а тому за період з 01.04.2013 року по 31.05.2013 року за ним значиться борг в сумі 2220,98 грн.

При цьому, до суду із позовом Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва звернулося лише 03 вересня 2014 року.

Відповідно до пункту 5 Порядку, розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії за рахунок коштів державних небюджетних підприємств і організацій визначається в розрахунку на рік органами Пенсійного фонду України до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з дня призначення пенсії відповідно до Закону № 1977, про що надсилається повідомлення відповідному підприємству, організації. Державні небюджетні підприємства і організації щомісяця до 25 числа вносять до Пенсійного фонду кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної в минулих та поточних роках.

Згідно п. 6 цього Порядку у разі зміни розміру пенсії або виникнення обставин, які впливають на фінансування різниці у розмірі пенсії (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це відповідні підприємства, установи, організації та заклади у місячний строк з дня виникнення таких обставин.

Пунктом 8 Порядку передбачено, що в разі порушення строку сплати коштів, які спрямовуються на фінансування різниці у розмірі пенсії, органи Пенсійного фонду стягують відповідні суми у порядку, визначеному законодавством.

Враховуючи, що спеціальними нормами не встановлено інших строків для стягнення заборгованості з відшкодування різниці між сумою пенсій, призначених згідно Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність», при обчисленні строків звернення за таким стягненням застосуванню підлягають положення ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України.

Приписами ч. ч. 1, 2 ст. 99 КАС України встановлено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення передбачених законом вимог.

Враховуючи положення вищеназваного Порядку та строки звернення до адміністративного суду, встановлені нормами Кодексу адміністративного судочинства, строк звернення до адміністративного суду з позовом про стягнення з відповідача різниці за квітень 2013 року виникло 26.04.2013 року, а право стягнення різниці за травень 2013 року виникло 26.05.2013 року.

Згідно ч. 1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 155 КАС України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо таку подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Відтак, умовою незастосування судом наслідків пропущення строку звернення до суду є наявність поважних причин такого пропущення. Поважними причинами є обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежали від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду.

Таким чином, даний позов поданий після закінчення строків, а тому такий позов належить залишити без розгляду.

В апеляційній скарзі позивач зазначає, що оскільки Закони України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», «;Про наукову і науково-технічну діяльність» та Порядок фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-IV рівнів акредитації згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність» та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №372 від 24.03.2004 року, не обмежують строки звернення до адміністративного суду, відсутні підстави для залишення позову без розгляду.

Проте, вказані доводи є юридично необґрунтованими, адже строки звернення до адміністративного суду встановлені Кодексом адміністративного судочинства України і суб'єкт владних повноважень повинен дотримуватись їх.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та винесено ухвалу з додержанням норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції, відповідно до вимог ст. 200 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 195, 197, 199, 200, 205, 206 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва - залишити без задоволення, а ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 06.11.2014 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили в порядку, встановленому частиною 5 статті 254 КАС України, і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: суддя О.В.Єщенко

суддя О.О.Димерлій

суддя В.Л.Романішин