Ухвала суду № 43995008, 21.04.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 квітня 2015 р.м.ОдесаСправа № 667/3500/14-а

Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Мусулевський Я.А.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду в складі:

Судді доповідача - Потапчука В.О.

суддів - Жука С.І.

- Семенюка Г.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Комсомольського районного суду м. Херсона від 26 січня 2015 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління пенсійного фонду України в м. Херсоні про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суду першої інстанції з вказаною позовною заявою, посилаючись на те, що при зверненні до Управління пенсійного фонду України, щодо призначення пенсії за вислугою років, відповідно до ст.. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», комісією управління Пенсійного фонду України в м. Херсоні від 22.02.2014року (протокол №12) позивачу було відмовлено в призначені пенсії за вислугою років, у зв'язку з тим, що його загальний стаж становить 21 рік 20 днів, і не достатньо пільгового стажу. Позивач вважає дії відповідача не правомірними, оскілки основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, яка підтверджує його загальний стаж, що складає 15 років 10 місяців 23 днів та пільговий стаж становить 13 років 13 днів. На підставі викладеного просить суд рішення комісії для розгляду питань, пов'язаних з призначенням (перерахунком) та виплатою пенсій управління Пенсійного фонду України в м. Херсоні від 22.02.2014 року ( протокол № 12) визнати протиправним та скасувати. Зобов'язати відповідача призначити ОСОБА_2 пенсію за вислугою років, згідно п. "а" ст..55 ЗУ "Про пенсійне забезпечення". Зобов'язати відповідача зарахувати до стажу ОСОБА_2. загального стажу, періоди а саме: час навчання у Херсонському машинобудівному технікумі з 01.09.1972 року до 23.02.1976 року, весь період підприємницької діяльності 23.04.1992 року до 31.12.2011 року, пільгового стажу роботи, періоди: з 01.06.1976 року по 01.11.1979 року роботи в автоколоні 2229, з 25.11.1985 року до 01.11.1990 року виконував обов'язки механіка рефрижераторного потяга (секції), з 19.09.1991 року по 16.03.1992 року роботу в Автотранспортному підприємстві 16554, з 07.06.1982 року по 16.03.1992 року роботу автотранспортному підприємстві 16554; з 07.06.1982 року по 27.10.1983 року строкова служба. Зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсій ( назначити пенсію) ОСОБА_2 з моменту виникнення права на цю пенсію та виплатити її.

Постановою Комсомольського районного суду м. Херсона від 26 січня 2015 року відмовлено у задоволенні адміністративного позову.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції позивачем подано апеляційну скаргу у якый зазначено, що постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права у зв'язку з чим апелянт просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову, якою задовольнити позовны вимоги позивача.

Оскільки від усіх осіб, які беруть участь у справі, відсутні клопотання про розгляд справи за їх участю, то колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 197 КАС України.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, доводи апеляційної скарги, колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, судом першої інстанції встановлено, що відповідно до трудової книги від 21.08.1974 року, яка належить ОСОБА_2 вбачається, що позивач з 16.08.1974 року по 17.11.1974 року працював в цеху МС -1 слюсарем збірником 2 розряду 1974 року, з 25.11.1974 року по 21.12.1974 року працював в цеху МС-1 слюсарем збірником 2 розряду, з 25.11.1975 року по 24.12.1975 року працював в цеху МС-1 слюсарем механічнозбірочних робіт 2- го розряду на «Харківському Моторобудівному заводі Серп і Молот». З 18.03.1976 року позивач працював у Товаристві з додатковою відповідальністю «Херсонське транспортне підприємство 16554» ( правонаступник АТП 2229). 01.06.1976 року позивач на цьому ж підприємстві був переведений на посаду мідника 1 розряду, з 01.06.1977 року переведений на посаду мідника 3 розряду, від 01.10.1977 року переведений на посаду мідника 4 розряду та працював на даній посаді до 01.11.1979 року, даний факт також підтверджується довідкою від 20.11.2013 року виданою Товариством з додатковою відповідальністю «Херсонське автотранспортне підприємство 16554» ( правонаступник АТП 2229) (а.с.15). З 22.11.1979 року по 17.03.1980 року позивач працював в цеху № 1 меблевої фабрики. В період з 17.04.1980 року по 01.11.1990 року працював на ДП «Одеська залізниця» Вагонне депо Каховка. За період з 01.11.1990 року по 18.01.1991 року працював за професією механіка рефрижераторного поїзда - 2 місяці 17 днів. З 19.09.1991 року по 16.03.1992 року позивач працював мідником на АТ 16554 (правонаступник АТП 2229) . З 23.04.1992 року до 23.02.2011 року позивач займався підприємницькою діяльністю, даний факт підтверджується свідоцтвом про реєстрацію № 1090 суб'єкта підприємницькою діяльністю, свідоцтвом про державну реєстрацію (а.с. 19-20). Стаж роботи позивача відповідно до трудової книги складає 21 рік 20 днів. Пільговий стаж, становить 13 років 13 днів.

При вирішенні питання суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

Колегія суддів вважає правильним такий висновок суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до ст.. 62 Закону «Про пенсійне забезпечення» визначено основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а в разі відсутності її чи відповідних записів у ній наявність трудового стажу підтверджується в поряду встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно п.«б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах. Порядок пенсійного забезпечення осіб, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених законодавством, що діяло раніше, визначається статтею 100 даного Закону.

Відповідно до ст.. 100 вказаного Закону передбачено, що особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством.

Відповідно до «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Згідно з пунктом «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за віком на пільгових умовах, незалежно від місця останньої роботи, мають працівники, зайняті повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і працівників , затверджуваних Кабінетом Міністрів України , і за результатами атестації робочих місць : чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах зі зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону (60 років для чоловіків), на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи - чоловікам.

З матеріалів справи колегія суддів вбачає, що позивач з 1992 року почав займатися підприємницькою діяльністю.

Відповідно до довідки про сплату збору на обов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України за період з 01.07.1996 року по 31.12.2003 року на рахунки управління Пенсійного фонду України надходив збір у розмірі 42% від єдиного прибутку, отже страхові внески були здійснені тільки у 2003 році.

Відповідно до ст. 1 Закону мінімальний страховий внесок - це сума коштів, що визначається розрахунково, як добуток розміру мінімальної заробітної плати і розміру єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, встановлених законом, на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід).

Відповідно до п. 6 ч.2 ст. 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-ІУ, страхувальник, а з прийняттям Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати внески.

Згідно зі ст. 24 Закону України № 1058-ІУ, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Відповідно до п.4 ч.І ст.4 "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (надалі Закону) платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності;

Відповідно до п.1 ч.2 ст.6 Закону України платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, що за період здійснення підприємницької діяльності позивачем не в повному обсязі сплачувались страхові внески, тому при нарахуванні пенсії за віком на пільгових умовах не можливо зарахувати страховий стаж позивача у період зайняття ним підприємницькою діяльністю.

Таким чином колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції, що ОСОБА_2 підтверджено пільговий стаж, як передбачено ст. 13 п.б Закону України «Про право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах» що складає 13 років 13 днів. Але при нарахуванні пенсії за віком на пільгових умовах позивач повинен мати загальний стаж не менше 25 років. З досліджених в судовому засіданні доказів позивач не має достатнього загального стажу (не менше 25років), для нарахування пенсії за віком на пільгових умовах, як предбачено чинним законодавством.

Згідно ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті оскаржуваної постанови суд першої інстанції дійшов вірних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 200,206 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а постанову Комсомольського районного суду м. Херсона від 26 січня 2015 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління пенсійного фонду України в м. Херсоні про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,- без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Суддя-доповідач: Потапчук В.О.

Судді: Жук С.І.

Семенюк Г.В.