Рішення № 4399435, 17.07.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 50/381

17.07.09

За позовом Управління Державної служби охорони при ГУ МВС України в

Київський області

до товариства з обмеженою відповідальністю "МС Ойл Кард"

про стягнення заборгованості у розмірі 5 012,25 грн.

Суддя Головатюк Л.Д.

Представники:

Від позивача Красновид Н.Л. (дов. № 13/1-1-2182 від 15.06.2009)

Олизько О.С.(дов. № 13/1-1-1797 від 04.06.2009)

Від відповідача Пересунько Л.А.(дов. від 10.03.2009)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості по договору про централізоване спостереження за станом систем тривожної сигналізації та реагування наряду міліції ГЗ на відповідні сигнали № 2879/08 від 27.11.2008 у розмірі 5 012,25 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 21.05.2009 порушено провадження у справі №50/381 та призначено до розгляду на 19.06.2009.

15.06.2009 через канцелярію суду від позивача надійшла заява про забезпечення позову.

В судовому засіданні 19.06.2009 було оголошено перерву на 25.06.2009 для подання додаткових доказів по справі.

В судове засідання 25.06.2009 прибули представники позивача та відповідача і дали пояснення по справі. Представник позивача підтримав заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові суми відповідача в межах позову. Однак, позивачем не було наведено суду жодних підстав, які б унеможливили захист його прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів. Судом не встановлено обставин, які б вказували на очевидну небезпеку заподіянню шкоди правам, свободам та інтересам позивача, держави. Окрім того, позивачем не наведено доказів того, що невжиття заходів до забезпечення позову якимось чином може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Позивачем не представлено доказів, які б свідчили, що відповідач має намір приховати кошти, наявні на банківських рахунках. У зв'язку з наведеним суд відмовив в задоволенні клопотання позивача про забезпечення позову.

Суд, дослідивши матеріали справи прийшов до висновку про необхідність витребування додаткових доказів по справі. Розгляд справи був відкладений на 17.07.2009.

В судове засідання 17.07.2009 прибули представники сторін, дали пояснення та надали додаткові докази по справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

27.11.2008 між Управлінням державної служби охорони при Головному управління МВС України в Київській області (далі - позивач, охорона за договором) та товариством з обмеженою відповідальністю «МС Ойл Кард» (далі-відповідач, замовник за договором) було укладено договір про централізоване спостереження за станом систем тривожної сигналізації та реагування наряду міліції ГЗ на відповідні сигнали № 2879/08 (далі-договір).

На підставі договору був виданий Наказ Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Київській області про прийняття під спостереження ПЦС Вишгородського ВДСО СТС АЗС-1 та АЗС-2 ТОВ „МС Ойл Кард” № 3435 від 13.12.2008.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконав своїх зобов’язань за укладеним договором щодо оплати наданих послуг, чим порушив норми чинного законодавства України .

Відповідно до п. 2.1 договору замовник передає, а охорона приймає під спостереження сигналізацію, встановлену на об’єктах, визначених у план-схемі (додаток 4, а саме АЗС-1 ТОВ „МС Ойл Кард”, що знаходиться в м. Вишгород, вул.. Набережна та АЗС-2 ТОВ „МС Ойл Кард”, що знаходиться у Вишгородському районі, с. Нові Петрівці), що є невід’ємною частиною договору, та негайно направляє наряд міліції ГЗ охорони на об’єкт в разі її спрацювання.

За договором, до обов’язків охорони входить: - забезпечити спостереження сигналізації, встановленої на об’єкті замовника, в дні і години визначені у дислокації-розрахунку (п.4.1.1.); - забезпечити негайний виїзд наряду міліції ГЗ охорони на об’єкт в разі спрацювання засобів тривожної сигналізації (п.4.1.2.); - надавати замовнику підписані та завірені печаткою акти виконаних робіт (п.4.1.5.) тощо.

Згідно розділу 5, до обов’язків замовника входить: - надати телефонні лінії зв’язку або лінії безпосереднього зв’язку для підключення сигналізації на пульти централізованого нагляду охорони (п.5.1.1.); - своєчасно оплачувати послуги спостереження сигналізації, встановленої на об’єкті, абонплату за користування лініями телефонного зв’язку та електроживлення, до яких підключена сигналізація (п.5.1.5.) тощо.

Відповідно до умов п.3.2. оплата послуг охорони здійснюється замовником відповідно до розрахунку (додаток 2) і протоколу узгодження договірної ціни (додатко 3). Оплата здійснюється замовником в порядку 100% передоплати щомісячно до 5-го числа поточного місяця за поточний місяць, відповідно до виставленого охороною рахунку-фактури. Надання послуг охороною, підтверджується актом виконаних робіт, який підписується охороною та замовником по завершенню поточного місяця.

Як встановлено судом, Управління державної служби охорони при Головному управління МВС України в Київській області виконало свої зобов’язання за договором, шляхом надання послуг охорони об’єкту протягом грудня 2008-січня 2009 на загальну суму 4 645,00 грн., що підтверджується документами в матеріалах справи.

Відповідно до п.4.1. інструкції про порядок приймання/зняття сигналізації об’єктів під (з-під) спостереження на ПЦС, підписаної сторонами, –якщо на об’єктах, сигналізація яких здана (прийнята) під спостереження ПЦС, спрацювала сигналізація, працівники охорони терміново виїжджають до об’єктів для їх огляду та встановлення причин спрацювання сигналізації разом з уповноваженим особою замовника; про факт виїзду працівників охорони до об’єктів при спрацюванні їх сигналізації, працівники охорони спільно з уповноваженою особою замовника складають двосторонній акт.

Позивач належним чином виконував зобов’язання за договором, та неодноразово виїжджав на об’єкт відповідача при спрацюванні сигналізації, про що свідчать належним чином оформлені двосторонні акти перезакриття об’єкта (приміщення з особистим майном громадян) № 36 від 15.01.2009, № 39 від 16.01.2009, № 47 від 20.01.2009, №61 від 28.01.2009, № 1123 від 16.12.2008

Однак, відповідач в порушення умов договору та чинного законодавства, станом на день звернення з позовом до суду взяті на себе зобов’язання по оплаті наданих послуг не виконав. Тобто на момент подачі позову щодо вирішення спору сума основної заборгованості складала 4 645,00 грн.

З метою досудового врегулювання спору, позивачем на адресу відповідача неодноразово були направлені письмові претензії № 13/1-1-55 від 12.01.2009, № 13/1-1-551 від 13.02.2009, № 13/1-1-1-798 від 13.03.2009 з вимогами погасити суму заборгованості в повному обсязі. У відповіді на претензії № 0636 від 17.03.2009, відповідач не визнавав суми заборгованості, мотивуючи це тим, що послуги охорони відповідачу у грудні 2008 – січні 2009 позивачем не надавались, оскільки, в результаті незаконних дій колишнього директора ТОВ „МС Ойл Кард”, було спричинено дострокове припинення договору оренди автозаправних станцій, і як результат, блокування роботи АЗС, взятих під охорону позивачем.

Таким чином судом встановлено факт наявності порушень відповідачем взятих на себе господарських зобов’язань. Враховуючи положення договору про централізоване спостереження за станом систем тривожної сигналізації та реагування наряду міліції ГЗ на відповідні сигнали № 2879/08 від 27.11.2008, наведені норми діючого законодавства й встановлені обставини справи, суд приходить до висновку про належне виконання позивачем зобов’язань, що виникли за договором про централізоване спостереження за станом систем тривожної сигналізації та реагування наряду міліції ГЗ на відповідні сигнали № 2879/08 від 27.11.2008, та про їх порушення з боку відповідача в частині повної та своєчасної оплати.

Отже, внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 ЦК України, виникли цивільні права та обов’язки. Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення ГК України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

У відповідності до ст.ст. 202, 203, 205 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 626 ЦК України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 173 ГК України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Частиною 1 ст. 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. В силу положень ч.1 ст.903 ЦК України замовник зобов’язаний оплатити надану йому послуги в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 4 645,00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, а відтак, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача основної заборгованості за договором про централізоване спостереження за станом систем тривожної сигналізації та реагування наряду міліції ГЗ на відповідні сигнали № 2879/08 від 27.11.2008 в сумі 4 645,00 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за укладеними договорами, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь штрафні санкції у вигляді інфляційних витрат в сумі 318,19 грн. та 3% річних в сумі 49,06 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних.

Таким чином, інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних входять до складу грошового зобов’язання і не ототожнюються із санкціями за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань.

З огляду на вищевикладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних витрат та 3% річних є законними та обґрунтованими, у зв’язку з тим, що має місце прострочення виконання грошового зобов’язання та підлягають задоволенню у повному обсязі за розрахунком позивача.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач відзиву, пояснень та доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, суду не надав.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за договором про централізоване спостереження за станом систем тривожної сигналізації та реагування наряду міліції ГЗ на відповідні сигнали № 2879/08 від 27.11.2008 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, з відповідача на користь позивача стягуються понесені позивачем витрати по сплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись Цивільним Кодексом України, ст.ст. 33, 34, 49, 64, 75, 80, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „МС Ойл Кард” (02660, м. Київ, вул. Попудренка, буд. 52; код ЄДРПОУ 32527593) з будь-якого рахунку (виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Управління державної служби охорони при Головному управління МВС України в Київській області (01033, м. Київ, вул. Гайдара, 8, код ЄДРПОУ 08596914) основний борг в сумі 4 645 (чотири тисячі шістсот сорок п’ять)грн. 00 коп., витрати у зв’язку з інфляційними процесами в сумі 318 (триста вісімнадцять) грн. 19 коп.; 3 % річних в сумі 49 (сорок дев’ять) грн. 06 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 102 (сто дві) грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп.

3. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Копію рішення розіслати сторонам.

Суддя Головатюк Л.Д.

Дата підписання рішення 06.08.2009