Постанова № 43994345, 06.05.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

06 травня 2015 року № 826/3964/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Іщука І.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО»до Міжрегіонального головного управління ДФС- Центральний офіс з обслуговування великих платників податківпровизнання протиправними та скасування рішень про застосування фінансових санкцій від 23.02.2015 р. № 0000303903,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕКО» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Міжрегіонального головного управління ДФС- Центральний офіс з обслуговування великих платників податків про визнання протиправними та скасування рішень про застосування фінансових санкцій від 23.02.2015 р. № 0000303903.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем прийнято протиправні рішення, яким на позивача накладено штрафні санкції у розмірі 27 000,00 гривень.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив та просив суд відмовити в їх задоволенні в повному обсязі з підстав, викладених в запереченнях на позов.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

В судовому засіданні 26.03.2015 р. сторони заявили усне клопотання про подальший розгляд справи за відсутності представників сторін в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає за можливе здійснювати подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Міжрегіональним головним управлінням ДФС - Центральним офісом з обслуговування великих платників 23.02.2015 р. було прийнято рішення №0000303903 про застосування до ТОВ «ЕКО» фінансових санкцій в загальній сумі 27 000,00 грн., в т.ч. 17 000.00 грн. за зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного податку; 10 000,00 грн. за роздрібну торгівлю алкогольними напоями за цінами, нижчими за встановлені мінімальні роздрібні ціни на такі напої.

Вказане рішення про застосування фінансових санкцій було прийнято на підставі акту перевірки Головного управління ДФС у Київській області від 14.02.2015 №0012/28-10/39-30/32104254, яким встановлено факт реалізації пляшки коньяку України ординарного п'ять зірочок «Кримський» 0,5л., 42% об. Виробництва ДП «Сімферопольський виноробний завод» 11.10.2013р. розливу (МАП 01 АААЛ 032927 06/13 6,090 грн.) по ціні 69,00 грн., що підтверджується фіскальним чеком від 17.12.2014р. №260 (119836). в той час, коли постановою КМУ №957 від 30.100.2008 р. мінімальна ціна на такий коньяк у такій тарі встановлена 72,45 грн., чим порушено вимоги ст. 18 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» №481/95-ВР від 19.12.1995р.

Також на зберіганні виявлено пляшку рому «Кептайн Морган Блек». 0,5л., 40% об. Виробництва «Діаджео Глобал Сапллай Левен «Шотландія», 22.08.2012 р. розливу по ціні 129,99 грн., яка маркована маркою акцизного податку ААВЖ 407292 07.12 з зазначенням сплати акцизного податку в розмірі 0,008 грн., що не відповідає сумі сплати акцизного податку з одиниці маркованої продукції, визначеній з урахуванням діючих на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари, а саме: на дату розливу 22.08.2012 р. ром місткістю 0,5 л., міцністю 40% об. повинен маркуватися маркою акцизного податку з зазначеною сумою сплати акцизного податку в розмірі 9,174 грн.

У відповідності з п. 20 постанови КМУ №1251 від 27.12.2010р. така продукція вважається немаркованою, чим порушено вимоги ст. 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 р. №481/95-ВР.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням вищезазначеного, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає за необхідне зазначити наступне.

Основним нормативно-правовим актом, що регулює спірні правовідносини є Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995р. №481/95-ВР з наступними змінами та доповненнями у відповідній редакції (далі по тексту - Закон №481/95-ВР).

Як закріплено у преамбулі названого Закону, він визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України.

Відповідно до абзацу 3 частини 4 статті 11 названого Закону алкогольні напої, які виробляються в Україні, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.

Згідно з підпунктом 14.1.107 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України) марка акцизного податку - спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.

Пунктом 14.1.109 вказаної статті передбачено, що маркуванням алкогольних напоїв є наклеювання марки акцизного податку на пляшку (упаковку) алкогольного напою в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України щодо виробництва, зберігання та продажу марок акцизного податку.

Питання щодо виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів врегульовані положеннями статті 226 ПК України.

Так, пунктом 226.1 названої статті закріплено, що у разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов'язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару.

Маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється марками акцизного податку, зразки яких затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 226.6 статті 226 ПК України маркуванню підлягають усі алкогольні напої з вмістом спирту етилового понад 8,5 відсотка об'ємних одиниць. Маркування вироблених в Україні алкогольних напоїв із вмістом спирту етилового від 1,2 до 8,5 відсотка об'ємних одиниць не здійснюється.

Відповідно до пункту 226.6 статті 226 ПК України вважаються такими, що немарковані:

1) алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками акцизного податку;

2) алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з відхиленням від вимог положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції;

3) алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари.

На реалізацію положень статті 226 ПК України постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010р. №1251 затверджено Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів (далі по тексту - Положення №1251).

Пунктом 19 названого Положення закріплено, що наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою та пачці (упаковці) тютюнового виробу є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати акцизного податку та легальності ввезення товарів.

Також зазначеним пунктом встановлено, що у разі виявлення фактів ввезення на митну територію України, зберігання, транспортування та продажу на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка контролюючі органи вилучають такі товари з вільного обігу та подають відповідні матеріали до суду для винесення постанови про їх вилучення в дохід держави (конфіскацію).

Відповідно до пункту 20 Положення №1251 контроль за наявністю марок на пляшках (упаковках) алкогольних напоїв і на пачках (упаковках) тютюнових виробів під час їх транспортування, зберігання та продажу здійснюють органи державної податкової служби, а під час ввезення таких товарів на митну територію України - митні органи. Маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюється виробниками зазначеної продукції.

Статтею 18 Закону Закон №481/95-ВР Кабінету Міністрів України надано право встановлювати мінімальні оптово-відпускні та роздрібні ціни на алкогольні напої.

Постановою КМУ «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв від 30 жовтня 2008 p. N 957 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 11 червня 2014 p. N 177), встановлено мінімальну роздрібну ціну на коньяк (бренді) п'ять зірочок у розмірі 345 гривень.

Мінімальні оптово-відпускні і роздрібні ціни під час реалізації (продажу) горілки та лікеро-горілчаних виробів, інших зброджених напоїв, суміші із зброджених напоїв та суміші зброджених напоїв з безалкогольними напоями, коньяку (бренді) три зірочки, коньяку (бренді) чотири зірочки, коньяку (бренді) п'ять зірочок та інших спиртових дистилятів і спиртних напоїв різного вмісту спирту в тарі різної місткості визначаються як добуток відповідних затверджених мінімальних цін, міцності за об'ємом (у відсотках) та місткості тари (у літрах), поділений на 100 відсотків.

Більш детально повноваження органів контролю за виробництвом і торгівлею спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами визначені положеннями статті 16 Закону №481/95-ВР, а відповідальність за порушення норм названого Закону визначена у статті 17 останнього.

Так у частині 2 названої статті закріплено, що до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі:

оптової або роздрібної торгівлі коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої - 100 відсотків вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 10000 гривень (абзац 13);

виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку - 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень (абзац 15).

Факт наявності у позивача на реалізації алкогольної продукції з маркою акцизного збору, яка не видавалась виробнику такої продукції, не заперечується позивачем.

Факт реалізації пляшки коньяку України ординарного п'ять зірочок «Кримський» 0,5л., 42% об. Виробництва ДП «Сімферопольський виноробний завод» 11.10.2013р. розливу (МАП 01 АААЛ 032927 06/13 6,090 грн.) по ціні 69,00 грн., що підтверджується фіскальним чеком від 17.12.2014р. №260 (119836). в той час, коли постановою КМУ №957 від 30.100.2008 р. мінімальна ціна на такий коньяк у такій тарі встановлена 72,45 грн., чим порушено вимоги ст. 18 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» №481/95-ВР від 19.12.1995р.

Крім того, як вбачається з акту перевірки, на зберіганні виявлено пляшку рому «Кептайн Морган Блек». 0,5л., 40% об. Виробництва «Діаджео Глобал Сапллай Левен «Шотландія», 22.08.2012 р. розливу по ціні 129,99 грн., яка маркована маркою акцизного податку ААВЖ 407292 07.12 з зазначенням сплати акцизного податку в розмірі 0,008 грн., що не відповідає сумі сплати акцизного податку з одиниці маркованої продукції, визначеній з урахуванням діючих на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари, а саме: на дату розливу 22.08.2012 р. ром місткістю 0,5 л., міцністю 40% об. повинен маркуватися маркою акцизного податку з зазначеною сумою сплати акцизного податку в розмірі 9,174 грн.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач зазначив, що представниками Міжрегіонального головного управління ДФС- Центральний офіс з обслуговування великих платників податків грубо порушено податкове законодавство в частині забезпечення присутності уповноваженого представника платника при проведенні фактичної перевірки та не надано уповноваженому представнику платника акт перевірки, що позбавило останнього права скористатися законодавчо закріпленим правом на оскарження вказаного акту

З такими доводами суд не може погодитися, оскільки фактичну перевірку магазина ТОВ «ЕКО» за адресою м. Переяслав-Хмельницький, вул. Шкільна, 42 було здійснено у присутності заступника директора ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1.

Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_3 до початку проведення фактичної перевірки було пред'явлено службові посвідчення посадових осіб ГУ ДФС у Київській області та вручено копію наказу про проведення фактичної перевірки, про що свідчить підпис ОСОБА_3 на направленнях на перевірку.

Складений за результатами перевірки акт було надано заступнику директора ОСОБА_3, який після ознайомлення з останнім, відмовився від підписання акту перевірки та отримання акту з відповідними додатками, що підтверджується актами від 17.12.2014 №378/10-36-21/32104254.

Окрім того, акт перевірки - це фактично службовий документ, який стверджує факти проведення перевірки з питань додержання вимог податкового законодавства, акт перевірки лише фіксує обставини, встановлені під час проведення перевірки, факти виявлених порушень законодавства та не є остаточним документом зобов'язуючим до вчинення будь-яких дій. Права та обов'язки для суб'єкта господарювання, перевірку якого проведено, породжує саме рішення, прийняте на підставі складеного за результатами перевірки акту.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що рішення про застосування фінансових санкцій від 23.02.2015 року №0000303903 є таким, що прийнято правомірно.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доказів, які б спростовували доводи відповідача, позивач суду не надав.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України удові витрати не підлягають відшкодуванню.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО» відмовити.

2. Стягнути решту суми судового збору у розмірі 1 644 (одна тисяча шістсот сорок чотири) грн. 30 коп. до Державного бюджету України.

3. Доручити стягнення решти судового збору у розмірі 1 644 (одна тисяча шістсот сорок чотири) грн. 30 коп. з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО» (код ЄДРПОУ 32104254) відповідному підрозділу Державної фіскальної служби України.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.О. Іщук