Постанова № 43994267, 05.05.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

05 травня 2015 року № 826/5121/15

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Гарник К.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом

Товариство з обмеженою відповідальністю "М.С.Л."

до

Державна податкова інспекція у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві

про

визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «М.С.Л» (далі по тексту - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м.Києві (далі по тексту - відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 04 грудня 2014 року №169526552202.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 березня 2015 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/5121/15, закінчено підготовче провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні на 08 квітня 2015 року.

У судовому засіданні 08 квітня 2015 року представник позивача підтримав адміністративний позов, просив суд задовольнити його. Відповідач участі повноважного представника не забезпечив, про час, дату та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином.

Керуючись приписами частини 4 статті 122 та частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, надавши можливість присутнім учасникам судового розгляду у повній мірі реалізувати свої процесуальні права, та враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд завершив розгляд справи в порядку письмового провадження.

Після розгляду адміністративного позову та доданих до нього матеріалів, всебічного і повного встановлення всіх фактичних обставин, на яких ґрунтується позов, об’єктивної оцінки доказів, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Державною податковою інспекцією у Печерському районі Головного управління ДФС у м.Києві проведено фактичну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «М.С.Л» (код ЄДРПОУ 30109292), про що складено акт від 21 листопада 2014 року.

Перевіркою встановлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «М.С.Л» пункти 1, 2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг у національній валюті в Україні» та пункту 28 Постанови Національного банку України від 15.12.2004 №637 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні».

Висновки, викладені в Акті перевірки, стали підставою для винесення 04 грудня 2014 року податкового повідомлення – рішення №169526552202, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 419135,72 грн.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням контролюючого органу Товариство з обмеженою відповідальністю «М.С.Л» оскаржило його в адміністративному порядку до Головного управління ДФС у м. Києві та ДФС України.

За результатами розгляду скарг платника податків листами Головного управління ДФС у м. Києві від 12 лютого 2015 №1955/10/26-15-10-08-16 та ДФС України від 03 березня 2015 року №4392/6/99-99-10-01-02-15 у їх задоволенні відмовлено, а податкове повідомлення – рішення від 04 грудня 2014 №169526552202 - залишено без змін.

Позивач не погоджується із оскаржуваним рішенням контролюючого органу, оскільки вважає правомірне застосування розрахунку ліміту залишку в касі, що передбачена абзацом 3 пункту 5.4 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог з урахуванням вищенаведеного, суд виходить з наступного.

Порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями) визначає Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління НБУ від 15.12.2004 року № 637 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 року за №40/10320 (далі по тексту - Положення №637).

У відповідності до пункту 2.7 Положення №637, виходячи з потреби прискорення обігу готівкових коштів і своєчасного їх надходження до кас банків для підприємств, що здійснюють операції з готівкою в національній валюті, установлюються ліміт каси та строки здавання готівкової виручки (готівки) відповідно до вимог глави 5 цього Положення.

Підприємства можуть тримати в позаробочий час у своїх касах готівкову виручку (готівку) у межах, що не перевищують установлений ліміт каси. Готівкова виручка (готівка), що перевищує встановлений ліміт каси, обов'язково здається до банків для її зарахування на банківські рахунки. Відокремлені підрозділи підприємств - юридичних осіб можуть здавати готівкову виручку (готівку) безпосередньо до кас таких юридичних осіб або до будь-якого банку для її переказу і зарахування на банківські рахунки зазначених юридичних осіб. За відсутності банків готівкова виручка (готівка) для переказу на банківські рахунки підприємства (підприємця) може здаватися до операторів поштового зв'язку та небанківських фінансових установ, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів без відкриття рахунку. Здавання готівкової виручки (готівки) здійснюється самостійно (у тому числі із застосуванням платіжних пристроїв та через пункти приймання готівки) або через відповідні служби, яким згідно із законодавством надано право на перевезення валютних цінностей та інкасацію коштів. Здавання готівкової виручки (готівки) може здійснюватися для зарахування на будь-який банківський рахунок підприємства (підприємця) на його вибір (пункт 2.8 Положення №637).

Відповідно до пункту 5.1 Положення №637, строки здавання підприємствами готівкової виручки (готівки) для її зарахування на рахунки в банках визначаються підприємством і встановлюються за погодженням з відповідним банком (у якому відкрито рахунок підприємства, на який зараховуються кошти) відповідно до таких вимог:

а) для підприємств, що розташовані в населених пунктах, де є банки, - щодня (у день надходження готівкової виручки (готівки) до їх кас);

б) для підприємств, у яких час закінчення робочого дня (зміни), що встановлений правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіками змінності відповідно до законодавства України, не дає змогу забезпечити здавання готівкової виручки (готівки) в день її надходження, - наступного за днем надходження готівкової виручки (готівки) до каси дня;

в) для підприємств, що розташовані в населених пунктах, де немає банків, - не рідше ніж один раз на п'ять робочих днів.

Підприємства (юридичні особи), які здійснюють страхову діяльність та діяльність з випуску і проведення лотерей, установлюють строки здавання готівкової виручки (готівки) для страхових агентів і розповсюджувачів лотерей, які діють на підставі укладених договорів, з урахуванням специфіки їх функціонування (режиму роботи у вечірні години, вихідні та святкові дні) та обсягів виручки, що здається, але не рідше одного разу на п'ять робочих днів.

Відповідно до пункту 5.2 Положення №637, установлення ліміту каси проводиться підприємствами самостійно на підставі розрахунку встановлення ліміту залишку готівки в касі, що підписується головним (старшим) бухгалтером та керівником підприємства (або уповноваженою ним особою). До розрахунку приймається строк здавання підприємством готівкової виручки (готівки) для її зарахування на рахунки в банках, визначений відповідним договором банківського рахунку. Для кожного підприємства та його відокремленого підрозділу складається окремий розрахунок встановлення ліміту залишку готівки в касі. Установлений ліміт каси затверджується внутрішніми наказами (розпорядженнями) підприємства. Для відокремлених підрозділів ліміт каси встановлюється і доводиться до їх відома відповідними внутрішніми наказами (розпорядженнями) підприємства - юридичної особи.

Установлений ліміт каси затверджується внутрішніми наказами (розпорядженнями) підприємства. Для відокремлених підрозділів ліміт каси встановлюється і доводиться до їх відома відповідними внутрішніми наказами (розпорядженнями) підприємства - юридичної особи.

Ліміт каси підприємства встановлюють на підставі розрахунку середньоденного надходження готівки до каси або її середньоденної видачі з каси, за рішенням керівника підприємства або уповноваженої ним особи (пункт 5.3 Положення №367).

Згідно пункту 5.4. Положення №367, кожне підприємство визначає ліміт каси з урахуванням режиму і специфіки його роботи, віддаленості від банку, обсягу касових оборотів (надходжень і видатків) за всіма рахунками, установлених строків здавання готівки, тривалості операційного часу банку, наявності домовленості підприємства з банком на інкасацію тощо:

для підприємств, які мають строк здавання готівкової виручки (готівки) в банк щодня (у день її надходження до каси) або наступного дня від дня її надходження до каси, - у розмірах, що потрібні для забезпечення їх роботи на початку робочого дня, але не більше розміру середньоденного надходження готівки до каси (за три будь-які місяці поспіль з останніх дванадцяти);

для підприємств, які мають строк здавання готівкової виручки (готівки) в банк, передбачений підпунктом "в" пункту 5.1 цієї глави, - у розмірах, що залежать від установлених строків здавання готівкової виручки (готівки) та її суми, але не більше п'ятикратного розміру середньоденних надходжень готівки (за три будь-які місяці поспіль з останніх дванадцяти);

для підприємств, ліміти каси яким установлюються згідно з фактичними витратами готівки (крім виплат, пов'язаних з оплатою праці, стипендій, пенсій, дивідендів), - не більше розміру середньоденної видачі готівки (за три будь-які місяці поспіль з останніх дванадцяти).

Матеріали справи свідчать, що контролюючий орган при проведенні перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «М.С.Л» прийшов до висновку, що відповідно до вимог підпункту «а» та абзацу 2 пункту 5.1, підпункту 1 пункту 5.4 Положення №637, ліміт залишку готівки в касі київського обласного Представництва ТОВ «М.С.Л» місто Біла Церква повинен становити не більше середньомісячного надходження готівки до каси-7466,00 грн., при цьому строки здавання готівкової виручки – не рідше одного разу на п’ять робочих днів.

Водночас, за результатами перевірки, встановлено перевищення ліміту залишку готівки в касі підприємства на кінець робочого дня на загальну суму 209567,86 грн., відповідно до розрахунку понадлімітних залишків готівки, наявного в матеріалах справи.

На спростування зазначених висновків контролюючого органу позивачем зазначено, що визначальним критерієм для обрахунку та затвердження підприємством ліміту залишку готівки в касі в порядку передбаченому абзацом 3 пункту 5.4 Положення №637, тобто в розмірі, який не повинен перевищувати п’ятикратний розмір середньоденних надходжень, є строк здавання готівкової виручку, тривалість якого визначена підпунктом «в» пункту 5.1 Положення №637.

Так, строк, передбачений підпунктом «в» пункту 5.1 Положення №637 – період часу тривалістю не більше п’яти робочих днів, в той же час, тривалість строку, встановленого абзацу 2 пункту 5.1 Положення №637 також не повинна перевищувати п’яти робочих днів.

Отже, строк визначений абзацом 2 та строк передбачений підпунктом «в» пункту 5.1 Положення №637 за своєю правовою природою є одним і тим же строком – п’ять робочих днів.

Так, з аналізу норм чинного законодавства вбачається, що пункт 5.1 та пункт 5.4 глави 5 Положення №637, а саме аналіз змісту підпункту «а» пункту 5.1 в співставленні зі змістом абзацу 2 пункту 5.4 та абзацом 3 пункту 5.4 Положення №637, визначає, що в тому випадку, коли строк здавання готівкової виручки становить п’ять робочих днів, ліміт каси визначається у розмірі, що не можу бути більше п’ятикратного розміру середньоденних надходжень готівки (за три будь-які місяці поспіль за останні одинадцять).

У свою чергу, судом встановлено, що позивачем надавався контролюючому органу розрахунок встановлення ліміту залишку готівки в касі по Київському представництву, затвердженого наказом Товариства з обмеженою відповідальністю «М.С.Л» від 14 лютого 2002 року №42, яким був встановлений ліміт залишку у касі в розмірі 37332,00 грн.

З огляду на зазначене, суд погоджується з доводами позивача та приходить до висновку про правомірність застосування останнім методики розрахунку ліміту залишку в касі, що передбачена абзацом 3 пункту 5.4 Положення №637, а тому податкове повідомлення-рішення за формою «С» від 04 грудня 2014 року №169526552202, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 419135,72 грн., є неправомірним та таким, що підлягає скасуванню.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва, з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «М.С.Л» підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 94, 128, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «М.С.Л» задовольнити повністю.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 04 грудня 2014 року № 169526552202.

3. Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «М.С.Л» (01004, місто Київ, вулиця Шовковична, будинок 50-А, код ЄДРПОУ 30109292) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 478 (чотириста сімдесят вісім) грн. 20 коп.

Постанова набирає законної сили в строки та порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.Ю. Гарник